scholarly journals Оцінювання сучасного стану парку села Іванівка Уманського району та проект його реконструкції

2018 ◽  
Vol 28 (6) ◽  
pp. 47-51
Author(s):  
V. P. Shlapak ◽  
A. V. Kodzhebash ◽  
I. V. Kozachenko ◽  
M. I. Parubok ◽  
S. A. Maslovata

Встановлено, що насадження парку потребують покращення, оскільки деревні насадження одноманітні, значна кількість дерев представлена гіркокаштаном звичайним (Aesculus hippocastanum L.), що уражується мінуючою міллю, інші дерева також ослаблі, трапляється омела. За межами парку простежується велика кількість омели. Мережа доріжок розвинена слабо, малі архітектурні форми представлені у незначній кількості, на території парку присутні аварійні дерева. Розроблено проект реконструкції парку, який охоплює консервацію дупел, санітарне обрізування та рубання дерев і кущів, формування кущового ярусу у структурі насадження, розширення дорожньо-стежкової мережі. Запроектовано створення кількох рокаріїв з використанням листяних і хвойних кущів, різних трав'яних багаторічників, зокрема й цибулькових. Підібрано асортимент для рокаріїв, щоб він виглядав декоративним протягом року. Заплановано кілька групових посадок із хвойних рослин та солітерів – ялини колючої (Рісеа abies (L.) H. Karst.) та сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Запропоновано встановити елементи благоустрою, такі як: садові лавки, альтанка, ліхтарі, урни для сміття. Навколо альтанки запропоновано створення квітників постійного квітування – міксбордерів. В озелененні використано елементи топіарного мистецтва, а саме: композиції зі стриженого самшиту вічнозеленого (Buxus sempervirens L.) у вигляді куль, а також елементи фітопластики. Композиції з куль самшиту вічнозеленого урізноманітнюємо багаторічником – гостою подорожниковидною (Hosta plantaginea (Lam.) Asch.). Рекомендовано частину парку реконструювати за типом регулярного планування, а частину – за типом пейзажного.

2019 ◽  
Vol 2 (5-6) ◽  
pp. 58-70
Author(s):  
Doroteja Benko ◽  
Ivana Vitasović-Kosić

Čovjek je biljke kroz povijest koristio za različite svrhe. Od prapovijesti pa nadalje, određene biljke zauzimaju važnu ulogu u životu čovjeka, neke od njih su korištene u utilitarne svrhe. U Egiptu su formirali voćne drvorede kako bi okružili svoj posjed, pritom ne narušavajući osnovnu ideju simetrije. U Antici su izrađivali kapitele (glave stupova) prikazujući pojedine biljne vrste, a u Srednjem su vijeku najčešći motivi u bordurama ili u prikazima svetaca i nekih događaja Kršćanske vjere. Za vrijeme baroka perivoji doživljavaju procvat zahvaljujući moćnim europskim vladarima što su perivoj koristili kao prikaz svoje moći. Ovime se ujedno dotičemo simbolike bilja i primjera baroka iz Hrvatskog zagorja. Isto razdoblje, ali drugačiji gospodarski i klimatski uvjeti uzrokovali su razlike u primjeni i odabiru vrsta. Proučavanjem različite literature o dvorcima Hrvatskog zagorja sastavljen je popis korištenih biljnih vrsta od kojih se najčešće spominju: divlji kesten (Aesculus hippocastanum L.), šimšir (Buxus sempervirens L.), obični grab (Carpinus betulus L.), katalpa (Catalpa bignonioides L.) te rodovi smreka (Picea sp.), duglazija (Pseudo tsuga sp.) i platana (Platanus sp.).


Author(s):  
Natalya Denysyuk

У статті проаналізовано видовий склад зелених насаджень Парку молоді м. Рівне. Визначено, що його дендрофлора нараховує 66 видів, які належать до 23 родин відділів Pinophyta і Magnoliophyta. Найбільшою кількістю видів та форм представлено родини Rosaceae, Cupressaceae, Pinaceae, Oleaceae, Salicaceae, Aceraceae (74,1 %). Домінують тут Thuja occidentalis, Pinus sylvestris, Betula pendula, Aesculus hippocastanum, Picea pungens, Pinus abies, Salix alba, Robinia pseudoacacia. Серед чагарників переважають Syringa vulgaris, Forsythia suspense (10,02 %). Інтродукованих видів маємо 69,67 % від загальної кількості деревно-чагарникових рослин. За вибагливістю до вологи (за С. С. П’ятницьким, В. Я. Заячуком) дендрофлора парку представлена таким чином: мезофіти – 40,3 %; ксеромезофіти – 30,59 %; ксерофіти – 14,05 %; мезоксерофіти –7,69 %; мезогігрофіти – 6,44 %; гігрофіти – 0,93 %. За вибагливістю до родючості ґрунту екологічні групи деревних і кущових насаджень (за С. С. П’ятницьким) у парку є такими: оліготрофи – 53,73 %; мегатрофи – 28,18 % та мезотрофи – 18,09 %. За вибагливістю до світла (за В. Я. Заячуком) найчисленніші відносно тіньовитривалі, тіньовитривалі та дуже світлолюбні деревно-чагарникові рослини. Установлено, що газостійких дерев і кущів у парку нараховується 61,72 %, середньогазостійких – 11,1 %. У задовільному стані зперебувають 78 % дерев та кущів парку, 15 % – у доброму стані, у незадовільному – 7 %. Більшість дендрофлори (63,8 %) за ознакою довговічності представлено мало- й недовговічними породами дерев і кущів. Це свідчить про потребу часткового оновлення паркового комплексу, доповнення наявного асортименту зелених насаджень довговічними та швидкорослими породами й формами дерев і кущів, стійкими до антропогенних впливів, хвороб та шкідників.


Author(s):  
P. F. Cannon

Abstract A description is provided for Knufia peltigerae found on degraded thalli of Peltigera canina. Information on its morphology, habitats, dispersal and transmission and conservation status is given, along with details of its geographical distribution (Greenland, Papua New Guinea, Turkey, Austria, Belgium, Czech Republic, Estonia, Finland, France, Germany, Luxembourg, Netherlands, Norway, Poland, Russia, Spain, Sweden, Switzerland, Ukraine, UK, Canada (Ontario), USA (Alaska) and Colombia) and associated organisms (Peltigera britannica, P. canina, P. rufescens (thallus), Peltigera sp., Buxus sempervirens and Pinus sylvestris).


2020 ◽  
Vol 30 (4) ◽  
pp. 67-72
Author(s):  
Т. О. Бойко

Проаналізовано фітосанітарний стан зелених насаджень міста Херсон, багатий видовий склад дерев і кущів якого зумовили широкий спектр патогенних організмів та шкідників, що їх уражають. З'ясовано, що підвищення техногенного навантаження в урбанізованих екосистемах призвели до зниження життєздатності деревних рослин-едифікаторів Херсона. Встановлено, що патогенними організмами уражаються 45 видів досліджених деревних рослин міста. Виявлено, що найбільш вразливими до патогенних організмів є Acer negundo L., A. platanoides L., A. saccharinum L., Quercus robur L., Tilia cordata Mill., Aesculus hippocastanum L., Juglans regia L., Fraxinus excelsior L. За інтенсивністю пошкодження, яке впливає на життєвий стан рослин та їх декоративність, найбільш вразливими до дії фітопатогенів та ентомошкідників виявились Aesculus hippocastanum L., Buxus sempervirens L., Buxus sempervirens (Du Roi) Moench, Prunus divaricata Ledeb., Rosa canina L., Pinus pallasiana D. Don, Picea pungens Engelm., Juniperus virginiana L. З'ясовано, що низка дерев і кущів (Quercus rubra L., Betula pendula Roth, Betula pubescens Ehrh., Cotinus coggyria Scop., Sophora japonica L., Gymnocladus dioicus (L.) Koch, Mahonia aquifolium (Purh.) Nutt., Maclura acuminata L., Populus simonii Carr., Eucomia ulmoides Oliv., Albizia julibrissin Durazz, Symphoricarpos albus (L.) Blake, Ginkgo biloba L., Taxus baccata L.) є стійкими до дії шкідників та хвороб. Дослідження показали, що різні типи насаджень відрізняються за видовим складом патогенних організмів, а також за інтенсивністю пошкодження рослин-господарів. У паркових насадженнях частіше трапляються хвороби та шкідники листя або хвої деревних рослин. У вуличних насадженнях деревні рослини частіше пошкоджуються збудниками стовбурових і кореневих гнилей, листя рослин пошкоджуються американським білим метеликом та комахами-мінерами. Появі уражень та захворювань сприяють перестиглий вік насаджень, велике рекреаційне навантаження на зелені зони, а також відсутність регулярного кваліфікованого догляду за насадженнями. Тому на території дослідження рекомендовано проведення рубок формування та вибіркових санітарних рубок, а також регулярне та своєчасне здійснення агротехнічних заходів.


2003 ◽  
Vol 18 (1) ◽  
pp. 29-38 ◽  
Author(s):  
Reza Yazdani ◽  
Jan-erik Nilsson ◽  
Christophe Plomion ◽  
Gaurov Mathur

1994 ◽  
Vol 92 (3) ◽  
pp. 443-450 ◽  
Author(s):  
Steffen Streller ◽  
Stanislaw Karpinski ◽  
Jan-Erik Hallgren ◽  
Gunnar Wingsle

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document