scholarly journals Primjena utilitarnog i ukrasnog bilja u razdoblju baroka na primjeru dvoraca Hrvatskog Zagorja

2019 ◽  
Vol 2 (5-6) ◽  
pp. 58-70
Author(s):  
Doroteja Benko ◽  
Ivana Vitasović-Kosić
Keyword(s):  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Carpinus Betulus ◽  
Buxus Sempervirens

Čovjek je biljke kroz povijest koristio za različite svrhe. Od prapovijesti pa nadalje, određene biljke zauzimaju važnu ulogu u životu čovjeka, neke od njih su korištene u utilitarne svrhe. U Egiptu su formirali voćne drvorede kako bi okružili svoj posjed, pritom ne narušavajući osnovnu ideju simetrije. U Antici su izrađivali kapitele (glave stupova) prikazujući pojedine biljne vrste, a u Srednjem su vijeku najčešći motivi u bordurama ili u prikazima svetaca i nekih događaja Kršćanske vjere. Za vrijeme baroka perivoji doživljavaju procvat zahvaljujući moćnim europskim vladarima što su perivoj koristili kao prikaz svoje moći. Ovime se ujedno dotičemo simbolike bilja i primjera baroka iz Hrvatskog zagorja. Isto razdoblje, ali drugačiji gospodarski i klimatski uvjeti uzrokovali su razlike u primjeni i odabiru vrsta. Proučavanjem različite literature o dvorcima Hrvatskog zagorja sastavljen je popis korištenih biljnih vrsta od kojih se najčešće spominju: divlji kesten (Aesculus hippocastanum L.), šimšir (Buxus sempervirens L.), obični grab (Carpinus betulus L.), katalpa (Catalpa bignonioides L.) te rodovi smreka (Picea sp.), duglazija (Pseudo tsuga sp.) i platana (Platanus sp.).

scholarly journals Оцінювання сучасного стану парку села Іванівка Уманського району та проект його реконструкції

2018 ◽  
Vol 28 (6) ◽  
pp. 47-51
Author(s):  
V. P. Shlapak ◽  
A. V. Kodzhebash ◽  
I. V. Kozachenko ◽  
M. I. Parubok ◽  
S. A. Maslovata
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Buxus Sempervirens

Встановлено, що насадження парку потребують покращення, оскільки деревні насадження одноманітні, значна кількість дерев представлена гіркокаштаном звичайним (Aesculus hippocastanum L.), що уражується мінуючою міллю, інші дерева також ослаблі, трапляється омела. За межами парку простежується велика кількість омели. Мережа доріжок розвинена слабо, малі архітектурні форми представлені у незначній кількості, на території парку присутні аварійні дерева. Розроблено проект реконструкції парку, який охоплює консервацію дупел, санітарне обрізування та рубання дерев і кущів, формування кущового ярусу у структурі насадження, розширення дорожньо-стежкової мережі. Запроектовано створення кількох рокаріїв з використанням листяних і хвойних кущів, різних трав'яних багаторічників, зокрема й цибулькових. Підібрано асортимент для рокаріїв, щоб він виглядав декоративним протягом року. Заплановано кілька групових посадок із хвойних рослин та солітерів – ялини колючої (Рісеа abies (L.) H. Karst.) та сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Запропоновано встановити елементи благоустрою, такі як: садові лавки, альтанка, ліхтарі, урни для сміття. Навколо альтанки запропоновано створення квітників постійного квітування – міксбордерів. В озелененні використано елементи топіарного мистецтва, а саме: композиції зі стриженого самшиту вічнозеленого (Buxus sempervirens L.) у вигляді куль, а також елементи фітопластики. Композиції з куль самшиту вічнозеленого урізноманітнюємо багаторічником – гостою подорожниковидною (Hosta plantaginea (Lam.) Asch.). Рекомендовано частину парку реконструювати за типом регулярного планування, а частину – за типом пейзажного.

scholarly journals Фітосанітарний стан зелених насаджень міста Херсон

2020 ◽  
Vol 30 (4) ◽  
pp. 67-72
Author(s):  
Т. О. Бойко
Keyword(s):  
Juglans Regia ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Juniperus Virginiana ◽  
Taxus Baccata ◽  
Sophora Japonica ◽  
Populus Simonii ◽  
Rosa Canina ◽  
Buxus Sempervirens ◽  
Betula Pubescens Ehrh ◽  
Mahonia Aquifolium

Проаналізовано фітосанітарний стан зелених насаджень міста Херсон, багатий видовий склад дерев і кущів якого зумовили широкий спектр патогенних організмів та шкідників, що їх уражають. З'ясовано, що підвищення техногенного навантаження в урбанізованих екосистемах призвели до зниження життєздатності деревних рослин-едифікаторів Херсона. Встановлено, що патогенними організмами уражаються 45 видів досліджених деревних рослин міста. Виявлено, що найбільш вразливими до патогенних організмів є Acer negundo L., A. platanoides L., A. saccharinum L., Quercus robur L., Tilia cordata Mill., Aesculus hippocastanum L., Juglans regia L., Fraxinus excelsior L. За інтенсивністю пошкодження, яке впливає на життєвий стан рослин та їх декоративність, найбільш вразливими до дії фітопатогенів та ентомошкідників виявились Aesculus hippocastanum L., Buxus sempervirens L., Buxus sempervirens (Du Roi) Moench, Prunus divaricata Ledeb., Rosa canina L., Pinus pallasiana D. Don, Picea pungens Engelm., Juniperus virginiana L. З'ясовано, що низка дерев і кущів (Quercus rubra L., Betula pendula Roth, Betula pubescens Ehrh., Cotinus coggyria Scop., Sophora japonica L., Gymnocladus dioicus (L.) Koch, Mahonia aquifolium (Purh.) Nutt., Maclura acuminata L., Populus simonii Carr., Eucomia ulmoides Oliv., Albizia julibrissin Durazz, Symphoricarpos albus (L.) Blake, Ginkgo biloba L., Taxus baccata L.) є стійкими до дії шкідників та хвороб. Дослідження показали, що різні типи насаджень відрізняються за видовим складом патогенних організмів, а також за інтенсивністю пошкодження рослин-господарів. У паркових насадженнях частіше трапляються хвороби та шкідники листя або хвої деревних рослин. У вуличних насадженнях деревні рослини частіше пошкоджуються збудниками стовбурових і кореневих гнилей, листя рослин пошкоджуються американським білим метеликом та комахами-мінерами. Появі уражень та захворювань сприяють перестиглий вік насаджень, велике рекреаційне навантаження на зелені зони, а також відсутність регулярного кваліфікованого догляду за насадженнями. Тому на території дослідження рекомендовано проведення рубок формування та вибіркових санітарних рубок, а також регулярне та своєчасне здійснення агротехнічних заходів.

Посівні якості насіння найпоширеніших у західному регіоні України видів гіркокаштанів

2018 ◽  
pp. 61-71
Author(s):  
Mykola Guz ◽  
Volodymyr Geval
Keyword(s):  
Aesculus Hippocastanum

У зелених насадженнях різних видів і типів західного регіону України найпоширенішими є чотири види гіркокаштанів: Aesculus hippocastanum L., Aesculus  pavіa L., Aesculus octаndra Marsh та Aesculus  carnea Hayne. Для цих видів гіркокаштанів здійснено комплекс досліджень з визначення посівних якостей насіння – чистоти, доброякісності, вологості, маси 1000 насінин, технічної і ґрунтової схожості, енергії проростання та посівної придатності. Насінню досліджуваних видів гіркокаштанів властиві високий рівень чистоти (94,4-96,7%) і доброякісності (83,0-97%) та значна варіабельність середньої маси 1000 шт. насінин (8,8-20,2 кг). Найвищим рівнем технічної схожості, незалежно від типу субстрату, вирізняється насіння A. pavіa (78,0-87,0%), найменшим – A. carnea (52,0-60,0%).  Досліджено динаміку доброякісності та технічної схожості насіння впродовж 2000-2017 рр. Для видів A. pavіa, A. octаndra та A. carnea такі дослідження здійснено вперше. У лісових і декоративних розсадниках рекомендовано використовувати уточнену норму висівання насіння A. hippocastanum: 375-400 г/м для осінньої  і 430-460 г/м – для весняної сівби. Вперше обґрунтовано норму висівання насіння для трьох видів гіркокаштанів (A. оctаndra, A.pavіa, A. carnea ) для осінньої і весняної сівби, відповідно, 340-400 та 400-460 г/м; 220-265  і 250-300 г/м; 600-700  і 690-800 г/м посівного рядка.

Alkaloids from Buxus sempervirens L. III. Mass spectral fragmentation

1965 ◽  
Vol 30 (8) ◽  
pp. 2869-2874 ◽  
Author(s):  
L. Dolejš ◽  
V. Hanuš ◽  
Z. Votický ◽  
J. Tomko
Keyword(s):  
Mass Spectral Fragmentation ◽  
Mass Spectral ◽  
Buxus Sempervirens

Alkaloids of Buxus sempervirens var rotundifolia BAILLON

1981 ◽  
Vol 46 (6) ◽  
pp. 1425-1432 ◽  
Author(s):  
Le thi Thien Huong ◽  
Zdeno Votický ◽  
Vladimír Paulík
Keyword(s):  
Spectral Data ◽  
Physical Data ◽  
Physico Chemical ◽  
Buxus Sempervirens ◽  
Chemical Constant

Twenty one alkaloids were isolated from the leaves of Buxus sempervirens var rotundifolia BAILLON. Buxaminol-B, cyclobuxine-D, cyclovirobuxine-D, cycloprotobuxine-C, buxamine-E, buxtauine-M and buxpiine-K were those already known. New alkaloids, the constitution and configuration of which were inferred from physical data and corroborated by interconversion and correlation, were denominated buxithienine-M and cyclobuxophylline-O. The remaining bases were characterized by physico-chemical constant and/or spectral data.

scholarly journals Analytical Concentrations of Some Elements in Seeds and Crude Extracts from Aesculus hippocastanum, by ICP-OES Technique

Agronomy ◽  
2020 ◽  
Vol 11 (1) ◽  
pp. 47
Author(s):  
Caterina Durante ◽  
Marina Cocchi ◽  
Lisa Lancellotti ◽  
Laura Maletti ◽  
Andrea Marchetti ◽  
...  
Keyword(s):  
Inductively Coupled Plasma ◽  
Research Work ◽  
Principal Component ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Horse Chestnut ◽  
Icp Oes ◽  
Wild Type ◽  
Commercial Sample ◽  
Pure Species ◽  
Crude Extracts

The metal content in some samples of horse chestnut seeds (Aesculus hippocastanum) was monitored over time (years 2016–2019) considering the two most common and representative Mediterranean varieties: the pure species (AHP, which gives white flowers) and a hybrid one (AHH, which gives pink flowers). The selected elemental composition of the samples was determined by applying the Inductively Coupled Plasma-Optical Emission Spectroscopy (ICP-OES) technique. Several samples obtained from different preliminary treatments of the peeled seeds were examined, such as: (i) floury samples (wild-type) mineralized with the wet method; (ii) the ashes of both AHP and AHH varieties; (iii) the fraction of total inorganic soluble salts (TISS). Furthermore, the hydroalcoholic crude extracts (as a tincture) were obtained according to the official Pharmacopoeia methods, and the relevant results were compared with those of a commercial sample, an herbal product-food supplement of similar characteristics. The main characteristics of this research work underline that the two botanical varieties give different distinctive characters, due to the Fe content (80.05 vs. 1.42 mg/100 g d.s., for AHP and AHH wild-type flour samples, respectively), along with K, Ca, Mn, Ni and Cu, which are more abundant in the AHP samples. Furthermore, the Principal Component Analysis (PCA) was applied to the experimental dataset in order to classify and discriminate the samples, in relation to their similar botanical origin, but different for the color of the bloom. These results can be useful for the traceability of raw materials potentially intended for the production of auxiliary systems of pharmacological interest.

scholarly journals Anti-Inflammatory and Gastroprotective Effects of Escin

2020 ◽  
Vol 15 (12) ◽  
pp. 1934578X2098211
Author(s):  
Yunqi Yang ◽  
Linlin Wang ◽  
Man Yuan ◽  
Qi Yu ◽  
Fenghua Fu
Keyword(s):  
Acid Secretion ◽  
Gastric Acid Secretion ◽  
Gastric Acid ◽  
Molecular Mechanism ◽  
Chronic Venous Insufficiency ◽  
Venous Insufficiency ◽  
Gastrointestinal Diseases ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Triterpenoid Saponin ◽  
Anti Inflammatory

Escin is a triterpenoid saponin extracted from the fruit of Aesculus wilsonii Rehd. and Aesculus hippocastanum (Hippocastanaceae). Clinically, it is widely used in the treatment of edema induced by either trauma or surgery, as well as treating chronic venous insufficiency. The anti-inflammatory and antiedema effects of escin have been extensively investigated. This article systematically reviews the effects of escin on inflammation and gastrointestinal diseases, including its role in inflammation, as an antioxidant, and in inhibiting gastric acid secretion and promoting gastrointestinal movement, especially, the molecular mechanism. The advantages and potential uses of escin have also been discussed.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document