ВИРОЩУВАННЯ ХИЖОГО КЛІЩА ФІТОСЕЙУЛЮСА

2021 ◽  
Vol 1 (23) ◽  
pp. 28-33
Author(s):  
О. Д. Молчанова ◽  
В. П. Баркар ◽  
О. Б. Трібунцова
Keyword(s):  
Tetranychus Urticae ◽  
Phytoseiulus Persimilis ◽  
Tetranychus Urticae Koch

Світова практика свідчить про наявність значного попиту на таких агентів біологічної боротьби як хижі кліщі. Їх широко використовують у тепличних господарствах для захисту овочевих та декоративних культур. При застосуванні в захищеному ґрунті в якості одного з найбільш ефективних засобів боротьби зі звичайним павутинним кліщем (Tetranychus urticae Koch, 1836) добре зарекомендував себе хижий кліщ фітосейулюс (Phytoseiulus persimilis Athias-Henriot, 1957). Автооорами розроблено спосіб розведення фітосейулюса. Технологічний цикл включає напрацювання природного корму фітосейулюса – звичайного павутинного кліща та безпосередньо хижака. Створено пристрій для вирощування хижого кліща фітосейулюса, що складається з двох боксів. В кожному боксі модуля для розведення фітосейулюса можливе автономне вирощування хижака. Кожен бокс розподілений перфорованими полицями на три однакових частини. Пристрій оснащений системою примусової вентиляції, що попереджає злипання та загнивання рослин, в яких мешкають кліщі. Принцип роботи модуля базується на негативному геотаксисі хижака. По мірі знищення павутинного кліща, субстрат переміщують на нижні полиці, а хижак мігрує в верхні відсіки де знаходяться свіжіші рослини з павутинним кліщем. Вивчено процес вирощування хижака в модулі для масового розведення фітосейулюса. Вирощування кліща здійснювали за температури повітря +26 – 28 °С та відносної вологості 70 – 80 %. Визначена динаміка збирання та кількість отриманого хижого кліща. Для збирання використовували ємності, які закріплені зверху боксів. Ємності для збирання міняли з інтервалом в 1,5 години. Найбільша кількість кліща зібрано на 6 годину збирання та складала в середньому 44,0 тис. з двох ємностей. Загальна кількість зібраного кліща за 12 годин складала 225,5 тис. Визначено, що в пристрої залишалися яйця фітосейулюса. В результаті, технологічні втрати складали 9 – 11 %. Тому після збирання здійснювали додаткове завантаження на верхню полицю зрізаних рослин з павутинним кліщем та через три доби здійснювали повторне збирання кліща. Використовуючи додаткове годування та збирання хижого кліща за цикл вирощування було отримано майже 242,2 тис. особин фітосейулюса у рухомих стадіях розвитку.

THE INFLUENCE OF HUMIDITY ON THE ACTIVITY OF PHYTOSEIULUS PERSIMILIS ATHIAS-HENRIOT AND ITS PREY, TETRANYCHUS URTICAE (C. L. KOCH) (ACARINA: PHYTOSEIIDAE, TETRANYCHIDAE)

1966 ◽  
Vol 44 (5) ◽  
pp. 863-871 ◽  
Author(s):  
Hans Mori ◽  
D. A. Chant
Keyword(s):  
Tetranychus Urticae ◽  
Phytoseiulus Persimilis ◽  
High Water ◽  
Predacious Mite ◽  
Tetranychus Urticae Koch

The activity of the predacious mite Phytoseiulus persimilis Athias-Henriot and its prey, Tetranychus urticae (Koch), was studied at several humidity levels. The prey, but not the predator, continuously avoided high humidities. Both species were more active in low humidities than in high. Water available for drinking was important to the survival of P. persimilis.

scholarly journals Sublethal effect of Abamectin in the functional response of the predator Phytoseiulus persimilis (Athias-Henriot) on Tetranychus urticae (Koch) (Acari: Phytoseiidae, Tetranychidae)

2019 ◽  
Vol 79 (2) ◽  
pp. 273-277 ◽  
Author(s):  
J. I. Monjarás-Barrera ◽  
J. C. Chacón-Hernández ◽  
E. Cerna-Chávez ◽  
Y. M. Ochoa-Fuentes ◽  
L. A. Aguirre-Uribe ◽  
...  
Keyword(s):  
Functional Response ◽  
Tetranychus Urticae ◽  
Handling Time ◽  
Sublethal Effect ◽  
Phytoseiulus Persimilis ◽  
Biological Behavior ◽  
Search Efficiency ◽  
Type Ii ◽  
Tetranychus Urticae Koch ◽  
Predator Mite

Abstract The biological control used for the control of Tetranychus urticae (Koch) is the predator mite Phytoseiulus persimilis (Athias-Henriot). It is important to the know the effects of acaricides on the biological behavior the Abamectin on the functional response of P. persimilis. The functional response of the predator was of type II exposed to concentration of Abamectin, the functional response parameters: successful attack rate (a’), handling time (Th), search efficiency and the maximum predation theory (T/Th) were affected by the acaricide. The predator spends more time in persecute, dominate, consume and prepair it self to the next searching comparing with the proof subject an the predation ability was affected.

THE INFLUENCE OF PREY DENSITY, RELATIVE HUMIDITY, AND STARVATION ON THE PREDACIOUS BEHAVIOR OF PHYTOSEIULUS PERSIMILIS ATHIAS-HENRIOT (ACARINA: PHYTOSEIIDAE)

1966 ◽  
Vol 44 (3) ◽  
pp. 483-491 ◽  
Author(s):  
Hans Mori ◽  
D. A. Chant
Keyword(s):  
Relative Humidity ◽  
Functional Response ◽  
Tetranychus Urticae ◽  
Prey Density ◽  
Prey Species ◽  
Phytoseiulus Persimilis ◽  
Predacious Mite ◽  
Egg Consumption ◽  
Tetranychus Urticae Koch

The functional response of the predacious mite Phytoseiulus persimilis Athias-Henriot was tested at various densities of Tetranychus urticae (Koch), a prey species, and at several levels of humidity and hunger. The consumption of adult prey per predator rose at first with increasing prey density, but significantly decreased at high densities. This phenomenon was caused by an increase in abandonment of captures resulting from disturbance by other prey at high prey densities. Egg consumption by the predator increased with prey density.Prey consumption was greater at low than at high humidities. A significant increase in the rate of repeat feeding was found at higher levels of predator hunger, but the differences in consumption of prey between the three levels of hunger were not significant.

Synergism of Beauveria bassiana and Phytoseiulus persimilis in control of Tetranychus urticae on bean plants

2017 ◽  
Vol 22 (11) ◽  
pp. 1924 ◽  
Author(s):  
Mohammad Shaef Ullah ◽  
Un Taek Lim
Keyword(s):  
Tetranychus Urticae ◽  
Beauveria Bassiana ◽  
Release Rate ◽  
Phytoseiulus Persimilis ◽  
Leaf Damage ◽  
Single Application ◽  
Combined Application ◽  
High Release ◽  
Bean Plants ◽  
Tetranychus Urticae Koch

Tetranychus urticae Koch (Acari: Tetranychidae) causes severe damage in both greenhouse and field crops. Previous studies have found that a phytoseiid predatory mite, Phytoseiulus persimilis Athias-Henriot, and an entomopathogenic fungus, Beauveria bassiana (Balsamo) Vuillemin, are both potential candidates for the control of this pest and have shown varying degrees of success. We assessed the compatibility of these two biological control agents for control of T. urticae on potted bean plants, examining the following treatments: i) a low release rate of P. persimilis (10 prey:1 predator), ii) a high release rate of P. persimilis (5:1), iii) a single application of B. bassiana (1 × 108 spore/ml), iv) a single application of B. bassiana after application of the low release rate of P. persimilis, and v) a non-treatment control (no application of either B. bassiana or P. persimilis). A single application of B. bassiana reduced the egg and adult populations of T. urticae initially, but mite populations rebounded again after few days. Phytoseiulus persimilis at the high release rate eliminated the pest population completely, while the low release rate failed to control spider mites. The combined application of B. bassiana and low release rate of P. persimilis also successfully controlled T. urticae population (p < 0.001), with lowest corrected leaf damage (1.5%). 

Relative Toxicity of Parathion and Kelthane to the Predacious Mite Phytoseiulus persimilis Athias-Henriot and its Prey, Tetranychus urticae Koch, (Acarina: Phytoseiidae, Tetranychidae) in the Laboratory

1965 ◽  
Vol 97 (2) ◽  
pp. 172-176 ◽  
Author(s):  
D. C. Herne ◽  
D. A. Chant
Keyword(s):  
Tetranychus Urticae ◽  
Phytoseiulus Persimilis ◽  
Test Method ◽  
Similar Relationship ◽  
Relative Toxicity ◽  
Predacious Mite ◽  
Spray Tower ◽  
Tetranychus Urticae Koch

AbstractThe relative toxicity of Kelthane (1,1-bis (p-chlorophenyl) -2,2,2-trichloroethanol), and parathion to Phytoseiulus persimilis Athias-Henriot and its prey, Tetranychus urticae K. (= telarius (L.)), was determined using a Potter Spray Tower. Parathion was found to be far more toxic to P. persimilis than was Kelthane. The LD50 values for Kelthane were 0.051% and 0.29% for T. urticae and P. persimilis respectively, and for parathion were 0.050% and 0.0044% respectively. The LD95 values bore a similar relationship to each other. The two materials were equally toxic to T. urticae. Therefore, use of Kelthane rather than parathion in an environment where P. persimilis and T. urticae were interacting would favour the beneficial species. The statistical aspects of the test method are discussed.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document