An Enterprising Take on Undergraduate Research in English

This article profiles a University of North Carolina Greensboro undergraduate research digital humanities opportunity. The authors explain how their faculty-student-library team met challenges of generating a digital exhibit while overcoming typical resource constraints. They articulate three sites of applied knowledge the student gained from this research and detail the project design and efforts to call attention to invisible undergraduate research (UR). Such visibility facilitates additional course-based research opportunities and helps institutional stakeholders imagine further enterprising opportunities for UR despite time and material constraints.

Akin Ogundiran: The Historian and Archaeologist of Yoruba-Atlantic becomes Chancellor Professor at the University of North Carolina at Charlotte

I am pleased to share the good news that Professor Akin Ogundiran has been named Chancellor’s Professor at the University of North Carolina at Charlotte. This distinguished title is a university-wide honor reserved for a full professor who has attained outstanding scholarly achievement in a professional field, and excelled in interdisciplinary research, teaching, and service in more than one department or college. He is the third professor in the university’s history to attain this distinguished rank—https://provost.uncc.edu/news/2019-10-28/ogundiran-receives-chancellors-professordesignation Professor Ogundiran has always been as exceptional as he was promising. He was a graduate of Obafemi Awolowo University where he bagged BA in Archaeology (First Class Honors) in 1988. This is where and when our interactions began, and that was where we sensed he was a student who would be greater than his teachers. We are proud of him, as one of the best students produced by Ife. He earned his M.Sc. in archaeology from the University of Ibadan in 1990. Ten years later, he received his doctorate in archaeology from Boston University. Within eight years, he became a professor of History and a major pillar in African Studies. In my book, The African Diaspora: Slavery, Modernity and Globalization, I devoted Chapter 10 to his oeuvre, stating in one of the key paragraphs that: 268 Toyin Falola In connecting West Africa to the Atlantic economy, Ogundiran is pointing to what could be characterized as the metabolic rift between supply and demand; African economies were on the supply side of the global division of labor that compelled them to produce for the Atlantic economy and, at the same time, to consume products from external sources. This division of labor, and the productive mechanism unleashed by the demand side, ultimately had implications for all aspects of institutions. Ogundiran has to grapple not only with the meaning of local history, but also with the definition of the world in which the local is situated against the background of rapidly changing events. And if, as he treats the local, he engages in issues around production and trade—as all his objects indicate—he is forced to engage in the understanding of how society relates to nature: that is, how humans ultimately relate to their environments, using and destroying them at the same time, and sometimes renewing them as well.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ТРЕТЬОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО РІВНЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 223 «МЕДСЕСТРИНСТВО»

Резюме. З метою підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних, інтегрованих у європейський та світовий науково-освітній простір фахівців у галузі охорони здоров’я, здатних генерувати нові ідеї, розв’язувати комплексні проблеми та проводити оригінальні самостійні наукові дослідження в медсестринстві, спроможні забезпечувати трансфер сучасного знання, здійснювати науково-педагогічну діяльність у Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, розроблено і затверджено освітньо-наукову програму підготовки доктора філософії в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 223 «Медсестринство». Мета дослідження – проаналізувати освітні програми закладів вищої освіти Америки та Канади, де реалізуються освітньо-наукові програми за спеціальністю «Медсестринство» та виокремити кращі наукові практики. Матеріали і методи. Проаналізовано освітньо-наукові програми за спеціальністю «Медсестринство» в The Johns Hopkins School of Nursing, Emory University's Nell Hodgson Woodruff School of Nursing, Pace University College of Health Professions, Hahn School of Nursing and Health Science University of San Diego, the University of North Carolina at Chapel Hill. Результати. При розробці освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 223 «Медсестринство» вивчено досвід запровадження програм підготовки аспірантів-медсестер у закладах вищої освіти США та Канади. В рамках співпраці із закордонними університетами-партнерами проведено стажування та онлайн-курси з вивчення особливостей проведення наукових досліджень медсестрами, при цьому основну увагу приділено якісним методам дослідження. При формуванні складових програми навчання внесено ряд нових предметів, специфічних для підготовки медсестер-аспірантів. Висновки. Безсумнівно, освіта – це шлях підвищення медичною сестрою своєї кваліфікації. Разом з тим національний дефіцит викладачів медсестринських дисциплін, де відбувається штучна їх заміна викладачами-лікарями чи педагогами, досягає критичних значень, що має значний вплив на освітні програми та на здатність виховувати майбутні покоління студентів – медсестер. В Україні критичний рівень (або повна відсутність) фахових викладачів-медсестер з науковим ступенем, що створює необхідність підтримки і сприяння для існування освітньо-наукової програми «Медсестринство» підготовки доктора філософії в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 223 «Медсестринство», яка поєднує в собі кращі наукові практики.