REVISÃO DA LITERATURA SOBRE PLANTAS MEDICINAIS NO CONTEXTO DA PANDEMIA DE SARS-COV-2

Introdução: COVID-19 é uma doença infecciosa causada pelo vírus SARS-CoV-2, que está causando crise sanitária e humanitária. Ainda não há medicamento e o modo de tratar tem sido principalmente de suporte. As comunidades científicas buscam encontrar agentes terapêuticos, como por exemplo, plantas tem sido alvo de estudos para o tratamento. Objetivo: Analisar os estudos recentes sobre plantas medicinais no contexto da pandemia de SARS-Cov-2. Materiais e Métodos: Revisão integrativa. Pergunta norteadora: quais os estudos recentes sobre as pesquisas envolvendo plantas medicinais no contexto da COVID-19? Critérios de inclusão: artigos, texto completo, recorte temporal de 2020 a junho de 2021. Idiomas: inglês, espanhol e português. Critérios de exclusão: fora da temática e não ser artigo científico. Bases de dados: BVS, SCIELO e LILACS. Descritores: Plantas Medicinais, COVID-19 e SARS-Cov-2. O instrumento para coleta de dados foi validado por Ursi (2005). Resultados: No BVS foram encontrados 526 estudos, Scielo 1 e LILACS 2. Critério de exclusão: 442 fora do tema, 15 fora do recorte temporal, 20 não eram artigo e 15 eram repetidos. Total de artigos estudados foram 36, sendo 72,2% de 2021. Foram estudos de 17 países, com 27,8% artigos da Índia e 8,34% do Brasil. As principais plantas estudadas foram: Allium sativum L.; Echinacea angustifolia D. C.; Echinacea pallida; Eucalyptus globulus Labill; Glycyrrhiza glabra L.; Mikania glomerata Spreng e Mauritia flexuosa L.. Os principais metabolitos estudados foram: Alicina, cistéina, Ácido chicórico, equinaceína, fitoesterois, Eucaliptol, hiperosídeo e Cumarinas, sesquiterpeno. Os estudos analisados demostram que essas espécies podem representar opções promissoras para o tratamento dos sintomas causados por agentes infecciosos. Um exemplo é a Mauritia flexuosa L. Ela possui 13-cis-β-caroteno, 9-cis -β-caroteno e α-caroteno e as análises da atividade anti-covid-19 se processaram utilizando métodos in silico de Docking Molecular, os resultados teóricos encorajam e permitem um direcionamento para estudos experimentais in vitro e in vivo. Conclusão: São pesquisas de revisão da literatura, estudos prospectivos, duplo cego, randomizado controlado por placebo. Auxiliam no combate a notícias falsas sobre profilaxia da COVID-19 utilizando plantas medicinais. É um campo de pesquisa importante, especialmente para o momento pandêmico, necessitando de investimento público e privado.

ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ СТРАТИФІКАЦІЇ

Досліджено посівні якості насіння лікарських рослин: калачиків лісових (Malva sylvestris L.), ехіна-цеї пурпурової (Echinacea purpurea (L. Moench.), ехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), звіробою звичайного (Hypericum perforatum L.) та волошки синьої (Centaurea cyanus L.) залежно від дії стратифікації при температурі +3 0С протягом 15, 30 та 45 діб. Контролем слугувало насіння, яке зберігалося такий же термін за температури +20 0С. У насіння калачиків лісових після стратифі-кації тривалістю 15 діб енергія проростання суттєво зростала на 65,6 %, а лабораторна схожість – на 46 % відносно контролю; більш тривале витримування насіння було малоефективним. У ехінацеї пурпурової стратифікація суттєво збільшила вказані показники. Енергія проростання зросла на 9–20 % і становила 78–82 %, а енергія проростання – на 10,2–13,4 % і досягла 93 % після 45 діб стратифікації. Внаслідок стратифікації насіння ехінацеї блідої енергія проростання через 15 діб зросла в 1,3 раза (до 72 %), через 30 діб – в 1,36 раза (до 79 %), а через 1,5 місяця – в 1,26 раза (до 82 %) відносно контролю. Такі закономірності простежувалися і при визначенні лабораторної схо-жості. Наші дослідження насіння волошки синьої свідчать, що стратифікація протягом 15 діб не призвела до суттєвого збільшення як енергії проростання, так і лабораторної схожості. Більш тривалий термін дії понижених температур призвів до суттєвого збільшення енергії проростання на 7,5‒10,0 %, і недостовірно вплинув на лабораторну схожість (+3,4% – +5,7 % до контролю). Вивчення впливу стратифікації на насіння звіробою свідчить, що після 15–30 діб стратифікації енергія проростання збільшилась на 2–3 % до контролю, а через 45 діб – на 13 %. Лабораторна схожість зросла в 1,05; 1,09; 1,18 раза відповідно, що свідчить про ефективність витримування на-сіння звіробою 1,5 місяця при понижених температурах. Зроблено висновок про ефективність за-стосування стратифікації насіння лікарських культур.

Model of creation of productive agrocenosis of Echinacea

The results of many years of field research on the effect of stocking density of different types of Echinacea spp. on its productivity are discussed. It was found that when the Echinacea purpurea crops were thickened, the collected raw material had a high percentage (more than 50%) of stems, which negatively affected its quality. An increase in the density of Echinacea pallida crops has less effect on the formation of generative shoots. Long-term research has revealed patterns that determine the productivity of Echinacea spp. at different planting densities. This made it possible to calculate and recommend for production the density of plants at which the optimal yield of the agrocenosis will be achieved: for Echinacea purpurea – 100-110 thousand/ha, and for Echinacea pallida – 120-140 thousand/ha.