СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БЕЗВІДХОДНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПРОГРЕСУ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

Стаття присвячена дослідженню питання стану та перспектив розвитку безвідходних та маловідходних технологій в Україні в умовах прогресу циркулярної економіки. Обґрунтовано, що в умовах наростаючих темпів НТП та розвитку циркулярної економіки розробка та впровадження безвідходних або маловідходних технологій є необхідним для збереження навколишнього середовища і подальшого розвитку людства. Визначено, що в Україні за період 2010-2019 рр. спостерігалися повільні темпи оновлення техніки та технологій на основі інновацій, частка підприємств, що впроваджували інновації, складала 11,5 – 13,8 % від загальної кількості промислових підприємств. На основі проведено го аналізу відмічене позитивну тенденцію зростання кількості упроваджених у виробництво нових технологічних процесів на 13,46 %, з них нових або суттєво поліпшених маловідходних, ресурсозберігаючих технологічних процесів на 78,91 %. Досліджено динаміку обсягів утворення відходів на території України за період 2010-2019 рр. Зроблено висновок про зростання обсягів утворених відходів на території України за досліджуваний період на 4,49 %. Найбільшу питому вагу в утворенні відходів займають підприємства добувної промисловості та розроблення кар’єрів (у 2019 р. – 88,46 %) і обсяги утворення відходів на цих підприємствах за десять останніх років зросли на 12,41 %, що на 7,92 % перевищує темпи утворення відходів на території України в цілому. Меншу питому вагу займають обсяги утворення відходів у переробній промисловості (у 2019 р. – 6,96 %). Виявлено, що у наукових працях сучасні технології поділяють на технології циркулярної економіки та інші технології. На основі поведеного аналізу динаміки та темпів накопичення відходів на території України запропоновано першочергову увагу приділяти розробці технологій по переробці вже накопичених відходів, для яких запропоновано авторську класифікацію. Запропоновано етапи діагностики можливості і готовності підприємства впроваджувати безвідходні технології.

МАЛИЙ І СЕРЕДНІЙ БІЗНЕС ТА ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ

Цифрова трансформація і зокрема поява цифрових платформ дозволяє формувати і реалізовувати нові бізнес-моделі підприємств. В той же час платформи формують тенденції розвитку економічних суб’єктів та диктують їм умови взаємодії та співпраці. Цифрові платформи не мають виробничих потужностей – основними напрямами інвестицій стають розробка інструментів маркетингового аналізу клієнта, а саме: його бажання та вподобання. Ефект від цих дій посилюється мережевими особливостями бізнес-середовища. А це в свою чергу унеможливлює традиційне ведення бізнесу та потребує враховувати вплив глобальної цифровізації на економічні відносини як окремого регіону, так і країни в цілому. Найбільші загрози при цьому відчувають суб’єкти малого та середнього бізнесу В рамках цифрових платформ по-іншому виглядають проблеми довіри і контролю. З одного боку, виникає велика надійність і точність обробки ринкової та господарської інформації, в результаті чого стає можливим створення нових, більш потужних екосистем, наприклад цифрових бірж. З іншого боку, супутньою рисою стає відкритість бізнес-моделей і доступ до інформації більшої кількості учасників, звідси виникають проблеми кібербезпеки. Крім того, однією з проблем, що виникають на підприємствах в рамках цифрової трансформації, є досягнення цифрової зрілості учасників бізнесу, інакше можуть, наприклад, втрата постачальників, які не готові інтегруватися в цифрову систему. Окремою значущою проблемою в рамках цифрових платформ є їх захоплення агентами впливу, в першу чергу домінуючими учасниками ринку. Проведений аналіз дозволив виявити і узагальнити провідні методи та інструменти управління розвитком малого і середнього бізнесу, а також визначити основні ризики функціонування цифрових платформ. В статті цифрові платформи були розглянуті як інноваційні бізнес-моделі, як релевантний інструмент вирішення завдань дотримання стратегічних інтересів різних економічних суб’єктів.

АНАЛІЗ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

В сьогоденні питання всебічної оцінки природних ресурсів залишаються найменш вивченими. Відповідно цьому важливим та актуальним є питання економічної оцінки природних ресурсів, виступає основою ціни на природні ресурси, що дає можливість розглядати їх як одну із форм капіталу і брати участь у товарно-грошових відносинах. Об’єктивна необхідність оцінки обумовлюється дією загальних економічних законів, їх роллю та змістом у процесі виробництва незалежно від будь-якої суспільної формації, а ступінь цієї необхідності – рівнем та характером розвитку матеріального виробництва. Економічна оцінка природних ресурсів є результатом економічних розрахунків, на основі яких визначається прогноз цінності окремих компонентів природи. Вона має безперечний вплив на формування структури економіки, вибір заходів, пов'язаних з природоохоронною діяльністю, формування соціально-економічних, науково-технічних програм розвитку підприємства, регіонів, країни. Економічна оцінка також забезпечує стратегію розвитку окремого підприємства від формування затрат до розподілу прибутку, з її допомогою формуються відносини на ринку природних ресурсів та ін. Оскільки природні ресурси є основою суспільного виробництва, то економічна оцінка відіграє роль у формуванні всіх економічних зв'язків суспільного виробництва, виконує планово облікову і стимулюючу функції і в цьому контексті, безумовно, є економічною категорією. Об’єктами оцінки вартості природних ресурсів можуть бути: запаси природних ресурсів; природні об’єкти, що перебувають у власності, а також різні права, пов’язані з їхнім використанням оренда, концесія, право забудови, екосистемні послуги й екологічні блага функції, що виконуються природними об’єктами екологічний збиток. Відомі дві концепції економічної оцінки природних ресурсів: витратна, яка визначається за критерієм витрат на освоєння і використання нових ресурсів, і рентна – за критерієм народногосподарського ефекту ренти. Основа утворення ренти – якісні відмінності природних ресурсів. Економічною основою її існування, як відомо з теорії рентних відносин, є монополія держави на експлуатацію кращих за якістю природних ресурсів. За одних і тих же засобів виробництва і технологічних рішень праця у кращих умовах є більш продуктивною.

ПОДІЄВИЙ ТУРИЗМ ЯК СПОСІБ ЕФЕКТИВНОГО ПРОСУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОДУКТУ НА МІЖНАРОДНІ РИНКИ (на прикладі виставкової діяльності)

В статті розглянуто спосіб диверсифікації економічної діяльності для підприємств меблевої промисловості шляхом реалізації подієвих заходів. Акцентовано увагу на екологічну ситуацію в країні з-за масової вирубки лісів. Звернено увагу на факт недотримання норм природоохоронної діяльності, посилення навантаження на рекреаційний потенціал та неефективне використання лісових ресурсів України. Проведено аналіз законодавства з регулювання підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів. Акцентовано увагу, що дієвість положень даних нормативних актів обмежується внаслідок дії зовнішніх чинників. З урахуванням негативного впливу вирубки лісів на екологію країни, зростаючі експортні обмеження продуктів деревообробної промисловості, скорочення внутрішнього споживчого попиту, запропоновано напрями диверсифікації економічної діяльності для підприємств даного сектору економіки шляхом організації туристичних подієвих заходів. Світовий досвід показує, що туризм має значний вплив на економіку країни. В процесі створення та реалізації туристичного продукту залучаються суміжні економічні галузі, що сприяє соціально-економічному розвиткові країни. Вагомий вплив на розвиток туристичної галузі чинить подієвий туризм. З позиції розвитку туристичної галузі однією з вагомих переваг даного виду туризму є вирішення проблем міжсезоння і можливість реалізації туристичного подієвого продукту з незначним залученням туристично-рекреаційних ресурсів території проведення заходу. Одним з напрямів розвитку подієвого туризму є виставкова діяльність. Проведення виставкових заходів сприяє створенню позитивного іміджу регіону шляхом демонстрації власних досягнень. Постійна організація виставок слугує платформою для розвитку міжнародного співробітництва в різних економічних сферах. У той же час організація виставок сприяє залученню відвідувачів до регіону їх проведення, що дозволяє реалізовувати додаткові послуги. Результати аналізу світового досвіду проведення виставок показали необхідність державного регулювання даного виду діяльності. Проведено аналіз чинного законодавства з виставкової діяльності в Україні, який показав недостатню узгодженість механізмів регулювання даного виду діяльності. Запропоновано організацію віртуальних виставок, розроблено рекомендації щодо реалізації запропонованих проектів.

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ: ПРИКЛАДИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ ДЛЯ УКРАЇНИ

На межі третього тисячоліття світове співтовариство дійшло до необхідності переосмислення шляхів суспільного розвитку. Концепція економічного зростання раніше перевалювала щодо підходу до аналізу матеріального виробництва з чисто економічної точки зору, вона застосовувалася поки природні ресурси здавалися невичерпними в силу обмеженого впливу виробничої діяльності людини. Проте в даний час суспільство приходить до усвідомлення, що економічна діяльність є лише частиною загальнолюдської діяльності, а економічний розвиток доцільніше розглядати в рамках більш широкої концепції суспільного розвитку. У статті розглянута проблема впровадження українськими компаніями корпоративної соціальної відповідальності як важливого фактору у процесі прийняття управлінських рішень. Вирішення цієї проблеми стосується усього і кожного: тут і неприбуткові організації, і державні установи, і групи громадян з різноманітними інтересами; постачальники, потенційні інвестори, акціонери, політики. Всім потрібна допомога у вирішенні найширшого кола питань, серед яких – охорона здоров’я та громадська безпека, освіта та розвиток громади, захист тварин та збереження довкілля. Проаналізовано кількість проблем, на які треба реагувати стратегічно, і які, схоже, надалі збільшуватимуться, оскільки зростають сподівання – внутрішні і зовнішні – щодо виконання економічних та соціальних зобов’язань, що корисні як для компанії, так і для доброчинної справи. Розглянуто соціальну відповідальність бізнесу на міжнародному та національному рівнях, приведено результати дослідження українськими маркетинговими групами, запропоновано шляхи та можливості запровадження механізмів соціальної відповідальності бізнесу в Україні з урахуванням кращих практик.

АНАЛІЗ ТА ВИРІШЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ТА ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ BLOCKCHAIN

У цьому дослідженні автори сформулювали, проаналізували та розв’язали концептуальну та термінологічну проблему використання терміна та визначення концепції Blockchain, беручи до уваги їх вплив на розвиток послідовних теоретичних знань та правильного практичного досвіду в предметних областях його застосування. Для досягнення мети цього дослідження автори запропонували рішення у вигляді авторського визначення концепції Blockchain, заснованого на аналізі значень, виведенні їх класифікації та ідентифікації характеристик цього поняття. Ядро дослідницького аналізу, засноване на критерії близькості визначення до вихідного значення, яке було вкладено в концепцію авторами, які заклали теоретичні та практичні основи для області децентралізованих обчислень, машин та мереж. Для отримання визначення поняття Blockchain автори застосували метод, заснований на виявленні та аналізі двох типів умов у концепції Blockchain: властивостей та характеристик. Таким чином, для формування визначення були обрані характеристики (достатні умови), що характеризують і розкривають зміст явища. Дослідження починається з реконструкції етимології і, отже, основного значення концепції блокчейн. Далі автори проводять інвентаризацію та систематизують набір існуючих визначень. На основі аналізу цього набору пропонується 3-х типова класифікація інтерпретацій концепцій Blockchain. Ключовим результатом дослідження є аналіз та декомпозиція визначень на властивості та характеристики. Згодом він синтезується у вигляді авторського визначення, що має властивість унікальності, точності, повноти, надійності, релевантності та об’єктивності. Щоб знайти рішення проблеми, автори використовують аналітичні лінгвістичні підходи: інвентаризація визначень, аналіз визначень, нормалізація термінів та різноманітність існуючих визначень та кодифікація. Застосований внесок дослідження, який виходить за основні межі, полягає у підготовці матеріалу, що відповідає класу проблем стандарту ISO 22739 технології Blockchain та DLT.

CIRCULAR ECONOMY AS A DRIVER OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF UKRAINE

The article considers the model of circular economy and the possibility of its implementation in Ukraine. The authors explore the main aspects of the circular economy and the relationship with the goals of sustainable development. It is noted that the use of innovations and innovation systems is the basis of the circular economy, which will ensure the interdependence between the reduction of non-returnable waste and increase the use of reusable resources, will not improve the ecological and economic condition of the country. The article analyzes the economic content of methods and models of implementation of the circular economy by identifying their impact on the sustainability of economic and government systems. The generalization of world experience in the implemented concepts of the circular economy allowed us to identify 5 main circular business models: circular deliveries, resource recovery, platforms for exchange and sharing, product as a service. The article gives examples of implementation of the principles of circular economy in the production of world brands. Prerequisites and recommendations for the introduction of a circular economy in Ukraine are summarized. It is determined that the introduction of a circular economy is beneficial for the enterprise or company, for consumers, communities and the state as a whole. The advantages in the long run on optimization of material flows, opportunities to enter new markets, expand the scope of services, obtaining additional profits in the field of services are highlighted. The interrelation of business models of circular economy recommended for use in Ukraine is established. The article identifies further steps of the study, which will be aimed at building a model of circular economy, based on the experience of leading European countries, taking into account Ukrainian characteristics, as well as detailed performance criteria for companies implementing circular economy depending on the scope and size.

ОСОБЛИВОСТІ КОНЦЕСІЙ В УКРАЇНІ

Стаття розкриває зміст поняття концесії, її сутність, мету, шляхи реалізації концесійних проєктів. Вона присвячена актуальній на сьогодні темі розвитку української інфраструктури. Прийняття Закону України про концесію дозволило широко розглядати питання інвестування коштів юридичних осіб-резидентів України в деякі галузі промисловості, які мало фінансуються державою. Цей Закон розкрив такі поняття, як концесія, державно-приватне партнерство, концесійний договір, концесіонер. Розглянуто перелік перспективних проектів, що підлягають концесії, а саме морських портів та аеропортів, залізничних та автомобільних доріг. У статті розкриваються питання про аварійний стан, відсутність ремонту та реконструкції автодоріг, подальша можливість інвесторів розвивати їх протягом не менш ніж 10 років. Викладаються погляди на проблеми морських портів (низький потік пасажирів та вантажу, перспектива прибутку завдяки збільшенню обсягу перевалки вантажу), залізничних доріг і вокзалів (знос рухомого складу, зниження кількості міжнародних пасажирських та вантажних перевезень) та можливість їх вирішення також завдяки концесійному договору. Проаналізовано концепції концесії аеропортів, можливість і необхідність інвестування в них приватного капіталу, при цьому залишаючи їх у державній власності, надання преференцій та додаткових гарантій бізнесу. Узагальнюється практичний досвід державно-приватного партнерства в практиці багатьох держав, в яких ефективне управління приватного капіталу забезпечило високі результати. Виділяються й описуються характерні особливості інвестицій, пов'язані зі створенням нових і збереженням старих робочих місць при переході на новітні етапи розвитку підприємств. У висновку розкриваються можливі шляхи пошуку інвесторів і довгострокові перспективи співпраці державних і бізнес-структур, що дозволить подальший розвиток і збереження в державній власності стратегічно значущих об'єктів.

THE CURRENT STATE OF INFORMATION AND ECONOMIC CRIMES IN UKRAINE

Considered the quality of the investigation of information and economic crimes in Ukraine, carried out the analysis of the current state of cybersecurity and economic crimes, which have a negative impact on the modern state of the country. The concepts of "economic security", "economic crime" and "cybercrime", which is closely related to each other criminal acts: cybercrime and cybercrime" are defined. A comparative analysis of economic crimes for the third quarter is provided 2020, the dynamics of GDP of Ukraine, the rating of the economic state of security of the country. The level of information and economic crimes remains high, which is characterized by various consequences for the state, companies, citizens than ever before. Every year in Ukraine, the number of victims of cybercrime increases, especially during the Covid-19 pandemic, which made adjustments to the activities of organizations at the local and state levels The purpose of the article is to analyze the current state of cybersecurity and economic crimes that negatively affect the current state of the country, to highlight the main problems of the national cyber defense system. The economic status of the country is the main criterion for assessing a developed society, since the economy ensures a decent standard of living, the existence of the country and its progress. In order to ensure the fundamental development of the state's economy, it is necessary to create an appropriate production base, because the decline in production and its low efficiency are an important reason for the dependence of the Ukrainian economy on foreign markets, that is, its low level of economic security. It is also necessary to pay attention to criminal cases related to cybercrime, which operate in accordance with outdated methods that do not facilitate the collection of evidence or the completion of a decision on the case.

СОЦІАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНОЮ ЕФЕКТИВНІСТЮ ІНВЕСТИЦІЙ

Визначено, що соціальна відповідальність суб’єктів бізнесу перед органами місцевого самоврядування та соціумом залежить від соціально-економічних потреб суспільства. Проаналізовано особливості двох основних моделей побудови соціальної відповідальності між відповідними суб’єктами господарювання: американської та європейської. Встановлено, що важливим напрямом оцінки сучасного стану залучення інвестицій в соціально-економічну діяльність в аграрній сфері є оцінка взаємозв’язку між економічним зростанням суб’єктів аграрної сфери та розвитком сільських територій. Визначено вплив показників рівня економічного розвитку на рівень соціально-економічної відповідальності. Встановлено, що найбільш ефективною організаційно-правовою формою в Україні у сільській місцевості є фермерське господарство. Здійснено аналіз основних показників діяльності аграрних підприємств за 2015-2019 рр. Оцінено соціально-економічну діяльність господарюючих суб’єктів аграрної сфери на прикладі Степанівської територіальної громади. Визначено найпоширеніші практики надання інвестицій регіону (громаді) та завдання з реалізації напрямів соціально-економічної переорієнтації діяльності в процесі розвитку аграрної сфери. Визначено, що ключовими бар’єрами для розвитку соціальних ініціатив на селі є, з одного боку, небажання великої частини аграрників свідомо, ініціативно та добровільно надавати посильну допомогу у розвитку сільських громад та територій, а з іншого – несприятливі податкові, інвестиційні та інші економічні та інституційні умови, що створені державою для функціонування цих аграрних підприємств у цілому та реалізації їхніх соціальних функцій зокрема. Доведено, що посилення соціально-економічної відповідальності в аграрній сфері матиме позитивний вплив на розвиток кадрового потенціалу підприємства (зменшується плинність кадрів, підвищується їх мотивація до праці), відносини з партнерами та інвесторами (зростає довіра до компанії та рівень інвестиційної привабливості), клієнтами (зростає імідж, бренд стає більш привабливим та споживаним, репутація компанії покращується). Як наслідок, можна очікувати підвищення ринкової вартості аграрного бізнесу, а відтак і ширшого залучення інвестицій в розвиток вітчизняної аграрної галузі.