scholarly journals Spektralni potpisi (endmemberi) nekih šumskih vrsta u Republici Hrvatskoj

2020 ◽  
Vol 144 (3-4) ◽  
pp. 119-127
Author(s):  
Mario Ančić ◽  
Jelena Kolić ◽  
Dubravko Gajski ◽  
Ante Seletković ◽  
Andrija Krtalić ◽  
...  
Keyword(s):  
Picea Abies ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Quercus Robur ◽  
Abies Alba ◽  
Viscum Album

Svi objekti reflektiraju, apsorbiraju ili emitiraju elektromagnetsko zračenje ovisno o sastavu, stvarajući jedinstvene uzorke koje zovemo spektralni potpisi ili endmemberi. Čisti spektralni uzorci definiraju se u idealnim terenskim ili laboratorijskim uvjetima, gdje je spektar refleksije dobiven uporabom spektroradiometra fokusiranog na jednu površinu. Prema istraživanjima, većina spektralno čistih uzoraka odnosi se na istraživanja minerala. Spektralni potpisi vegetacije, za razliku od spektralnih potpisa minerala, su dinamični (u spektralnoj, prostornoj i vremenskoj rezoluciji), znatno zahtjevniji za prikupljanje i dokumentiranje, te ih treba s oprezom ugraditi u spektralne knjižnice. Postoji nekoliko spektralnih knjžnica (većih i manjih) koje su organizirane po poglavljima, a sastoje se od uzoraka koji imaju dovoljan broj analiza i dokumentaciju za utvrđivanje kvalitete spektra. U ovome istraživanju izdvojeni su spektralni potpisi za nekoliko vrsta u Hrvatskoj: hrast lužnjak (Quercus robur L.), običnu bukvu (Fagus sylvatica L.), običnu jelu (Abies alba Mill.), običnu smreku (Picea abies L.), bijelu imelu (Viscum album L. ssp. Abietis (Weisb.)) i žutu imelu (Loranthus europaeus Jacq.). Svrha istraživanja je bila uspostaviti spektralnu knjižnicu za buduća istraživanja primjene hiperspektralnih skenera pri detekciji vrsta drveća. Za prikupljanje spektralnih potpisa korišten je hiperspektralni linijski skener ImSpector V9, koji snima vidljivi i bliži infracrveni dio spektra od 430 do 900 nm. Osim njega korišten je i senzor sunčevog zračenja FODIS, kako bi dobili prosječnu vrijednost sunčeve insolacije u trenutku snimanja. Snimanje je provedeno u kontroliranim uvjetima. Uzorci su postavljeni na kružnu podlogu sa naznačenom podjelom za svakih 45 stupnjeva točno u centru optičke osi skenera, te su rotirani kružno. Spektralne snimke su zatim obrađivane u softveru ImageJ gdje su izdvojeni podaci za daljnju analizu. Nakon obračuna srednjih vrijednosti po vrstama napravljene su usporedbe između vrsta. Dobiveni rezultati pokazali su preklapanja u vidljivom dijelu spektra, dok u bližem infracrvenom dijelu spektra vrste diferenciraju jedna od druge, odnosno rezultati pokazuju kako postoji razlika između spektralnih krivulja uzoraka. Provedenim istraživanjem definirani su postupci uzimanja uzoraka i dobiveni spektralni potpisi za istraživane vrste (endmemberi). Spektralni potpisi postali su dio spektralne knjižnice, a najznačajniji rezultat istraživanja je mogućnost primjene za detekciju vrsta na hiperspektralnim snimkama.

scholarly journals The Growth of Trees of the Carpathian Forests (in the Basin of the Dniester River)

2018 ◽  
Author(s):  
Platon Tretyak ◽  
◽  
Yurij Chernevyy ◽  
Keyword(s):  
Growth Rate ◽  
Picea Abies ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Quercus Robur ◽  
Abies Alba ◽  
Pinus Cembra ◽  
Ecological Functions ◽  
Current Increase ◽  
Maximum Productivity ◽  
Autochthonous Species

The original results of researches on the growth of older trees of different species that grew up in the forests of the region are presented. The presented analytical materials testify, in particular, about the inconsistency of the growth rate with the height of the investigated the established before tendencies. The maximum productivity of trees of most autochthonous species is observed at the age of 80 years. For the trees of Quercus robur, Fagus sylvatica, Abies alba, Picea abies, Pinus cembra and other species the largest values of the current increase of in the trunks volume observed at the age of trees 200–300 and even 350 years. The presented analytical and theoretical generalizations actualize the problem of modernization of outdated normative materials concerning the productivity of Carpathian forests in Ukraine and their potential ecological functions.

scholarly journals Вплив еколого-біологічних властивостей деревних порід на сукцесії в лісах Українських Карпат

2019 ◽  
pp. 11-20
Author(s):  
Volodymyr Kramarets ◽  
Myhajlo Popovich ◽  
Ostap Bojko
Keyword(s):  
Picea Abies ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Quercus Robur ◽  
Abies Alba ◽  
Taxus Baccata ◽  
Acer Pseudoplatanus ◽  
Sorbus Aucuparia ◽  
Salix Caprea ◽  
Allium Ursinum ◽  
Fagus Sylvatica L

Наведено дані про еколого-біологічні властивості деревних порід, які визначають динаміку лісовідновних процесів та впливають на перебіг лісових сукцесій. Охарактеризовано закономірності формування лісостанів за участю порід-піонерів, постпіонерів і дріад. Показано важливе значення піонерних деревних порід (берези повислої, осики, вільхи сірої) в оздоровленні лісових територій після всихання похідних ялинових монокультур. Охарактеризовано сукцесійні лісові угруповання, сформовані за участі порід із різними динамічними особливостями. Породи-піонери (Betula pendula Roth., Alnus incana (L.) Moench, Populus tremula L., Salix caprea L.) швидко покращують лісове середовище, тому відновлення лісостанів на місці похідних ялинників доцільно здійснювати за зразком природних лісовідновних сукцесій через стадію порід-піонерів. Породи-постпіонери (Acer pseudoplatanus L., Quercus robur L., Pinus syvestris L., Fraxinus excelsior L, Carpinus betulus L., Pyrus pyraster (L.) Burgsd, Tilia cordata Mill. та Tilia platyphyllos Scop, Sorbus aucuparia L.) формують довговічні сукцесійні угруповання. Сосна звичайна в Українських Карпатах формує природні реліктові лісостани. Лісові культури сосни створювали після Другої світової війни для залісення сільськогосподарських угідь. Рідкісними є ценози вільхи сірої та клена-явора з домінуванням у трав'яному ярусі Lunaria rediviva L., Scopolia carniolica Jacq., Allium ursinum L., Matteuccia struthiopteris (L.) Todaro, Phyllitis scolopendrium (L.) Newman. На території НПП «Сколівські Бескиди» (гірські хребти Парашки та Зелеміні) Sorbus aucuparia утворює стійкі рослинні угруповання та формує верхню межу лісу. Породи-дріади Fagus sylvatica L., Abies alba Mill., Taxus baccata L. та Picea abies [L.] Karst. (на верхніх висотах гір) формують стійкі лісостани, які без втручання людини можуть тривалий час функціонувати, підтримуючи певний рівень балансу між всіма складовими елементами лісових екосистем. Рідко трапляються ценози Fagus sylvatica за участю у складі червонокнижних та регіонально рідкісних видів (Taxus baccata, Allium ursinum, Scopolia carniolica, Lunaria rediviva, Phyllitis scolopendrium). Надзвичайно цікавими з ценотичного та лісівничого погляду є лісостани зa участю Quercus robur та Abies alba, які сформовані домінуючими породами, що різняться за еколого-ценотичними особливостями. Рідкісними є ялинові ліси за участю ускладі Pinus cembra L. та Pinus mugo Turra.   Рідкісні лісові ценози потребують охорони та проведення заходів із підтримання їх стабільності, враховуючи напрямок і характер лісовідновних сукцесій. Для переходу лісового господарства на принципи наближеного до природи лісівництва на території Українських Карпат необхідно орієнтуватися на формування різновікових деревостанів за типом корінних з перевагою у їх складі довговічних порід-дріад – Fagus sylvatica, Abies alba, а на вищих висотних рівнях гір – Picea abies.

Similarities between predator mite populations (Acari: Gamasina) from natural forests in the Bucegi Massif, Romania

Biologia ◽  
2012 ◽  
Vol 67 (2) ◽  
Author(s):  
Manu Minodora
Keyword(s):  
Picea Abies ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Forest Ecosystems ◽  
Similarity Index ◽  
Abies Alba ◽  
Taxonomic Structure ◽  
Natural Forests ◽  
Gamasid Mite ◽  
Soil Level ◽  
Predator Mite

AbstractEcological research of gamasid mites was carried out in three natural forest ecosystems with Picea abies (1350 m a.s.l.), Abies alba (950–1000 m a.s.l.) and Fagus sylvatica (1200 m a.s.l.) situated in the Bucegi Massif, Southern Carpathians, Romania during 2001–2003. In the studied forest ecosystems, the taxonomic structure of gamasids was represented by 11 families (Epicriidae, Parasitidae, Veigaiidae, Ameroseiidae, Aceosejidae, Rhodacaridae, Macrochelidae, Pachylaelapidae, Laelapidae, Eviphididae and Zerconidae), with 39 genera and 97 species. The maximum number of species was recorded in the ecosystem with Abies alba (80), followed by the ecosystem with Fagus sylvatica (73), while the minimum in the ecosystem with Picea abies (68). 2,016 samples, 97 species with 23,441 individuals were analysed. In order to show similarities between predator mite populations from these areas, the vegetation and some abiotic parameters of the soil (temperature, humidity, pH) were analysed and described. Similarities between gamasid mite populations from the investigated ecosystems were analysed using the Jaccard index (q). The highest similarity index (q = 0.706) was recorded between gamasids identified in Picea abies and Abies alba forests, at soil level, in comparison with those from Abies alba and Fagus sylvatica forests (q = 0.656). Based on the similarity index, it is discussed that the gamasid population structure was influenced by the type of soil, the specific composition of the herbaceous, shrub and tree layers, the microclimatic factors, all characteristic for each studied ecosystem.

Photosynthetic characteristics of Fagus sylvatica and Quercus robur established for stand conversion from Picea abies

2009 ◽  
Vol 258 (5) ◽  
pp. 868-878 ◽  
Author(s):  
Emile S. Gardiner ◽  
Magnus Löf ◽  
Joseph J. O’Brien ◽  
John A. Stanturf ◽  
Palle Madsen
Keyword(s):  
Picea Abies ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Quercus Robur ◽  
Photosynthetic Characteristics ◽  
Stand Conversion

scholarly journals Characteristics of 3rd (Querci-fageta s. lat.) and 4th (Fageta (abietis) s. lat.) vegetation tiers of north-eastern Moravia and Silesia (Czech Republic)

2008 ◽  
Vol 54 (No. 10) ◽  
pp. 439-451 ◽  
Author(s):  
O. Holuša ◽  
J. Holuša ◽  
Sr
Keyword(s):  
Czech Republic ◽  
Species Composition ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Quercus Robur ◽  
Abies Alba ◽  
Quercus Petraea ◽  
Tree Level ◽  
Tree Representation ◽  
Tree Species Composition ◽  
North Eastern

Detailed characteristics (tree species composition, tree representation, identification features) are presented by 3<sup>rd</sup> (i.e. geobiocenoses of <I>Querci-fageta</I> s. lat.) and 4<sup>th</sup> (<I>Fageta (abietis</I>) s. lat.) vegetation tiers in north-eastern Moravia and Silesia. 3<sup>rd</sup> VT occupies 45.6% of the study area – from 190 m a.s.l. up to 430 m a.s.l. <I>Fagus sylvatica</I> is a dominant tree (with the height of 35–40 m). <I>Quercus robur</I> and <I>Quercus petraea</I> have their ecological optimums there with the representation of up to 30%. <I>Abies alba</I> occurs in the crown level with the representation of up to 10%. 4<sup>th</sup> occupies 35.2% of the study area – from 310 m a.s.l. up to 650 m a.s.l. <I>Fagus sylvatica</I> is dominant (the height over 50 m). <I>Abies alba</I> occurs in the co-dominant level (sporadically in the level exceeding the main level) with the representation of ±20% and the height of up to 50 m. <I>Quercus petraea</I> and <I>Quercus robur</I> occur only as an interspersed species with the representation of up to 10%, they do not reach the co-dominant tree level any more. <I>Carpinus betulus</I> is represented regularly only in the overtopped tree level.

The influence of some environmental factors on the species diversity of the predator mites (Acari: Mesostigmata) from natural forest ecosystems of Bucegi Massif (Romania)

2011 ◽  
Vol 54 (1) ◽  
pp. 9-20 ◽  
Author(s):  
Minodora Manu
Keyword(s):  
Species Diversity ◽  
Environmental Factors ◽  
Picea Abies ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Forest Ecosystems ◽  
Abies Alba ◽  
Natural Forest ◽  
Natural Ecosystem ◽  
Soil Mite ◽  
Soil Level

The influence of some environmental factors on the species diversity of the predator mites (Acari: Mesostigmata) from natural forest ecosystems of Bucegi Massif (Romania) The ecological research was made in 2001-2003, in Bucegi Massif, in three natural forest ecosystems with Picea abies, Abies alba and Fagus sylvatica. In order to show the influence of some environmental factors on the species diversity of the investigated soil mites, the following abiotic parameters at soil level were analysed: temperature, humidity and pH. The species diversity (with Shannon-Wiener index) and the equitability were calculated. Taking account of the bio-edaphical conditions, the studied soil mite diversity had a various evolution. In spatial dynamics, the ecosystem with Abies alba offered better conditions for a species diversity (78 identified species), in comparison with ecosystem with Picea abies (67 identified species), where, due to a high altitude and to the big slope, this parameter had the most decreased values. In the ecosystem with Fagus sylvatica, the diversity showed the presence of 71 species. At the soil level, the litter and fermentation layer was a favorable habitat for development of the soil mite populations. In temporal dynamics, these parameters had recorded seasonal fluctuations. All these aspects are due to the different bioedaphical conditions, specific to each studied natural ecosystem.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document