Резюме. Правильний і обґрунтований вибір інструментальних методів оцінювання функціо-нального стану пацієнта є обов’язковою умовою адекватної фізичної терапії. Особливе місце цей аспект займає в системі нейрореабілітації пацієнтів з хворобою Паркінсона в Україні, оскільки на сьогодні кількість осіб, що потребують систематичної фізичної терапії, сягає 23 900 тис. Наростаюча маніфестація моторних і немоторних симптомів при хворобі Паркін-сона, від яких часто вирішальною мірою залежить тяжкість стану пацієнта, негативно впливає на якість його життя. Наявні функціональні порушення, які є самостійними проявами хвороби Паркінсона, вимагають специфічного підходу до комплексного інструментального досліджен-ня цих порушень для визначення диференційно-діагностичних критеріїв та оцінювання впливу фізіотерапевтичного втручання. Мета. Проаналізувати наявні інструменти оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення зарубіжних даних спеціальної науково-методичної літератури з питань застосування інстру-ментів оцінювання при хворобі Паркінсона та їх інформативності і надійності у фізичній терапії. Результати. Представлені дані свідчать, що ефективність запроваджених заходів фізичної терапії при хворобі Паркінсона залежить від правильно підібраних інструментів оцінювання, які дозволяють оцінити моторні і немоторні проблеми через призму життєдіяльності і якості життя пацієнта. Основним інструментом оцінювання для вирішення цього питання вважаєть-ся Уніфікована рейтингова шкала хвороби Паркінсона MDS-UPDRS, яка дозволяє об’єктивно оцінити моторні і немоторні аспекти життя пацієнта і його рухову активність. Оскільки наявні моторні й аксіальні рухові порушення негативно впливають на повсякденну функціональну активність пацієнта, для верифікації цих порушень пропонують використовувати тест для оці-нювання часу підйому і ходьби (Timed Up and Go (TUG)); тест з подвійним завданням (Dual-Task TUG (TUG-DT)) та шкалу рівноваги Берга (Berg Balance Scale (BBS)). Але виходячи з того, що ці тести недостатньо чутливі до невеликих змін у рухливості при хворобі Паркінсона, особливо на середніх і пізніх стадіях захворювання, їх доцільно поєднувати з одним із кількісних тестів для оцінювання ходьби: 10-метровим тестом ходьби (10 Meter Walk Test (10MW)) та 6-хвилинним тестом ходьби (Six Minute Walk Distance (6MWT)). Поняття «життєдіяльність» включає в себе не тільки переміщення, її оцінювання має бути доповнено аналізом ступеня впливу наявних по-рушень на повсякденну діяльність, тобто на якість життя пацієнта. Найбільш інформативними інструментами для проведення цього аналізу є універсальні і специфічні при хворобі Паркінсо-на опитувальники з метою оцінювання стану здоров’я SF-36, EuroQOL (EQ-5D) і PDQ-39 (The Parkinson’s Disease Questionnaire). Результати аналізу та узагальнення даних науково-мето-дичної літератури дають підставу встановити, що маніфестація порушень та їх варіабельність при хворобі Паркінсона стають серйозною проблемою у досягненні кінцевого результату за-проваджених заходів фізичної терапії на всіх стадіях захворювання. Використання в комплексі стандартної експертно-реабілітаційної діагностики спеціальних інструментів оцінювання дозволяє об’єктивізувати оцінювання клінічної інформації та стимулює розроблення особисто-орієнтованих реабілітаційних стратегій із застосуванням заходів фізичної терапії, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів з хворобою Паркінсона.
Ключові слова: хвороба Паркінсона, фізична терапія, якість життя, інструменти оцінювання, достовірність, надійність, валідність.
Аналіз наявних інструментів оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона