ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДАТНОСТІ ДО СХЕМАТИЗАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ (Ph.D.) ЯК МЕХАНІЗМУ ЇХ ПРОФЕСІЙНОГО МИСЛЕННЯ ТА МИСЛЕКОМУНІКАЦІЇ

Статтю присвячено дослідженню здатності до схематизації здобувачів ступеня доктора філософії (Ph.D.) як механізму їх професійного мислення і мислекомунікації. Проаналізовано основні положення сучасної психологічної науки щодо розуміння сутності схематизації, як інструменту мислення і комунікації, засобу спільного проєктування і розвитку миследіяльності, а здатності до схематизації – як провідної професійної якості науковця, що має формуватися на етапі його професійної підготовки. Методи дослідження: теоретичні (аналіз: теоретичний, термінологічний; узагальнення, систематизація, класифікація); емпіричні (методи діагностики, адаптовані до завдань дослідження – самооцінювання, опитування, тестування); математичної статистики (метод середніх величин, кореляційного аналізу за допомогою IBM SPSS Statistics v.23). За результатами проведеного емпіричного дослідження визначено, що більшість здобувачів ступеня доктора філософії, які взяли участь у діагностиці, мають недостатній рівень знань (на рівні інтуїтивного знання) щодо сутності схем, усвідомлення їх місця серед інших методів візуалізації інформації, а також типів та принципів побудови, що унеможливлює актуалізацію їх здатності до схематизації як усвідомленої, відрефлексованої. Крім того, більшість здобувачів ступеня доктора філософії мають недостатній рівень розвитку уміння схематизації як об’єктів, так і процесів, порушують їх родо-видову організацію, існуючі правила символічної, графічної презентації. Попри це, оцінюють рівень розвитку власних умінь переважно на середньому та високому рівнях і кожен третій з них має низький рівень індивідуальної актуалізованості парціальної рефлексії діяльності, що забезпечує осмислення, оцінку їх миследіяльності й мислекомунікації. Встановлено, що актуальним завданням вітчизняної вищої освіти є цілеспрямований розвиток здатності до схематизації здобувачів ступеня доктора філософії, що забезпечується реалізацією у змісті освітньо-наукових програм таких принципів, як: забезпечення усвідомленості сутності схематизації, вбудованості в існуючий досвід, вербалізації, колективної миследіяльності, актуалізації різнорівневої рефлексії та мисленнєвої діяльності, поступового ускладнення побудованих схем, єдності конструктів, згорнутості інформації, етапності схематизаційного руху. Література Акопова, Э.С., Глазунова, О.И., & Громыко, Ю.В. (2020). Диагностическая методика оценки способностей к проектированию деятельности в групповой работе «Периметр». Психологическая наука и образование, 25(2), 5– doi: 10.17759/pse.2020250201 Бохан, Т.Г., Алексеева, Л.Ф., Шаболовская, М.В., Морева, С.А., & Кузнецова, Т.М. (2014). Ресурсы и дефициты психологической готовности к научно-исследовательской деятельности. Психологическая наука и образование, 6(2), 198–208. Режим доступа: http://psyedu.ru/journal/2014/2/Bohan_et_al.phtml Громыко, Ю.В. (2018). К проблеме создания общенародной школы будущего: синтез предметного и проектного образования. Психологическая наука и образование, 23(1), 93– Гура, Т.Є. (2015). Схематизація: ресурси для розвитку професійного мислення фахівців у системі вищої та післядипломної освіти. Технології розвитку інтелекту, 1(9). Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2015_1_9_9. Дубровский, В.Я. (2011). Очерки по общей теории деятельности. Москва : ННФ «Институт развития им. Г.П. Щедровицкого». Тюков, А.А. (2007). Схемы и схематизация. Режим доступу: https://www.fondgp.ru/old/lib/conferences/2007/notes/5.html Шадриков, В.Д., & Кургинян, С.С. (2015). Парциальность рефлексии деятельности. Акмеология, 64(2), 68–83. Щедровицкий, Г.П. (2014). Оргуправленческое мышление: идеология, методология, технология (курс лекций). Москва : Изд-во Студии Артемия Лебедева. Abbot-Smith, K., & Tomasello, M. (2006). Exemplar-learning and schematization in a usage-based account of syntactic acquisition1. The Linguistic Review, 23(3), 275–290. doi: 10.1515/TLR.2006.011 Clark, (2016). Dual Coding Theory and Education. Educational Psychology Review, 3(3), 149–210. doi: 10.1007/BF01320076 Gura,, & Gura, T. (2020). The study of practical psychologists' professional thinking: the authors' integrative and thinking-activity approach. Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії». Спеціальний тематичний випуск «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання» 2(2), 130–142. Gura,, & Meniailo, V. (2019). Building a Project Culture through Research and Innovation Training of Future PhDs in Ukraine. International Journal of Education and Practice, 7(4), 377–390. https://doi.org/10.18488/journal.61.2019.74.377.390 Gura,, Gura, O., & Chernikova, L. (2020). Research on metacognitive skills of software testers: a problem statement. ICTERI 2020 Proceedings, II. Retrieved from http://ceur-ws.org/Vol-2732/20200607.pdf Holmes,J, & Wolff, P. (2010). Simulation from schematics: dorsal stream processing and the perception of implied motion. In R. Catrambone & S. Ohlsson (Eds.) Proceedings of the 32nd annual conference of the cognitive science society. Cognitive Science Society, 2704–2709. Holmes,J, & Wolff, P. (2013). Spatial language and the psychological reality of schematization. Cognitive Processing, 14(2), 205–208. doi: 10.1007/s10339-013-0545-5 Kalinina,, & Kalinina, N. (2019). Schematization methods of project thinking. Journal of mechanics of continua and mathematical sciences. Inst mechanics continua & mathematical sciences. doi: 10.26782/jmcms.2019.03.00050 Marshall,P. (2012). Schema-Based Problem Solving. In: Seel N.M. (eds) Encyclopedia of the Sciences of Learning. Boston, MA : Springer. doi: 10.1007/978-1-4419-1428-6_262 Paivio, (2014). Intelligence, dual coding theory, and the brain. Intelligence 47, 141–158. doi: 10.1016/j.intell.2014.09.002

Formalizing interdisciplinary collaboration in the CogSci community

Is cognitive science interdisciplinary or multidisciplinary? We contribute to this debate by examining the authorship structure and topic similarity of contributions to the Cognitive Science Society from 2000 to 2019. We compare findings from CogSci to abstracts from the Vision Science Society over the same time frame. Our analysis focuses on graph theoretic features of the co-authorship network—edge density, transitivity, and maximum subgraph size—as well as clustering within the topic space of CogSci contributions. We also combine structural and semantic information with an analysis of homophily. We validate this approach by predicting new collaborations in this year’s CogSci proceedings. Our results suggest that cognitive science has become increasingly interdisciplinary in the last 19 years. More broadly, we argue that a formal quantitative approach which combines structural co-authorship information and semantic topic analysis provides inroads to questions about the level of interdisciplinary collaboration in the cognitive science community.

Statistical Learning Ability as a Measure of Cognitive Function

Statistical Learning (SL), the ability to extract probabilistic information from the environment, is a subject of much debate. It appears intuitive that such a profound mechanism of learning should carry predictive power towards general cognitive ability. Yet, previous attempts have struggled to link SL ability to measures of general cognitive function, suffering from low correlations and mediocre test-retest reliability. Here, we deploy a new continuous auditory SL task that achieves high test-retest reliability (~ r = .8) and shows that SL ability does significantly correlate with general cognitive function (up to r =. 56). Results are discussed in light of i) the theoretical implications of the high test-retest reliability of our novel SL task, ii) SL ability as a marker of general cognitive function, and iii) future methodological considerations. -This manuscript has been peer-reviewed and accepted for publication in poster-from at the 41st Annual Meeting of the Cognitive Science Society in Montreal, Canada at the Palais des Congrès de Montréal on Wednesday July 24th – Saturday July 27th, 2019 -

Effects of exposure and information structure in native and non-native pronoun resolution in French

The present study investigated pronoun resolution strategies in French native speakers and in German-speaking learners of French. French and German differ in antecedent preferences in ambiguous constructions such as The postman hit the pirate before he went home: while French shows a N2-preference, German shows a N1-preference. This difference is explained by effects of exposure to an unambiguous alternative construction referring to N1 that exists in French, but not in German (Hemforth et al. 2010, Language specific preferences in anaphor resolution: Exposure or gricean maxims? In Steallan Ohlsson and Richard Catarambone (eds.), 32nd Annual Conference of the Cognitive Science Society, 2218–2223. Austin, TX: Cognitive Science Society). In questionnaires, we tested French active and passive sentences to investigate (a) whether the L2-learners would apply the same strategy as natives in the active condition (i.e. N2-preference), and (b) whether the explicit topicalization of a referent as a consequence of passivization influences interpretation preferences in both groups (resulting in more N1 choices). The results show that German learners prefer the N1 more often than the French natives in the active condition. Crucially, the number of N1 choices increased in both groups in the passive condition. These results suggest that L2-learners might have difficulties acquiring strategies based on the frequency and availability of alternative constructions in the L2, and provide further evidence for the importance of information-structure-based strategies in L1 and L2 pronoun resolution.

Modality switch effects emerge early and increase throughout conceptual processing: Evidence from ERPs

This repository contains all of the data from our study, including: conference paper and poster, stimuli norming, experiment set-up, behavioural pretest, main behavioural and electrophysiological data, and extensive R code for descriptives, plots, and statistical analysis.AbstractWe tested whether conceptual processing is modality-specific by tracking the time course of the Conceptual Modality Switch effect. Forty-six participants verified the relation between property words and concept words. The conceptual modality of consecutive trials was manipulated in order to produce an Auditory-to-visual switch condition, a Haptic-to-visual switch condition, and a Visual-to-visual, no-switch condition. Event-Related Potentials (ERPs) were time-locked to the onset of the first word (property) in the target trials so as to measure the effect online and to avoid a within-trial confound. A switch effect was found, characterized by more negative ERP amplitudes for modality switches than no-switches. It proved significant in four typical time windows from 160 to 750 milliseconds post word onset, with greater strength in the Slow group, in posterior brain regions, and in the N400 window. The earliest switch effect was located in the language brain region, whereas later it was more prominent in the visual region. In the N400 and Late Positive windows, the Quick group presented the effect especially in the language region, whereas the Slow had it rather in the visual region. These results suggest that contextual factors such as time resources modulate the engagement of linguistic and embodied systems in conceptual processing.Bernabeu, P., Willems, R. M., & Louwerse, M. M. (2017). Modality switch effects emerge early and increase throughout conceptual processing: Evidence from ERPs. In G. Gunzelmann, A. Howes, T. Tenbrink, & E. J. Davelaar (Eds.), Proceedings of the 39th Annual Conference of the Cognitive Science Society (pp. 1629-1634). Austin, TX: Cognitive Science Society. https://mindmodeling.org/cogsci2017/papers/0318/See also later analyses available here. These will be included in a forthcoming journal article.ReferencesCollins, J., Pecher, D., Zeelenberg, R., & Coulson, S. (2011). Modality switching in a property verification task: an ERP study of what happens when candles flicker after high heels click. Frontiers in Psychology, 2.Hald, L. A., Marshall, J.-A., Janssen, D. P., & Garnham, A. (2011). Switching modalities in a sentence verification task: ERP evidence for embodied language processing. Frontiers in Psychology, 2.Hauk, O. (2016). Only time will tell—Why temporal information is essential for our neuroscientific understanding of semantics. Psychonomic Bulletin & Review, 23.Louwerse, M., & Connell, L. (2011). A taste of words: linguistic context and perceptual simulation predict the modality of words. Cognitive Science, 35, 2, 381-98.Mahon, B.Z., & Hickok, G. (2016). Arguments about the nature of concepts: Symbols, embodiment, and beyond. Psychonomic Bulletin & Review, 23, 941-958.The modality exclusivity norms used for the stimuli are attached to this project as a linked component.Plot waveforms within any sections of the data (https://pablobernabeu.shinyapps.io/ERP-waveform-visualization_CMS-experiment/), and see the more general visualizations (https://figshare.com/articles/EEG_study_on_conceptual_modality-switching_Bernabeu_et_al_in_prep_/4210863).