The effects of using photos in Arabic news websites on the audience’s comprehension and recall: A pilot research

This interdisciplinary research aims to examine the effects of photos used in Arabic news websites on both comprehension and recall among readers. The dual-coding theory was used as a theoretical framework. The research used an experimental design of two groups to test the effects of photos on comprehension and recall of the news content included in two news websites created specifically for the experiment. Two groups of 80 university students have participated voluntarily in the experiment. The results indicated that the use of photos in the news website has increased significantly the levels of both comprehension and recall among respondents.

On the benefits of multimodal annotations for vocabulary uptake from reading

© 2017 Informa UK Limited, trading as Taylor & Francis Group. Several research articles published in the realm of Computer Assisted Language Learning (CALL) have reported evidence of the benefits of multimodal annotations, i.e. the provision of pictorial as well as verbal clarifications, for vocabulary uptake from reading. Almost invariably, these publications account for the observed benefits with reference to Paivio's Dual Coding Theory, suggesting it is the visual illustration of word meaning that enhances the quality of processing and hence makes new words more memorable. In this discussion article, we explore the possibility that it is not necessarily the multimodality per se that accounts for the reported benefits. Instead, we argue that the provision of multimodal annotations is one of several possible means of inviting more and/or longer attention to the annotations–with amounts of attention given to words being a significant predictor of their retention in memory. After reviewing the available research on the subject and questioning whether invoking Paivio's Dual Coding Theory is an optimal account for reported findings, we report an eye-tracking study the results of which are consistent with the alternative thesis that the advantage of multimodal glosses for word learning lies with the greater quantity of attention these glosses attract in comparison with single-mode glosses. We conclude with a call for further research on combinations and sequences of annotation types, regardless of multimodality, as ways of promoting vocabulary uptake from reading.

On the benefits of multimodal annotations for vocabulary uptake from reading

© 2017 Informa UK Limited, trading as Taylor & Francis Group. Several research articles published in the realm of Computer Assisted Language Learning (CALL) have reported evidence of the benefits of multimodal annotations, i.e. the provision of pictorial as well as verbal clarifications, for vocabulary uptake from reading. Almost invariably, these publications account for the observed benefits with reference to Paivio's Dual Coding Theory, suggesting it is the visual illustration of word meaning that enhances the quality of processing and hence makes new words more memorable. In this discussion article, we explore the possibility that it is not necessarily the multimodality per se that accounts for the reported benefits. Instead, we argue that the provision of multimodal annotations is one of several possible means of inviting more and/or longer attention to the annotations–with amounts of attention given to words being a significant predictor of their retention in memory. After reviewing the available research on the subject and questioning whether invoking Paivio's Dual Coding Theory is an optimal account for reported findings, we report an eye-tracking study the results of which are consistent with the alternative thesis that the advantage of multimodal glosses for word learning lies with the greater quantity of attention these glosses attract in comparison with single-mode glosses. We conclude with a call for further research on combinations and sequences of annotation types, regardless of multimodality, as ways of promoting vocabulary uptake from reading.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДАТНОСТІ ДО СХЕМАТИЗАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ (Ph.D.) ЯК МЕХАНІЗМУ ЇХ ПРОФЕСІЙНОГО МИСЛЕННЯ ТА МИСЛЕКОМУНІКАЦІЇ

Статтю присвячено дослідженню здатності до схематизації здобувачів ступеня доктора філософії (Ph.D.) як механізму їх професійного мислення і мислекомунікації. Проаналізовано основні положення сучасної психологічної науки щодо розуміння сутності схематизації, як інструменту мислення і комунікації, засобу спільного проєктування і розвитку миследіяльності, а здатності до схематизації – як провідної професійної якості науковця, що має формуватися на етапі його професійної підготовки. Методи дослідження: теоретичні (аналіз: теоретичний, термінологічний; узагальнення, систематизація, класифікація); емпіричні (методи діагностики, адаптовані до завдань дослідження – самооцінювання, опитування, тестування); математичної статистики (метод середніх величин, кореляційного аналізу за допомогою IBM SPSS Statistics v.23). За результатами проведеного емпіричного дослідження визначено, що більшість здобувачів ступеня доктора філософії, які взяли участь у діагностиці, мають недостатній рівень знань (на рівні інтуїтивного знання) щодо сутності схем, усвідомлення їх місця серед інших методів візуалізації інформації, а також типів та принципів побудови, що унеможливлює актуалізацію їх здатності до схематизації як усвідомленої, відрефлексованої. Крім того, більшість здобувачів ступеня доктора філософії мають недостатній рівень розвитку уміння схематизації як об’єктів, так і процесів, порушують їх родо-видову організацію, існуючі правила символічної, графічної презентації. Попри це, оцінюють рівень розвитку власних умінь переважно на середньому та високому рівнях і кожен третій з них має низький рівень індивідуальної актуалізованості парціальної рефлексії діяльності, що забезпечує осмислення, оцінку їх миследіяльності й мислекомунікації. Встановлено, що актуальним завданням вітчизняної вищої освіти є цілеспрямований розвиток здатності до схематизації здобувачів ступеня доктора філософії, що забезпечується реалізацією у змісті освітньо-наукових програм таких принципів, як: забезпечення усвідомленості сутності схематизації, вбудованості в існуючий досвід, вербалізації, колективної миследіяльності, актуалізації різнорівневої рефлексії та мисленнєвої діяльності, поступового ускладнення побудованих схем, єдності конструктів, згорнутості інформації, етапності схематизаційного руху. Література Акопова, Э.С., Глазунова, О.И., & Громыко, Ю.В. (2020). Диагностическая методика оценки способностей к проектированию деятельности в групповой работе «Периметр». Психологическая наука и образование, 25(2), 5– doi: 10.17759/pse.2020250201 Бохан, Т.Г., Алексеева, Л.Ф., Шаболовская, М.В., Морева, С.А., & Кузнецова, Т.М. (2014). Ресурсы и дефициты психологической готовности к научно-исследовательской деятельности. Психологическая наука и образование, 6(2), 198–208. Режим доступа: http://psyedu.ru/journal/2014/2/Bohan_et_al.phtml Громыко, Ю.В. (2018). К проблеме создания общенародной школы будущего: синтез предметного и проектного образования. Психологическая наука и образование, 23(1), 93– Гура, Т.Є. (2015). Схематизація: ресурси для розвитку професійного мислення фахівців у системі вищої та післядипломної освіти. Технології розвитку інтелекту, 1(9). Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2015_1_9_9. Дубровский, В.Я. (2011). Очерки по общей теории деятельности. Москва : ННФ «Институт развития им. Г.П. Щедровицкого». Тюков, А.А. (2007). Схемы и схематизация. Режим доступу: https://www.fondgp.ru/old/lib/conferences/2007/notes/5.html Шадриков, В.Д., & Кургинян, С.С. (2015). Парциальность рефлексии деятельности. Акмеология, 64(2), 68–83. Щедровицкий, Г.П. (2014). Оргуправленческое мышление: идеология, методология, технология (курс лекций). Москва : Изд-во Студии Артемия Лебедева. Abbot-Smith, K., & Tomasello, M. (2006). Exemplar-learning and schematization in a usage-based account of syntactic acquisition1. The Linguistic Review, 23(3), 275–290. doi: 10.1515/TLR.2006.011 Clark, (2016). Dual Coding Theory and Education. Educational Psychology Review, 3(3), 149–210. doi: 10.1007/BF01320076 Gura,, & Gura, T. (2020). The study of practical psychologists' professional thinking: the authors' integrative and thinking-activity approach. Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії». Спеціальний тематичний випуск «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання» 2(2), 130–142. Gura,, & Meniailo, V. (2019). Building a Project Culture through Research and Innovation Training of Future PhDs in Ukraine. International Journal of Education and Practice, 7(4), 377–390. https://doi.org/10.18488/journal.61.2019.74.377.390 Gura,, Gura, O., & Chernikova, L. (2020). Research on metacognitive skills of software testers: a problem statement. ICTERI 2020 Proceedings, II. Retrieved from http://ceur-ws.org/Vol-2732/20200607.pdf Holmes,J, & Wolff, P. (2010). Simulation from schematics: dorsal stream processing and the perception of implied motion. In R. Catrambone & S. Ohlsson (Eds.) Proceedings of the 32nd annual conference of the cognitive science society. Cognitive Science Society, 2704–2709. Holmes,J, & Wolff, P. (2013). Spatial language and the psychological reality of schematization. Cognitive Processing, 14(2), 205–208. doi: 10.1007/s10339-013-0545-5 Kalinina,, & Kalinina, N. (2019). Schematization methods of project thinking. Journal of mechanics of continua and mathematical sciences. Inst mechanics continua & mathematical sciences. doi: 10.26782/jmcms.2019.03.00050 Marshall,P. (2012). Schema-Based Problem Solving. In: Seel N.M. (eds) Encyclopedia of the Sciences of Learning. Boston, MA : Springer. doi: 10.1007/978-1-4419-1428-6_262 Paivio, (2014). Intelligence, dual coding theory, and the brain. Intelligence 47, 141–158. doi: 10.1016/j.intell.2014.09.002

AGRAMMATIC PATIENT’S DUAL CODING PROCESS IN SENTENCE COMPREHENSION

This paper reports on a study on the dual coding process involved in an agrammatic patient when comprehending sentences using a sentence to picture matching test. The test was undertaken at The National Stroke Association of Malaysia (NASAM), Petaling Jaya, Malaysia. The current study employs the theory of Paivio’s (1991) Dual Coding Theory (DCT) as an explanation for the agrammatic patient’s ability to comprehend active and passive sentences and adopts an influential hypothesis by Grodzinsky’s (1990) Trace Deletion Hypothesis (TDH) concerning agrammatism that characterises agrammatic patients as a good comprehender of Subject Verb Object (SVO) sentence structure, the active sentence but as bad comprehenders of Object Verb Subject (OVS) sentence structure, the passive sentences. A comprehension test, the Sentence to Picture Matching Test designed by Christensen (2001) has been adopted in this study to examine the suitability of dual coding theory as an explanation for the agrammatic patient’s comprehension ability. The performance of the patient’s comprehension pattern in this study supports the account of TDH and in general, the findings of this study suggest that sentence to picture matching test could be used to investigate the dual coding process of the agrammatic patient.

The Effects of Computer-Assisted Learning Based on Dual Coding Theory

This research explored the integration of dual coding theory and modern computer technology with symmetry into a vocabulary class to improve students’ learning attitude and effectiveness. Three research questions are addressed in this research on the effects of computer-assisted learning based on dual coding theory (DCT). This experimental research was carried out in a high school in a remote rural area in China. The study was conducted in two parallel classes (the experimental and the control) in Grade 8 with a total of 88 students. Our research methods included pre- and post-test, questionnaires, and an interview with symmetry as the focus to obtain the results as follows: (1) Using the integration of computer assisted language learning (CALL) and DCT to effectively improve students’ learning attitude, (2) transforming students’ traditional learning methods into the dual coding method, and (3) enhancing students’ vocabulary learning effectiveness.

Listening to the Picture-Superiority Effect

The picture-superiority effect (PSE) refers to the finding that, all else being equal, pictures are remembered better than words ( Paivio & Csapo, 1973 ). Dual-coding theory (DCT; Paivio, 1991 ) is often used to explain the PSE. According to DCT, pictures are more likely to be encoded imaginally and verbally than words. In contrast, distinctiveness accounts attribute the PSE to pictures’ greater distinctiveness compared to words. Some distinctiveness accounts emphasize physical distinctiveness ( Mintzer & Snodgrass, 1999 ) while others emphasize conceptual distinctiveness ( Hamilton & Geraci, 2006 ). We attempt to distinguish among these accounts by testing for an auditory analog of picture superiority. Although this phenomenon, termed the auditory PSE, occurs in free recall ( Crutcher & Beer, 2011 ), we were unable to extend it to recognition across four experiments. We propose a new framework for understanding the PSE, wherein dual coding underpins the free-recall PSE, but conceptual distinctiveness underpins the recognition PSE.