Enhancing Professional Practice: an innovative professional development strategy to support teachers in school-based mental health promotion

2003 ◽  
Vol 29 (2) ◽  
pp. 277-294 ◽  
Author(s):  
Elizabeth Freeman ◽  
Desma Strong ◽  
Helen Cahill ◽  
Johanna Wyn ◽  
Gary Shaw
Author(s):  
Вікторія Гальченко ◽  
Людмила Семенча

Статтю присвячено вивченню професійної культури студентів – майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі їхньої професійної підготовки у закладі вищої педагогічної освіти. Здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, розкрито сутність поняття «професійна культура майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти». Запропоноване власне трактування поняття «професійна культура майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти, а саме: професійна культура майбутнього вихователя – це наявність у педагога духовного багатства (високоморальних цінностей), яскраво вираженої творчої індивідуальності, готової та здатної до нововведень і перетворень; особливих особистісних якостей (гуманізму, любові до дітей, педагогічного оптимізму, толерантності, тактовності тощо); компетентностей педагогічної діяльності в галузі дошкільної освіти; зовнішньої естетичної привабливості. Визначено основні критерії формування професійної культури (духовно-творчий, когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-перцептивний, операціональний). Описано рівні сформованості професійної культури майбутніх вихователів, а саме: початковий, адаптивний, репродуктивно-прогностичний, пошуково-творчий. Здійснено добір діагностичних методик за всіма критеріями. Розроблено авторську діагностичну методику «Професійна компетентність майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти». Проведено діагностичне дослідження рівня сформованості професійної культури студентів спеціальності «Дошкільна освіта» факультету педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. В дослідженні застосовувалися теоретичні методи – аналізу, узагальнення, систематизації, порівняння; емпіричні методи – спостереження, анкетування, бесіда; а також діагностичні методики, спрямовані на виявлення рівня сформованості професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Здійснено аналіз результатів діагностичного дослідження. Виявлено недостатній рівень сформованості професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, особливо за духовно-творчим та рефлексивно-перцептивним компонентами. Накреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у розробці та впровадженні в освітній процес закладів вищої педагогічної освіти технології формування професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Література Белоусова, Т.Ф. (1989). Педагогическая практика как фактор формирования основ педагогической культуры. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Ростов-на-Дону. Гальченко, В.М., & Семенча, Л.Г. (2020). Професійна культура як системоутворювальний фактор успішності майбутніх педагогів у професійній діяльності. The XXI century education: realities, challenges, development trends (Monograph). In prof. Hanna Tsvietkova (Ed). (c.509–522) Hameln : InterGING. Гальченко, В.М. (2019). Творча індивідуальність як основа професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Professional development of a teacher in the light of European integration processes. In prof. Hanna Tsvietkova (Ed). (c. 531–549). Hameln : InterGING. Головина, Е.С. (2005). Педагогическое содействие формированию профессиональной культуры будущих социальных педагогов в вузе. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Екатеринбург. Зязюн, І.А., & Сагач, Г.М. (1997). Краса педагогічної дії. Київ : АПН України. Исаев, И.Ф. (2004). Профессионально-педагогическая культура преподавателя. Москва : Академия. Павелко, Н.И. (2004.) Культурологическая парадигма теории профессионально-педагогической культуры преподавателя высшей школы (Дис. д-ра культурологии). Краснодар. Радул, В.В., Кравцов, В.О., & Михайліченко, М.В. (2007). Основи професійного становлення особистості сучасного вчителя (Навчальний посібник). Кіровоград : «Імекс-ЛТД». Birkeland, Å., & Ødemotland, S. (2018). Disorienting Dilemmas – the Significance of Resistance and Disturbance in an Intercultural Program within Kindergarten Teacher Education. psych. Behav., 52, 377–387. doi: https://doi.org/10.1007/s12124-018-9433-y Jokikokko, K. (2016). Reframing Teachers’ intercultural learning as an emotional process. Intercultural Education, 27(3), 217–230. doi: https://doi.org/10.1080/14675986.2016.1150648. Weston, K., Ott, M., & Rodger, S. (2018). Handbook of School-Based Mental Health Promotion. Cham : Springer. Moreno, V.M. (2020). The Ideal Teacher Different Images. Hu Arenas. doi: https://doi.org/10.1007/s42087-020-00148-0


2019 ◽  
Vol 55 (4-5) ◽  
pp. 408-420
Author(s):  
Margaret McAllister ◽  
Bruce Allen Knight ◽  
Christine Handley ◽  
Cath Withyman ◽  
Jessica Dawkins ◽  
...  

2017 ◽  
Vol 117 (5) ◽  
pp. 452-468 ◽  
Author(s):  
Catriona O’Toole

Purpose The purpose of this paper is to scrutinise two ostensibly disparate approaches to school-based mental health promotion and offer a conceptual foundation for considering possible synergies between them. Design/methodology/approach The paper examines current conceptualisations of child and youth mental health and explores how these inform school-based prevention and intervention approaches. The dominance of discrete, “expert-driven” psychosocial programmes as well as the potential of critical pedagogy is explored using frameworks provided by contemporary dynamic systems theories. These theories call for a situated and holistic understanding of children’s development; and they look beyond static characteristics within individuals, to view well-being in relation to the dynamic social and historical contexts in which children develop. Findings Psychosocial interventions and critical pedagogies have strengths but also a number of limitations. Traditional psychosocial interventions teach important skill sets, but they take little account of children’s dynamic socio-cultural contexts, nor acknowledge the broader inequalities that are frequently a root cause of children’s distress. Critical pedagogies, in turn, are committed to social justice goals, but these goals can be elusive or seem unworkable in practice. By bringing these seemingly disparate approaches into conversation, it may be possible to harness their respective strengths, in ways that are faithful to the complex, emergent nature of children’s development, as well as committed to correcting inequalities. Originality/value The current paper is unique in bringing together contemporary psychological theory with critical pedagogy perspectives to explore the future of school-based mental health promotion.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document