scholarly journals ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

2021 ◽  
pp. 14-24
Author(s):  
Вікторія Гальченко ◽  
Людмила Семенча
Keyword(s):  
Mental Health ◽  
Professional Development ◽  
Teacher Education ◽  
Health Promotion ◽  
European Integration ◽  
Intercultural Learning ◽  
Emotional Process ◽  
Ideal Teacher ◽  
School Based ◽  
The Ideal

Статтю присвячено вивченню професійної культури студентів – майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі їхньої професійної підготовки у закладі вищої педагогічної освіти. Здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, розкрито сутність поняття «професійна культура майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти». Запропоноване власне трактування поняття «професійна культура майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти, а саме: професійна культура майбутнього вихователя – це наявність у педагога духовного багатства (високоморальних цінностей), яскраво вираженої творчої індивідуальності, готової та здатної до нововведень і перетворень; особливих особистісних якостей (гуманізму, любові до дітей, педагогічного оптимізму, толерантності, тактовності тощо); компетентностей педагогічної діяльності в галузі дошкільної освіти; зовнішньої естетичної привабливості. Визначено основні критерії формування професійної культури (духовно-творчий, когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-перцептивний, операціональний). Описано рівні сформованості професійної культури майбутніх вихователів, а саме: початковий, адаптивний, репродуктивно-прогностичний, пошуково-творчий. Здійснено добір діагностичних методик за всіма критеріями. Розроблено авторську діагностичну методику «Професійна компетентність майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти». Проведено діагностичне дослідження рівня сформованості професійної культури студентів спеціальності «Дошкільна освіта» факультету педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. В дослідженні застосовувалися теоретичні методи – аналізу, узагальнення, систематизації, порівняння; емпіричні методи – спостереження, анкетування, бесіда; а також діагностичні методики, спрямовані на виявлення рівня сформованості професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Здійснено аналіз результатів діагностичного дослідження. Виявлено недостатній рівень сформованості професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, особливо за духовно-творчим та рефлексивно-перцептивним компонентами. Накреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у розробці та впровадженні в освітній процес закладів вищої педагогічної освіти технології формування професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Література Белоусова, Т.Ф. (1989). Педагогическая практика как фактор формирования основ педагогической культуры. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Ростов-на-Дону. Гальченко, В.М., & Семенча, Л.Г. (2020). Професійна культура як системоутворювальний фактор успішності майбутніх педагогів у професійній діяльності. The XXI century education: realities, challenges, development trends (Monograph). In prof. Hanna Tsvietkova (Ed). (c.509–522) Hameln : InterGING. Гальченко, В.М. (2019). Творча індивідуальність як основа професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Professional development of a teacher in the light of European integration processes. In prof. Hanna Tsvietkova (Ed). (c. 531–549). Hameln : InterGING. Головина, Е.С. (2005). Педагогическое содействие формированию профессиональной культуры будущих социальных педагогов в вузе. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Екатеринбург. Зязюн, І.А., & Сагач, Г.М. (1997). Краса педагогічної дії. Київ : АПН України. Исаев, И.Ф. (2004). Профессионально-педагогическая культура преподавателя. Москва : Академия. Павелко, Н.И. (2004.) Культурологическая парадигма теории профессионально-педагогической культуры преподавателя высшей школы (Дис. д-ра культурологии). Краснодар. Радул, В.В., Кравцов, В.О., & Михайліченко, М.В. (2007). Основи професійного становлення особистості сучасного вчителя (Навчальний посібник). Кіровоград : «Імекс-ЛТД». Birkeland, Å., & Ødemotland, S. (2018). Disorienting Dilemmas – the Significance of Resistance and Disturbance in an Intercultural Program within Kindergarten Teacher Education. psych. Behav., 52, 377–387. doi: https://doi.org/10.1007/s12124-018-9433-y Jokikokko, K. (2016). Reframing Teachers’ intercultural learning as an emotional process. Intercultural Education, 27(3), 217–230. doi: https://doi.org/10.1080/14675986.2016.1150648. Weston, K., Ott, M., & Rodger, S. (2018). Handbook of School-Based Mental Health Promotion. Cham : Springer. Moreno, V.M. (2020). The Ideal Teacher Different Images. Hu Arenas. doi: https://doi.org/10.1007/s42087-020-00148-0

scholarly journals Effects of the School-Based Integrated Health Promotion Program With Hydroponic Planting on Green Space Use and Satisfaction, Dietary Habits, and Mental Health in Early Adolescent Students: A Feasibility Quasi-Experiment

2021 ◽  
Vol 9 ◽  
Author(s):  
Stephen Wai Hang Kwok ◽  
Cynthia S. T. Wu ◽  
Hiu Tung Tong ◽  
Chun Ni Ho ◽  
Ka Lee Leung ◽  
...  
Keyword(s):  
Mental Health ◽  
Health Promotion ◽  
Green Space ◽  
Dietary Habits ◽  
Space Use ◽  
Early Adolescent ◽  
Control Group ◽  
Adolescent Students ◽  
School Based ◽  
Health Related

Background: School-based green space activities have been found to be beneficial to the physical activity level and lifestyle habits of adolescent students. However, their effects on green space use and satisfaction, mental health, and dietary behaviors required further investigation. This study aimed to investigate the effects of school-based hydroponic planting integrated with health promotion activities in improving green space use, competence and satisfaction, healthy lifestyle, mental health, and health-related quality of life (QoL) among early adolescent students in secondary schools.Methods: This study adopted a three-group comparison design (one control and two intervention groups). Secondary school students (N = 553) of grades 7–9 participated in either (1) hydroponic planting (two times per week for 8 months) integrated with health promotion activities; (2) only health promotion activities (one time per week for 6 weeks); or (3) control group. Outcomes assessed by questionnaire included green space use and satisfaction, life happiness, lifestyle, depressive symptoms, and health-related QoL.Results: After adjusting for sex and school grade, the scores in “green space distance and use” and “green space activity and competence” were significantly better in the intervention groups than in the control group. Hydroponic planting integrated with health promotion activities was also associated with better scores in dietary habits and resistance to substance use. Intervention groups had a higher score in “Green space sense and satisfaction” and life happiness when compared with the control group.Conclusions: Our study shows that the school-based hydroponic planting integrated with health promotion activities were feasible and, to a certain extent, useful to improve green space use and competence, dietary habits, and resistance to substance use among early adolescent students in secondary schools in urban areas. Future studies should address the limitations identified, for example, designing a randomized controlled trial that could fit school schedules to generate new evidence for physical and mental health in adolescent communities.

School-Based Professional Development Programs for Beginning Teachers

2019 ◽  
Author(s):  
Joanna Madalińska-Michalak
Keyword(s):  
Professional Development ◽  
Teacher Education ◽  
Beginning Teachers ◽  
Professional Learning ◽  
Professional Education ◽  
Early Career ◽  
Learning And Development ◽  
Quality Teachers ◽  
High Quality ◽  
School Based

School-based professional development for beginning teachers must be seen as a dynamic identity and decision-making process. Teachers as lifelong learners from the beginning of their career should be able to engage in different forms of teacher education that enable them to progress their learning and development in ways that are relevant to their own individual needs and the needs of their schools and pupils. Teacher individual professional learning is necessary but not sufficient for sustainable change within groups in school and within school as an organization. It is helpful to consider three elements. First, note the importance to schools of recruiting and developing high-quality teachers. Teachers are among the most significant factors in children’s learning and the quality school education, and the questions why and how teachers matter and how teacher quality and quality teacher education should be perceived require serious considerations from academics, policymakers, and practitioners. Second, understand teacher education as career-long education, and problematize the issue of teachers and coherent professional development within schools, asking key questions including the following: “how do schools create effective opportunities for teachers to learn and develop?” Third, focus on the particular journey and the needs of beginning teachers because their early career learning and development will have an impact on retention of high-quality teachers. It is important that coherent lifelong professional education for teachers is planned and implemented at the level of education systems, individual schools, teaching teams, and individual teachers.

scholarly journals Framing an Integrative Approach to the Education and Development of Teachers in Canada

2011 ◽  
Vol 45 (3) ◽  
pp. 555-578
Author(s):  
Thomas Falkenberg
Keyword(s):  
Professional Development ◽  
Teacher Education ◽  
Integrated Approach ◽  
Learning To Teach ◽  
Integrative Approach ◽  
School Based ◽  
Course Work ◽  
Collaborative Professional Development ◽  
Education And Development

The education of teachers in Canada typically consists of a sequence of non-integrated and partially alternating phases: pre-service university-based course work, pre-service school-based practica, job-imbedded induction, professional development sessions. This article proposes an integrative approach to the education of teachers that links these different phases: Collaborative Professional Development Centres. The article draws on teacher education scholarship and research to articulate a number of assumptions about learning to teach and the purpose of teacher education, and then argues (a) that the traditional non-integrated approach to the education of teachers is incompatible with these assumptions, and (b) that these assumptions provide an excellent framework for the idea of Collaborative Professional Development Centres.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document