Levels of Leaf Damage by Phyllophages in Invasive Acer negundo and Native Betula pendula and Salix caprea

2019 ◽  
Vol 50 (6) ◽  
pp. 511-516
Author(s):  
D. V. Veselkin ◽  
N. B. Kuyantseva ◽  
O. E. Chashchina ◽  
A. G. Mumber ◽  
G. A. Zamshina ◽  
...  
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Leaf Damage ◽  
Acer Negundo ◽  
Salix Caprea

Поврежденность филлофагами листьев инвазивного Acer negundo и аборигенных Betula pendula и Salix caprea

2019 ◽  
pp. 403-409
Author(s):  
Д. В. Веселкин ◽  
Н. Б. Куянцева ◽  
О. Е. Чащина ◽  
А. Г. Мумбер ◽  
Г. А. Замшина ◽  
...  
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Acer Negundo ◽  
Salix Caprea

scholarly journals Broad Leaf Trees as Reservoirs for Phytoseiid Mites (Acari: Phytoseiidae)

2011 ◽  
Vol 39 (No. 2) ◽  
pp. 65-69 ◽  
Author(s):  
J. Kabíček
Keyword(s):  
Species Diversity ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Tree Species ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Deciduous Tree ◽  
Acer Platanoides ◽  
Phytoseiid Mites ◽  
Salix Caprea ◽  
Broad Leaf

The possibility that broad leaf trees can be reservoirs for phytoseiid mites was investigated by determining their occurrence and species diversity on common deciduous tree species. No phytoseiid mites were found on Betula pendula and Populus tremula. Altogether  280 specimens of phytoseiids belonging to six species (Neoseiulella ace-ri, N. tiliarum, Paraseiulus soleiger, Euseius finlandicus, Phytoseius severus, Typhlodromus rhenanus) were found on Acer platanoides, Fagus sylvatica, Quercus robur and Salix caprea. Ph. severus was the dominant phytoseiid species on S. caprea, while N. aceri was most abundant on A. platanoides. The greatest abundance and species diversity of phytoseiids were found on S. caprea that can thus constitute an excellent reservoir for some phytoseiid mites, particularly Phytoseius spp.  

scholarly journals Photosynthesis Traits of Pioneer Broadleaves Species from Tailing Dumps in Călimani Mountains (Eastern Carpathians)

Forests ◽  
2021 ◽  
Vol 12 (6) ◽  
pp. 658
Author(s):  
Andrei Popa ◽  
Ionel Popa
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Surface Mining ◽  
Carboxylation Efficiency ◽  
Salix Caprea ◽  
Green Alder ◽  
Eastern Carpathians ◽  
Use Efficiency ◽  
Net Assimilation ◽  
Tailings Dumps ◽  
Photosynthetic Traits

The reforestation and stable ecological restoration of tailings dumps resulting from surface mining activities in the Călimani Mountains represent an ongoing environmental challenge. To assess the suitability of different tree species for restoration efforts, photosynthetic traits were monitored in four broadleaf pioneer species—green alder (Alnus alnobetula (Ehrh.) K. Koch), aspen (Populus tremula L.), silver birch (Betula pendula Roth.), and goat willow (Salix caprea L.)—that naturally colonized the tailings dumps. Green alder and birch had the highest photosynthetic rate, followed by aspen and goat willow. Water use efficiency parameters (WUE and iWUE) were the highest for green alder and the lowest for birch, with intermediary values for aspen and goat willow. Green alder also exhibited the highest carboxylation efficiency, followed by birch. During the growing season, net assimilation and carboxylation efficiency exhibited a maximum in late July and a minimum in late June. The key limitation parameters of the photosynthetic process derived from the FvCB model (Vcmax and Jmax) were the highest for green alder and exhibited a maximum in late July, regardless of the species. Based on photosynthetic traits, the green alder—a woody N2-fixing shrub—is the most well-adapted and photosynthetically efficient species that naturally colonized the tailings dumps in the Călimani Mountains.

scholarly journals ВМІСТ МАКРОНУТРІЄНТІВ ТА ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ЛИСТКАХ ДЕРЕВ З ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ КРИВОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ (ЦЕНТРАЛЬНА УКРАЇНА)

2020 ◽  
Vol 5 ◽  
pp. 81-99
Author(s):  
Юлія В. Бєлик ◽  
Василь М. Савосько ◽  
Юрій В. Лихолат ◽  
Герман Хайльмейер ◽  
Іван П. Григорюк
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Актуальність досліджень була зумовлена необхідністю уточнення біогеохімічних характеристик деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях. Метою роботи було проведененя порівняльного аналізу вмісту макропоживних речовин (макронутріентів) та важких металів у листках дерев, що спонтанно поширені на девастованих землях Криворізького регіону. Дослідження проводилося на Петровському відвалі, центральна частина Криворізького залізорудного та металургійного регіону (Дніпропетровська область, Україна). Вміст макронутрієнтів (K, Ca, Mg, P та  S) і важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb та  Cd) у листках трьох видів дерев (клен ясенелистий  Acer negundo L., береза повисла Betula pendula Roth., робінія звичайна Robinia pseudoacacia  L.) були зібрані на девастованих землях. Встановлено, що вміст макроелементів (K, Ca, Mg, P, S) та важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Cd) в листках деревних видів рослин маніфестує важкі екологічні умови на девастованих землях Петровського відвалу. Дерева, які природно зростають на цьому відвалі, мають очевидну нестачу поживних речовин (особливо К і Р) та надлишок токсичних металів (особливо Fe, Mn та Zn). Беручи до уваги виявлені значення оптимальних концентрацій макронутрієнтів та виявлений вміст важких металів у листках, ми припускаємо, що клен ясенолистий та робінія звичайна сарана (в порівнянні з березою повислою) більш стійкі до геохімічних умови девастованих земель.  

scholarly journals Лісотипологічна характеристика насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області

2021 ◽  
pp. 51-61
Author(s):  
P. B. Tarnopilsky ◽  
I. V. Zhadan
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth

За матеріалами повидільних баз даних ВО «Укрдержліспроект» станом на 2000, 2006, 2010 і 2017 рр. проведено аналіз лісорослинних умов, породного складу, походження, вікової структури, росту та розвитку лісових насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області. Загальна площа рекреаційних лісів станом на 2017 р. становила 631,3 га. Штучно створено 579,4 га, або 91,6 % насаджень. За площею сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) займає 47,3 %, робінія звичайна  – 21,7 %, дуб звичайний (Quercus robur L.) – 11,6 %, клен ясенелистий (Acer negundo L.) – 7,2 %, береза повисла (Betula pendula Roth.) – 4,3 %, сосна кримська (Pinus pallasiana D. Don ) – 3,3 %. Загальний середній розрахунковий клас бонітету масиву І,6, у насадженнях сосни звичайної – І,4, дуба звичайного – І,3, робінії звичайної – І,0. На ґрунтосумішах із участю лесоподібних суглинків формуються суборові, сугрудові та грудові лісорослинні умови – 3,2; 82,7 та 14,2 % відповідно станом на 2017 р. Свіжі гігротопи займають 97,4 % у лісових масивах, що загалом узгоджується із лісотипологічною класифікацією лісів України. Ключові слова: лісова рекультивація, відвали, кар’єри, лісові культури, сосна звичайна, лісорослинні умови, таксаційні показники.

scholarly journals Вплив факторів техногенного трансформованого середовища на рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок деревних рослин

2020 ◽  
Author(s):  
У. Семак
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Populus Tremula ◽  
Salix Caprea ◽  
Betula Pendula Roth

Один із найбільш інформативних методів інтегральної оцінки якості довкілля – показник флуктуючої асиметрії, що є мірою стабільності розвитку живих організмів та  відображає реалізацію їх онтогенетичних програм у конкретних умовах. Цей показник є надійним біоіндикаційним маркером життєвого стану рослинних організмів, оскільки  неспецифічно зростає при стресі. У статті відображено результати дослідження флуктуючої асиметрії листкових пластинок в умовах впливу техногенних чинників золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС, що є територією підвищених екологічних ризиків. Проаналізовано рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок трьох найбільш поширених видів дерев – Populus tremula L., Salix caprea L., Betula pendula Roth. Визначено інтегральний показник стабільності розвитку, що відображає екологічний стан території дослідження. Показник флуктуючої асиметрії листкових пластинок досліджуваних видів становив від 0,0610 до 0,0775. Найвищі рівні асиметрії зафіксовано у P. tremula, найнижчі – у B. pendula. Серед аналізованих фоліарних показників найбільш нестійкими ознаками є значення кутів між першою та центральною жилкою, кут між центральною та другою від основи листкової пластинки жилкою, а також відстань між першою та другою жилками. На основі інтегрального показника флуктуючої асиметрії екологічний стан території золошлаковідвалів оцінено як критичний. Проведено апробацію трьох найбільш розповсюджених деревних видів на території золошлаковідвалів у якості тест-об'єктів для біоіндикаційних досліджень із застосуванням показника флуктуючої асиметрії. Результати аналізу дозволяють розташувати досліджувані види у наступний ряд чутливості до техногенного навантаження за цим показником: B. pendula → S. caprea → P. tremula. Усі аналізовані види можуть використовуватися у біоіндикаційних дослідженнях як чутливі сенсори до техногенного навантаження.

scholarly journals Сучасний стан насаджень дендропарку "Володимирівський" ДП "Гутянське лісове господарство" та перспективи його розвитку

2020 ◽  
Vol 30 (4) ◽  
pp. 62-66
Author(s):  
О. І. Лялін ◽  
В. В. Бондаренко ◽  
С. І. Мусієнко ◽  
О. М. Тарнопільська ◽  
Л. І. Ткач ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Populus Tremula ◽  
Acer Platanoides ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth

Визначено сучасний стан, виявлено назрілі проблеми та встановлено пріоритети подальшого розвитку дендропарку "Володимирівський" державного підприємства "Гутянське лісове господарство". Проведено збір даних і впорядкування відомостей про досліджувану дендрологічну частину парку. На підставі аналізу дослідних даних визначено найважливіші цінності дендрологічної частини: природні, соціально-економічні, культурні, рекреаційні, естетичні, еколого-освітні; окреслено пріоритети щодо їх збереження, охорони та відтворення. Проаналізовано фактори впливу на цінності та функціональність дендрологічної частини лісового фонду із ранжуванням проблем. Виділено 21 просторовий складовий елемент. Територія дендропарку поділена на дві частини – заповідну (лісову прогулянкову) зону та зону регульованої рекреації, що умовно розділені модриновою алею, яка бере свій початок від центральної брами в північній частині парку і закінчується біля бесідки для відпочинку відвідувачів у південній частині. Підтверджено, що особливої природної цінності та неповторності парк набуває завдяки 12 дубам-велетням 100-річного віку, із середнім діаметром 56 см і середньою висотою 23,5 м, що утворили куртину площею 0,21 га. Проаналізовано стан панівної за площею породи Pinus sylvestris L. і встановлено, що насадження цієї рослини штучного походження 50-60-річного віку із чагарниковим підліском займає площу 0,28 га, а природні 8-12-річного віку – 3,35 га, що разом становить 3,63 га, або 51 % від площі дендропарку. Відзначено, що на площі 1,1 га сосна звичайна зростає із природним поновленням Betula pendula Roth., Populus tremula L., Acer platanoides, Acer negundo. З'ясовано, що серед зелених насаджень парку переважають деревостани ІІ класу віку, а переважаючою повнотою насаджень парку є повнота 1,0. За результатами оцінювання сучасного стану подано рекомендації щодо розвитку території дендропарку.

scholarly journals The efficacy of Chondrostereum purpureum against sprouting of deciduous species after mechanized pre-commercial thinning

Silva Fennica ◽  
2019 ◽  
Vol 53 (3) ◽  
Author(s):  
Tiina Laine ◽  
Leena Hamberg ◽  
Veli-Matti Saarinen ◽  
Timo Saksa
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Biocontrol Agent ◽  
White Rot ◽  
White Rot Fungus ◽  
Fungal Treatment ◽  
Promising Alternative ◽  
Salix Caprea ◽  
Commercial Thinning ◽  
European Aspen ◽  
Chondrostereum Purpureum

The use of a white-rot fungus, (Pers. Ex Fr.) Pouzar, as a biocontrol agent against sprouting has been studied with good results. The aim of the study was to investigate the efficacy of two pre-commercial thinning machines, Tehojätkä and Mense, to spread an inoculum of as a biocontrol agent on freshly cut birch ( Roth and Ehrh.), European aspen ( L.), rowan ( L.), and goat willow ( L.) stumps (the fungal treatment) and compare that to the control (cutting only, done by Tehojätkä). Efficacy was investigated in terms of stump mortality and the number of sprouts per stump. This study was conducted in one stand and sprouting was investigated for three years after treatment. The fungal treatment resulted in higher mortality of stumps (34.0% for Tehojätkä and 41.5% for Mense after three years), compared to the control (13.4%). However, the fungal treatment did not decrease the number of sprouts per stump compared to the control. The low occurrence of basidiomata indicates that the accuracy of the spreading mechanism was not satisfactory, causing low mortality figures for the fungal treatment compared to previous studies. In the future, this mechanized method may provide a promising alternative in sprout control if the spreading mechanisms, the accuracy of the treatment, and consequently the efficacy could be improved.Chondrostereum purpureumC. purpureumBetula pendulaB. pubescensPopulus tremulaSorbus aucupariaSalix caprea

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document