scholarly journals ВМІСТ МАКРОНУТРІЄНТІВ ТА ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ЛИСТКАХ ДЕРЕВ З ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ КРИВОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ (ЦЕНТРАЛЬНА УКРАЇНА)

2020 ◽  
Vol 5 ◽  
pp. 81-99
Author(s):  
Юлія В. Бєлик ◽  
Василь М. Савосько ◽  
Юрій В. Лихолат ◽  
Герман Хайльмейер ◽  
Іван П. Григорюк
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Актуальність досліджень була зумовлена необхідністю уточнення біогеохімічних характеристик деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях. Метою роботи було проведененя порівняльного аналізу вмісту макропоживних речовин (макронутріентів) та важких металів у листках дерев, що спонтанно поширені на девастованих землях Криворізького регіону. Дослідження проводилося на Петровському відвалі, центральна частина Криворізького залізорудного та металургійного регіону (Дніпропетровська область, Україна). Вміст макронутрієнтів (K, Ca, Mg, P та  S) і важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb та  Cd) у листках трьох видів дерев (клен ясенелистий  Acer negundo L., береза повисла Betula pendula Roth., робінія звичайна Robinia pseudoacacia  L.) були зібрані на девастованих землях. Встановлено, що вміст макроелементів (K, Ca, Mg, P, S) та важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Cd) в листках деревних видів рослин маніфестує важкі екологічні умови на девастованих землях Петровського відвалу. Дерева, які природно зростають на цьому відвалі, мають очевидну нестачу поживних речовин (особливо К і Р) та надлишок токсичних металів (особливо Fe, Mn та Zn). Беручи до уваги виявлені значення оптимальних концентрацій макронутрієнтів та виявлений вміст важких металів у листках, ми припускаємо, що клен ясенолистий та робінія звичайна сарана (в порівнянні з березою повислою) більш стійкі до геохімічних умови девастованих земель.  

scholarly journals Вплив аерогенного забруднення на фітонцидну активність деревних рослин

2015 ◽  
Vol 23 (2) ◽  
Author(s):  
S. O. Volodarez
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Populus Nigra ◽  
Fraxinus Excelsior ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Tilia Cordata ◽  
Salix Alba ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Picea Pungens ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Виявлено вплив забруднення повітря діоксидом вуглецю, сірчистим ангідридом і діоксидом азоту на антимікробну дію деревних рослин 8 видів листяних і одного хвойного виду в умовах Південного Сходу України. Газостійкі види Betula pendula Roth та Salix alba L. за умов дії забруднювачів збільшували фітонцидну активність. У чутливих до дії полютантів видів Aesculus hippocastanum L. та Picea pungens Engelm. антимікробна дія зменшувалась зі зростанням загазованості повітря. Встановлено сезонну динаміку фітонцидної активності A. hippocastanum, B. pendula, S. alba та P. pungens в умовах м. Донецьк, на ділянках із різним ступенем забруднення. Максимальну фітонцидну дію листків досліджених видів відмічено влітку. Для P. pungens виявлено два піки фітонцидності: у серпні та грудні. Встановлено вплив джерела забруднення на антимікробну активність листків B. pendula, Fraxinus excelsior L., Robinia pseudoacacia L., Populus nigra L., Tilia cordata Mill. та P. pungens, що зростають у насадженнях м. Краматорськ. З’ясовано посилення антимікробної дії листків більшості досліджених видів, окрім A. hippocastanum та P. pungens, в умовах урбанізованого середовища. 

scholarly journals Estudio del polen atmosférico y su relación con la vegetación local. La Plata, Argentina.

2009 ◽  
Vol 34 ◽  
pp. 189-199 ◽  
Author(s):  
Daniela S. Nitiu
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Populus Deltoides ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Persea Americana ◽  
Liquidambar Styraciflua ◽  
Pollen Record ◽  
La Plata ◽  
Ligustrum Lucidum ◽  
Alnus Acuminata ◽  
Robinia Pseudoacacia L

RESUMEN. Estudio del polen atmosférico y su relación con la vegetación local. La Plata, Argentina. Se analizó el registro de polen en la atmósfera de la ciudad de La Plata (34° 55 ́S, 57° 57 ́W°) y su relación con la vegetación arbórea del área. La toma de muestras polínicas se llevó a cabo con un captador tipo Hirst (Lanzoni VPPS 2000) y se censó la vegetación arbórea de 1km2. El 99% del polen determinado se correspondió con fuentes emisoras locales. El 53% de los taxa no estuvo representado en el registro dado, principalmente por su polinización entomófila. Se registró polen extralocal y, en menor escala, polen regional y extraregional. El índice de Representatividad de los 24 taxa expresados en el registro polínico permitió reagruparlos en las categorías, Subrepresentados a Aesculus hippocastanum L., Tilia moltkey L., Jacaranda mimosifolia D. Don., Robinia pseudoacacia L., Persea americana Mill., Ligustrum lucidum Aiton, Cedrus sp.pl. D.Don, Betula pendula Roth, Liquidambar styraciflua L., Ulmus sp.pl. L., Pinus sp.pl. L., Alnus acuminata Humb., Juglans sp. L., Populus deltoides L., Acer negundo L., Phoenix sp. Hort ex Chabaud., Fraxinus sp.pl. Tourn ex L. y Salix humboltiana L. Equirepresentados a Celtis sp. L., Morus sp. L. y Quercus sp. L. y Sobrerepresentados a Platanus sp. Mill. ex-Muenchh, Ricinus sp. L. y Cupressaceae Rico. ex-Bartl. El análisis polínico resulta adecuado principalmente para caracterizar a las especies de polinización anemófila del área, pero no siempre es representativo de la contribución de especies de polinización entomófila.Palabras clave. Polen, atmósfera, vegetación urbana, La Plata, ArgentinaABSTRACT. Study of atmospheric pollen and its relationship with the local vegetation. La Plata, Argentina. The pollen record in the atmosphere of the City of La Plata (34° 55 ́S, 57° 57 ́W) and its relationship with the arboreal vegetation in the area was analyzed. Sampling was carried out with a Hirst-type spore trap (Lanzoni VPPS 2000) and a census of the trees in 1 km2 was taked. 99% of the identified pollen corresponded to local emission sources. 53% of taxa was not represented in the record due mainly to entomophilous pollination. Extralocal pollen and, in a lesser extent, regional and extraregional pollen was registered. The Index of Representativeness of the 24 taxa expressed in the pollen record allowed to regroup them in 3 categories. Subrepresented: Aesculus hippocastanum L., Tilia moltkey L., Jacaranda mimosifolia D. Don., Robinia pseudoacacia L., Persea americana Mill., Ligustrum lucidum Aiton, Cedrus sp.pl. D.Don, Betula pendula Roth, Liquidambar styraciflua L., Ulmus sp. pl. L., Pinus sp.pl. L., Alnus acuminata Humb., Juglans sp. L., Populus deltoides L. , Acer negundo L., Phoenix sp. Hort ex Chabaud., Fraxinus sp.pl. Tourn ex L. and Salix humboltiana L. Equirepresented to Celtis sp. L., Morus sp. L. and Quercus sp. L. and Overrepresented:190D. S. Nitiu Platanus sp. Mill. ex-Muenchh, Ricinus sp. L. and Cupressaceae Rico. ex-Bartl. Pollen analysis is appropriate to characterize anemophilous species in the area, what not always is representative of the contribution of entomophilous pollinated species.

Changes in structure and function of epigeous cotyledons of woody angiosperms during early seedling growth

1977 ◽  
Vol 55 (2) ◽  
pp. 208-215 ◽  
Author(s):  
P. E. Marshall ◽  
T. T. Kozlowski
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Fraxinus Pennsylvanica ◽  
Acer Negundo ◽  
Palisade And Spongy Parenchyma ◽  
Early Seedling ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Mother Cells ◽  
And Function ◽  
Cotyledon Expansion ◽  
Seed Coats

Variations in anatomy and stomatal characteristics of cotyledons were studied with light microscopy and scanning electron microscopy during postgermination development. Species investigated were Acer negundo L., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Fraxinus pennsylvanica Marsh., and Robinia pseudoacacia L. During their development, cotyledons of all species progressed through storage, transition, photosynthetic, and senescent stages. When germination was initiated, most cells of embryonic cotyledons were filled with reserve materials (lipids, proteins, and carbohydrates). Embryonic cotyledons lacked functional stomata, and those of very few species had developing guard-cell mother cells. In embryonic cotyledons, the mesophyll was differentiated into palisade and spongy parenchyma. Amounts of cotyledon expansion varied greatly among species, and cotyledon expansion was due primarily to increased cell size. Emergence of cotyledons from seed coats occurred over a range of seedling ages, depending on species. After cotyledons emerged, chlorophyll was rapidly synthesized and stomata became functional. Anatomical characteristics of cotyledons were much different from those of foliage leaves. Leaves were much thinner and had smaller parenchyma cells than did cotyledons. Cotyledons of Acer negundo and Robinia pseudoacacia were relatively short-lived (less than 30days), while those of the other species were more persistent.

scholarly journals Натуралізація деревних інтродуцентів у культурфітоценозах Волинської області

2018 ◽  
pp. 62-68
Author(s):  
Larysa Kotsun ◽  
Iryna Kuzmishina ◽  
Borys Kotsun
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Amorpha Fruticosa ◽  
Acer Negundo ◽  
Robinia Pseudoacacia L

За результатами багаторічних ботанічних обстежень культурфітоценозів Волинської області виявлено 338 видів та 14 гібридів деревних рослин, 275 серед яких – це інтродуценти. Більшість деревних екзотів, що використовуються в зелених насадженнях, не становлять інвазійної загрози, проте 75 видів деревних рослин повністю натуралізувалися. Серед них за ступенем натуралізації переважають епекофіти (64 види). Агріофітів нараховується 11 видів. За ступенем інвазійності найбільші ризики для існування культурфітоценозів становлять 15 видів інтродуцентів. До категорії «високоінвазійний вид» належать Acer negundo L., Amorpha fruticosa L., Lycium barbatum L., Padus serotina (Ehrh.) Ag., Robinia pseudoacacia L. Для попередження інвазій і збереження первісного стилю паркових насаджень, цінних аборигенних видів потрібно обмежити або зовсім відмовитися від використання в озелененні деревних інтродуцентів із високою фітоценотичною активністю.

scholarly journals Лісотипологічна характеристика насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області

2021 ◽  
pp. 51-61
Author(s):  
P. B. Tarnopilsky ◽  
I. V. Zhadan
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth

За матеріалами повидільних баз даних ВО «Укрдержліспроект» станом на 2000, 2006, 2010 і 2017 рр. проведено аналіз лісорослинних умов, породного складу, походження, вікової структури, росту та розвитку лісових насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області. Загальна площа рекреаційних лісів станом на 2017 р. становила 631,3 га. Штучно створено 579,4 га, або 91,6 % насаджень. За площею сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) займає 47,3 %, робінія звичайна  – 21,7 %, дуб звичайний (Quercus robur L.) – 11,6 %, клен ясенелистий (Acer negundo L.) – 7,2 %, береза повисла (Betula pendula Roth.) – 4,3 %, сосна кримська (Pinus pallasiana D. Don ) – 3,3 %. Загальний середній розрахунковий клас бонітету масиву І,6, у насадженнях сосни звичайної – І,4, дуба звичайного – І,3, робінії звичайної – І,0. На ґрунтосумішах із участю лесоподібних суглинків формуються суборові, сугрудові та грудові лісорослинні умови – 3,2; 82,7 та 14,2 % відповідно станом на 2017 р. Свіжі гігротопи займають 97,4 % у лісових масивах, що загалом узгоджується із лісотипологічною класифікацією лісів України. Ключові слова: лісова рекультивація, відвали, кар’єри, лісові культури, сосна звичайна, лісорослинні умови, таксаційні показники.

scholarly journals Дендросозофіти ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

2019 ◽  
Vol 29 (2) ◽  
pp. 65-72
Author(s):  
S. G. Litvinenko ◽  
M. I. Vykliuk
Keyword(s):  
Quercus Rubra ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Ex Situ ◽  
Acer Negundo ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Встановлено, що у ботанічному саду Чернівецького національного університету в умовах відкритого ґрунту зростає 211 видів дендросозофітів із 87 родів, 37 родин, 2 відділів. Серед них із відділу Pinophyta провідними за кількістю видів є роди Pinus L., Abies Mill., Picea Dietr., Juniperus L., а із Magnoliophyta – Rhododendron L., Magnolia L., Acer L., Quercus L., Malus Mill. У Червоному списку МСОП досліджувані види віднесено до 6 категорій раритетності; з них переважає група таксонів з низьким рівнем ризику зникнення (82,9 % видів). До групи під загрозою зникнення (категорії CR, EN, VU) входить 20 видів. До Європейського Червоного списку внесено 9 із досліджуваних видів. 7 видів внесено до Червоної книги України (2009), а Syringa josіkaea – також до Додатку І Бернської конвенції. Показано, що в умовах ботанічного саду Чернівецького національного університету 174 із досліджуваних дендросозофітів формують життєздатне насіння, а у 42 із них відзначено самосів. Виявлено, що 192 види повністю пристосувалися до умов культивування і мають найвищий ступінь акліматизації (І). Виділено види, які в Чернівецькій області стали інвазійними (Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Quercus rubra L.), а також типові для Буковини види; всі вони мають категорію LC у Червоному списку МСОП. Успішна акліматизація та здатність до насіннєвого розмноження більшості видів свідчать про те, що колекційні фонди ботанічного саду Чернівецького національного університету є потенціалом для ефективного збереження дендросозофітів ex-situ.

Compositional changes in cotyledons of woody angiosperms

1976 ◽  
Vol 54 (21) ◽  
pp. 2473-2477 ◽  
Author(s):  
P. E. Marshall ◽  
T. T. Kozlowski
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Dry Weight ◽  
Ailanthus Altissima ◽  
Fraxinus Pennsylvanica ◽  
Acer Negundo ◽  
Lipid Contents ◽  
Compositional Changes ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Food Reserves ◽  
Carbohydrate Contents

The nature and rate of breakdown of food reserves in cotyledons varied markedly among species. Embryonic cotyledons of Acer negundo L. stored mostly proteins, whereas those of Ailanthus altissima (Mill.) Swingle were fat-storing. Fraxinus pennsylvanica Marsh, cotyledons contained nearly equal quantities of lipids and proteins (45% of dry weight for each) as did those of Robinia pseudoacacia L. (25% dry weight for each). Total nonstructural carbohydrate contents of embryonic cotyledons of Acer and Robinia (exalbuminous species) were considerably higher than those of Ailanthus or Fraxinus (albuminous species). Carbohydrate contents of Acer and Robinia cotyledons initially decreased, but carbohydrate contents of all four species increased rapidly as cotyledons became chlorophyllous and photosynthetic. Synthesis of cotyledonary chlorophyll and emergence of cotyledons occurred faster for seedlings of Acer and Robinia than for those of Ailanthus and Fraxinus. Protein and lipid contents of cotyledons of all four species declined as cotyledons matured after germination.

scholarly journals Особливості зростання та поширення мохоподібних в умовах міста Запоріжжя

2021 ◽  
pp. 22-28
Author(s):  
К. О. Домбровський ◽  
О. Ф. Рильський ◽  
А. Г. Тунік
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Populus Alba ◽  
Acer Negundo ◽  
Ulmus Minor ◽  
Robinia Pseudoacacia L

У статті наведені результати досліджень бріофлори двох антропогенних комплексів (культурофітоценозу та селітебного ландшафту) міста Запоріжжя. Визначали місцезнаходження, частоту трапляння, проективне покриття та приуроченість бріофітів до конкретних форофітів на досліджених територіях. Досліджені особливості поширення епіфітних мохоподібних, виявлено їх субстратну приуроченість до найбільш поширених деревних порід. Виділено екологічні групи мохів, їх життєві форми, здійснено оцінку видів за ступенем урбанофільності. Встановлено, що видовий склад досліджених антропогенних комплексів міста представлений 11 видами мохоподібних, з-поміж яких 7 видів є епіфітними, інші види були виявлені на інших субстратах. Серед виявлених мохоподібних 2 види є рідкісними. Найбільша кількість епіфітних бріофітів виявлена на корі Ulmus minor Mill., Populus alba L. та Robinia pseudoacacia L. Середнє видове різноманіття епіфітів характерне для Acer negundo L. та Salix sp. Мохи досліджених територій міста Запоріжжя реалізують життєві стратегії бріоексплерентів піонерних та бріопатієнтів (екотопічних і ценотичних). Встановлений сильний позитивний кореляційний зв’язок між площею проективного покриття бріофітів та висотою їх розташування на форофітах. За результатами розрахунків індексу чистоти повітря, який коливався від 3,4 до 5,0, території селітебного ландшафту та культуроценозу відповідають середньо й слабко забрудненим бріоіндикаційним зонам відповідно. Порівняльний аналіз видового складу бріофітів двох антропогенних комплексів міста Запоріжжя показав високий коефіцієнт спорідненості (0,60) бріофлор досліджених територій. Отже, видовий склад бріофітів цих територій є досить однорідним. Отримані дані свідчать про значну роль епіфітних мохоподібних, які здатні швидко заселяти деревні насадження антропогенних комплексів міста, що є одним із чинників стабілізації урбоекосистеми.

scholarly journals Сучасний стан насаджень дендропарку "Володимирівський" ДП "Гутянське лісове господарство" та перспективи його розвитку

2020 ◽  
Vol 30 (4) ◽  
pp. 62-66
Author(s):  
О. І. Лялін ◽  
В. В. Бондаренко ◽  
С. І. Мусієнко ◽  
О. М. Тарнопільська ◽  
Л. І. Ткач ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Populus Tremula ◽  
Acer Platanoides ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth

Визначено сучасний стан, виявлено назрілі проблеми та встановлено пріоритети подальшого розвитку дендропарку "Володимирівський" державного підприємства "Гутянське лісове господарство". Проведено збір даних і впорядкування відомостей про досліджувану дендрологічну частину парку. На підставі аналізу дослідних даних визначено найважливіші цінності дендрологічної частини: природні, соціально-економічні, культурні, рекреаційні, естетичні, еколого-освітні; окреслено пріоритети щодо їх збереження, охорони та відтворення. Проаналізовано фактори впливу на цінності та функціональність дендрологічної частини лісового фонду із ранжуванням проблем. Виділено 21 просторовий складовий елемент. Територія дендропарку поділена на дві частини – заповідну (лісову прогулянкову) зону та зону регульованої рекреації, що умовно розділені модриновою алею, яка бере свій початок від центральної брами в північній частині парку і закінчується біля бесідки для відпочинку відвідувачів у південній частині. Підтверджено, що особливої природної цінності та неповторності парк набуває завдяки 12 дубам-велетням 100-річного віку, із середнім діаметром 56 см і середньою висотою 23,5 м, що утворили куртину площею 0,21 га. Проаналізовано стан панівної за площею породи Pinus sylvestris L. і встановлено, що насадження цієї рослини штучного походження 50-60-річного віку із чагарниковим підліском займає площу 0,28 га, а природні 8-12-річного віку – 3,35 га, що разом становить 3,63 га, або 51 % від площі дендропарку. Відзначено, що на площі 1,1 га сосна звичайна зростає із природним поновленням Betula pendula Roth., Populus tremula L., Acer platanoides, Acer negundo. З'ясовано, що серед зелених насаджень парку переважають деревостани ІІ класу віку, а переважаючою повнотою насаджень парку є повнота 1,0. За результатами оцінювання сучасного стану подано рекомендації щодо розвитку території дендропарку.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document