In the late XX – early XXI centuries in the theory and practice of teaching Ukrainian as a foreign language there is a tradition of relying on the text and taking into account the principle of text-centrism at all levels of building a system of language training. But observation of the development of the theory of linguistic communication and discourse, analysis and generalization of modern linguodidactical research allowed the author to raise the issue of reorientation of modern methods of teaching Ukrainian as a foreign language to discourse-centrism.In the offered article the substantiation of the specified thesis on the basis of synthesis of linguistic and methodical researches of a phenomenon of discourse and systematization of defining features of cognitive features of new generation of foreign students which radically differs from all previous is resulted. The author describes the concept of discourse as a synthesis of cognitive, linguistic and extralinguistic factors, clarifies its significance for the language training of foreigners. Foreign students of Ukrainian free economic zones, involved in discourses in the process of learning Ukrainian as a foreign language, should develop the ability to adequately perceive, understand and interpret language and speech products of foreign linguistic and cultural environment, as well as develop language and speech coding skills by creating their own communicative discourses by means of a foreign (Ukrainian) language. The article also describes the features of the cognitive type of clip thinking, which is a psychological factor in addressing discourse in Ukrainian linguodidactics. According to the author's observations, the globality of the virtual pedagogical environment levels the nationally marked cognitive-cognitive characteristics, so clip thinking at this, initial, stage of research of this phenomenon can be considered universal. The result of the reflection was a description of the requirements for educational content that would meet the characteristics of this type of thinking; the advantages of focusing on discourse in the process of creating a system of teaching Ukrainian as a foreign language for non-philological students are identified. Further development and application of the principle of discourse-centrism in the theory and practice of teaching Ukrainian as a foreign language will update all elements of the language training system in accordance with new, not only textual, formats of verbal-communicative interaction and cognitive needs of the new generation of students. Key words: clip thinking, discourse, foreign students, language training, text. У кінці ХХ – на початку ХХІ століть у теорії та практиці навчання української мови як іноземної склалася традиція опори на текст і врахування принципу текстоцентризму на всіх ланках вибудови системи мовної підготовки. Але спостереження за розвитком теорії мовної комунікації та дискурсології, аналіз і узагальнення сучасних лінгводидактичних досліджень дозволили авторці порушити проблему переорієнтування сучасної методики навчання української мови як іноземної на дискурсоцентризм. У запропонованій статті наведено обґрунтування зазначеної тези на основі синтезу лінгвістичних і методичних досліджень феномену дискурсу та систематизації визначальних рис когнітивних особливостей нового покоління іноземних студентів, яке кардинально відрізняється від усіх попередніх. Авторкою описано поняття дискурсу як синтезу когнітивних, мовних і позамовних чинників, з’ясовано його значення для мовної підготовки іноземців. Іноземні студенти українських ЗВО, залучаючись до дискурсів у процесі навчання української мови як іноземної, мають розвинути вміння адекватного сприйняття, розуміння та інтерпретації мовно-мовленнєвих продуктів іноземного для них лінгвокуль-турного середовища, а також одночасно сформувати вміння мовно-мовленнєвого кодування шляхом створення власних комунікативно відповідних дискурсів засобами іноземної (української) мови. Також у статті описано ознаки когнітивного типу кліпового мислення, що є психологічним чинником звернення до дискурсу в українській лінгводидактиці. За спостереженнями авторки, глобальність вірту-ального педагогічного середовища нівелює національно марковані когнітивно-пізнавальні характеристи-ки, тому кліпове мислення на даному, початковому, етапі дослідження цього феномену можна вважати універсальним. Підсумком розмірковувань став опис вимог до навчального контенту, який відповідав би особливостям такого типу мислення; визначено переваги зосередженості на дискурсі у процесі створен-ня системи навчання української мови як іноземної для студентів-нефілологів. Подальше розроблення та застосування принципу дискурсоцентризму в теорії та практиці навчання української мови як іноземної дозволить оновити всі елементи системи мовної підготовки відповідно до нових, не лише текстових, форматів вербально-комунікативної взаємодії та когнітивних потреб нового покоління студентів. Ключові слова:дискурс, іноземні студенти, кліпове мислення, текст, мовна підготовка.
Python Language Training System Based on MFCC, VQ, Variational Coefficient and KNTM Algorithm
