scholarly journals УМОВИ РОБОЧОГО СЕРЕДОВИЩА І ДИСБАЛАНС ЗУСИЛЬ-ВИНАГОРОДИ ПРАЦІВНИКІВ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ

2021 ◽  
pp. 58-65
Author(s):  
Андрій Федоренко
Keyword(s):  
Working Conditions ◽  
European Working ◽  
Effort Reward Imbalance ◽  
European Working Conditions Survey ◽  
Reward Imbalance

В умовах глобалізації та зростаючих вимог, що пред’являються працівникові, важливим є підтримання здоров’я і благополуччя людини на робочому місці. Розглянуто можливість регулювання рівня стресу і зусиль, а також балансу зусиль і винагороди в рамках моделі Effort-Reward imbalance (ERI). Мета статті — виявити зв’язок між певними факторами робочого середовища та оцінюванням відповідності зусиль і винагороди згідно з моделлю ERI. Дослідження розглядає зв’язок чинників організації праці з рівнем стресу працівників і доданими зусиллями на роботі. Дослідження базується на відповідях 1 148 осіб, що працюють у фінансовому секторі 35 країн Європи. Опитування респондентів відбувалося в рамках European Working Conditions Survey 2015 (EWCS 2015). За результатами проведення кореляційного аналізу було виявлено: слабкий зв’язок рівня стресу з балансом зусиль-винагороди; помірний зв’язок оцінки справедливості з балансом зусиль-винагороди; слабкий зв’язок між справедливістю і рівнем стресу. Зв’язок зусиль працівника і рівня стресу з певними факторами робочого середовища (автономія, чіткість завдань і зворотний зв’язок, залученість до управління, ефективні управлінські практики, гнучкість робочого графіка, навчання, соціальна підтримка) слабкий або відсутній. Спостерігається зв’язок соціальної підтримки і ефективних управлінських практик із компонентом винагороди моделі ERI. Поліпшення показників факторів робочого середовища не впливає на рівень стресу і зниження зусиль працівників. Стрес і певний рівень напруги є необхідними умовами виконання роботи. Соціальна підтримка та ефективні управлінські практики сприймаються працівниками у взаємозв’язку з компонентом винагороди в моделі ERI. Регулювання оцінювання балансу зусиль і винагороди можливе за рахунок факторів винагороди, соціальної підтримки, ефективних управлінських практик.

scholarly journals Work stress on rise? Comparative analysis of trends in work stressors using the European working conditions survey

2020 ◽  
Author(s):  
M. Rigó ◽  
N. Dragano ◽  
M. Wahrendorf ◽  
J. Siegrist ◽  
T. Lunau
Keyword(s):  
Work Stress ◽  
Working Conditions ◽  
Job Strain ◽  
Work Stressors ◽  
Cross Sectional ◽  
European Working ◽  
Effort Reward Imbalance ◽  
European Working Conditions Survey ◽  
Reward Imbalance ◽  
Stress At Work

Abstract Objective The rapid transformation of labor markets has been accompanied by the belief of rising stress at work. However, empirical evidence on such trends based on reliable survey data is scarce. This study analyzes long-term trends in well-established measures of work stressors across Europe, as well as potential occupational differences. Methods We use repeated cross-sectional data of 15 European countries from waves 1995, 2000, 2005, 2010, and 2015 of the European Working Conditions Surveys. We apply three-way multilevel regressions (with employees nested in country-years, which are in turn nested in countries) to analyze trends in work stressors measured according to the demand-control and effort-reward imbalance models. Trends by occupational groups are also assessed. Results Our findings suggest that work stress generally increased from 1995 to 2015, and that the increase was mostly driven by psychological demands. People working in lower-skilled occupations had generally higher levels of job strain and effort-reward imbalance, as well as they tend to have a steeper increase in job strain than people working in higher-skilled occupations. Most of the change occurred from 1995 to 2005. Conclusion Our results indicate that work stress has been on rise since 1995, specifically for people working in disadvantageous occupations. This directs the attention to the vulnerable position of the least skilled and also to the use of preventive measures to counteract some of the disadvantages experienced by this occupational group.

scholarly journals Evaluating working conditions in the informal economy: Evidence from the 2015 European Working Conditions Survey

2019 ◽  
Vol 34 (3) ◽  
pp. 281-306 ◽  
Author(s):  
Colin C Williams ◽  
Ioana Alexandra Horodnic
Keyword(s):  
Logistic Regression ◽  
Regression Analysis ◽  
Working Conditions ◽  
Logistic Regression Analysis ◽  
Informal Economy ◽  
Mixed Effects ◽  
Policy Implications ◽  
Formal Economy ◽  
European Working ◽  
European Working Conditions Survey

Although it is widely held that working conditions in the informal economy are worse than in the formal economy, little evidence has been so far provided. The aim of this article is to fill this lacuna by comparing the working conditions of informal employees with formal employees using the 2015 European Working Conditions Survey. Multilevel mixed-effects logistic regression analysis provides a nuanced and variegated appreciation of which working conditions are worse for informal employees, which are no different, and which are better for informal than formal employees. The article concludes by discussing the theoretical and policy implications.

scholarly journals The Nordic difference: Job quality in Europe 1995–2010

2012 ◽  
Vol 2 (4) ◽  
pp. 135 ◽  
Author(s):  
Tomi Oinas ◽  
Timo Anttila ◽  
Armi Mustosmäki ◽  
Juoko Nätti
Keyword(s):  
Welfare State ◽  
Working Conditions ◽  
Nordic Countries ◽  
Job Quality ◽  
The Other ◽  
European Working ◽  
European Working Conditions Survey ◽  
Advantageous Position ◽  
Nordic Welfare State ◽  
The Eu

Previous empirical research has pointed out that Nordic countries are distinguished from the rest of Europe in terms of job quality. On the other hand, it has been debated whether, in the longer run, the Nordic welfare state is able to insulate workers from globalization effects. This article investigates whether Nordic countries have retained their advantageous position concerning job quality compared with other EU countries. Empirical analyses are based on the European Working Conditions Survey collected in 1995, 2000, 2005, and 2010. We use data on employees in the 15 member states of the EU prior to enlargement in 2004 (n = 61,457). The results partly confirm previous findings of high job quality in the Nordic countries. However, there are clear differences between Nordic countries. To be precise, Denmark stands out from the rest of Europe and other Nordic countries with its higher level of job quality.

scholarly journals Measuring employment precariousness in the European Working Conditions Survey: The social distribution in Europe

Work ◽  
2014 ◽  
Vol 49 (1) ◽  
pp. 143-161 ◽  
Author(s):  
Vanessa Puig-Barrachina ◽  
Christophe Vanroelen ◽  
Alejandra Vives ◽  
José Miguel Martínez ◽  
Carles Muntaner ◽  
...  
Keyword(s):  
Working Conditions ◽  
The Social ◽  
European Working ◽  
European Working Conditions Survey ◽  
Social Distribution ◽  
Distribution In Europe

Źródła danych o warunkach środowiska pracy w Polsce

2020 ◽  
Vol 590 (11) ◽  
pp. 14-17
Author(s):  
Zofia Pawłowska
Keyword(s):  
Working Conditions ◽  
European Survey ◽  
European Working ◽  
European Working Conditions Survey

Informacji na temat warunków środowiska pracy w Polsce dostarczają przede wszystkim dwa badania realizowane przez Główny Urząd Statystyczny, a mianowicie krajowe badanie warunków pracy i badanie modułowe BAEL „Wypadki przy pracy i problemy zdrowotne związane z pracą” oraz dwa badania o zasięgu międzynarodowym: Europejskie Badanie Warunków Pracy (EWCS – European Working Conditions Survey), prowadzone przez Europejską Fundację na Rzecz Poprawy Warunków Życia i Pracy (Eurofound) oraz Europejskie badanie przedsiębiorstw na temat nowych i pojawiających się zagrożeń (ESENER – European Survey of Enterprises on New and Emerging Risks), realizowane przez Europejską Agencję Bezpieczeństwa i Zdrowia w Pracy (EU-OSHA). W artykule przedstawiono zasady gromadzenia informacji o warunkach środowiska pracy w tych badaniach oraz omówiono ich potencjał informacyjny w aspekcie zakresu gromadzonych informacji i możliwości ich wykorzystania do oceny warunków środowiska pracy osób pracujących.

scholarly journals Working Conditions in Primary Care: A Qualitative Interview Study with Physicians in Sweden Informed by the Effort-Reward-Imbalance Model

2021 ◽  
Author(s):  
Per Nilsen ◽  
Hanna Fernemark ◽  
Ida Seing ◽  
Kristina Schildmeijer ◽  
Carin Ericsson ◽  
...  
Keyword(s):  
Primary Care ◽  
Health Care ◽  
Working Conditions ◽  
Primary Care Physicians ◽  
Well Being ◽  
Public Health Care ◽  
Qualitative Interview Study ◽  
Effort Reward Imbalance ◽  
Reward Imbalance ◽  
Eri Model

Abstract Background: Many problems with primary care physicians’ psychosocial working conditions have been documented. Many studies on working condition have used the Effort-Reward-Imbalance (ERI) model, which posits that poor health and well-being may result from imbalances between the level of effort employees perceive that they put into their work and the rewards they receive. The model has not been used in qualitative research or applied to investigate primary care physicians’ working conditions. The aim of this study was to apply the ERI model to explore the perceived efforts and rewards by primary care physicians in Sweden and approaches they take to cope with potential imbalances between these efforts and rewards.Methods: The study has a qualitative design, using semi-structured interviews. A purposeful sampling strategy was used to achieve a heterogeneous sample of primary care physicians who represented a broad spectrum of experiences and perceptions. We recruited 21 physicians; 15 were employed in public health care and 6 by private health care companies.Results: The analysis of the interviews yielded 11 sub-categories: 6 were mapped to the efforts category, 3 were attributed to the rewards category and 2 were approaches to coping with effort/reward imbalances. Many of the statements concerned efforts in the form of high workload, restricted autonomy and administrative work burden. They also perceived resource restrictions, unpredictability of work and high expectations in their role as physicians as efforts. Three reward factors emerged; the physicians found their job to be stimulating and meaningful, and the work climate to be supportive. The physicians coped with imbalances by means of job enrichment and using decisional latitude.Conclusions: This study of primary care physicians suggests a lack of reciprocity in terms of high costs and low gains, providing a plausible explanation for work stress and associated consequences that have been shown in previous primary care research. We found the ERI model to be useful to explore physicians’ primary care work and working conditions and to identify effort and reward factors as well as approaches to managing effort/reward imbalances of relevance for their job satisfaction.

scholarly journals Dignidad en el empleo desde un punto de vista de la salud

2016 ◽  
pp. 278-302
Author(s):  
José María Rivas Moar
Keyword(s):  
Working Conditions ◽  
European Working ◽  
European Working Conditions Survey

En pleno proceso de recuperación económica, cualquier objetivo socio-laboral planteado por una de las administraciones debe pasar inexcusablemente por la creación de empleo como eje directriz y por la dignificación del mismo, en segundo término.La cuestión es ¿qué es un empleo digno? Habitualmente la respuesta se produce en términos económicos es decir, el que cuenta con un gran salario dispone de un empleo «digno socialmente», mientras que las remuneraciones inferiores a la barrera psicológica de los 1.000 euros se corresponden con «mini-jobs» y los que las perciben «mileuristas»,…. en definitiva «empleo precario».Todo ello supone un «pago encubierto» de las dudosas condiciones laborales a las que están expuestos los trabajadores, en términos de salud, de reconocimiento o valoración, de conciliación de la vida familiar, etc.., eso sí, todo ello con su beneplácito, debido a que en la negociación colectiva se hace especial hincapié únicamente en el apartado de salarios.Centrando el objetivo en el primer término, la salud, sería interesante valorar la dignidad del empleo bajo este prisma.La legislación española en materia de seguridad y salud laboral dispone de varias especialidades de prevención de riesgos con objeto de valorar los distintos daños a la salud que sufren los trabajadores. La seguridad y la higiene son consideradas como relevantes, debido a que ambas disciplinas tratan de evitar accidentes o enfermedades producidas por agentes físicos, químicos y biológicos respectivamente, en definitiva patologías de importancia. Sin embargo, la hermana pobre de la prevención, «la ergonomía», es mal considerada ya que se corresponde con una especialidad encaminada al diseño del puesto de trabajo y a mejorar la integración persona-equipo-herramientas… comúnmente conocido como «mejorar el grado de confort o comodidad».Sin embargo, las estadísticas oficiales se expresan en otros términos. El mayor problema de la población trabajadora es ergonómico.Los Trastornos músculo esqueléticos (TME) son patologías de gran incidencia en la población. Un porcentaje mayoritario de las personas sufren dolores y molestias en sus articulaciones. El grado en que el trabajo es el causante o agravante de los mismos está todavía cuestionado ya que sus causas son heterogéneas y habitualmente se combinan en el sujeto, pudiendo ser atribuidas a cualquiera de ellas.El presente estudio trata de calcular la incidencia de los TME de población laboral española en la comparación con los datos europeos. La dificultad consiste en que las listas de enfermedades profesionales de los distintos Estados de la UE son diferentes y por tanto, los datos difícilmente comparables.La metodología del estudio consiste en el uso de dos tipos de datos: la opinión de los trabajadores y los resultados oficiales de siniestralidad laboral. En el primer caso, se comparan los resultados de la Encuesta Nacional de Condiciones de Trabajo y la European Working Conditions Survey y, en segundo lugar, se realiza una comparativa entre los datos de accidentalidad publicados por las autoridades laborales españolas con los proporcionados por la Oficina Estadística de EU (EUROSTAT).La incidencia de la problemática de los TME en España queda demostrada y por tanto la dignidad del empleo en entredicho, no solo en términos económicos, sino en términos de salud. La conclusión es que, durante la negociación colectiva, otros factores, además del económico, deberían ser tenidos en cuenta.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document