scholarly journals POLLUTION OF “AKMENĖS CEMENTAS” VICINITY: ALKALIZING MICROELEMENTS IN SOIL, COMPOSITION OF VEGETATION SPECIES AND PROJECTION COVERAGE / ”AKMENĖS CEMENTO“ APLINKOS TARŠA. DIRVOŽEMĮ ŠARMINANTYS MIKROELEMENTAI, AUGALIJOS RŪŠIŲ Į VAIROVĖ IR PROJEKCINIS PADENGIMAS / ЗАГРЯЗНЕНИЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАВОДА «АКМЯНЕС ЦЕМЕНТАС»: ПОДЩЕЛАЧИВАЮЩИЕ МИКРОЭЛЕМЕНТЫ В ПОЧВЕ, ВИДОВОЙ СОСТАВ И ПРОЕКТНОЕ ПОКРЫТИЕ РАСТИТЕЛЬНОСТИ

2011 ◽  
Vol 19 (2) ◽  
pp. 130-139 ◽  
Author(s):  
Vida Stravinskienė
Keyword(s):  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Corylus Avellana ◽  
Pollution Source ◽  
Vaccinium Myrtillus ◽  
Hylocomium Splendens ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Corylus Avellana L ◽  
Vegetation Species ◽  
Vaccinium Myrtillus L

The article presents the results of the research pertaining to forest litter and the composition of peat topsoil microelements, as well as the composition and projection coverage of undergrowth, herbaceous and bryophyte species specific to the vicinity of the cement factory “Akmenes cementas” are presented. Increased amounts of strontium, barium, titanium, manganese, copper, chromium, nickel and boron in forest litter and the upper 10 cm peat layer (up to 6 km from the pollution source) were established. 53 plant species were observed. The greater part (75–81%) of them are vascular plants. It was indicated that the diversity of vegetation species at different distances (0.5–1.0, 3.0–3.5 and 5.5–6.0 km) from the pollution source varies. Species of broadleaved trees and shrubs (Quercus robur L., Betula pendula Roth., Frangula alnus Mill., Corylus avellana L.), resistant to the impact of alkaline dust, are more outspread near the pollution source. Nearby the pollution source (0.5–1.0 km), Campylium stellatum Lange and Campylium sommerfeltii Lange, were found. At the farthest distances from the plant, the typical for Myrtillo-oxalidosa site type moss Hylocomium splendens (Hedw.) Schimp., Rhytidiadelphus triquetrus (Hedw.) Warnst, and herbs Epilobium palustre L., Vaccinium myrtillus L., Moehringia trinervia (L.) Clairv. were observed. Total coverage of vegetation species varied from 35.5±1.9% at the closest to the pollution source distance to 19.6±2.1% at the 3.0–3.5 km distance. It is significantly (p;<;0.05) less in comparison to the control (51.9±2.2%). The greatest part (43–72%) of the coverage in different squares of the vegetation study consisted of herbs and undergrowth plants. Santrauka Pateikami miško paklotės ir durpinio dirvožemio mikroelementinės sudėties, trako augalų , žolių bei samanų rūšių į vairovės bei projekcinio padengimo ”Akmenės cemento“ aplinkoje tyrimų rezultatai. Nustatyta, kad dėl cemento dulkių nusėdimo miško paklotėje ir durpėse (iki 6 km atstumu nuo gamyklos) yra padidėjęs mikroelementų (stroncio, bario, titano, mangano ir nikelio, chromo, vario, boro) kiekis; dėl cemento dulkių ir pelenų emisijos dirvožemis šarmejo. šis procesas lėmė augalijos rūšių sudėties skirtumus 0,5–1,0, 3,0–3,5 ir 5,5–6,0 kilometrų atstumu nuo gamyklos. Aptiktos 53 augalų rūšys; daugumą (75–81%) jų sudaro induočiai augalai. Arčiausiai (0,5–1,0 km) gamyklos gausiau išplitę šarminėms dulkėms atsparūs Quercus robur L., Betula pendula Roth., Frangula alnus Mill., Corylus avellana L. bei kalcifilinės žolės Campylium stellatum(Hedw.) Lange et C.E.O. Jensen, Campylium sommerfeltii (Myrin) Lange. Toliau nuo gamyklos randamos durpiniam mėlyngiriui būdingos samanos Hylocomium splendens (Hedw.) Schimp. ir Rhytidiadelphus triquetrus (Hedw.) Warnst.; gausėja šiam miško tipui būdingų žolių rūšių : Epilobium palustre L., Vaccinium myrtillus L., Moehringia trinervia (L.) Clairv. Augalų rūšių projekcinis padengimas kinta nuo 35,5±1,9% (arčiausiai gamyklos) iki 19,6±2,2% 3,0–3,5 km atstumu nuo gamyklos, t. y.patikimai (p<0,05) mažiau už kontrolę (51,9±2,2%). Didžią ją dalį (43–72%) augalijos projekcinio padengimo sudaro žoliniai ir trako sumedėję augalai. Резюме Представлены результаты исследования состава микроэлементов в лесной подстилке и верхнем слое торфа, видового состава и проектного покрытия подлеска, трав и мхов в окружающей среде цементного завода «Акмянес цементас». Установлено увеличенное количество микроэлементов (стронция, бария, титана, марганца, свинца, хрома, никеля, бора) в лесной подстилке и верхнем (10 см) слое торфа на расстоянии до 6 км от завода. Обнаружено 53 вида растений, большую часть (75–81 %) которых составляют сосудистые растения. Разнообразие растительных видов на разном (0,5–1,0, 3,0–3,5 и 5,5–6,0 км) расстоянии от источника загрязнения меняется. Устойчивые к воздействию подщелачивающей пыли лиственные подлеска Corylus avellana L., Quercus robur L., Frangula alnus Mill., Betula pendula Roth распространены вблизи источника загрязнения. Там же найдены виды, характерные для более плодородных типов леса: Rubus idaeus L., Rubus caesius L., Cirsium oleraceum (L.) Scop, Poaceae травы. На более удаленном от завода расстоянии (5,5–6,0 км) найдены характерные для леса типа Myrtillo-oxalidosa мхи Hylocomium splendens (Hedw.) Schimp. и Rhytidiadelphus triquetrus(Hedw.) Warnst. Увеличено число видов трав, характерных для этого типа леса: Epilobium palustre L., Vaccinium myrtillus L., Moehringia trinervia (L.) Clairv. Среднее проектное покрытие наземной растительности меняется от 35,5±1,9 % (вблизи завода) до 19,6±2,2 % на расстоянии 3,0–3,5 км от завода. Это достоверно (р < 0,05) ниже контрольных данных. Большую часть (43–72 %) составляет покрытие травянистых растений и подлеска.

Mycorrhization of Quercus robur L., Quercus cerris L. and Corylus avellana L. seedlings with Tuber macrosporum Vittad.

Mycorrhiza ◽  
2012 ◽  
Vol 22 (8) ◽  
pp. 639-646 ◽  
Author(s):  
Gian Maria Niccolò Benucci ◽  
Andrea Gógán Csorbai ◽  
Leonardo Baciarelli Falini ◽  
Mattia Bencivenga ◽  
Gabriella Di Massimo ◽  
...  
Keyword(s):  
Quercus Robur ◽  
Corylus Avellana ◽  
Quercus Cerris ◽  
Corylus Avellana L ◽  
Tuber Macrosporum

scholarly journals Лісотипологічна характеристика насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області

2021 ◽  
pp. 51-61
Author(s):  
P. B. Tarnopilsky ◽  
I. V. Zhadan
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth

За матеріалами повидільних баз даних ВО «Укрдержліспроект» станом на 2000, 2006, 2010 і 2017 рр. проведено аналіз лісорослинних умов, породного складу, походження, вікової структури, росту та розвитку лісових насаджень на рекультивованих землях Юрківського вуглерозрізу Черкаської області. Загальна площа рекреаційних лісів станом на 2017 р. становила 631,3 га. Штучно створено 579,4 га, або 91,6 % насаджень. За площею сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) займає 47,3 %, робінія звичайна  – 21,7 %, дуб звичайний (Quercus robur L.) – 11,6 %, клен ясенелистий (Acer negundo L.) – 7,2 %, береза повисла (Betula pendula Roth.) – 4,3 %, сосна кримська (Pinus pallasiana D. Don ) – 3,3 %. Загальний середній розрахунковий клас бонітету масиву І,6, у насадженнях сосни звичайної – І,4, дуба звичайного – І,3, робінії звичайної – І,0. На ґрунтосумішах із участю лесоподібних суглинків формуються суборові, сугрудові та грудові лісорослинні умови – 3,2; 82,7 та 14,2 % відповідно станом на 2017 р. Свіжі гігротопи займають 97,4 % у лісових масивах, що загалом узгоджується із лісотипологічною класифікацією лісів України. Ключові слова: лісова рекультивація, відвали, кар’єри, лісові культури, сосна звичайна, лісорослинні умови, таксаційні показники.

scholarly journals Історичний генезис та структура дендрофлори курортного парку у Брюховичах біля Львова

2021 ◽  
Vol 31 (4) ◽  
pp. 36-42
Author(s):  
Г. П. Петришин ◽  
Г. Б. Лукащук
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Quercus Robur ◽  
Corylus Avellana ◽  
Quercus Petraea ◽  
Sambucus Nigra ◽  
Fagus Sylvatica L ◽  
Corylus Avellana L

Наведено результати історичного аналізу та еволюції зелених насаджень курортного парку у смт Брюховичі, площею 10 га, закладеного на зламі ХІХ-ХХ ст. під керівництвом головного садівника Львова Арнольда Рерінга. Встановлено, що колишній курортний парк на сьогодні не є цілісним об'єктом та не має жодного природоохоронного статусу. З'ясовано, що територія парку зазнає значного антропогенного впливу, що позначилось на його фрагментації, деградації планувальної структури та поширенню забудови. Водночас спостерігається інтенсифікація його неконтрольованого заростання. У процесі історичного аналізу дендрофлори виявлено, що соснові насадження на території парку є зразком антропогенної сукцесії, яка розвивалася значно швидше, ніж лісова, а особливо в її третій стадії, коли в парку вже на початку ХХ ст. з'явилось багато листяних видів. За архівними та літературними джерелами проаналізовано планувально-стилістичні риси об'єкта та його дендрофлору. З'ясовано, що під час закладання парк формувався у пейзажному стилі, однак його видовий склад не оновлювався впродовж багатьох років, що призвело до втрати естетичності та декоративності. Виявлено, що сучасну дендрофлору парку формують 28 видів дерев і кущів, що належать до 13 родин. Встановлено, що вікова структура паркових насаджень є нерівномірною. Молоді і середньовікові особини охоплюють у середньому 20 % насаджень. Виявлено вікові особини Quercus petraea Liebl., Quercus robur L., Pinus sylvestris L. та Fagus sylvatica L., які потребують охорони. Вікові особини Quercus petraea, разом з молодими особинами формують унікальне для Львова оселище. З'ясовано, що на території парку місце декоративних видів зайняли лісові: Sambucus nigra L., Corylus avellana L., Euonymus verrucosa Scop. та E. europaea L., види роду Rubus L. Проаналізувавши дендрофлору за біоморфологічною структурою, виявлено, що панівною є група дерев – 20 видів. Із загальної кількості групи дерев переважають листопадні – 17 видів; вічнозелених є тільки 3 види. Група кущів – 8 видів, серед яких переважають листопадні (6 видів). Рівень збереженості цього парку оцінено на два бали. Об'єкт потребує подальшого моніторингу зелених насаджень та розроблення проєкту відновлення, впорядкування території та надання відповідного охоронного статусу.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document