Маскований семантичний/ асоціативний та перекладний праймінг у різних мовах

Статтю присвячено спробі дослідити двомовний ментальний лексикон. Головне питання дослідження – встановити, чи персько-англійські білінгви можуть досягнути ефекту семантичного / асоціативного або перекладацького праймінгу. Для відповіді на це питання було застосовано масковану праймінгову парадигму як техніку, що відображає автоматичні когнітивні процеси, що тривають під час семантичної обробки, а не стратегічного використання прайму. Із метою вирішення лексичного завдання було сформовано чотири типи цільових пар праймінгу (перекладацькі еквіваленти, семантично подібні, асоціативно та семантично пов’язані пари). Загалом у дослідженні взяло участь 85 персько-англійських білінгвів. Хоча ефекту праймінгу не було виявлено для перших трьох груп, респонденти із семантично пов’язаних пар (найміцніше пов’язаних слів) відповіли приблизно на 29 мс швидше. Результати засвідчили, що білінгви мають спільні уявлення для асоціативних семантично пов’язаних слів. Отже, навчання новим словам другої мови, шляхом поєднання їх із асоціативно пов’язаними словами першої мови, може привести до кращих результатів. Література References Balota, D. A., & Lorch, R. F. (1986). Depth of automatic spreading activation: Mediated priming effects in pronunciation but not in lexical decision. Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, Cognition, 12, 336–345. Chiarello, C., Burgess, C., Richards, L., & Pollock, A. (1990). Semantic and associative priming in the cerebral hemispheres: Some words do, some words don’t…Sometimes, some places. Brain and Language, 38, 75–104. Collins, A. M., & Loftus, E. F. (1975). A spreading activation theory of semantic priming. Psychological Review, 82, 407–428. Coltheart, M. (1981). The MRC Psycholinguistic Database. Quarterly Journal of Experimental Psychology, 33A, 497–505. Costa, A., Colome, A., & Caramazza, A. (2000). Lexical access in speech production: The bilingual case. Psicologica, 21, 403–437. de Groot, A. M. B., & Nas, G. L. (1991). Lexical representation of cognates and non-cognates in compound bilinguals. Journal of Memory and Language, 30, 90–123. Dijkstra, A. F. J., & Van Heuven, W. J. B. (2002). The architecture of the bilingual word recognition system: From identification to decision. Bilingualism: Language and Cognition, 5(3), 175-197. Duyck, W. (2005). Translation and associative priming with cross-lingual pseudohomophones: Evidence for nonselective phonological activation in bilinguals. Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition, 31, 1340–1359. Fischler, I. (1977). Semantic facilitation without association in a lexical decision task. Memory & Cognition, 5, 335–339. Forster, K. I., & Davis, C. (1984). Repetition priming and frequency attenuation in lexical access. Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition, 10, 680–698. Forster, K. I., & Forster, J. C. (2003). DMDX: A Windows display program with millisecond accuracy. Behavior Research Methods, Instruments, & Computers, 35(1), 116–124. Fotovatnia, Z., & Taleb, F. (2012). Masked noncognate priming across Farsi and English. Journal of Teaching Language Skills, 4(1), 25–48. French, R. M., & Jacquet, M. (2004). Understanding bilingual memory. Trends in Cognitive Science, 8, 87–93. Grainger, J., & Frenck-Mestre, C. (1998). Masked priming by translation equivalents in proficient bilinguals. Language and Cognitive Processes, 13(6), 601–623. Jiang, N., & Forster, K. I. (2001). Cross-language priming asymmetries in lexical decision and episodic recognition. Journal of Memory and Language, 44(1), 32–51. Kotz, S. A. (2001). Neurolinguistic evidence for bilingual language representation: A comparison of reaction times and event-related brain potentials. Bilingualism: Language and Cognition, 4, 143–154. Kroll, J. F., & Stewart, E. (1994). Category interference in translation and picture naming: Evidence for asymmetric connections between bilingual memory representations. Journal of Memory and Language, 33,149–174. Lupker, S. J. (1984). Semantic priming without association: A second look. Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior, 23, 709–733. Perea, M., Duñabeitia, J. A., & Carreiras, M. (2008). Masked associative/semantic priming effects across languages with highly proficient bilinguals. Journal of Memory and Language, 58, 916–930. Perea, M., & Rosa, E. (2002). The effects of associative and semantic priming in the lexical decision task. Psychological Research, 66, 180–194. Samani, R., & Sharifian, F. (1997). Cross-language hierarchical spreading of activation. In Sharifian, F. (ed.), Proceedings of the Conference on Language, Cognition, and Interpretation (pp. 11–23). Isfahan: IAU Press. Sanchez-Casas, R. M., Davis, C. W., & Garcia-Albea, J. E. (1992). Bilingual lexical processing: Exploring the cognate/non-cognate distinction. European Journal of Cognitive Psychology Special Issue: Multilingual Community, 4(4), 293–310. Williams, J. N. (1994). The relationship between word meanings in the first and second language: Evidence for a common, but restricted, semantic code. European Journal of Psychology, 6, 195–220.

LEXICAL MEANING AS INTERPRETED IN QUOTIDIAN AND IMPROMPTU LEXICOGRAPHY

The paper discusses different forms and means of lexical meaning representation in quotidian and impromptu lexicography, as well as common and different trends in word meaning interpretation within different subdivisions of folk lexicography. By quotidian lexicography we understand the results of metalinguistic activity stimulated by associative priming experiments with pre-established lexicographic parameters. Studying folk lexicography that is thriving in the Wikilexia project allows for demonstrating all aspects of lexical meaning in its daily functioning. Impromptu lexicography, ubiquitous in contemporary journalism, sheds light on the means of interpreting new words and represents different communicative strategies employed by writers and readers, especially when dealing with interpreting words related to politics. In fiction, impromptu lexicography often shows the difference between thesauri of interlocutors and ways of overcoming communication breakdowns. Dictionary form as employed in contemporary literature also incorporates elements of quotidian and impromptu lexicography.