ЩОДО ПЕРЕКЛАДУ МЕТАФОРИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ЦІЛЬОВОЇ НАЗВИ «ЛЮДИНА» УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Статтю присвячено лінгвокогнітивним особливостям лекси- ко-семантичних трансформацій у перекладі антропоцентричних продуктивних метафоричних моделей. Матеріальною базою послугували літературні та енци- клопедичні джерела, а також тлумачні словники. У статті досліджено та опи- сано особливості лексико-семантичних трансформацій. Автор ставить за мету провести й описати лінгвокогнітивний аналіз антропоцентричних метафорич- них моделей у мові оригіналу та перекладу з метою визначення адекватності перекладу. Об’єктом аналізу вибрано 50 концептуальних антропоцентричних метафоричних моделей із твору «Vanity Fair» by William Makepeace Thackeray. Предмет дослідження становлять лінгвокогнітивні особливості використання перекладацьких трансформацій у перекладі антропоцентричних метафоричних моделей з урахуванням їхнього конотативного потенціалу. Аналіз відбувається з використанням загальнонаукових методів дослідження: описово-аналітич- ного – для визначення закономірностей концептуального моделювання; концеп- туального та контекстуального – для формулювання рівнів еквівалентності перекладу згідно з антропоцентричними концептуальними моделями. У статті визначено, що тексти художньої літератури уособлюють процес вербалізації концептів. Концепти є здебільшого універсальними, осо- бливості концептуалізації та категоризації залежать від етнокультурних чинників. Автор доводить, що концептуальна проєкція в перекладі метафоричних моделей залежить від того, наскільки концептуальні картини світів мови оригіналу та мови перекладу близькі одна до одної. Показано, що вибір кон- цептуального співвідношення зумовлений творчою індивідуальністю перекладача, його знанням когнітивної бази культури, урахуванням особливостей реципієнта.

The Victorian Period

This chapter has five sections: 1. General and Prose, including Dickens; 2. The Novel; 3. Poetry; 4. Periodicals, Publishing History, and Drama; 5. Miscellaneous. Section 1 is by Ana Alicia Garza; section 2 is by Lois Burke; section 3 is by Sally Blackburn-Daniels; sections 4 and 5 are by William Baker. In somewhat of a departure from previous accounts, this chapter concludes with a mixed-genre section that covers Samuel Butler Thomas and Jane Welsh Carlyle, Wilkie Collins, George Eliot and George Henry Lewes, George Gissing, Richard Jefferies, William Makepeace Thackeray, and Anthony Trollope. This is followed by a section containing additional materials that came too late to be included elsewhere. These sections have been contributed by William Baker, who thanks for their assistance Dominic Edwards, Olaf Berwald, Beth Palmer, Sophie Ratcliffe, and Caroline Radcliffe.

Ostend through the Eyes of British Writers (1830-50)

This article analyzes how the British writers Frances Trollope (1779–1863) and William Makepeace Thackeray (1811–1863) described the Belgian coastal resort Ostend in the 1830s and 1840s. A special focus is placed on both the British travelers passing through Ostend and the British resident communities at Ostend. The article will highlight how the assessments of Frances Trollope and William Makepeace Thackeray of Ostend as a coastal resort frequented by the British can be unpacked fruitfully within two overarching themes: the theme of “genteel poverty” and “respectability” on the one hand, and the theme of “national identity” and “religious identity” on the other. These assessments by Frances Trollope and William Makepeace Thackeray are contextualized against the background of contemporary British guidebooks and travel accounts on Ostend, and against some statistics on the British traveller and resident communities in mid-nineteenth century Belgium. (PF)

These Newcomes: William Makepeace Thackeray and Novelistic Particularity

Through a sustained close reading of William Makepeace Thackeray's 1855 novel The Newcomes, this essay examines three analogous types of particularity in the novel: the particularity of loved ones in the social network, of fictional persons in the literary work, and of the individual text. Drawing on recent sociological and network readings of Victorian narrative, I argue that Thackeray's plot about relationships in the marriage market is reflected (on the level of form) by the structural relation between characters and text, and (on the level of the reading experience) by the affective engagement of the reader to the novel. As characters encounter problems in replacing old relations (former lovers, deceased spouses, estranged relatives) with new ones, the novel raises analogous questions about the replaceability of characters as textual constructs or fictional persons, and of the novel itself as one experience among multitudes on offer in the nineteenth-century market. A tension between the continual or particular experience of an individual novel and the felt historical pressure of novels en masse registers in the text itself as a formal and narrative problem, one that leads us suggestively toward recent methodological debates about intimate and distant reading.

REALISM IN NINETEENTH-CENTURY ENGLISH LITERATURE

In England, realism was formed very quickly, because it appeared immediately after the Enlightenment, and its formation occurred almost simultaneously with the development of Romanticism, which did not hinder the success of the new literary movement. The peculiarity of English literature is that in it romanticism and realism coexisted and enriched each other. Examples include the works of two writers, Elizabeth Gaskell and Charlotte Bronte. However, the discovery and confirmation of realism in English literature is primarily associated with the legacy of Charles Dickens (1812-1870) and William Makepeace Thackeray (1811-1863). The works of Charles Dickens differ not only in the strengthening of the real social moment, but also in the previous realist literature. Dickens has a profoundly negative effect on bourgeois reality. Key words: England, realism, literary trend, bourgeois society, utopia, unjust life, artistic description