Democracy for Profit?

This chapter evaluates Facebook and Twitter’s algorithms using the framework of democratic space. Prominent critiques highlight their opacity and users’ lack of control; tools like Gobo “fix” these algorithms by increasing their flexibility. But while these solutions might cede more control to individual users, they are insufficient for building democratic communities; the more pressing concern for both Facebook and Twitter is their lack of clear boundaries, which undermines users’ ability to recognize their communities. The chapter concludes by showing how we might “democratize” these algorithms in ways that not only increase user control over their digital environments and the algorithms that structure them, but also help to generate and sustain the communities required to exert that control democratically. Ultimately, the chapter argues that questions of ownership and control must be placed alongside considerations about the communal effects of algorithmic design if we are to build environments supportive of democratic politics.

ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ

В статті описуються юридичні наслідки тимчасової окупації частини території України та створені перешкоди в охороні і захисті цивільних прав громадян на цих територіях. Обґрунтовується важливість судової форми охорони і захисту цивільних прав та труднощі в її використанні жителя- ми тимчасово окупованих територій у зв’язку із припиненням діяльності органів влади України на зазначених територіях. Вивчається законодавче регулювання застосування різних видів штучного інтелекту у правосудді України. Проаналізовано норми Хартії щодо використання штучного інте- лекту у судовій системі та її середовищі. Вказується, що цей міжнародний документ закріпив такі принципи використання штучного інтелекту, які маю дотримуватися розробники та користувачі різними проявами штучно- го інтелекту в цивільному процесі в Україні: принцип дотримання основних прав людини при використанні штучного інтелекту; принцип недискриміна- ції, а саме запобігання розвитку будь-якої дискримінації між окремими осо- бами чи групами осіб; принцип якості та безпеки, який стосується обробки судових рішень і даних у безпечному технологічному середовищі; принцип «під контролем користувача» (under user control); принцип прозорості, неу- передженості та справедливості; дотримання міжнародного досвіду вико- ристання штучного інтелекту в правосудді. Доведено, що розроблення та використання різних проявів штучного інтелекту у цивільному процесі (на- приклад, існування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної систе- ми, пілотного проекту Електронний суд тощо), зокрема і в частині охорони та захисту прав громадян України, які мешкають в АР Крим чи на окупа- ційній території в Донецькій і Луганській областях, можливе лише за ряду умов. Такими умовами є: дотримання принципу верховенства права, осно- воположних прав і свобод людини і громадянина, визначених в міжнародних договорах України, Конституції України, а також цінностей (в тому числі і моральних), які слідують із норм Конституції України чи звичаїв і традицій України, а також забезпечення відповідальності при використанні таких технологій (охорона персональних даних, недопущення втручання в приват- не життя людини, дотримання таємниці тощо), надійність і безпечність використання штучного інтелекту та прогнозування ризиків його викори- стання на тимчасово окупованих територіях України. Обґрунтовується висновок, що подальший розвиток вже існуючих інформаційних технології у сфері правосуддя, зокрема, в частині охорони та захисту прав громадян України, які мешкають в АР Крим чи на окупаційній території в Донецькій і Луганській областях, можливий у напрямку розробок та запровадження чат-ботів, які б надавали юридичні консультації у сфері цивільного право- суддя зазначеним громадянам України.

Building Knowledge-rich Environments for Youth

This paper outlines the development of a digital school library intranet as an information-rich and technology-rich environment designed to provide a nurturing and safe environment for both students and teachers throughout the school and extending into the home. Emphasis is given to the creation of individualized views of the intranet by both students and teachers complete with academic, career/professional, and personal information spaces. Built upon this environment, the author proposes strategies designed to stimulate the rise of a knowledge-rich environment or learning community using concepts of collaboration, information literacy, user control, and the phenomenon of small world networks.

Desain Instrumen Pengujian Usabilitas Aplikasi Menggunakan Heuristic Usability Nielson

Kuesioner bagi pengguna akhir merupakan salah satu alat yang dapat digunakan sebagai instrumen survei pengujian usabilitas aplikasi. Identifikasi atribut usabilitas dalam kuesioner dapat dirancang berdasarkan standar ataupun model kualitas perangkat lunak. Salah satunya adalah model kualitas heuristik usabilitas Nielson. Desain kuesioner sebagai instrumen survei pengujian usabilitas aplikasi ini menghasilkan 22 butir atribut usabilitas dan pertanyaan yang dirumuskan dengan menyesuaikan 10 karakteristik model heuristik usabilitas Nielson dengan karakteristik ataupun komponen dasar aplikasi yang akan diuji usabilitasnya. Adapun 10 karakteristik model heuristik usabilitas Nielson tersebut diantaranya (1) Visibility of System Status, (2) Match Between the System and the Real World, (3) User Control and Freedom, (4) Consistency and Standards, (5) Error Prevention, (6) Recognition vs Recall in User Interfaces, (7) Flexibility and Efficiency of Use, (8) Aesthetic and Minimalist Desain, (9) Help Users Recognize, Diagnose and Recover from Errors, (10) Help and Documentation. Desain instrumen ini dapat dikembangkan lagi dan diaplikasikan sebagai pedoman perancangan alat ukur pengujian usabilitas aplikasi baik berbasis web maupun android.