МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ГІНГІВІТІ ІЗ ГІПОЕРГІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Мета – дослідити морфологічні зміни тканин пародонта при експериментальному гінгівіті з гіпоергічним перебігом запального процесу. Матеріал і методи. Гістологічному дослідженню піддавали альвеолярний відросток із зубами і тканинами пародонта інтактних щурів і щурів з експериментальним гінгівітом. Виготовляли зрізи товщиною 6–7 мкм, які зафарбовували гематоксиліном і еозином. Результати. Морфологічна картина гінгівіту в гіпоергічній групі характеризувалась не тільки запальними змінами, одночасно з ними розвивалися дистрофічні і регенераторні процеси. Спостерігається виражений акантоз зі збільшенням епідермальних відростків, що є, швидше за все, результатом уповільнення дозрівання та диференціювання епітеліоцитів унаслідок мітостатичної дії циклофосфаміду. Підтвердженням цього є мала кількість мітозів у клітинах базального шару. В епітелії міжзубних сосочків часто зустрічаються кістоподібні утворення з елементами ороговіння всередині. Зустрічався паракератоз – порушення процесу ороговіння, коли зернистий шар практично відсутній, а в роговому визначаються клітини з пікнотичними паличкоподібними ядрами. Висновки. Морфологічними дослідженнями встановлено, що при експериментальному гінгівіті без зміни реактивності організму були наявними деструктивні зміни епітеліального та сполучнотканинного шарів слизової оболонки ясен: набряк, лейкоцитарна інфільтрація у сполучнотканинному шарі; ущільнювалися зернистий та остистий шари епітелію. Особливістю запального процесу в яснах при його гіпоергічному перебігу була лейкоцитарна інфільтрація як епітелію, так і субепітеліальних тканин, поява акантозу зі збільшенням епідермальних відростків і паракератозу.

ПОРУШЕННЯ СИНТЕЗУ І ФУНКЦІЇ СИРОВАТКОВОГО АЛЬБУМІНУ ПРИ РІЗНИХ ПАТОЛОГІЧНИХ СТАНАХ ОРГАНІЗМУ

В огляді висвітлені дані сучасної літератури про патологічні зміни метаболізму та функції сироваткового альбуміну при різних захворюваннях і патологічних станах. Мета – провести аналіз публікацій про порушення функції сироваткового альбуміну та їх вплив на організм, а також показати перспективу подальших досліджень у даній сфері. Матеріал і методи. У дослідженні використано бібліосистематичний та аналітичний методи. Проведено огляд та аналіз сучасної літератури в базах Medline та PubMed. Результати. Коротко висвітлено сучасні уявлення про синтез і функції людського сироваткового альбуміну, причини збільшення та зменшення його концентрації в плазмі крові, кількісні й якісні зміни при різних патологічних станах. Висвітлено останні дані літератури про транспортні та антиоксидантні властивості альбуміну, його структурні зміни. Висновки. Поширеність альбуміну в людському організмі і різноманіття його функцій обумовлює важливість впливу різних патологічних процесів на його метаболізм. Основними факторами, що викликають зміни в метаболізмі альбуміну, є захворювання, що призводять до порушення його утворення, збільшення втрати, перерозподіл між тканинами, а також структурні зміни, що впливають на функції цього білка.

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ СПАДКОВОЇ МОТОРНО-СЕНСОРНОЇ НЕЙРОПАТІЇ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Спадкова моторно-сенсорна нейропатія (СМСН) – це група клінічно та генетично неоднорідних нейропатичних розладів, які поширені по всьому світу й охоплюють усі етнічні групи. Показник поширеності СМСН нерівномірний у різних регіонах. Вивчення територіального та етнічного розподілу СМСН у Полтавській області не проводилося. Мета – дослідження особливості поширення СМСН у Полтавській області в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та окремих етнічних груп населення. Матеріал і методи. Для дослідження епідеміологічних особливостей поширення СМСН у Полтавській області розраховували показник поширеності спадкової моторно-сенсорної нейропатії як для різних територіально-адміністративних одиниць Полтавської області, так і для окремих етнічних груп населення. Результати. Показник поширеності всіх форм СМСН по Полтавській області становить 5,1. Високі значення показника поширеності СМСН у окремих районах області пов’язані з наявністю домінантного типу успадкування і багатодітністю сімей. У Полтавській області частка хворих на СМСН серед міського населення була вищою (64,9 %), ніж серед жителів сільських районів (35,1 %). Виявлено також, що найвищі показники поширеності СМСН спостерігалися районах, що межують із сусідніми областями. Висновки. Показник поширеності всіх форм СМСН по Полтавській області розподілений нерівномірно. Накопичення окремих форм СМСН у прикордонних зонах відображає вплив міграцій на формування структури генофонду і обтяженість спадковою патологією населення Полтавської області.

ОКИСНА ДЕСТРУКЦІЯ БІЛКІВ ПРИ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИХ УРАЖЕННЯХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ НА ЕТАПАХ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ

Роль вільнорадикального окиснення білків крові в механізмах розвитку гіпоксично-ішемічних уражень (ГІУ) головного мозку (ГМ) та у ефективності функціонування гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ) залежить від ендотеліальних клітин, астроцитів і перицитів, порушення функцій яких викликає дисфункцію ГЕБ, зокрема за рахунок окиснення білкових фрагментів. Мета – вивчення особливостей окиснення білкових фрагментів клітин та нуклеїнових кислот у пацієнтів з гіпоксично-ішемічними ураженнями до та після кардіохірургічних втручань з використанням штучного кровообігу. Матеріал і методи. Наведені результати обстеження 38 пацієнтів з гіпоксично-ішемічними ураженнями головного мозку після кардіохірургічних втручань; діагностику неврологічного статусу виконували згідно з клінічними протоколами. Метаболічні зміни щодо окисної модифікації білків (ОМБ) та нуклеїнових кислот (ОМНК) досліджено у спонтанних та індукованих (Fe++) реакціях на доопераційному (за 3–5 діб) та післяопераційному (через 5–7 діб) етапах. Вивчено вміст білкових компонентів у сироватці крові – 2,4 – динітрофенілгідрозонів (ДНФГ). Результати. Спонтанна ОМБ на етапах КХВ характеризується достовірними (р<0,001) змінами у накопиченні як альдегідних, так і карбонільних продуктів, а також у зміні ступеня (глибини) деструкції білків. В індукованих реакціях ОМБ виявлено зростання (з (0,303±0,007) у.о./мг білка до (0,396±0,003)у.о./мг білка) ступеня (глибини) деструкції білка за рахунок білкових фрагментів середнього розміру та достовірного збільшення питомої ваги фрагментів малого розміру, що є найінформативнішою ознакою впливу на метаболічні резерви ОМБ у хворих. Висновки. На етапах кардіохірургічного втручання формуються передумови, що сприяють інтенсифікації процесу ОМБ плазми крові та ОМНК. Особливістю змін стану ОМНК та ОМБ є найбільш виразне зростання їх вмісту в післяопераційний період на тлі відносного зростання вмісту альдегідних та карбонільних продуктів окиснення з перерозподілом ступеня (глибини) ОДБ в спонтанних та, особливо, в індукованих реакціях. Наведене свідчить про зростання проявів деструкції та інтенсифікації ОМБ при одночасному накопиченні резервів окиснення білкових фрагментів плазми крові в післяопераційному періоді.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ТРАДИЦІЙНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МЕДИЦИНИ В ІНТЕГРАТИВНОМУ ЛІКУВАННІ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА COVID-19 В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

Активна реалізація інтегративних підходів до лікування хворих на COVID-19 демонструє високу терапевтичну ефективність. Застосування методів традиційної китайської медицини (ТКМ) разом із конвенціональною медициною дозволило знизити рівень смертності і підвищити рівень і якість одужання. Мета – вивчити особливості використання методів ТКМ (зокрема вплив на точки акупунктури) в інтегративному лікуванні хворих на COVID-19. Матеріал і методи. Інформаційні бази наукових публікацій, літературні джерела, аналітично-інформаційні матеріали. Використано методи бібліосемантичного дослідження, контент-аналізу, системного підходу. Результати. Встановлено, що 87 % пацієнтів з COVID-19 отримували лікування методами ТКМ (голковколювання і фітотерапію); позитивного результату лікування пацієнтів, які отримували лікування методами ТКМ, досягнуто у 92 %. Висновки. ТКМ має ефективні напрацювання в боротьбі з інфекційними захворюваннями, що варто наукового дослідження і впровадження в клінічну практику на рівні закладів первинної медичної допомоги. Інтеграція конвенціональної та традиційної китайської медицини для профілактики, лікування та реабілітації хворих на COVID-19, реалізована в КНР, показала високу терапевтичну ефективність. Упровадження в практику лікарів загальної практики – сімейної медицини терапевтичних технік ТКМ є перспективним, але потребує системної організаційної роботи, зокрема організації циклів тематичного удосконалення. Актуальною є організація взаємодії лікарів загальної практики-сімейної медицини з лікарями-рефлексотерапевтами для широкого впровадження технічно простих методів ТКМ у реабілітацію постковідних пацієнтів.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ м. ТЕРНОПІЛЬ ЩОДО УРАЖЕННЯ ЇХ ІКСОДОВИМИ КЛІЩАМИ

Проведено опитування 278 студентів ТНМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України та ТНПУ імені В. Гнатюка. Більшість учасників анкетування зазнали нападів іксодових кліщів у різних біотопах. Близько 14 % респондентів зверталися до спеціалізованих лабораторій для аналізу крові на виявлення збудників інфекційних захворювань або антигенів до цих збудників. У 10 респондентів було діагностовано бореліоз. Мета – дослідити особливості ураження кліщами студентів, виходячи з місця їх проживання, частоти відвідування ними небезпечних щодо активності кліщів біотопів та проаналізувати поведінку осіб, уражених кліщами, їх звернення до лікарів, знання про біологію кліщів та особливості поширення збудників кліщових інфекцій. Матеріал і методи. Було надіслано 374 онлайн-анкети і отримано 278 відповідей від студентів двох навчальних закладів м. Тернопіль. Результати й обговорення. Встановлено, що більше 63 % анкетованих осіб постійно проживають у міській місцевості, близько 60 % опитаних зрідка або майже не бувають у місцях із підвищеною активністю кліщів, проте понад 80 % їх піддавалися неодноразовим укусам кліщів. Це явно вказує на те, що іксодові кліщі активні не лише в природних біоценозах, але і в урбоценозах. З уражених кліщами студентів лише 14 % зверталися до спеціалізованих лабораторій. 10 студентам було поставлено діагноз бореліоз. Висновок. Понад 66 % опитаних респондентів мешкають у великих і малих містах, селищах міського типу, проте близько 80 % опитаних фіксували напади на них кліщів з різною частотою, чому, очевидно, сприяло їх відвідування парків, скверів, садів тощо; лише 14 % уражених кліщами зверталися у спеціалізовані лабораторії на предмет виявлення збудників інфекційних захворювань у крові, у майже 2 % ці результати були позитивними і було встановлено діагноз бореліоз; близько 25 % респондентів мало знають про бореліоз, а понад 33 % не могли відповісти на запитання «Які організми зумовлюють бореліоз?», ще близько 40 % – не знали збудників хвороб, окрім бореліозів, які переносять іксодові кліщі.

ANALYSIS OF IMMEDIATE AND LONG-TERM RESULTS OF SUBLAY AND TAPP TECHNIQUES IN THE TREATMENT OF VENTRAL HERNIAS

The accumulated clinical experience has proven that the “sublay” technique allows to achieve greater functional activity of the anterior abdominal wall and is the method of choice in the treatment of ventral hernia. The use of self-adhesive nets during laparoscopic transabdominal preperitoneal plasty (TAPP- Transabdominal Preperitoneal Plastic) in the treatment of small and medium ventral hernia is safe and effective, with low values of postoperative pain syndrome and rapid functional recovery after surgery, without increasing the recurrence in the short term. The aim – was to analyze the immediate and long-term results of “sublay” and TAPP techniques in the treatment of ventral hernias of lower and median localization. The author noted that the search for technical methods aimed to reduce the intra-abdominal pressure in this hernioplasty technique was relevant and practically significant. Material and Methods. The work was performed on the basis of the surgical department of the State Institution “Specialized Multi-Purpose Hospital №1 of Ministry of Health of Ukraine”, Department of General Surgery of the State Institution “Dnipro State Medical University of Ministry of Health of Ukraine”. Results. Comparison of immediate and long-term results of peritoneal-prosthetic-aponeurosis thickness studies showed a statistically significant difference (p < 0.001) using different techniques. When analyzing the separated results, reliable differences (p <0.001) depending on the gender of patients were recorded. Thus, in males, when using the “sublay” technique the peritoneal-prosthetic-aponeurosis thickness was greater by 1.15 mm (by 42.43 %) in comparison with the Tapptechnique, and in females, by 1.16 mm (by 42.09 %), respectively. Conclusions. The analysis of the immediate and long-term results of the “sublay” and TAPP techniques in the treatment of ventral hernias of lower and median localization showed that the “sublay” technique was characterized by traumatic surgical intervention, shift of the prosthesis to one side, as a consequence of its deformation. When using this technique, peritoneum-prosthetic-aponeurosis thickness values were significantly higher – by 13.16 % and 42.40 % in the early and distant postoperative periods, respectively. Also, when using the Tapp technique in the distant period the thickness was significantly reduced (p <0,0001) by 49,47 % in comparison with the immediate results.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ ПРИ СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ

Висновки попередніх епідемій коронавірусу та грипу, які ґрунтуються на численних дослідженнях, свідчать про те, що вірусні інфекції призводять до декомпенсації раніше існуючої серцевої недостатності (СН) [1]. Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) – більш агресивна інфекція, при якій ризик таких загострень значно зростає. Останні дані свідчать, що велику частку смертей від COVID-19 можна віднести до серцево-судинних захворювань, включаючи СН [2]. СН пов'язана з майже двократним ризиком госпітальної смертності та лікуванням у відділенні інтенсивної терапії та більш ніж триразовим ризиком штучної вентиляції легень. Мета роботи – оцінити особливості перебігу COVID-19 у хворих на СН на основі ретроспективного аналізу. Матеріал і методи. Досліджували клініко-лабораторні особливості перебігу COVID-19 у хворих на хронічну СН, а також ускладнення, результати лікування (виписка/смерть) на основі аналізу медичних карток стаціонарних хворих 389 пацієнтів, які перебували на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" у січні та лютому 2021 року. Результати. Хронічну СН виявляли у 46,3 % пацієнтів із COVID-19. У цих хворих частіше зустрічали задишку (88,2 % проти 71,4 % у пацієнтів без хронічної СН, р=0,074), нижчий середній рівень сатурації (р=0,027). Крім цього, відзначено вищі рівні лейкоцитозу (р=0,032), гіперглікемії (р<0,0001) та креатиніну (р=0,003). У досліджуваній групі пацієнтів частіше зустрічали кардіальні ускладнення, пов'язані з розвитком нестабільної стенокардії (р<0,001), інфаркту міокарда (р=0,0094) та порушенням ритму і провідності (р<0,001). У них була вища частота гострих тромбозів (р=0,0181), ТЕЛА (р<0,001) та госпітальної смертності: 27,8 % проти 10,1 % (р<0,001). Висновки. Коронавірусна хвороба обтяжує перебіг хронічної серцевої недостатності та проявляється дестабілізацією серцево-судинних проявів хвороби, підвищенням тромбогенного потенціалу, що призводить до високої госпітальної летальності.

MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF GUINEA PIGS BRONCHUS ASSOCIATED LYMPHOID TISSUE IN THE DYNAMICS OF EXPERIMENTAL OVALBUMIN-INDUCED ALLERGIC INFLAMMATION

The actual problem of modern medicine is the reaction of Bronchus associated lymphoid tissue in airways chronic allergic diseases, because the full functioning of the respiratory system depends on the state of its local immune system. The aim – to study morphological changes in Bronchus associated lymphoid tissue of guinea pigs in the dynamics of experimental ovalbumin-induced allergic inflammation. Material and Methods. We have studied the lung of 48 guinea pigs, using histological and morphometric methods, under conditions of experimental ovalbumin-induced allergic inflammation. To assess the structural and functional rearrangement of pulmonary lymphoid nodules, their diameter and number were determined. Results. We have shown that sensitization and allergization with ovalbumin leads to a significant structural and functional rearrangement of Bronchus associated lymphoid tissue of guinea pigs in the form of the elevation in their number and diameter. We found more pronounced morphological changes in the late period of development of allergic inflammation in peribronchial lymphoid nodules, confirmed by the maximum magnification factor – 2.6 (p*/**<0.001) of the diameter of peribronchial lymphoid nodules in the 4th experimental group compared to the control. Conclusions. Sensitization and inhalation with ovalbumin leads to structural reorganization of Bronchus associated lymphoid tissue of guinea pigs in the form of the elevation in their number and diameter, had the unidirectional staged character depending on localization of lymphoid nodules and the duration of the experiment and claimed proliferative changes in the cellular adaptive link of local lung immunity of guinea pigs in late period of allergic inflammatory process.

ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ ЛАМІНАРНОГО ПНЕВМОЗАХИСТУ ДЛЯ ПРОТИДІЇ ПРОНИКНЕННЮ БАКТЕРІЙНИХ АГЕНТІВ

Пандемія коронавірусу COVID-19 зумовила потребу в розробці нових засобів індивідуального захисту органів дихання, які б поєднували у собі надійність та ергономічність використання. У дослідженні проводилась експериментальна оцінка бактеріальної непроникності інноваційної концепт-моделі пневмошолома з ламінарною системою подачі повітря. Мета – провести порівняльну оцінку фільтрувальної здатності запропонованої концепт-моделі пневмошолома з визначенням її проникності для бактерійної культури мікрококів. Оцінити особливості потенційного бактерійного обсіменіння у внутрішньому просторі пристрою. Матеріал і методи. Проведено тестування розробленої концепт-моделі пневмошолома для визначення її стійкості проти бактерійних агентів (Micrococcus luteus) при шестигодинній безперервній експлуатації. Мікроорганізми подавалися у вигляді аерозолю на зовнішній фільтр діючого пристрою з подальшим титруванням і посівом. Оцінку бактерійного обсіменіння проводили шляхом підрахунку колонієутворювальних одиниць. Для вивчення особливостей потенційного бактерійного обсіменіння у внутрішньому просторі пристрою використовувалась шефілдська голова-манекен. Дослідження повторювали при заміні фільтрів марлевими масками та при їх вилученні. У якості контролю було розміщено ємність із живильним середовищем усередину вимкненого пневмошолома на зазначений термін. Результати. Використання пневмошолома у повній комплектації протидіяло просоченню бактерійного аерозолю, що проявлялось у відсутності росту на поживних середовищах. При відсутності фільтруючих складових найбільші рівні бактерійного обсіменіння визначались на внутрішній поверхні скла та верхній частині обличчя шефілдської голови-манекена. При заміні фільтрів на марлеві маски вдалось затримати 98,8 % мікроорганізмів у порівнянні з результатами застосування пневмошолома без захисних бар’єрів. Висновки. Підтвердження ефективності фільтраційної та ізолювальної здатності пропонованої системи стосовно її непроникності для тестової культури із відсутністю росту на живильних середовищах впродовж шести годин безперервної роботи. Підтверджена захищеність нижнього контуру пневмошолома від мікроорганізмів.