GREEN LIVING ROOF SIMULATION MODEL REVIEW

Integration of nature, live, organic materials, in the design of built areas and building structure is an architectural response to environmental problems of dense urban areas. At the site where green space is limited, greening the building envelope is the solution for the issues such as heat waves, flooding, and noise and air pollution. The benefits could be predicted only using accurate simulation model of this technology. The energy balance of green living roof was researched through models developed over the years by various authors. Most models have been developed and validated with data from extensive roofs and more than 50% of the models were validated using data from warm temperate climatic zones. Ability to determine the impact of green living roofs at different stages of their architectural design process is of most importance if the incorporation this technology is planned due to the impact on building and urban level.

ОБГРУНТУВАННЯ ВИМОГ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЇ ГІРСЬКИХ РАЙОНІВ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Створення рекреаційних інфраструктури в Карпатському регіоні в період з 2000 року зазнало ряд змін, що відбувалися в соціально-економічній, політичній, демографічній, геополітичній та інших сферах. Вони ставлять нові вимоги до створення об’єктів сучасної рекреації. Першочергову роль в рекреаційному освоєнні гірських районів Івано-Франківської області належить врахування вимог екологічності, як базисного елемента збереження середовища для розвитку рекреації. В попередніх дослідженнях проведено аналіз та оцінку потенціалу незадіяних рекреаційних ресурсів регіону та охарактеризовано особливості та чинники архітектурно-планувальної організації. Виділені чинники формування рекреаційної сфери поділяються на п’ять груп: соціальні; економічні; демографічні; політичні; екологічні; ті що відносяться до матеріальної та духовної культури населення. В дослідженні обгрунтовано наступні вимоги екологічної безпеки розвитку рекреації в гірських районах Івано-Франківської області, а саме: вимога відповідності стратегіям та планам регіонального розвитку, яка передбачає врахування та узгодження стратегій та програм збереження підвищення екологічної безпеки на всіх рівнях рекреаційного районування та проектування; поглиблення наукової обґрунтованості проектних рішень з врахування даних екологічного моніторингу, соціальної орієнтованості архітектурних рішень при формуванні рекреаційного середовища, що передбачає зміну систем громадських обговорень та роботи з територіальними громадами, енергоефективності та екологічності проектованих об’єктів, що передбачає використання альтернативних джерел енергії, енергоощадних матеріалів та конструкцій, а також екологічної безпеки проектних рішень.

ПРОБЛЕМИ ТУРИСТИЧНОГО РЕСУРСОКОРИСТУВАННЯ В ГІРСЬКИХ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В статті розглядаються основні напрямки ресурсокористування в гірських об’єднаних територіальних громадах Івано-Франківської області. Туризм серед галузей є пріоритетним, так як може опиратись на потужний природний та історико-культурний потенціал у поєднанні зі збереженими етнічними традиціями та традиційними промислами в досліджуваному регіоні. Досліджено сучасний стан та проблеми децентралізації в Україні. Однією з проблем новостворених місцевих територіальних громад є відсутність методологічного інструментарію комплексного використання туристичного потенціалу територій. Авторами запропоновано алгоритм формування проектних пропозицій щодо розвитку туризму в межах місцевих територіальних громад. Розвиток туризму супроводжується виникненням нових екологічних загроз в межах туристичних дестинацій. Авторами проаналізовані особливості впливу туризму на довкілля в гірських об’єднаних територіальних громадах. Основними впливами на довкілля туристичних дестинацій є зміни первинних ландшафтів, забруднення води, забруднення атмосферного повітря, поводження з відходами. У статті досліджено проблему поводження з відходами в гірських туристичних дестинаціях. Удосконалено метод розрахунку обсягу відходів, згенерованого туристами та екскурсантами в межах туристичних дестинацій. Розраховані обсяги відходів, згенеровані туристами та екскурсантами в ОТГ гірських районів Івано-Франківської області, підтверджують наявність впливу туристів на проблему відходів в межах ОТГ. Серед проаналізованих ОТГ проблема утворення відходів туристами та екскурсантами проявляється в ОТГ Яремчанської міської ради, ОТГ Долинського та Коломийського районів. Високі показники утворення відходів туристами та екскурсантами ще більше ускладнюють проблему системи поводження з відходами, яка планувалась без врахування можливого впливу туристів. Така обставина актуалізує проблему формування програм управління відходами в межах об’єднаних територіальних громад. Запропоновано методологічні підходи щодо формування програм поводження з відходами в межах ОТГ.

АНАЛІЗ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ СТАЦІОНАРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Для оцінки викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря було взято Івано-Франківську область, оскільки дана область налічує немалу кількість рекреаційних ресурсів. Відходи виробництва електроенергії на теплоелектростанціях ускладнюють екологічну ситуацію в країні. Вирішення проблем, що пов’язані з охороною навколишнього середовища та покращення якості його соціальної складової, завжди є актуальним. Актуальність полягає у зменшенні техногенного навантаження на довкілля теплогенеруючими підприємствами. Метою роботи є аналіз і прогнозування викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. У процесі досліджень вирішувалися питання аналізу приземних концентрацій забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони та прогнозної оцінки подальших викидів. Проаналізовано зміну викидів забруднюючих речовин за певний період часу. Для аналізу існуючих викидів Бурштинської ТЕС та порівняння їх з ГДК розраховано приземні концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони. Бурштинська ТЕС належить до другої категорії небезпеки. Побудовано прогнозну оцінку подальших викидів та наведено заходи щодо їх мінімізації. Розраховано індекс токсичності з урахуванням вагових коефіцієнтів. Аналіз викидів вказує на перевищення ГДК для деяких забруднюючих речовин. За індексом токсичності, який враховує як клас небезпеки речовини, так і ступінь перевищення ГДК, рекомендуються заходи щодо зменшення викидів певних речовин та вибору палива з меншим їх вмістом. Рекомендовано вибір палива з меншим вмістом у викидах не тільки таких речовин як оксид азоту, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, діоксиду сірки, але і свинцю та його сполук. При встановленні та реконструкції систем очищення димових газів для Бурштинської ТЕС необхідно враховувати фільтраційну здатність обладнання щодо речовин з великим значенням індексу токсичності. Для уніфікації розрахунків, аналізу в розрізі обраного періоду часу, можливості застосування для інших об’єктів господарювання було розроблено програмне забезпечення.

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА: ЕКСПЛУАТАЦІЯ ҐРУНТІВ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ

У статті обґрунтовано необхідність моніторингу змін стану ґрунтового покриву і формування відповідних програм з призупинення деградації й відтворення родючості. Визначено, що для оцінки якості відношення виробників продукції рослинництва до збереження ґрунту слід враховувати не тільки кількість внесення органічних та мінеральних добрив а й їх співвідношення (коефіцієнт екологічної збалансованості). Проаналізовано склад основних полютантів, що надходять в атмосферне повітря, ґрунт і ґрунтові води від тваринницьких підприємств. Встановлено, що для поліпшення екологічної ситуації та виробництва якісної продукції тваринництва необхідно використовувати екологічно безпечні технології та впроваджувати сучасні технології з утилізації відходів, осадів стічних вод, дотримання всіх санітарних та ветеринарних вимог згідно з нормативно-правовим регулюванням. Визначено, що коефіцієнт екологічної збалансованості внесення органічних та мінеральних добрив у Черкаській області у 1,7 рази вище аналогічного показника по Україні, що відповідно у 2,6 та 4,3 разів нижче існуючих норм. Внесення мінеральних добрив по Черкаській області у 2,3, а по Україні у 2,6 разів менше від норми. Внесення органічних добрив по Черкаській області у 6,7, а по Україні у 16,0 разів менше від норми. Застосовуючи коефіцієнт екологічної збалансованості внесення органічних та мінеральних добрив у рослинництві, вивчено рівень збереження ґрунтів Черкаської області. Виявлено що коефіцієнт рівня збереження ґрунтів Черкаської області становить 0,39, а в Україні 0,23, що, як на рівні Черкаської області, так і на рівні країни, призводить до деградації ґрунтів і вказує на низьку технологічно-екологічну культуру виробників сільськогосподарської продукції.

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Впровадження освіти в інтересах сталого розвитку є одним з пріоритетних завдань, а це неможливе без активної участі освітніх закладів. Підвищення розуміння необхідності екологічно безпечного використання природних ресурсів та бережливого ставлення до природи. Важливою ланкою є організація навчального процесу інформування дітей та молоді щодо проблеми охорони навколишнього середовища. Саме діти та молодь є тою рушійною силою, що може вплинути на стан довкілля в майбутньому. Основою впровадження ефективної стратегії екологічної освіти є інституційний розвиток сектору трирівневого екологічного виховання молоді: дошкільний навчальний заклад та молодші класи середньої школи - середня школа - вищі навчальні заклади. Ефективність: максимальне об’єднання зусиль для досягнення ефективного результату на основі визначення реперних позицій у формальній та неформальній екологічній освіті; формування у дитини здатності цілеспрямовано спостерігати, досліджувати, давати правильну оцінку предметів і явищ у процесі елементарного спостереження. Тренінг є характерною особливістю інтеграції педагогіки та екології, що дозволить вчителям не обмежуватись традиційним формуванням екологічних знань, умінь та навиків. Участь в екологічних заходах сприяє формуванню екологічної свідомості підростаючого покоління, вихованню їх не байдужого ставлення до оточуючого навколишнього середовища, допомагає у вирішенні проблеми поводження з відходами. Участь в екологічних заходах сприяє поглибленню екологічної свідомості, прагнення особистої участі у вирішенні екологічних проблем регіону, країни, покращення інформованості різних верств населення. Розроблена стратегія та план дій на розширення співпраці у напрямку покращення інформаційної політики для суспільства, розвитку освітніх програм, спрямованих на підвищення рівня обізнаності населення щодо проблеми охорони навколишнього середовища.

ЗНАЧЕННЯ ГЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ «СТАРУНЯ» ДЛЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПРИКАРПАТТЯ ТА УКРАЇНИ

Всесвітньо відоме палеонтологічне місцезнаходження викопної фауни плейстоценових (42-10 тисяч років тому) чотирьох волохатих носорогів Rhinoceros antiquitatis Blum, і мамонта Mammuthus primigenius Blum, та єдиний у Карпатах діючий грязьовий вулкан оголошені у 1984р. геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення “Старуня”. Розташована пам’ятка на південно-західній околиці с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області, у 25 км від обласного центру. Виділено кілька аспектів значення пам’ятки для: 1) розвитку природно заповідного фонду, підвищення категорії заповідання від “пам’ятки природи” до “геопарку Льодовикового періоду”; 2) розвитку туристично-рекреаційного бізнесу; 3) вирішення важливих наукових проблем, зокрема, визначення вікових реперів та періодизації глобальних кліматичних змін; 4) оцінки ролі поверхневих та глибинних джерел міграції вуглеводних сполук, що важливо для прогнозів нафтогазоносності Прикарпаття; 5) обґрунтування медико-лікувальних можливостей шляхом організації соле-грязе-озотокеритового санаторію; 6) підвищення соціально-економічного рівня села і району, створення нових робочих місць для населення. В історії досліджень Старуні виділяються етапи відкриття мамонтової фауни у 1907 та 1929рр., появи грязьового вулкану у 1977р., наукових українсько-польських експедицій з бурінням свердловин, геофізичними та геохімічними дослідженнями у 2004-2008 рр., публікацією монографій у 1914, 2004, 2005, 2009 та 2017 роках. Критично оцінена недостатня увага владних структур до вивчення Старуні та ентузіазм науковців. Запропонований механізм утворення геоактивної зони у Старунській складці, завдяки постійному тиску карпатських скиб – складок, які вижимали з глибин на поверхню нафту, газ, мінералізовані води, грязі та ін.. Це створило відповідні умови для формування озокеритового родовища, покладів нафти і газу, грязьового вулкану, сольових грифонів, бальзамування мамонтової фауни. Автор пропонує організувати Старунський геодинамічний полігон та підняти статус геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення “Старуня” до міжнародного геопарку Льодовикового періоду.

НОВИЙ ПІДХІД ДО СИНТЕЗУ ВІДНОВЛЮЮЧОГО КЕРУВАННЯ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНО ПІЛОТОВАНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ

Запропоновано новий підхід до синтезу відновлюючего керування для дистанційно пілотованих літальних апаратів екологічного моніторингу. Обґрунтована можливості застосування концепції зворотних задач динаміки для синтезу систем керування дистанційно пілотованих літальних апаратів для здійснення стабілізації на заданій траєкторії руху в стохастичній постановці. Основна задача полягає в побудові системи керування програмним рухом, що забезпечує здійснення програмної траєкторії із заданою точністю за наявності різного роду збурень. Запропоновано здійснювати розробку алгоритмів синтезу відновлюючого керування для дистанційно пілотованих літальних апаратів з використанням концепції зворотних задач динаміки. Оцінено ефективність алгоритму керування дистанційно пілотованим літальним апаратом на основі вирішення зворотної задачі динаміки для стохастичної багатовимірної автоматичної системи на модельному прикладі. Ця концепція передбачає формування заданої траєкторії руху при виникненні нештатної ситуації. Методику синтезу відновлюючого керування з використанням концепції зворотних задач динаміки доцільне застосовувати при побудові систем керування дистанційно пілотованих літальних апаратів. Запропонований підхід може застосовуватися як до одновимірних так і багатовимірних систем автоматичного керування складними динамічними об’єктами.

ТЕНДЕНЦІЇ ЧАСОВОГО РОЗПОДІЛУ КЛІМАТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НА ТЕРИТОРІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Метою дослідження є встановлення тенденцій і закономірностей просторово-часового розподілу кліматичних показників на території Івано-Франківської області шляхом статистичної обробки матеріалів метеорологічних спостережень. За допомогою програмного продукту Caterpillar SSA 3.40 метод сингулярного спектрального аналізу був апробований для прогнозних моделей динаміки гідротермічного коефіцієнта по Івано-Франківській області та відхилення від норми сумарної річної кількості опадів та середньорічної температури повітря за даними метеостанцій Івано-Франківської області за період 1990-2018 рр. на прогнозну перспективу до 2028 р. Новизна наукової роботи полягає в тому, що дістало подальшого розвитку дослідження тенденцій і закономірностей змін клімату для території Івано-Франківської області шляхом встановлення прогнозної динаміки показників температури та місячних сум опадів, що ґрунтується на обробці багаторічних матеріалів метеорологічних спостережень метеостанцій Яремче, Пожижевська, Коломия, Івано-Франківськ та Долина. Побудовані методом сингуляторного спектрального аналізу прогнозні моделі відхилення від норми кліматичних показників на період до 2028 р., доводять, що глобальне потепління клімату для території Івано-Франківської області принесе підвищення температурних показників, збільшення кількості опадів та зниження гідротермічного коефіцієнту. Гідротермічний показник має поступову тенденцію до зменшення, що підтверджує загальні кліматичні зміни в Івано-Франківській області. Однак значення ГТК на прогнозний період залишатимуться значно вищими одиниці, отже посухи Івано-Франківській області не загрожують. Результати досліджень можуть бути використані для прогнозних оцінок змін кліматичних параметрів в межах області з метою прийняття рішень адаптації до глобальних кліматичних змін, у навчальному процесі.

INDOOR AIR QUALITY AND MICROBIAL ASSESSMENT OF A NIGERIAN UNIVERSITY CAMPUS IN LAGOS, NIGERIA

Good indoor air quality improves productivity at the workplace. On the other hand, poor indoor air quality could lead to losses in productivity as a result of comfort problems, ill health and sickness-absenteeism. The aim of the study was to assess indoor air quality in various rooms of university buildings covering the offices, lecture theatre, laboratory or workshops and public restroom across eight faculties in a conventional university. Investigations were conducted at twenty-nine indoor locations in the main campus of University of Lagos. Noise level, PM2.5, PM10, relative humidity and temperature, CO, SO2, NOx, and the microbial quality (fungal and bacterial) were all determined. The microbial quality was determined using the sedimentation method (open petri dishes) containing different culture media for sample collection. Noise level ranged from 61.60 to 84.10 dBA. The noise level is quite high in almost all sampling points especially in the workshops, yet there was no significant difference (P>0.05) across all the indoor sampling points and the WHO limit.SO2 were mostly absence, however, the highest value of 0.4 ppm was recorded which was higher than recommended limit of 0.1 ppm.PM2.5 ranged between 4.0–25.0 µg/m3 and PM10 were between 8.0–47.0 µg/m3. Though, there was high variation in PM2.5 and PM10 across all the indoor sampling points, there were no significant difference (P>0.05). They were below the maximum limit of 150 µg/m3.The total fungi load ranged from 10.4 to 963 CFU/m3. There was generally higher number of fungi in the restroom than all the other indoor environments and they were significant in Faculty of social sciences. Fungi isolates include Aspergillus spp. (86.2%), unidentified mold (13.77%) and Sporothrix schenckii (0.03%). Total bacteria load ranged from 96.3 to 689 CFU/m3. The lowest load of bacteria (9.63 x 101 CFU/m3) was recorded in the dean’s office at the faculty of environmental science. The rest rooms have higher bacterial load (6.89 x 102 CFU/m3), which was higher than the recommended maximum limit of 500 CFU/m3. Identification from the colonies showed that about 55% were gram negative and 45% were gram negative cells. Morphological studies showed that cocci were also more predominant over the bacillary shape bacteria (55% versus 45%).