LEARNING ENGLISH TROUGH MUSIK IN THE DIGITAL AGE

This article aims to highlight the impact of music in teaching English as a second language. It discusses different approaches and techniques which can assist English language students to improve their learning skills by using technology. Special attention is paid to audio-lingual method and in particular to the role of songs in learning English. Music offers special benefits for those learning a new language. Listening to songs and singing is a natural and enjoyable way to practice new sounds, words, and phrases. In fact, learning a song or musical instrument is analogous in many ways to learning a language. Modern technology helps to provide students with music lessons. During these lessons instead of focusing on one single task for the entire study session, it is possible to mix things up: do listening, learn new vocabulary, then study grammar, read and write a short story on the same topic. The variety will keep the students engaged and make studying more fun. The authors suggest different types of activity to make lessons more effective. The extensive memorization, repetition and over-learning of patterns are the key to the method’s success.

ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Автором порушено проблеми інноваційних особистісно-орієнтованих технологій у формуванні особистості студента. За концептуальними засадами акад. І. Беха, науково-теоретичні засади особистісно орієнтованих технологій культурологічного характеру базуються на основі створення емоційно збагачених виховних ситуацій, особистісного розвивального спілкування, використання співпереживання особистості та системного аналізу вчинків. На прикладі аналізу науково-мистецького доробку акад. В. Рябчука досліджується культурологічний аспект процесу самоусвідомлення та самовиховання особистості та його роль в утвердженні якісних інноваційних процесів педагогічної взаємодії у системі формування основ екологічної безпеки нашого суспільства. У статті накреслюється алгоритм системних процесів формування культурологічного мислення сучасності, формування культурологічної компетентності, системне еволюційне осмислення дискурсу сучасної освіти та забезпечення варіативних технологій культурологічної освіти студентів; частково аналізуються тенденції особистісно гуманітарної технології викладання культурологічних дисциплін у закладах вищої освіти.

ЗДОРОВʼЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

У статті висвітлено зарубіжний досвід щодо вимог до здоровʼязбережувальних компетентностей. В історичній ретроспективі розглянуто концептуальні погляди ідей здоровʼязбереження. Акцентовано, що здоровʼязбережувальні технології, які використовуються в сучасній школі, зокрема і початковій, змінилися разом із зміною розуміння поняття здоров’я. Розглянуті різні парадигми здоров’я, висвітлені погляди вітчизняних і зарубіжних учених на терміни компетентність, здоров’язбережувальні компетентності. Узагальнено, що моделі здоров’язбережувальної компетентності, як правило, прийнято розглядати на таких трьох «рівнях»: функціональний, інтерактивний і критичний. Акцентовано, що у процесі формування здоров’язбережувальних компетентностей майбутнього вчителя початкових класів потрібно забезпечити підвищення рівня знань про здоров’я, ураховуючи його соціально-економічні детермінанти, а також знання та навички, пов’язані зі здоровим способом життя у будь-яких умовах життєдіяльності, включаючи самооцінку, самоефективність та соціальну підтримку.

ВИКОРИСТАННЯ КАРТ-ПЕРЦЕПЦІЙ ПРИ АНАЛІЗІ СТРАТЕГІЙ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ПРОВІДНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В МІЖНАРОДНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

У статті проаналізовано ефективність використання карт-перцепцій на основі наукових досліджень. Розглянуто їх застосування в аналізі стратегій позиціонування провідних університетів країн Західної Європи в міжнародному інформаційному просторі, зокрема, на прикладі провідних університетів Бельгії (Левенський католицький університет, Гентський університет, Лувенский католицький університет, Брюсельський університет (ULB), Вільний університет Брюселю (VUB)). Розроблено алгоритм проведення порівняльно-педагогічного аналізу стратегій позиціонування провідних університетів країн Європи в міжнародному інформаційному просторі.

ПРОСВІТНИЦЬКІ ПОЧИНИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕЛІТИ В УМОВАХ ЕМІГРАЦІЙНИХ ТАБОРІВ (20-ті роки ХХ століття)

У статті аналізується проблема розвитку освіти в системі еміграційних таборів. Підкреслено, що значущість у розвитку вітчизняної освіти в еміграційних умовах відіграли сумарні зусилля українських емігрантів, актуалізовані більшою мірою політикоцентрованою першопричинністю. Зазначено, що регіональне укорінення радянської влади та придушення української революції боляче вдарило по соціокультурному розвитку України. Зауважено, що проблематичність вітчизняної життєдіяльності позначилася на: незавершеному будівництві національної школи; перерваній українізації; посиленні заполітизованої ідеологізації на всіх рівнях ступеневої системи освіти. Охарактеризовано, як в умовах військової та політичної нестабільності закордонне облаштування внутрішньоемігрантського життя окремішніх українців відбувалося за просвітницької підтримки свідомої інтелігенції, котра дещо пом’якшувала «різкоконтинентальний» клімат приймаючої сторони. Аргументовано, що розвиток освіти в еміграційних умовах проходив з урахуванням інтересів різновікових груп вихованців. З'ясовано, що енергійні представники проукраїнського професорсько-викладацького складу узяли на свої плечі тягар розвитку освіти різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, оскільки показник вітчизняних вихованців за кордоном того часу був досить високим. Виокремлено, що такий підхід до справи достатньо виправданий, оскільки українська молодь у чужоземних умовах потребувала кваліфікованої підтримки з метою «відкриття» нових горизонтів подальшого працевлаштування. Зауважено, що в умовах складного і швидкоплинного часу у вітчизняного професорсько-викладацького складу не залишалося часу на роздуми щодо варіативності розробки змістового матеріалу навчальних дисциплін, оскільки формування лекційних конспектів українознавчої центрованості потребувало досить гнучкої оперативності. Підкреслено, що загальноосвітня діяльність у таборах (зокрема, підготовка у формі курсів – підготовчих і загальної грамотності) не була спонтанною, а нагадувала високоорганізований і досить продуктивний навчально-виховний процес. Підсумовано, що змістова наповненість робочого навчального плану залишилась досить варіативною.

НАСТУПНІСТЬ В РОБОТІ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ І ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УПРОВАДЖЕННІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

У статті висвітлено проблему наступності в роботі закладу дошкільної освіти і початкової школи в упровадженні здоров’язбережувальних технологій в освітній процес. Наголошено на сучасних наукових дослідженнях. Обґрунтовано основні поняття: здоров’язбережувальні технології, здоровий спосіб життя, взаємодія, наступність. Визначено види здоров’язбережувальних технологій, спільні форми роботи з дітьми, педагогами, батьками. Підкреслено, що застосування здоров’язбережувальних технологій в освітній процес покликане сформувати в дітей дбайливе ставлення до свого фізичного і психічного здоров'я, найважливіші соціальні навички, що сприятимуть успішній адаптації у суспільстві.

WORLD EXPERIENCE IN IMPROVEMENT OF PEDAGOGICAL STAFF DEVELOPMENT MOTIVATION SYSTEM

The article highlights the topicality of using the world experience to improve the system of motivation for the teaching staff development. Authors emphasize the need to use various innovative methods and the best European practices in the management process of educational institutions; emphasize the numerous opportunities and new mechanisms for teachers’ professional development that provide ways to motivate employee development. The article partly describes the foreign experience of using innovations in improvement of educator development motivation system. Authors analyze the tools for motivating the teaching staff development: identifying categories of employees, in particular, «innovators» and «pioneers» for further work with them, conducting competitions for the best blended learning type projects, creating a success situation and teaching staff encouragement system. Researches claim that the activity of educational institutions in the terms of reform requires the innovative and active behavior of the staff and development of their creative abilities.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ ЄВРОПИ

У статті акцентується на особливій актуальності питання розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів закладів вищої освіти; наголошується на необхідності використання зарубіжного досвіду у сфері педагогічної діяльності. Проаналізовано процес освітньої підготовки і підвищення професійної компетентності викладачів, аргументовано доведено, що це залежить від особливостей соціально-економічного і політичного життя, історичних традицій, національного менталітету, педагогічних напрацювань кожної з розвинених країн. Автором зроблений висновок, що лише за наявності високого рівня професійно-педагогічної компетентності майбутній викладач закладу вищої освіти зможе отримати таке звання, яке забезпечуватиме йому право проводити заняття у ЗВО.

ЗМІСТ ТА ЯКІСТЬ БАЗОВОЇ ОСВІТИ ЯК СУТТЄВИЙ ЧИННИК ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СУЧАСНОМУ ТЕХНІЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

У статті проаналізовані найбільш суттєві фактори, що впливають на формування фахових компетентностей випускників вишів з інженерних спеціальностей та оцінку роботодавцями якості підготовки фахівців у вишах. Проаналізовано загальні тенденції та основні причини збільшення тривалості шкільного навчання в Україні та країнах Європи; зв'язок між труднощами, що виникають у студентів окремих спеціальностей при вивченні дисциплін природничо-математичного циклу та низки спеціальних дисциплін в університеті та обсягом вивчення відповідних дисциплін у школі. Зазначено актуальність STEM-орієнтованого підходу до навчання як сучасного напряму модернізації та інноваційного розвитку природничо-математичного, гуманітарного профілів освіти. Наголошено на важливості професійної адаптації молодих фахівців на виробництві та перспективності впровадження дуальної форми освіти. На основі аналізу відгуків роботодавців щодо якості підготовки фахівців з вищою освітою показано необхідність постійного зворотного зв’язку з метою коригування змісту навчання в університетах. З використанням результатів анкетування (опитування) роботодавців – підприємств металургійної галузі м. Нікополь та регіону запропоновані конкретні заходи щодо реалізації принципу єдності й наступності шкільної, вищої освіти та професійної діяльності випускників з використанням практичного досвіду освітньої діяльності Інституту інтегрованих форм навчання та коледжу НМетАУ. На основі позитивних практичних результатів показано перспективність запропонованих заходів з підвищення якості підготовки фахівців з інженерних спеціальностей у сучасному технічному закладі вищої освіти.

ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

Стаття присвячена розгляду процесу формування компетентностей в учнів базової середньої школи, оскільки ринок праці у XXI столітті потребує професіоналів, котрі вміють учитися протягом життя, критично мислити та досягати цілей. Автором обґрунтовано одне з важливих завдань учителів, що полягає у правильному формуванні життєвих компетентностей, які мають неабияке значення для успішної самореалізації, освіти та праці. Доведено, що все більша низка шкіл розглядають компетентності як візитівку школи, адаптують пропозиції до потреб освітян, проводять консультації та тренінги для вчителів, щоб максимально підвищити свій рівень викладання.