scholarly journals Кінетика тетанусу musculus gastrocnemius в алкоголізованих щурів з експериментально-індукованою васкулярною ішемією задніх кінцівок за умов низькочастотної м’язової втоми

2014 ◽  
Vol 22 (1) ◽  
pp. 8-18
Author(s):  
O. A. Melnychuk ◽  
O. P. Motuzіuk ◽  
S. Y. Shvayko ◽  
О. M. Homa
Keyword(s):  
Musculus Gastrocnemius

Досліджено зміну кінетики тетанусу m. gastrocnеmius (cap. med.) в алкоголізованих щурів з експериментально-індукованою унілатеральною васкулярною ішемією м’язів задніх кінцівок за умов прогресивної низькочастотної м’язової втоми. Кінетика тетанусу m. gastrocnеmius (cap. med.) в алкоголізованих щурів порівняно з неалкоголізованими не зазнає суттєвих змін. Характерною ознакою низькочастотної втоми m. gastrocnеmius (cap. med.) за умов ішемії є швидка поява вторинного провисання механограми тетанусу протягом експерименту, що не дозволяє м’язу досягти оптимального рівня тетанічної сили. Встановлено значне зменшення силової продуктивності m. gastrocnеmius (cap. med.) в алкоголізованих щурів порівняно з неалкоголізованими за умов низькочастотної м’язової втоми. Оцінка змін силової продуктивності m. gastrocnеmius (cap. med.) в алкоголізованих щурів порівняно з неалкоголізованими вказує на синергічну взаємодію хронічної алкогольної інтоксикації та васкулярної ішемії в обмеженні моторної функції. Обговорено синергічний зв’язок алкоголь-асоційованої м’язової атрофії та ішемічного ушкодження м’яких тканин нижніх кінцівок у патогенезі моторної дисфункції. 

scholarly journals Modeling of Muscle Activation from Electromyography Recordings in Patients with Cerebral Palsy

2018 ◽  
Vol 8 (12) ◽  
pp. 2345
Author(s):  
Susmita Roy ◽  
Ana Alves-Pinto ◽  
Renée Lampe
Keyword(s):  
Cerebral Palsy ◽  
Reference Values ◽  
Muscle Activation ◽  
Muscle Force ◽  
Rectus Femoris ◽  
Biceps Femoris ◽  
Force Modeling ◽  
Lower Extremity Muscle ◽  
Musculus Gastrocnemius ◽  
Parameter Dependent

The present study estimated muscle activation from electromyographic (EMG) recordings in patients with cerebral palsy (CP) during cycling on an ergometer. This could be used as an input to the modeling of muscle force following the neuromusculoskeletal modeling technique which can help to understand the alterations in neuromotor processes underlying disabilities in CP. EMG signals of lower extremity muscle activity from 14 adult patients with CP and 10 adult healthy participants were used here to derive muscle activation. With a self developed EMG system, signals from the following muscles were recorded: Musculus tibialis anterior, Musculus gastrocnemius, Musculus rectus femoris, and Musculus biceps femoris. Collected EMG signals were mathematically transformed into muscle activation following a parameter dependent and a nonlinear transformation. Muscle activation values from patients with CP were compared to equivalent reference values obtained from healthy controls. Muscle activation calculated at specific foot positions deviated clearly from reference values. The deviation was larger for patients with higher degree of spasticity. Observations underline the need of muscle force modeling during cycling for individualized cycling training for rehabilitation strategy.

Rupturen des Musculus gastrocnemius medialis: Diagnose mittels hochauflösendem Ultraschall

2008 ◽  
Vol 19 (05) ◽  
pp. 230-233 ◽  
Author(s):  
A. Dessl ◽  
G. Bodner ◽  
P. Springer ◽  
M. Rieger ◽  
R. Bale ◽  
...  
Keyword(s):  
Gastrocnemius Medialis ◽  
Musculus Gastrocnemius

scholarly journals Diagnosis of Musculus Gastrocnemius Tightness - Key Factors for the Clinical Examination

10.3791/53446 ◽  
2016 ◽  
Author(s):  
Sebastian F. Baumbach ◽  
Mareen Braunstein ◽  
Markus Regauer ◽  
Wolfgang Böcker ◽  
Hans Polzer
Keyword(s):  
Clinical Examination ◽  
Key Factors ◽  
Musculus Gastrocnemius

Zur Struktur des Sehnenspiegels des Musculus gastrocnemius

1995 ◽  
Vol 7 (3) ◽  
pp. 190-191
Author(s):  
Stephan Koch ◽  
Bernhard Tillmann
Keyword(s):  
Musculus Gastrocnemius

Ventrale aponeurotische Verlängerung des Musculus gastrocnemius

1989 ◽  
Vol 1 (4) ◽  
pp. 254-258 ◽  
Author(s):  
Jürg Ulrich Baumann ◽  
Hans Georg Koch
Keyword(s):  
Musculus Gastrocnemius

Gastrocnemius- und Poplitealvenendurchmesser bei Patienten mit chronischen Venenkrankheiten

Phlebologie ◽  
2007 ◽  
Vol 36 (03) ◽  
pp. 123-131
Author(s):  
M. Lotz ◽  
E. Rabe ◽  
F. Pannier
Keyword(s):  
Postthrombotisches Syndrom ◽  
Chronische Venöse Insuffizienz ◽  
Venöse Insuffizienz ◽  
Vena Saphena Magna ◽  
Musculus Gastrocnemius

ZusammenfassungChronische Venenkrankheiten haben in der erwachsenen Durchschnittsbevölkerung eine große Bedeutung. In der Bonner Venenstudie hatten 23% eine Varikose und 15% eine chronische venöse Insuffizienz (CVI) (28). Über die Bedeutung der Gastrocnemiusvenen bei chronischen Venenkrankheiten ist nur wenig bekannt. Patienten, Methoden: In der vorliegenden Untersuchung wurde an insgesamt 135 Patienten ein Venenstatus erhoben und an streng definierten Stellen der unteren Extremität der Durchmesser der medialen Gastrocnemius- und der Poplitealvenen ermittelt. Davon waren: 76 Venengesunde, 34 Patienten mit einer Stammvarikose der Vena saphena magna, 16 Patienten mit einer Stammvarikose der Vena saphena parva, 9 Patienten mit sonstigen Venenerkrankungen: dreimal postthrombotisches Syndrom (PTS), zweimal PTS und Stammvarikose der Vena saphena magna, viermal inkomplette Stammvarikose. In der Gruppe der an der Vena saphena parva Erkrankten (n = 16) konnte in 10 Fällen eine gleichzeitige Insuffizienz einer großen Stammvene diagnostiziert werden. Gemäß den klinischen Stadien nach der CEAP-Klassifikation (5) verteilten sich die Patienten folgendermaßen: C0 und C1: 79 Patienten (C0: 74, C1: 5), C2 und C3: 30 Patienten (C2: 16, C3: 14), C4: 16 Patienten (C4a: 15, C4b: 1), C5 und C6: 10 Patienten (C5: 3, C6: 7). Ergebnisse: Die Durchmesser der Venae gastrocnemiae sowie der Venae popliteae weisen bei Venenkranken durchschnittlich einen höheren Querschnitt auf, als bei Venengesunden. In 9 von 12 untersuchten Parametern der Venae gastrocnemiae konnte ein statistisch signifikanter Unterschied zwischen venengesunden und venenkranken Probanden festgestellt werden. Die Durchmesserunterschiede betrugen teilweise über 2 mm (Vv. gastrocnemiae) im Mittelwert zwischen Stadium C0+1 CEAP und Stadium C5+6 nach CEAP. Schlussfolgerung: Bei der chronischen venösen Insuffizienz kommt es im Rahmen der Varikose neben der Erweiterung der Vena poplitea auch zu einer Dilatation der Muskelvenen im medialen Anteil des Musculus gastrocnemius.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document