Ascending aorta aneurysm and aortic arch aneurysm surgery
remain some of the most complex problems that cardiovascular
surgeons face. It stems from the need for the correction of the underlying pathology while simultaneously adequately protecting the brain
and visceral arteries.
Purpose. The aim of our study was to determine the incidence of
post-surgical complications and the immediate post-surgical results
of surgical treatment of ascending aorta aneurysms and/or aortic arch
aneurysms.
Materials and methods. During the twelve-year period of 1994–
2016, we have surgically operated on a total of 317 patients aneurysms of the ascending aorta and/or the aortic arch. The method
we employed to diagnose the aneurysms consisted of evaluating the
patients’ medical history, transthoracic and transesophageal echocardiographies, computer tomographies, X-ray examinations, and
aortographies.
All of the 317 surgeries were performed on the patients under general
anaesthesia, and the incision via the the median sternotomy, employing the use of a heart-lung machine. Valve sparing technique with
aortic valve resuspension / valvuloplasty and hemiarch/arch replacement – 221/6 patients (69.7 %). Bentall procedure with hemiarch/arch
replacement – 67/4 (21.1 %). Other surgeries – 29 (9.2 % of patients).
Results and discussion. The history of aortic aneurysm development is
briefly mentioned in the paper. The diagnostic methods presented are
currently the primary method of computer tomography. The initial condition of the patients was serious enough. All surgeries were performed
through a median sternotomy and with the use of heart-lung machine.
For surgical treatment of aneurysms the following techniques were used:
напівдуги/дуги – у 221/6 (69,7 %) хворих. У цій групі 7 операцій Yacoub, 3 операції David. У 7 пацієнтів виконана плікація
однієї зі стулок при пролапсі аортального клапана. Укріплення
вільного краю стулки виконано в 3 хворих, пластика латкою
фенестрацій стулки аортального клапана – у 4; 2) операція
Bentall з протезуванням напівдуги/дуги – у 67/4 (21,1 %);
3) інші – ізольоване протезування дуги – у 14 (4,4 %); операція
Wheat + протезування дуги – у 6 (1,9%); пластика дуги аорти – у 4 (1,3 %); гібридні операції Elephant trunk (conventional
Elephant trunk) + TEVAR – у 5 (1,6 %). Захист головного мозку
виконувався по-різному на кожному із трьох етапів хірургічного досвіду. Найкращий результат досягнутий на 3 етапі:
з 229 прооперованих померли 9 хворих (3,9 %). Також у лікуванні використано сучасний ендоваскулярний метод – гібридні операції Elephant trunk + TEVAR – у 5 (1,6 %) з хорошим
безпосереднім результатом.
Висновки. 1. При розшаруванні аорти типу А (І тип за
De Bakey) операцією вибору є супракоронарне протезування
з півдугою (дугою) аорти. 2. Накопичення хірургічного досвіду, вишкіл команди, удосконалення методик захисту головного
мозку й вісцеральних органів – дозволили знизити кількість
післяопераційних ускладнень з 64 % до 8,7 % і госпітальну
летальність з 28 % до 3,9 %.
Ключові слова: аневризма дуги, розшарувальна аневризма,
глибока гіпотермія, ретроградна церебральна перфузія.
Для цитування: Кравченко ВІ, Кравченко ІМ, Третяк ОА,
Ларіонова ОБ, Осадовська ІА, Жеков ІІ, Руденко АВ, Лазоришинець ВВ. Аневризми висхідного відділу та дуги аорти: діагностика, методи і результати хірургічного лікування. Журнал
Національної академії медичних наук України. 2019;25(4):409–14.
Simultaneous cardiac and lung perforation by bone cement after percutaneous kyphoplasty