scholarly journals Опис інвазійної спроможності дендросозоекзотів на Українському Поліссі

2018 ◽  
pp. 44-50
Author(s):  
Anna Savoskina
Keyword(s):  
Quercus Rubra ◽  
Juglans Regia ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Robinia Pseudoacacia L

У статті стисло наведено результати та успішність інтродукції дендросозоекзотів на об’єктах природнозаповідного фонду Українського Полісся. Виявлено, що деякі види (Aesculus hippocastanum L., Juglans regia L., Quercus rubra L., Robinia pseudoacacia L., Sibiraea altaensis (Laxm.) Schneid., Prunus cocomilia Ten. та ін.) успішно пройшли процес акліматизації й почали проявляти інвазійні властивості в умовах різних типів природоохоронного режиму та збалансованого природокористування.

scholarly journals Природні процеси розвитку та взаємовідносини компонентів садово-паркових екосистем в урбанізованому середовищі

2020 ◽  
Vol 30 (1) ◽  
pp. 60-65 ◽  
Author(s):  
Н. Я. Мельничук ◽  
Я. В. Геник ◽  
С. П. Мельничук ◽  
М. М. Паславський
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Quercus Rubra ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Larix Decidua ◽  
Acer Pseudoplatanus ◽  
Carpinus Betulus ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Розкрито особливості формування зелених насаджень урбанізованих екосистем. Визначено видовий склад лісопаркових і паркових насаджень міста Львова та їх просторовий розподіл. Досліджено та узагальнено фітоценотичні особливості міських насаджень, зокрема, їх флористичну, вікову та екологічну структури, а також візуально-естетичні якості. Встановлено, що процеси урбанізації спричинили формування в лісопаркових і паркових насадженнях Львова нових рослинних асоціацій та появу у фітоценозах інтродукованих деревних видів. Встановлено, що видова різноманітність трав'яного вкриття лісопаркових і паркових зон безпосередньо залежить від топографічних, мікрокліматичних і ґрунтових умов місцевості, а також від видового складу деревного намету та його зімкнутості. Проаналізовано мікрокліматичні характеристики різних за видовим складом фітоценозів лісопаркових і паркових насаджень. З'ясовано, що найбільш контрастними показниками мікрокліматичних особливостей лісопаркових і паркових фітоценозів, порівняно із показниками відкритого простору, характеризуються насадження із щільним наметом з перевагою у складі Carpinus betulus L., Quercus rubra Du Roi, Аcer platanoides L., Acer pseudoplatanus L. та Quercus robur L. За особливостями мікрокліматичних показників у лісопаркових і паркових фітоценозах та відкритого простору виділено три групи рослинних асоціацій: за різницею температур і вологістю повітря – "холодні-вологі", "помірні" та "теплі-сухі"; за вітровим режимом – "комфортні", "середнього комфорту" та "некомфортні"; за освітленістю надґрунтової поверхні: "темні", "середньої освітленості" та "світлі". Встановлено, що більш прогрітим є верхній шар ґрунтового покриву у фітоценозах "теплого-сухого" угруповання з перевагою у складі Pinus sylvestris L., Robinia pseudoacacia L., Betulla pendula Roth., Larix decidua Mill. та Аcer negundo L. Визначено, що проективне трав'яне вкриття у рослинних асоціаціях, віднесених до груп "темних", або зовсім відсутнє, або не перевищує 5 %, а у "світлих" фітоценозах становить 95-100 %. Видове фіторізноманіття у "світлих" і "теплих-сухих" фітоценозах є вищим порівно із фітоценозами "середньої освітленості" і "помірних", а природне поновлення деревних видів у "темних" і "холодних-вологих" рослинних угрупованнях зазвичай відсутнє. Охарактеризовано групи рослинних асоціацій за шкалою естетичної цінності та санітарно-гігієнічними умовами згідно з виділеними кліматопами. Висвітлено значення відновлення фітоценотичної структури лісопаркових і паркових насаджень в оптимізації зелених зон урбанізованих екосистем.

scholarly journals Study Concerning the Level of Pollution with Heavy Metalls of Forestry Species from Cluj – Napoca Town

2011 ◽  
Vol 68 (2) ◽  
Author(s):  
Oana VIMAN ◽  
Ioan Gheorghe OROIAN ◽  
Tania MIHĂIESCU ◽  
Antonia ODAGIU ◽  
Ilie COVRIG
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Microwave Digestion ◽  
Juglans Regia ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Absorption Spectrometry ◽  
Pinus Nigra ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Acer Pseudoplatanus ◽  
Analytical Methodology ◽  
Monitoring Stations

The possibility of monitoring the degree of heavy metal pollution in most crowded Cluj-Napoca town areas using different forestry species as biomonitors located around 4 monitoring stations was studied. Acer platanoides, Acer pseudoplatanus, Aesculus hippocastanum, Betula pendula, Juglans regia, Picea pungens var. Glauca, Picea abies, Pinus nigra, Tilia cordata, Robinia pseudoacacia, and Thuja occidentaliswere were the analyzed species. Microwave digestion of leaf and/or needles tissues and subsequent use of atomic absorption spectrometry was the analytical methodology used for the determination of heavy metals (Cu, Pb, Zn, and Cd). Only for the concentration of lead in the tree leaves and/or needles bigger values compared to maximum admitted limit were reported. This situation was recorded in three of the four monitoring stations. Aesculus hippocastanum, was the tree specie that accumulates the bigger metallic pollutant quantities, while Betula pendula, the smallest. A moderate negative correlation was reported between copper and lead (r = - 0.506), which is the biggest among the monitored pollutants.

scholarly journals Дендросозофіти ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

2019 ◽  
Vol 29 (2) ◽  
pp. 65-72
Author(s):  
S. G. Litvinenko ◽  
M. I. Vykliuk
Keyword(s):  
Quercus Rubra ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Ex Situ ◽  
Acer Negundo ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Встановлено, що у ботанічному саду Чернівецького національного університету в умовах відкритого ґрунту зростає 211 видів дендросозофітів із 87 родів, 37 родин, 2 відділів. Серед них із відділу Pinophyta провідними за кількістю видів є роди Pinus L., Abies Mill., Picea Dietr., Juniperus L., а із Magnoliophyta – Rhododendron L., Magnolia L., Acer L., Quercus L., Malus Mill. У Червоному списку МСОП досліджувані види віднесено до 6 категорій раритетності; з них переважає група таксонів з низьким рівнем ризику зникнення (82,9 % видів). До групи під загрозою зникнення (категорії CR, EN, VU) входить 20 видів. До Європейського Червоного списку внесено 9 із досліджуваних видів. 7 видів внесено до Червоної книги України (2009), а Syringa josіkaea – також до Додатку І Бернської конвенції. Показано, що в умовах ботанічного саду Чернівецького національного університету 174 із досліджуваних дендросозофітів формують життєздатне насіння, а у 42 із них відзначено самосів. Виявлено, що 192 види повністю пристосувалися до умов культивування і мають найвищий ступінь акліматизації (І). Виділено види, які в Чернівецькій області стали інвазійними (Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Quercus rubra L.), а також типові для Буковини види; всі вони мають категорію LC у Червоному списку МСОП. Успішна акліматизація та здатність до насіннєвого розмноження більшості видів свідчать про те, що колекційні фонди ботанічного саду Чернівецького національного університету є потенціалом для ефективного збереження дендросозофітів ex-situ.

scholarly journals Вплив аерогенного забруднення на фітонцидну активність деревних рослин

2015 ◽  
Vol 23 (2) ◽  
Author(s):  
S. O. Volodarez
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Populus Nigra ◽  
Fraxinus Excelsior ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Tilia Cordata ◽  
Salix Alba ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Picea Pungens ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Виявлено вплив забруднення повітря діоксидом вуглецю, сірчистим ангідридом і діоксидом азоту на антимікробну дію деревних рослин 8 видів листяних і одного хвойного виду в умовах Південного Сходу України. Газостійкі види Betula pendula Roth та Salix alba L. за умов дії забруднювачів збільшували фітонцидну активність. У чутливих до дії полютантів видів Aesculus hippocastanum L. та Picea pungens Engelm. антимікробна дія зменшувалась зі зростанням загазованості повітря. Встановлено сезонну динаміку фітонцидної активності A. hippocastanum, B. pendula, S. alba та P. pungens в умовах м. Донецьк, на ділянках із різним ступенем забруднення. Максимальну фітонцидну дію листків досліджених видів відмічено влітку. Для P. pungens виявлено два піки фітонцидності: у серпні та грудні. Встановлено вплив джерела забруднення на антимікробну активність листків B. pendula, Fraxinus excelsior L., Robinia pseudoacacia L., Populus nigra L., Tilia cordata Mill. та P. pungens, що зростають у насадженнях м. Краматорськ. З’ясовано посилення антимікробної дії листків більшості досліджених видів, окрім A. hippocastanum та P. pungens, в умовах урбанізованого середовища. 

scholarly journals Видовий склад і таксаційні характеристики деревних рослин санітарно-захисної зони Придніпровського ремонтно-механічного заводу

2021 ◽  
Vol 31 (2) ◽  
pp. 21-27
Author(s):  
В. П. Бессонова ◽  
А. С. Чонгова
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Populus Nigra ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Salix Alba ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Досліджено деревні насадження санітарно-захисної зони (СЗЗ) Придніпровського ремонтно-механічного заводу міста Дніпро. Проаналізовано видове різноманіття, деякі таксаційні показники; проведено розподіл дерев за відношенням до рівня зволоження та комплексне оцінювання життєвого стану деревостану СЗЗ Придніпровського ремонтно-механічного заводу. Для оцінювання життєвого стану рослин та індексу стану деревостану використано шкалу В. А. Алексєєва (1989). Охарактеризовано планувальну структуру санітарного насадження. Встановлено, що дендрофлора цієї санітарно-захисної зони представлена 19 видами деревних порід та однією формою, котрі належать до 10 родин. З них 11 видів є інтродукованими та 8 – аборигенними. Виявлено, що найбільше таксономічне представництво має родина Salicaceae – 6 видів (35,4 % від загального числа дерев у насадженні). З'ясовано, що більшість родин презентовані тільки одним видом. Відзначено, що з хвойних порід на досліджуваній території росте тільки Pinus pallasiana D. Don. Виявлено, що 31,6 % усіх видів представлені тільки 1-3 екземплярами. Розраховано індекс біорізноманітності Шенона (Н), який становить 3,55. З'ясовано, що найбільша кількість дерев має висоту в межах 12-13 м (18,9 % від загального числа дерев в насадженні) і діаметр стовбурів від 26,0 до 29,9 см та від 38,0 до 41,9 см (по 8,8 %). Розподіл дерев за відношенням до умов зволоження показав, що більшість деревних рослин є ксерофітами (40,0 % від загальної чисельності рослин), що відповідає умовам степового регіону. Значну частину рослин віднесено до мезогігрофітів та гігрофітів (29,0 та 12,5 % відповідно), що можна пояснити наявністю природної водойми. Встановлено, що категорії стану "здорові" відповідає 37,9 % від загальної кількості, до помірно ослаблених – 47,3 % (друга категорія життєвого стану). Найбільш стійкими виявились Salix alba L. та Robinia pseudoacacia L., у найбільш непривабливому стані перебувають Populus nigra L. та Aesculus hippocastanum L. З'ясовано, що індекс життєвого стану деревних рослин захисної зони дорівнює 75,6 % і характеризується як ослаблений.

scholarly journals Репрезентативність дендросозоекзотів заповідних садово-паркових об’єктів зони широколистяних лісів України

2018 ◽  
pp. 31-36
Author(s):  
Larysa Miskevych
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Larix Decidua ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Thuja Occidentalis ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Проаналізовано видову, категоріальну та об’єктну репрезентативність. Установлено, що переважна кількість видів дендросозоекзотів зосереджена в ботанічних садах і дендропарках. Означено найрепрезентативніші штучні заповідні парки за кількістю раритетних видів екзотичних рослин. Найрепрезентативнішими виявилися Thuja occidentalis L., Larix decidua L., Aesculus hippocastanum L. і Robinia pseudoacacia L.

scholarly journals Проєкт реконструкції плодового саду Хортицької національної академії міста Запоріжжя

2021 ◽  
Vol 31 (3) ◽  
pp. 57-62
Author(s):  
O. V. Kobets ◽  
Yu. L. Bredykhina
Keyword(s):  
Juglans Regia ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Echinacea Purpurea ◽  
Prunus Domestica ◽  
Viburnum Opulus ◽  
Cornus Mas ◽  
Pyrus Communis L ◽  
Monarda Didyma ◽  
Thymus Serpyllum ◽  
Robinia Pseudoacacia L

В Україні проблема реконструкції зелених насаджень урбанізованих територій, зокрема насаджень обмеженого користування, є актуальним питанням сьогодення. Більшість міських зелених насаджень, зокрема закладів освіти, закладали ще за радянських часів. На сьогодні ці насадження застаріли і тому потребують заходів з їх оптимізації. Плодовий сад Хортицької академії було закладено у 1961 році. Натепер сад втратив свої функціональні властивості, тому виникла необхідність його відновлення і реконструкції. Результати інвентаризації показали, що на ділянці налічується 73 деревні рослини. З них плодові дерева (Armeniaca vulgaris Lam., Juglans regia L., Pyrus communis L., Сerasus vulgaris Mill., та Prunus domestica L.) складають 71,2 % (52 екз.), рослини спонтанного походження (Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., Elaeagnus angustifolia L., Syringa vulgaris L.) у загальній кількості 21 екз., що становить 28,8 % від загальної кількості рослин. Більша частина (36 екз.) плодових дерев перебуває у задовільному стані, 16 – у незадовільному. Декоративних квіткових рослин на території немає. У проєкті запропоновано створити сад вільного пейзажного планування з елементами благоустрою, що поєднає плодові культури з декоративними, також видалити частину старих дерев і деревно-чагарникової спонтанної рослинності. Для дерев, що залишаються, рекомендовано кронування. Ці дерева слугуватимуть основою оновленого саду. Проєктом передбачено збільшення асортименту плодових культур загальною кількістю 3 види (Сerasus vulgaris, Malus domestica L., Malus Niedzwetzkyana Dieck. ex Koehne). Асортимент ягідних культур формуватимуть 11 видів (Cornus mas L., Hippophae rhamnoides L., Ribes nigrum L., R. rubrum L., R. uva-crispa L., Rubus caesius L., Viburnum opulus L. та інші). Квіткове оформлення передбачено у вигляді облямування прогулянкових доріжок вільного планування гарноквітучими багаторічниками (Lavandula angustifolia Mill., Monarda didyma L., Thymus serpyllum L., Rudbeckia speciosa Schrad, Echinacea purpurea (L.) Moench., Nepeta × faasenii Bergmans ex Stearn). Трав'яний покрив запропоновано відновити шляхом підсіву посухостійкої суміші газонних трав. Завдяки реалізації проєкту на території закладу освіти з'явиться оновлена зелена зона, яка буде виконувати не тільки санітарно-гігієнічні і рекреаційні функції, а й стане невід'ємною частиною організації науково-дослідної та навчально-виховної роботи Хортицької академії.

IgE-vermittelte Allergie gegen Robinienholz (Robinia pseudoacacia L.) – eine Fallbeschreibung

Pneumologie ◽  
2004 ◽  
Vol 58 (11) ◽  
Author(s):  
S Kespohl ◽  
R Merget ◽  
M Gellert ◽  
T Brüning ◽  
M Raulf-Heimsoth
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Productivity and Environmental Role of Forest Shelterbelts of Robinia pseudoacacia L. of the Kuban Lowland

2020 ◽  
pp. 88-97
Author(s):  
V.V. Tanyukevich ◽  
◽  
S.V. Tyurin ◽  
D.V. Khmeleva ◽  
A.A. Kvasha ◽  
...  
Keyword(s):  
Agricultural Land ◽  
Land Reclamation ◽  
Poa Pratensis ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Average Height ◽  
Middle Aged ◽  
Aboveground Phytomass ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Young Growth

Works on protective afforestation are carried out in order to protect agricultural land from degradation processes, as well as to improve the microclimate of land. The research purpose is to study the bioproductivity and environmental role of Robinia pseudoacacia L. forest shelterbelts in the conditions of the Kuban lowland. The approved and generally accepted methods of forest valuation, forest land reclamation, botany, and mathematical statistics were applied. Plantings were created according to the standard technology for the steppe zone of the Russian Federation. The area of forest shelterbelts is 62.4 ths ha, including 5 % of the young growth (I state class), 80 % of middle-aged forest plantings (II state class), 10 % of maturing plantings (II state class), 5 % of mature and overmature plantings (III state class). Living ground cover is formed by the following species: Koeleria pyramidata L., Poa pratensis L., Festuca pratensis H., Elytrígia repens L., Dactylis glomerata L., and Phlum pratense L. Aboveground phytomass is 100–300 g/m2; height is 25–32 cm. Plantings are characterized by the quality classes: young growth – I and II; middle-aged and maturing – III; mature and overmature – IV. At the age of natural maturity (70 years), the Robinia trunk reaches the average height of 15.1 m with the average diameter of 22.1 cm. The total stock of wood reaches 18, (ths m3), including (ths m3): young growth – 68 (ths m3); middleaged plantings – 14,871 (ths m3); maturing plantings – 2,187 (ths m3); mature and overmature plantings – 1,314 (ths m3). Aboveground phytomass in young growth is 20.2 t/ha; in mature and overmature plantings it is 391.2 t/ha. In the region it is estimated at 17,070 ths t, including (ths t): young growth – 64; middle-aged plantings – 13,753; maturing plantings – 2,032; mature and overmature plantings – 1,221. The share of stem mass reaches 84.5–80.8 %; woody greenery – 4.2–1.5 %; branches – 11.3–17.7 %. Recalculation coefficients of the stock into aboveground phytomass are the following for: young growth – 0.936; mature and overmature forest shelterbelts – 0.929. Phytosaturation of forest shelterbelts varies within 0.314–2.474 kg/m3. Forest shelterbelts have accumulated 8,534 ths t of carbon, which is estimated at 145.1 mln dollars. The sphere of application of the research results is the Krasnodar Krai forestry, which is recommended to create an additional 60 ths ha of forest shelterbelts, which will provide a normative protective forest cover of arable land of 5 % and annual carbon sequestration up to 3.4 t/ha.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document