scholarly journals Природні процеси розвитку та взаємовідносини компонентів садово-паркових екосистем в урбанізованому середовищі

2020 ◽  
Vol 30 (1) ◽  
pp. 60-65 ◽  
Author(s):  
Н. Я. Мельничук ◽  
Я. В. Геник ◽  
С. П. Мельничук ◽  
М. М. Паславський
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Quercus Rubra ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Larix Decidua ◽  
Acer Pseudoplatanus ◽  
Carpinus Betulus ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Розкрито особливості формування зелених насаджень урбанізованих екосистем. Визначено видовий склад лісопаркових і паркових насаджень міста Львова та їх просторовий розподіл. Досліджено та узагальнено фітоценотичні особливості міських насаджень, зокрема, їх флористичну, вікову та екологічну структури, а також візуально-естетичні якості. Встановлено, що процеси урбанізації спричинили формування в лісопаркових і паркових насадженнях Львова нових рослинних асоціацій та появу у фітоценозах інтродукованих деревних видів. Встановлено, що видова різноманітність трав'яного вкриття лісопаркових і паркових зон безпосередньо залежить від топографічних, мікрокліматичних і ґрунтових умов місцевості, а також від видового складу деревного намету та його зімкнутості. Проаналізовано мікрокліматичні характеристики різних за видовим складом фітоценозів лісопаркових і паркових насаджень. З'ясовано, що найбільш контрастними показниками мікрокліматичних особливостей лісопаркових і паркових фітоценозів, порівняно із показниками відкритого простору, характеризуються насадження із щільним наметом з перевагою у складі Carpinus betulus L., Quercus rubra Du Roi, Аcer platanoides L., Acer pseudoplatanus L. та Quercus robur L. За особливостями мікрокліматичних показників у лісопаркових і паркових фітоценозах та відкритого простору виділено три групи рослинних асоціацій: за різницею температур і вологістю повітря – "холодні-вологі", "помірні" та "теплі-сухі"; за вітровим режимом – "комфортні", "середнього комфорту" та "некомфортні"; за освітленістю надґрунтової поверхні: "темні", "середньої освітленості" та "світлі". Встановлено, що більш прогрітим є верхній шар ґрунтового покриву у фітоценозах "теплого-сухого" угруповання з перевагою у складі Pinus sylvestris L., Robinia pseudoacacia L., Betulla pendula Roth., Larix decidua Mill. та Аcer negundo L. Визначено, що проективне трав'яне вкриття у рослинних асоціаціях, віднесених до груп "темних", або зовсім відсутнє, або не перевищує 5 %, а у "світлих" фітоценозах становить 95-100 %. Видове фіторізноманіття у "світлих" і "теплих-сухих" фітоценозах є вищим порівно із фітоценозами "середньої освітленості" і "помірних", а природне поновлення деревних видів у "темних" і "холодних-вологих" рослинних угрупованнях зазвичай відсутнє. Охарактеризовано групи рослинних асоціацій за шкалою естетичної цінності та санітарно-гігієнічними умовами згідно з виділеними кліматопами. Висвітлено значення відновлення фітоценотичної структури лісопаркових і паркових насаджень в оптимізації зелених зон урбанізованих екосистем.

scholarly journals ФІТОТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕЯКИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН

World Science ◽  
2019 ◽  
Vol 1 (3(43)) ◽  
pp. 40-45
Author(s):  
Мегалінська Г. П. ◽  
Пакірбаєва Л. В. ◽  
Білик Ж. І. ◽  
Даниленко Є. В. ◽  
Гатальська Є. О.
Keyword(s):  
Picea Abies ◽  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Water Extract ◽  
Populus Tremula ◽  
Allelopathic Effect ◽  
Carpinus Betulus ◽  
Phytotoxic Activity

The results of the study of phytotoxic effects of water extracts from Pinus sylvestris L., Betula pendula Roth, Quercus robur L., Picea abies (L.) Karst. P. excelsa Link, Carpinus betulus L., Robinia pseudoacacia L., Populus tremula L., Crataegus submollis L. are presented. For а comparison of the phytotoxic activity of the investigated plants was used to measure the change in the intensity of the mitotic division, depending on the concentration of aqueous extraction of plant material (tangent trend curve of cytostatic activity). According to this parameter, the following row of phytotoxic activity of wood species can be ordered: Populus tremula, Betula pendula, Robinia pseudoacacia, Carpinus betulus, Acer platanoides, Tilia cordata, Pinus sylvestris. Water extract Quercus robur and Picea abies have discovered a phyto-stimulating effect. The results of the study allow us to discuss the possibility of introducing the parameter of the phytotoxicity coefficient to determine the allelopathic effect in the tree-tree system.

scholarly journals ЛАНДШАФТНО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ ПОДХОД К ОЦЕНКЕ СОСТОЯНИЯ НАСАЖДЕНИЙ В БАЛКЕ «ОТРАДНОЙ»

2021 ◽  
Vol 13 (1) ◽  
pp. 174-194
Author(s):  
Dmitry K. Suchkov ◽  
Olga V. Ruleva
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Волгоград относится к промышленным городам, где роль зеленых насаждений особенно важна для сохранения экологической ситуации и снижения пресса на экосистему города. Целью исследования являлась оценка лесокультурных ландшафтов урбанизированных территорий с применением ландшафтно-географического подхода на основе картографирования по дистанционным данным. Материалы и методы. Использовались цифровые крупномасштабные космоснимки Quick Bird  (М 1:4000 - 1:17000) с разрешением 0,6 м, топографические карты на город Волгоград (М 1:100000) и др. справочные материалы. Основным методом исследований послужило ландшафтно-экологическое профилирование ключевых участков. Закладка таксационных пробных площадей в насаждениях проводилась на основании общепринятых методик по лесной таксации и агролесомелиоративному устройству. Результаты исследования описывают данные экспликации земель на 2 ключевых участках, расположенных в Кировском районе Волгограда и основные морфологические признаки древостоя: № 1 в 200-250м к югу от поселка Горная Поляна. Общая площадь участка - 412,6 га. облесенность территории ключевого участка составляет 74,9%. Ключевой участок № 2 расположен к югу от балки Отрадная, на межбалочном водоразделе балок Отрадная и Капустная. Общая площадь участка составляет 304,1 га. облесенность ключевого участка № 2 составляет 54,3%. Заключение. Практически весь плакор на ключевом участке № 1 занят массивом из сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) и робинии псевдоакации (Robinia pseudoacacia L.), именно им обусловлен высокий показатель лесистости плакорного яруса. Высокая лесистость гидрографической сети (84 %) обусловлена естественным древесным массивом, сохранившимся в балке Отрадной. На ключевом участке № 2 показатели лесистости во всех ландшафтных полосах не превышают 70%.

scholarly journals Аборигенна дендрофлора покритонасінних – основа паркобудування в лісостепу України

2018 ◽  
Vol 28 (8) ◽  
pp. 14-18
Author(s):  
V. P. Masalskiy ◽  
S. I. Kuznetsov
Keyword(s):  
Quercus Robur ◽  
Acer Pseudoplatanus ◽  
Tilia Cordata ◽  
Acer Platanoides ◽  
Carpinus Betulus ◽  
Acer Campestre

Висвітлено результати досліджень складу насаджень дендрологічних парків Лісостепу України. Встановлено, що в складі насаджень парків кількісно переважають рослини аборигенних видів. Разом із дубом звичайним (Quercus robur L.) паркоутворювальну роль відіграють його супутники: клен гостролистий (Acer platanoides L.), ясен звичайний (Fraxinus exelsior L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), клен польовий (Acer campestre L.), клен явір (Acer pseudoplatanus L.), граб звичайний (Carpinus betulus L.), в'язові. Зроблено порівняльний аналіз аборигенної та інтродукованої дендрофлори в дендропарках Лісостепу України з таких критеріїв: функціональність, економічність та естетичність. З погляду функціональності доведено, що садово-паркові об'єкти, основу яких складають аборигенні види покритонасінних, легко створювати, за ними легко доглядати і такі об'єкти є більш довговічними. Доведено, що з економічного погляду парки, створені з покритонасінних аборигенної дендрофлори, є дешевшими за парки, створені з інтродуцентів у 10–15 разів. Встановлено, що парки, створені аборигенною дендрофлорою покритонасінних, мають найбільший позитивний психоемоційний вплив на відвідувачів і є комфортними для відпочинку. Отже, для створення парків, аборигенна дендрофлора є саме тим елементом ландшафту, який повною мірою відповідає основним трьом критеріям оцінки садово-паркового об'єкта, а значить є головним паркоутворювальним елементом.

scholarly journals Xylem anatomy of Robinia pseudoacacia L. and Quercus robur L. is differently affected by climate in a temperate alluvial forest

2020 ◽  
Vol 77 (1) ◽  
Author(s):  
Paola Nola ◽  
Francesco Bracco ◽  
Silvia Assini ◽  
Georg von Arx ◽  
Daniele Castagneri
Keyword(s):  
Quercus Robur ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Xylem Anatomy ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Alluvial Forest

scholarly journals ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ НАДАННЯ ПРИРОДООХОРОННОГО СТАТУСУ ДІЛЯНКАМ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗА УЧАСТІ ВІКОВИХ ДЕРЕВ QUERCUS ROBUR L. НА ТЕРИТОРІЇ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКЕ ЛІСОМИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО» (ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)

2019 ◽  
pp. 55-63
Author(s):  
Л. О. Коцун ◽  
І. І. Кузьмішина ◽  
В. П. Войтюк ◽  
Б. Б. Коцун
Keyword(s):  
Quercus Robur ◽  
Conservation Status ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
State Level ◽  
Abundant Species ◽  
The State ◽  
State Enterprise ◽  
Forest Plantations ◽  
Wide Range ◽  
Robinia Pseudoacacia L

The forest plantations in q. 38 and q. 49 of Gubinsky forestry of the State Enterprise «Volodymyr-Volynsky Forest-Hunting Economy» in Volyn region were researched during the study. It was revealed that the edificatory tier is formed by centuries-old trees Quercus robur L., the undergrowth tier – by Carpinus betulus L., Q. robur, Populus tremula L. The shrubs are well expressed and formed by Sorbus aucuparia L., Corylus avellana L., Swida alba ( L.) Opiz., Euonymus europaea L., E. verrucosa Scop., Sambucus nigra L. It was found out that Q. robur of 150-180 years old grow on sod-slightly podzolic soils mainly in the 2nd class of growth class in two types of forest plant conditions – fresh hornbeam-oak-pine sugrudy in the q. 38 and fresh hornbeam sudubrava in q. 49, and are characterized by a wide range of completeness – 0.3–0.89. 70 species of vascular plants belonging to 5 divisions, 6 classes, 25 orders, 40 families and 63 genera were found in the studied territory. Magnoliophyta make up 90.0% of the total species. The most abundant species are Rosales (11 species; 15.7%), Lamiales (7 species; 10.0%), Asparagales, Poales (6 species each; 8.6 % each); such families as Rosaceae (7 species; 10.0%), Asparagaceae (4 species; 5.7%). We revealed the habitat of 4 rare species of plants of the state-level protection (Platanthera bifolia (L.) Rich., Lilium martagon L., Galanthus nivalis L. with the conservation status «invaluable» and Lycopodium annotinum L. with the protection status «vulnerable» associated with finding the species on the border of the area). Of the adventitious (outlandish) species at the edge of the forest there are Ballota nigra L. s.l., Robinia pseudoacacia L., Stenactis annua (L.) Nees., Solidago canadensis L. The results of the analysis of forestry at q.38, ss. 29, 33; q.49, ss. 29, 36, 48, 49 of Gubinsky forestry of SE «Volodymyr-Volynsky FHE» and the forest inventory information have become the basis for scientifically substantiated conclusions of the expediency of protection of the investigated forest plantations.

scholarly journals Опис інвазійної спроможності дендросозоекзотів на Українському Поліссі

2018 ◽  
pp. 44-50
Author(s):  
Anna Savoskina
Keyword(s):  
Quercus Rubra ◽  
Juglans Regia ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Robinia Pseudoacacia L

У статті стисло наведено результати та успішність інтродукції дендросозоекзотів на об’єктах природнозаповідного фонду Українського Полісся. Виявлено, що деякі види (Aesculus hippocastanum L., Juglans regia L., Quercus rubra L., Robinia pseudoacacia L., Sibiraea altaensis (Laxm.) Schneid., Prunus cocomilia Ten. та ін.) успішно пройшли процес акліматизації й почали проявляти інвазійні властивості в умовах різних типів природоохоронного режиму та збалансованого природокористування.

scholarly journals Wood-inhabiting dematiaceous Hyphomycetes in the Kampinos National Park

2014 ◽  
Vol 18 (2) ◽  
pp. 297-325 ◽  
Author(s):  
A. Borowska
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
National Park ◽  
Quercus Robur ◽  
Fungal Communities ◽  
Tilia Cordata ◽  
Carpinus Betulus ◽  
Dematiaceous Hyphomycetes ◽  
Betula Verrucosa

In this work the results of investigations of wood-inhabiting fungal communities in several forest associations arę presented. The populations of these fungi on the wood of <i>Carpinus betulus, Quercus robur, Betula verrucosa, Tilia cordata</i> and <i>Pinus sylvestris</i> are also analyzed.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document