scholarly journals Дендросозофіти ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

2019 ◽  
Vol 29 (2) ◽  
pp. 65-72
Author(s):  
S. G. Litvinenko ◽  
M. I. Vykliuk
Keyword(s):  
Quercus Rubra ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Ex Situ ◽  
Acer Negundo ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Встановлено, що у ботанічному саду Чернівецького національного університету в умовах відкритого ґрунту зростає 211 видів дендросозофітів із 87 родів, 37 родин, 2 відділів. Серед них із відділу Pinophyta провідними за кількістю видів є роди Pinus L., Abies Mill., Picea Dietr., Juniperus L., а із Magnoliophyta – Rhododendron L., Magnolia L., Acer L., Quercus L., Malus Mill. У Червоному списку МСОП досліджувані види віднесено до 6 категорій раритетності; з них переважає група таксонів з низьким рівнем ризику зникнення (82,9 % видів). До групи під загрозою зникнення (категорії CR, EN, VU) входить 20 видів. До Європейського Червоного списку внесено 9 із досліджуваних видів. 7 видів внесено до Червоної книги України (2009), а Syringa josіkaea – також до Додатку І Бернської конвенції. Показано, що в умовах ботанічного саду Чернівецького національного університету 174 із досліджуваних дендросозофітів формують життєздатне насіння, а у 42 із них відзначено самосів. Виявлено, що 192 види повністю пристосувалися до умов культивування і мають найвищий ступінь акліматизації (І). Виділено види, які в Чернівецькій області стали інвазійними (Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Quercus rubra L.), а також типові для Буковини види; всі вони мають категорію LC у Червоному списку МСОП. Успішна акліматизація та здатність до насіннєвого розмноження більшості видів свідчать про те, що колекційні фонди ботанічного саду Чернівецького національного університету є потенціалом для ефективного збереження дендросозофітів ex-situ.

scholarly journals Природні процеси розвитку та взаємовідносини компонентів садово-паркових екосистем в урбанізованому середовищі

2020 ◽  
Vol 30 (1) ◽  
pp. 60-65 ◽  
Author(s):  
Н. Я. Мельничук ◽  
Я. В. Геник ◽  
С. П. Мельничук ◽  
М. М. Паславський
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Quercus Rubra ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Larix Decidua ◽  
Acer Pseudoplatanus ◽  
Carpinus Betulus ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Розкрито особливості формування зелених насаджень урбанізованих екосистем. Визначено видовий склад лісопаркових і паркових насаджень міста Львова та їх просторовий розподіл. Досліджено та узагальнено фітоценотичні особливості міських насаджень, зокрема, їх флористичну, вікову та екологічну структури, а також візуально-естетичні якості. Встановлено, що процеси урбанізації спричинили формування в лісопаркових і паркових насадженнях Львова нових рослинних асоціацій та появу у фітоценозах інтродукованих деревних видів. Встановлено, що видова різноманітність трав'яного вкриття лісопаркових і паркових зон безпосередньо залежить від топографічних, мікрокліматичних і ґрунтових умов місцевості, а також від видового складу деревного намету та його зімкнутості. Проаналізовано мікрокліматичні характеристики різних за видовим складом фітоценозів лісопаркових і паркових насаджень. З'ясовано, що найбільш контрастними показниками мікрокліматичних особливостей лісопаркових і паркових фітоценозів, порівняно із показниками відкритого простору, характеризуються насадження із щільним наметом з перевагою у складі Carpinus betulus L., Quercus rubra Du Roi, Аcer platanoides L., Acer pseudoplatanus L. та Quercus robur L. За особливостями мікрокліматичних показників у лісопаркових і паркових фітоценозах та відкритого простору виділено три групи рослинних асоціацій: за різницею температур і вологістю повітря – "холодні-вологі", "помірні" та "теплі-сухі"; за вітровим режимом – "комфортні", "середнього комфорту" та "некомфортні"; за освітленістю надґрунтової поверхні: "темні", "середньої освітленості" та "світлі". Встановлено, що більш прогрітим є верхній шар ґрунтового покриву у фітоценозах "теплого-сухого" угруповання з перевагою у складі Pinus sylvestris L., Robinia pseudoacacia L., Betulla pendula Roth., Larix decidua Mill. та Аcer negundo L. Визначено, що проективне трав'яне вкриття у рослинних асоціаціях, віднесених до груп "темних", або зовсім відсутнє, або не перевищує 5 %, а у "світлих" фітоценозах становить 95-100 %. Видове фіторізноманіття у "світлих" і "теплих-сухих" фітоценозах є вищим порівно із фітоценозами "середньої освітленості" і "помірних", а природне поновлення деревних видів у "темних" і "холодних-вологих" рослинних угрупованнях зазвичай відсутнє. Охарактеризовано групи рослинних асоціацій за шкалою естетичної цінності та санітарно-гігієнічними умовами згідно з виділеними кліматопами. Висвітлено значення відновлення фітоценотичної структури лісопаркових і паркових насаджень в оптимізації зелених зон урбанізованих екосистем.

scholarly journals ВМІСТ МАКРОНУТРІЄНТІВ ТА ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ЛИСТКАХ ДЕРЕВ З ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ КРИВОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ (ЦЕНТРАЛЬНА УКРАЇНА)

2020 ◽  
Vol 5 ◽  
pp. 81-99
Author(s):  
Юлія В. Бєлик ◽  
Василь М. Савосько ◽  
Юрій В. Лихолат ◽  
Герман Хайльмейер ◽  
Іван П. Григорюк
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Актуальність досліджень була зумовлена необхідністю уточнення біогеохімічних характеристик деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях. Метою роботи було проведененя порівняльного аналізу вмісту макропоживних речовин (макронутріентів) та важких металів у листках дерев, що спонтанно поширені на девастованих землях Криворізького регіону. Дослідження проводилося на Петровському відвалі, центральна частина Криворізького залізорудного та металургійного регіону (Дніпропетровська область, Україна). Вміст макронутрієнтів (K, Ca, Mg, P та  S) і важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb та  Cd) у листках трьох видів дерев (клен ясенелистий  Acer negundo L., береза повисла Betula pendula Roth., робінія звичайна Robinia pseudoacacia  L.) були зібрані на девастованих землях. Встановлено, що вміст макроелементів (K, Ca, Mg, P, S) та важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Cd) в листках деревних видів рослин маніфестує важкі екологічні умови на девастованих землях Петровського відвалу. Дерева, які природно зростають на цьому відвалі, мають очевидну нестачу поживних речовин (особливо К і Р) та надлишок токсичних металів (особливо Fe, Mn та Zn). Беручи до уваги виявлені значення оптимальних концентрацій макронутрієнтів та виявлений вміст важких металів у листках, ми припускаємо, що клен ясенолистий та робінія звичайна сарана (в порівнянні з березою повислою) більш стійкі до геохімічних умови девастованих земель.  

Changes in structure and function of epigeous cotyledons of woody angiosperms during early seedling growth

1977 ◽  
Vol 55 (2) ◽  
pp. 208-215 ◽  
Author(s):  
P. E. Marshall ◽  
T. T. Kozlowski
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Fraxinus Pennsylvanica ◽  
Acer Negundo ◽  
Palisade And Spongy Parenchyma ◽  
Early Seedling ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Mother Cells ◽  
And Function ◽  
Cotyledon Expansion ◽  
Seed Coats

Variations in anatomy and stomatal characteristics of cotyledons were studied with light microscopy and scanning electron microscopy during postgermination development. Species investigated were Acer negundo L., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Fraxinus pennsylvanica Marsh., and Robinia pseudoacacia L. During their development, cotyledons of all species progressed through storage, transition, photosynthetic, and senescent stages. When germination was initiated, most cells of embryonic cotyledons were filled with reserve materials (lipids, proteins, and carbohydrates). Embryonic cotyledons lacked functional stomata, and those of very few species had developing guard-cell mother cells. In embryonic cotyledons, the mesophyll was differentiated into palisade and spongy parenchyma. Amounts of cotyledon expansion varied greatly among species, and cotyledon expansion was due primarily to increased cell size. Emergence of cotyledons from seed coats occurred over a range of seedling ages, depending on species. After cotyledons emerged, chlorophyll was rapidly synthesized and stomata became functional. Anatomical characteristics of cotyledons were much different from those of foliage leaves. Leaves were much thinner and had smaller parenchyma cells than did cotyledons. Cotyledons of Acer negundo and Robinia pseudoacacia were relatively short-lived (less than 30days), while those of the other species were more persistent.

scholarly journals Натуралізація деревних інтродуцентів у культурфітоценозах Волинської області

2018 ◽  
pp. 62-68
Author(s):  
Larysa Kotsun ◽  
Iryna Kuzmishina ◽  
Borys Kotsun
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Amorpha Fruticosa ◽  
Acer Negundo ◽  
Robinia Pseudoacacia L

За результатами багаторічних ботанічних обстежень культурфітоценозів Волинської області виявлено 338 видів та 14 гібридів деревних рослин, 275 серед яких – це інтродуценти. Більшість деревних екзотів, що використовуються в зелених насадженнях, не становлять інвазійної загрози, проте 75 видів деревних рослин повністю натуралізувалися. Серед них за ступенем натуралізації переважають епекофіти (64 види). Агріофітів нараховується 11 видів. За ступенем інвазійності найбільші ризики для існування культурфітоценозів становлять 15 видів інтродуцентів. До категорії «високоінвазійний вид» належать Acer negundo L., Amorpha fruticosa L., Lycium barbatum L., Padus serotina (Ehrh.) Ag., Robinia pseudoacacia L. Для попередження інвазій і збереження первісного стилю паркових насаджень, цінних аборигенних видів потрібно обмежити або зовсім відмовитися від використання в озелененні деревних інтродуцентів із високою фітоценотичною активністю.

scholarly journals Опис інвазійної спроможності дендросозоекзотів на Українському Поліссі

2018 ◽  
pp. 44-50
Author(s):  
Anna Savoskina
Keyword(s):  
Quercus Rubra ◽  
Juglans Regia ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Robinia Pseudoacacia L

У статті стисло наведено результати та успішність інтродукції дендросозоекзотів на об’єктах природнозаповідного фонду Українського Полісся. Виявлено, що деякі види (Aesculus hippocastanum L., Juglans regia L., Quercus rubra L., Robinia pseudoacacia L., Sibiraea altaensis (Laxm.) Schneid., Prunus cocomilia Ten. та ін.) успішно пройшли процес акліматизації й почали проявляти інвазійні властивості в умовах різних типів природоохоронного режиму та збалансованого природокористування.

Compositional changes in cotyledons of woody angiosperms

1976 ◽  
Vol 54 (21) ◽  
pp. 2473-2477 ◽  
Author(s):  
P. E. Marshall ◽  
T. T. Kozlowski
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Dry Weight ◽  
Ailanthus Altissima ◽  
Fraxinus Pennsylvanica ◽  
Acer Negundo ◽  
Lipid Contents ◽  
Compositional Changes ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Food Reserves ◽  
Carbohydrate Contents

The nature and rate of breakdown of food reserves in cotyledons varied markedly among species. Embryonic cotyledons of Acer negundo L. stored mostly proteins, whereas those of Ailanthus altissima (Mill.) Swingle were fat-storing. Fraxinus pennsylvanica Marsh, cotyledons contained nearly equal quantities of lipids and proteins (45% of dry weight for each) as did those of Robinia pseudoacacia L. (25% dry weight for each). Total nonstructural carbohydrate contents of embryonic cotyledons of Acer and Robinia (exalbuminous species) were considerably higher than those of Ailanthus or Fraxinus (albuminous species). Carbohydrate contents of Acer and Robinia cotyledons initially decreased, but carbohydrate contents of all four species increased rapidly as cotyledons became chlorophyllous and photosynthetic. Synthesis of cotyledonary chlorophyll and emergence of cotyledons occurred faster for seedlings of Acer and Robinia than for those of Ailanthus and Fraxinus. Protein and lipid contents of cotyledons of all four species declined as cotyledons matured after germination.

scholarly journals Evaluation of the Genetic Diversity and Differentiation of Black Locust (Robinia pseudoacacia L.) Based on Genomic and Expressed Sequence Tag-Simple Sequence Repeats

2018 ◽  
Vol 19 (9) ◽  
pp. 2492 ◽  
Author(s):  
Qi Guo ◽  
Xiuyu Li ◽  
Shuhong Yang ◽  
Zhiheng Yang ◽  
Yuhan Sun ◽  
...  
Keyword(s):  
Genetic Diversity ◽  
Simple Sequence Repeats ◽  
Expressed Sequence Tag ◽  
Black Locust ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Ex Situ ◽  
Ssr Primers ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Expressed Sequence ◽  
Simple Sequence

Understanding the genetic diversity and differentiation of the genetic resources of a species is important for the effective use and protection of forest tree resources. Ex situ development is a common method for the protection of genetic diversity and an essential resource for users who require ready access to a species’ germplasm. In this study, we collected seeds of black locust (Robinia pseudoacacia L.) from 19 provenances, covering most of its natural distribution; we randomly selected 367 tender leaves with well-grown and different maternal strains from this group for further analysis. Forty-eight simple sequence repeat (SSR) primers were successfully selected from 91 pairs of SSR primers using native-deformation polyacrylamide gel electrophoresis. In addition, we identified identical genotypes among all individuals and evaluated the quality of the markers. From this, 35 loci were confirmed for analyses of genetic diversity and differentiation of the black locust provenances, which contained 28 expressed sequence tag-derived simple sequence repeats (EST-SSRs) and 7 genomic DNA-derived simple sequence repeats (G-SSRs). We observed high genetic diversity among the native black locust provenances, from which Wright’s fixation index and molecular variance suggested that a majority of the genetic differentiation variation could be attributed to within-provenance differences. The genetic distance and identity results indicated that geographic distance was not a dominating factor influencing the distribution of black locust. This is the first study to evaluate provenance genetic variation in native black locust samples using two types of SSR markers, which provides a comprehensive theoretical basis for ex situ conservation and utilization of genetic resources, with an emphasis on breeding applications.

scholarly journals Особливості зростання та поширення мохоподібних в умовах міста Запоріжжя

2021 ◽  
pp. 22-28
Author(s):  
К. О. Домбровський ◽  
О. Ф. Рильський ◽  
А. Г. Тунік
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Populus Alba ◽  
Acer Negundo ◽  
Ulmus Minor ◽  
Robinia Pseudoacacia L

У статті наведені результати досліджень бріофлори двох антропогенних комплексів (культурофітоценозу та селітебного ландшафту) міста Запоріжжя. Визначали місцезнаходження, частоту трапляння, проективне покриття та приуроченість бріофітів до конкретних форофітів на досліджених територіях. Досліджені особливості поширення епіфітних мохоподібних, виявлено їх субстратну приуроченість до найбільш поширених деревних порід. Виділено екологічні групи мохів, їх життєві форми, здійснено оцінку видів за ступенем урбанофільності. Встановлено, що видовий склад досліджених антропогенних комплексів міста представлений 11 видами мохоподібних, з-поміж яких 7 видів є епіфітними, інші види були виявлені на інших субстратах. Серед виявлених мохоподібних 2 види є рідкісними. Найбільша кількість епіфітних бріофітів виявлена на корі Ulmus minor Mill., Populus alba L. та Robinia pseudoacacia L. Середнє видове різноманіття епіфітів характерне для Acer negundo L. та Salix sp. Мохи досліджених територій міста Запоріжжя реалізують життєві стратегії бріоексплерентів піонерних та бріопатієнтів (екотопічних і ценотичних). Встановлений сильний позитивний кореляційний зв’язок між площею проективного покриття бріофітів та висотою їх розташування на форофітах. За результатами розрахунків індексу чистоти повітря, який коливався від 3,4 до 5,0, території селітебного ландшафту та культуроценозу відповідають середньо й слабко забрудненим бріоіндикаційним зонам відповідно. Порівняльний аналіз видового складу бріофітів двох антропогенних комплексів міста Запоріжжя показав високий коефіцієнт спорідненості (0,60) бріофлор досліджених територій. Отже, видовий склад бріофітів цих територій є досить однорідним. Отримані дані свідчать про значну роль епіфітних мохоподібних, які здатні швидко заселяти деревні насадження антропогенних комплексів міста, що є одним із чинників стабілізації урбоекосистеми.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document