scholarly journals Nutrient Contribution of Litterfall in a Short Rotation Plantation of Pure or Mixed Plots of Populus alba L. and Robinia pseudoacacia L.

Forests ◽  
2020 ◽  
Vol 11 (11) ◽  
pp. 1133 ◽  
Author(s):  
Isabel González ◽  
Hortensia Sixto ◽  
Roque Rodríguez-Soalleiro ◽  
Nerea Oliveira

This study aims to quantify the potential contribution of nutrients derived from leaf litter in a short rotation coppice plantation which includes monocultures of the species Populus alba (PA) and Robina pseudoacacia (RP) as well as a mixture of 50PA:50RP, in the middle of the rotation. The P. alba monoculture was that which provided the most leaf litter (3.37 mg ha−1 yr−1), followed by the 50PA:50RP mixture (2.82 mg ha−1 yr−1) and finally the R. pseudoacacia monoculture (2.55 mg ha−1 yr−1). In addition to producing more litterfall, leaves were shed later in the P. alba monoculture later (December) than in the R. pseudoacacia monoculture (October) or the mix (throughout the fall). In terms of macronutrient supply per hectare, the contributions derived from leaf litter were higher for K, P and Mg in the case of P. alba and for N in R. pseudoacacia, the mix presenting the highest Ca content and intermediate concentrations for the rest of the nutrients. In addition, other factors such as C:N or N:MO ratios, as well as the specific characteristics of the soil, can have an important impact on the final contribution of these inputs. The carbon contribution derived from leaf fall was higher in the P. alba monoculture (1.5 mg ha−1 yr−1), intermediate in the mixed plot (1.3 mg ha−1 yr−1) and slightly lower for the R. pseudoacacia monoculture (1.3 mg ha−1 yr−1). Given these different strategies of monocultures with regard to the dynamism of the main nutrients, species mixing would appear to be suitable option to achieve a potential reduction in mineral fertilization in these plantations.

2018 ◽  
Vol 410 ◽  
pp. 48-55 ◽  
Author(s):  
N. Oliveira ◽  
M. del Río ◽  
D.I. Forrester ◽  
R. Rodríguez-Soalleiro ◽  
C. Pérez-Cruzado ◽  
...  

Author(s):  
К. О. Домбровський ◽  
О. Ф. Рильський ◽  
А. Г. Тунік

У статті наведені результати досліджень бріофлори двох антропогенних комплексів (культурофітоценозу та селітебного ландшафту) міста Запоріжжя. Визначали місцезнаходження, частоту трапляння, проективне покриття та приуроченість бріофітів до конкретних форофітів на досліджених територіях. Досліджені особливості поширення епіфітних мохоподібних, виявлено їх субстратну приуроченість до найбільш поширених деревних порід. Виділено екологічні групи мохів, їх життєві форми, здійснено оцінку видів за ступенем урбанофільності. Встановлено, що видовий склад досліджених антропогенних комплексів міста представлений 11 видами мохоподібних, з-поміж яких 7 видів є епіфітними, інші види були виявлені на інших субстратах. Серед виявлених мохоподібних 2 види є рідкісними. Найбільша кількість епіфітних бріофітів виявлена на корі Ulmus minor Mill., Populus alba L. та Robinia pseudoacacia L. Середнє видове різноманіття епіфітів характерне для Acer negundo L. та Salix sp. Мохи досліджених територій міста Запоріжжя реалізують життєві стратегії бріоексплерентів піонерних та бріопатієнтів (екотопічних і ценотичних). Встановлений сильний позитивний кореляційний зв’язок між площею проективного покриття бріофітів та висотою їх розташування на форофітах. За результатами розрахунків індексу чистоти повітря, який коливався від 3,4 до 5,0, території селітебного ландшафту та культуроценозу відповідають середньо й слабко забрудненим бріоіндикаційним зонам відповідно. Порівняльний аналіз видового складу бріофітів двох антропогенних комплексів міста Запоріжжя показав високий коефіцієнт спорідненості (0,60) бріофлор досліджених територій. Отже, видовий склад бріофітів цих територій є досить однорідним. Отримані дані свідчать про значну роль епіфітних мохоподібних, які здатні швидко заселяти деревні насадження антропогенних комплексів міста, що є одним із чинників стабілізації урбоекосистеми.


2019 ◽  
Vol 29 (8) ◽  
pp. 51-54 ◽  
Author(s):  
T. O. Boiko

Під найбільший антропогенний прес у містах потрапляють деревні насадження вздовж вулиць та автомагістралей. Згідно зі статистичними даними, найбільшим забруднювачем повітря Херсона є автомобільний транспорт. Тому дослідження дендрофлори лінійних насаджень автодоріг з високим антропогенним навантаженням, аналіз їх видового складу, санітарного стану, придатність у використанні об'єктів спеціального призначення належать до актуальних проблем сучасного міста. За результатами наших досліджень, у вуличних насадженнях Херсона виявлено 59 видів деревних рослин, 3 культивари та 3 форми. У таксономічній структурі представленої дендрофлори за кількістю видів переважає відділ Magnoliophyta (55 види, 93,2 %). Відділ Pinophyta представлений лише чотирма видами (6,8 %). Провідними родинами дендрофлори проспектів є Rosaceae Juss. (7 видів), що становить 11,9 % від загальної кількості видів та Salicaceae Lindl. (6 видів, 10,2 %), Oleaceae Lindl. (5 видів, 8,5 %), Aceraceae Juss. (4 види, 6,8 %), Fabaceae Lindl. (4 види, 6,8 %) та Cupressaceae Bartl. (3 види, 5,1 %). Зазначені родини охоплюють 49,3 % видового складу дослідженої дендрофлори. Інші родини представлені одним або двома видами кожна. Встановлено, що кількісно переважають у досліджених насадженнях Platanus orientalis L., Acer platanoides L., A. pseudoplatanus L., Morus nigra L., Robinia pseudoacacia L., Populus alba L., Populus italica (Du Roi) Moench, Fraxinus excelsior L., Catalpa speciosa (Warder ex Barney) Warder ex Engelm. Аналіз загального стану деревних рослин вуличних насаджень показав, що більшість видів мають високий бал, що дає їм змогу ефективно виконувати фітомеліоративну та декоративну функції. Найбільшою життєздатністю у цих умовах відрізняється більшість досліджених екземплярів Platanus orientalis та Morus nigra. Кущі мало поширені в досліджених алейних насадженнях та характеризуються збідненим видовим складом. Збільшення частки чагарникових насаджень завдяки створенню бордюрів та живоплотів дасть змогу посилити санітарно-гігієнічну функцію досліджених насаджень, а також надасть насадженням ошатності та доглянутості.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document