scholarly journals Особливості зростання та поширення мохоподібних в умовах міста Запоріжжя

2021 ◽  
pp. 22-28
Author(s):  
К. О. Домбровський ◽  
О. Ф. Рильський ◽  
А. Г. Тунік
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Populus Alba ◽  
Acer Negundo ◽  
Ulmus Minor ◽  
Robinia Pseudoacacia L

У статті наведені результати досліджень бріофлори двох антропогенних комплексів (культурофітоценозу та селітебного ландшафту) міста Запоріжжя. Визначали місцезнаходження, частоту трапляння, проективне покриття та приуроченість бріофітів до конкретних форофітів на досліджених територіях. Досліджені особливості поширення епіфітних мохоподібних, виявлено їх субстратну приуроченість до найбільш поширених деревних порід. Виділено екологічні групи мохів, їх життєві форми, здійснено оцінку видів за ступенем урбанофільності. Встановлено, що видовий склад досліджених антропогенних комплексів міста представлений 11 видами мохоподібних, з-поміж яких 7 видів є епіфітними, інші види були виявлені на інших субстратах. Серед виявлених мохоподібних 2 види є рідкісними. Найбільша кількість епіфітних бріофітів виявлена на корі Ulmus minor Mill., Populus alba L. та Robinia pseudoacacia L. Середнє видове різноманіття епіфітів характерне для Acer negundo L. та Salix sp. Мохи досліджених територій міста Запоріжжя реалізують життєві стратегії бріоексплерентів піонерних та бріопатієнтів (екотопічних і ценотичних). Встановлений сильний позитивний кореляційний зв’язок між площею проективного покриття бріофітів та висотою їх розташування на форофітах. За результатами розрахунків індексу чистоти повітря, який коливався від 3,4 до 5,0, території селітебного ландшафту та культуроценозу відповідають середньо й слабко забрудненим бріоіндикаційним зонам відповідно. Порівняльний аналіз видового складу бріофітів двох антропогенних комплексів міста Запоріжжя показав високий коефіцієнт спорідненості (0,60) бріофлор досліджених територій. Отже, видовий склад бріофітів цих територій є досить однорідним. Отримані дані свідчать про значну роль епіфітних мохоподібних, які здатні швидко заселяти деревні насадження антропогенних комплексів міста, що є одним із чинників стабілізації урбоекосистеми.

scholarly journals Nutrient Contribution of Litterfall in a Short Rotation Plantation of Pure or Mixed Plots of Populus alba L. and Robinia pseudoacacia L.

Forests ◽  
2020 ◽  
Vol 11 (11) ◽  
pp. 1133 ◽  
Author(s):  
Isabel González ◽  
Hortensia Sixto ◽  
Roque Rodríguez-Soalleiro ◽  
Nerea Oliveira
Keyword(s):  
Leaf Litter ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Potential Contribution ◽  
Populus Alba ◽  
Leaf Fall ◽  
Mineral Fertilization ◽  
Potential Reduction ◽  
Short Rotation ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Carbon Contribution

This study aims to quantify the potential contribution of nutrients derived from leaf litter in a short rotation coppice plantation which includes monocultures of the species Populus alba (PA) and Robina pseudoacacia (RP) as well as a mixture of 50PA:50RP, in the middle of the rotation. The P. alba monoculture was that which provided the most leaf litter (3.37 mg ha−1 yr−1), followed by the 50PA:50RP mixture (2.82 mg ha−1 yr−1) and finally the R. pseudoacacia monoculture (2.55 mg ha−1 yr−1). In addition to producing more litterfall, leaves were shed later in the P. alba monoculture later (December) than in the R. pseudoacacia monoculture (October) or the mix (throughout the fall). In terms of macronutrient supply per hectare, the contributions derived from leaf litter were higher for K, P and Mg in the case of P. alba and for N in R. pseudoacacia, the mix presenting the highest Ca content and intermediate concentrations for the rest of the nutrients. In addition, other factors such as C:N or N:MO ratios, as well as the specific characteristics of the soil, can have an important impact on the final contribution of these inputs. The carbon contribution derived from leaf fall was higher in the P. alba monoculture (1.5 mg ha−1 yr−1), intermediate in the mixed plot (1.3 mg ha−1 yr−1) and slightly lower for the R. pseudoacacia monoculture (1.3 mg ha−1 yr−1). Given these different strategies of monocultures with regard to the dynamism of the main nutrients, species mixing would appear to be suitable option to achieve a potential reduction in mineral fertilization in these plantations.

scholarly journals ВМІСТ МАКРОНУТРІЄНТІВ ТА ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ЛИСТКАХ ДЕРЕВ З ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ КРИВОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ (ЦЕНТРАЛЬНА УКРАЇНА)

2020 ◽  
Vol 5 ◽  
pp. 81-99
Author(s):  
Юлія В. Бєлик ◽  
Василь М. Савосько ◽  
Юрій В. Лихолат ◽  
Герман Хайльмейер ◽  
Іван П. Григорюк
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Актуальність досліджень була зумовлена необхідністю уточнення біогеохімічних характеристик деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях. Метою роботи було проведененя порівняльного аналізу вмісту макропоживних речовин (макронутріентів) та важких металів у листках дерев, що спонтанно поширені на девастованих землях Криворізького регіону. Дослідження проводилося на Петровському відвалі, центральна частина Криворізького залізорудного та металургійного регіону (Дніпропетровська область, Україна). Вміст макронутрієнтів (K, Ca, Mg, P та  S) і важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb та  Cd) у листках трьох видів дерев (клен ясенелистий  Acer negundo L., береза повисла Betula pendula Roth., робінія звичайна Robinia pseudoacacia  L.) були зібрані на девастованих землях. Встановлено, що вміст макроелементів (K, Ca, Mg, P, S) та важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Cd) в листках деревних видів рослин маніфестує важкі екологічні умови на девастованих землях Петровського відвалу. Дерева, які природно зростають на цьому відвалі, мають очевидну нестачу поживних речовин (особливо К і Р) та надлишок токсичних металів (особливо Fe, Mn та Zn). Беручи до уваги виявлені значення оптимальних концентрацій макронутрієнтів та виявлений вміст важких металів у листках, ми припускаємо, що клен ясенолистий та робінія звичайна сарана (в порівнянні з березою повислою) більш стійкі до геохімічних умови девастованих земель.  

Биогеохимическая активность парковых насаждений как индикатор устойчивости древесных растений

2019 ◽  
pp. 40-54
Author(s):  
N.V. Ivanisova ◽  
L.V. Kurinskaya
Keyword(s):  
Woody Plants ◽  
Quercus Robur ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Fraxinus Excelsior ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Acer Platanoides ◽  
Populus Alba ◽  
Acer Negundo ◽  
Tilia Platyphyllos ◽  
Ulmus Laevis

The relevance of the research is related to the improvement of the sustainability of park stands of the Rostov region, which have historical significance and conservation status. The longterm monitoring of the accumulation of heavy metals contributes to the establishment of the biogeochemical role of woody plants. The purpose of the research is to identify the biogeochemical activity of parkland stands of the steppe zone based on the study of the species and age composition of woody plants and the biological absorption coefficients of heavy metals. The coefficient of biological absorption (CBP) reflects the degree of concentration of the element in plants compared with adjacent media. KBP the ratio of the content of the element in the dry matter to the content in the soil on which they grow. This coefficient characterizes the intensity of extraction of chemical elements from the soil. In this case, the PCU for each element is largely determined by both chemical properties and the need of plants. The objects of research are parklands of RostovonDon, Taganrog, Novocherkassk, Azov and Bataysk. They are represented by trees aged 4050 years (7580). Trees over the age of 50 years (25) are found in the city of Taganrog. On the territory of the parks of Bataysk, a fairly large percentage of plantations (37) are represented by trees up to 20 years. It has been established that the species composition of park stands is represented by 11 species (Quercus robur L., Aesculus hippocastanum L., Ulmus laevis Pall, Fraxinus excelsior L., Fraxinus lanceolata Borkh, Robinia pseudoacacia L., Tilia platyphyllos Scop, Acer platanoides L., Acer negundo L., Populus alba L., Populus sowietica pyramidalis Jabl.) from 8 families (Fagaceae, Hippocastanaceae, Ulmaceae, Oleaceae, Fabaceae, Tiliaceae, Aceraceae, Salicaceae). Revealed dominant species in the park landscapes of the studied cities. Based on the monitoring of the park landscapes of the city of RostovonDon, it was revealed that during the growing season, the largest amount of metals deposited on the leaf surfaces of maple and linden. The selectivity of metal deposition by individual species is manifested in the accumulation of certain metals by them. On all studied objects (20022018), total accumulation of heavy metals by leaves of woody plants was calculated. The maximum coefficients of biological absorption were established: according to Zn(Populus sowietica pyramidalis, Populus alba, Ulmus laevis) Cu (Fraxinus excelsior, Aesculus hippocastanum, Quercus robur) Ni (Acer platanoides, Populus alba, Ulmus laevis). The minimum coefficient of biological absorption is set for Zn and Cu for Acer negundo, for Ni Tilia platyphyllos. A register of woody plants has been compiled to reduce the biogeochemical activity coefficient: Fraxinus excelsior Populus sowietica pyramidalis Populus alba (0,4) Aesculus hippocastanum Quercus robur (0,3) Acer platanoides Tilia platyphyllos Ulmus laevis Robinia pseudoacaciaia (0,2) Acer negundo Fraxinus lanceolata (0,1). Thus, the content of macroelements in plants has been established, which is determined by the systematic position family, genus and species. The parameters of the coefficients of biological absorption, and their dynamics depending on time (for example, the vegetation phase), the age of the organism, the soil, are recommended to be used as indicators of sustainability and selection of the assortment when renovating historical park landscapes. Актуальность исследований связана с повышением устойчивости парковых насаждений Ростовской области, которые имеют историческое значение и природоохранный статус. Проведение многолетнего мониторинга по накоплению тяжелых металлов вносит вклад в установлении биогеохимической роли древесных растений. Цель исследований выявление биогеохимической активности парковых насаждений степной зоны на основе изучения видового, возрастного состава древесных растений и коэффициентов биологического поглощения тяжелых металлов. Коэффициент биологического поглощения (КБП) отражает степень концентрации элемента в растениях по сравнению с сопредельными средами. КБП отношение содержания элемента в сухом веществе к содержанию в почве, на которой они произрастают. Этот коэффициент характеризует интенсивность извлечения химических элементов из почвы. При этом КБП для каждого элемента во многом определяется как химическими свойствами, так и потребностью растений. Объекты исследований парковые насаждения РостованаДону, Таганрога, Новочеркасска, Азова и Батайска. Они представлены деревьями в возрасте от 4050 лет (7580). Деревья в возрасте более 50 лет (25) встречаются на территории города Таганрога. На территории парков г. Батайска довольно большой процент насаждений (37) представлен деревьями до 20 лет. Установлено, что видовой состав парковых насаждений представлен 11 видами (Quercus robur L., Aesculus hippocastanum L., Ulmus laevis Pall, Fraxinus excelsior L., Fraxinus lanceolata Borkh, Robinia pseudoacacia L., Tilia platyphyllos Scop, Acer platanoides L., Acer negundo L., Populus alba L., Populus sowietica pyramidalis Jabl.) из 8 семейств (Fagaceae, Hippocastanaceae, Ulmaceae, Oleaceae, Fabaceae, Tiliaceae, Aceraceae, Salicaceae). Выявлены доминирующие виды в парковых ландшафтах изучаемых городов. На основе мониторинга парковых ландшафтах города РостованаДону выявлено, что за вегетационный период в наибольшее количество металлов осаждалось на листовых поверхностях клёна и липы. Избирательность осаждений металлов отдельными видами проявляется в накоплении ими определённых металлов. На всех изученных объектах (20022018 гг.) были рассчитаны суммарные показатели накопления тяжёлых металлов листьями древесных растений. Установлены максимальные коэффициенты биологического поглощения: по Zn (Populus sowietica pyramidalis, Populus alba, Ulmus laevis) по Cu (Fraxinus excelsior, Aesculus hippocastanum, Quercus robur) по Ni (Acer platanoides, Populus alba, Ulmus laevis). Минимальный коэффициент биологического поглощения установлен по Zn и Cu для Acer negundo, по Ni Tilia platyphyllos. Составлен реестр древесных растений по снижению коэффициента биогеохимической активности: Fraxinus excelsior Populus sowietica pyramidalis Populus alba (0,4) Aesculus hippocastanum Quercus robur (0,3) Acer platanoides Tilia platyphyllos Ulmus laevis Robinia pseudoacacia (0,2) Acer negundo Fraxinus lanceolata (0,1). Таким образом, установлено содержание макроэлементов в растениях, которое определяется систематическим положением семейством, родом и видом. Параметры коэффициентов биологического поглощения, и их динамика в зависимости от времени (например, фазы вегетации), возраста организма, почв рекомендуется использовать в качестве индикаторов устойчивости и подбора ассортимента при реновации исторических парковых ландшафтов.

Changes in structure and function of epigeous cotyledons of woody angiosperms during early seedling growth

1977 ◽  
Vol 55 (2) ◽  
pp. 208-215 ◽  
Author(s):  
P. E. Marshall ◽  
T. T. Kozlowski
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Fraxinus Pennsylvanica ◽  
Acer Negundo ◽  
Palisade And Spongy Parenchyma ◽  
Early Seedling ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Mother Cells ◽  
And Function ◽  
Cotyledon Expansion ◽  
Seed Coats

Variations in anatomy and stomatal characteristics of cotyledons were studied with light microscopy and scanning electron microscopy during postgermination development. Species investigated were Acer negundo L., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Fraxinus pennsylvanica Marsh., and Robinia pseudoacacia L. During their development, cotyledons of all species progressed through storage, transition, photosynthetic, and senescent stages. When germination was initiated, most cells of embryonic cotyledons were filled with reserve materials (lipids, proteins, and carbohydrates). Embryonic cotyledons lacked functional stomata, and those of very few species had developing guard-cell mother cells. In embryonic cotyledons, the mesophyll was differentiated into palisade and spongy parenchyma. Amounts of cotyledon expansion varied greatly among species, and cotyledon expansion was due primarily to increased cell size. Emergence of cotyledons from seed coats occurred over a range of seedling ages, depending on species. After cotyledons emerged, chlorophyll was rapidly synthesized and stomata became functional. Anatomical characteristics of cotyledons were much different from those of foliage leaves. Leaves were much thinner and had smaller parenchyma cells than did cotyledons. Cotyledons of Acer negundo and Robinia pseudoacacia were relatively short-lived (less than 30days), while those of the other species were more persistent.

scholarly journals Натуралізація деревних інтродуцентів у культурфітоценозах Волинської області

2018 ◽  
pp. 62-68
Author(s):  
Larysa Kotsun ◽  
Iryna Kuzmishina ◽  
Borys Kotsun
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Amorpha Fruticosa ◽  
Acer Negundo ◽  
Robinia Pseudoacacia L

За результатами багаторічних ботанічних обстежень культурфітоценозів Волинської області виявлено 338 видів та 14 гібридів деревних рослин, 275 серед яких – це інтродуценти. Більшість деревних екзотів, що використовуються в зелених насадженнях, не становлять інвазійної загрози, проте 75 видів деревних рослин повністю натуралізувалися. Серед них за ступенем натуралізації переважають епекофіти (64 види). Агріофітів нараховується 11 видів. За ступенем інвазійності найбільші ризики для існування культурфітоценозів становлять 15 видів інтродуцентів. До категорії «високоінвазійний вид» належать Acer negundo L., Amorpha fruticosa L., Lycium barbatum L., Padus serotina (Ehrh.) Ag., Robinia pseudoacacia L. Для попередження інвазій і збереження первісного стилю паркових насаджень, цінних аборигенних видів потрібно обмежити або зовсім відмовитися від використання в озелененні деревних інтродуцентів із високою фітоценотичною активністю.

scholarly journals Дендросозофіти ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

2019 ◽  
Vol 29 (2) ◽  
pp. 65-72
Author(s):  
S. G. Litvinenko ◽  
M. I. Vykliuk
Keyword(s):  
Quercus Rubra ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Ex Situ ◽  
Acer Negundo ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Встановлено, що у ботанічному саду Чернівецького національного університету в умовах відкритого ґрунту зростає 211 видів дендросозофітів із 87 родів, 37 родин, 2 відділів. Серед них із відділу Pinophyta провідними за кількістю видів є роди Pinus L., Abies Mill., Picea Dietr., Juniperus L., а із Magnoliophyta – Rhododendron L., Magnolia L., Acer L., Quercus L., Malus Mill. У Червоному списку МСОП досліджувані види віднесено до 6 категорій раритетності; з них переважає група таксонів з низьким рівнем ризику зникнення (82,9 % видів). До групи під загрозою зникнення (категорії CR, EN, VU) входить 20 видів. До Європейського Червоного списку внесено 9 із досліджуваних видів. 7 видів внесено до Червоної книги України (2009), а Syringa josіkaea – також до Додатку І Бернської конвенції. Показано, що в умовах ботанічного саду Чернівецького національного університету 174 із досліджуваних дендросозофітів формують життєздатне насіння, а у 42 із них відзначено самосів. Виявлено, що 192 види повністю пристосувалися до умов культивування і мають найвищий ступінь акліматизації (І). Виділено види, які в Чернівецькій області стали інвазійними (Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Quercus rubra L.), а також типові для Буковини види; всі вони мають категорію LC у Червоному списку МСОП. Успішна акліматизація та здатність до насіннєвого розмноження більшості видів свідчать про те, що колекційні фонди ботанічного саду Чернівецького національного університету є потенціалом для ефективного збереження дендросозофітів ex-situ.

Compositional changes in cotyledons of woody angiosperms

1976 ◽  
Vol 54 (21) ◽  
pp. 2473-2477 ◽  
Author(s):  
P. E. Marshall ◽  
T. T. Kozlowski
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Dry Weight ◽  
Ailanthus Altissima ◽  
Fraxinus Pennsylvanica ◽  
Acer Negundo ◽  
Lipid Contents ◽  
Compositional Changes ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Food Reserves ◽  
Carbohydrate Contents

The nature and rate of breakdown of food reserves in cotyledons varied markedly among species. Embryonic cotyledons of Acer negundo L. stored mostly proteins, whereas those of Ailanthus altissima (Mill.) Swingle were fat-storing. Fraxinus pennsylvanica Marsh, cotyledons contained nearly equal quantities of lipids and proteins (45% of dry weight for each) as did those of Robinia pseudoacacia L. (25% dry weight for each). Total nonstructural carbohydrate contents of embryonic cotyledons of Acer and Robinia (exalbuminous species) were considerably higher than those of Ailanthus or Fraxinus (albuminous species). Carbohydrate contents of Acer and Robinia cotyledons initially decreased, but carbohydrate contents of all four species increased rapidly as cotyledons became chlorophyllous and photosynthetic. Synthesis of cotyledonary chlorophyll and emergence of cotyledons occurred faster for seedlings of Acer and Robinia than for those of Ailanthus and Fraxinus. Protein and lipid contents of cotyledons of all four species declined as cotyledons matured after germination.

scholarly journals Таксономічна структура і стан вуличних насаджень міста Херсон

2019 ◽  
Vol 29 (8) ◽  
pp. 51-54 ◽  
Author(s):  
T. O. Boiko
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Fraxinus Excelsior ◽  
Acer Platanoides ◽  
Populus Alba ◽  
Morus Nigra ◽  
Platanus Orientalis ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Під найбільший антропогенний прес у містах потрапляють деревні насадження вздовж вулиць та автомагістралей. Згідно зі статистичними даними, найбільшим забруднювачем повітря Херсона є автомобільний транспорт. Тому дослідження дендрофлори лінійних насаджень автодоріг з високим антропогенним навантаженням, аналіз їх видового складу, санітарного стану, придатність у використанні об'єктів спеціального призначення належать до актуальних проблем сучасного міста. За результатами наших досліджень, у вуличних насадженнях Херсона виявлено 59 видів деревних рослин, 3 культивари та 3 форми. У таксономічній структурі представленої дендрофлори за кількістю видів переважає відділ Magnoliophyta (55 види, 93,2 %). Відділ Pinophyta представлений лише чотирма видами (6,8 %). Провідними родинами дендрофлори проспектів є Rosaceae Juss. (7 видів), що становить 11,9 % від загальної кількості видів та Salicaceae Lindl. (6 видів, 10,2 %), Oleaceae Lindl. (5 видів, 8,5 %), Aceraceae Juss. (4 види, 6,8 %), Fabaceae Lindl. (4 види, 6,8 %) та Cupressaceae Bartl. (3 види, 5,1 %). Зазначені родини охоплюють 49,3 % видового складу дослідженої дендрофлори. Інші родини представлені одним або двома видами кожна. Встановлено, що кількісно переважають у досліджених насадженнях Platanus orientalis L., Acer platanoides L., A. pseudoplatanus L., Morus nigra L., Robinia pseudoacacia L., Populus alba L., Populus italica (Du Roi) Moench, Fraxinus excelsior L., Catalpa speciosa (Warder ex Barney) Warder ex Engelm. Аналіз загального стану деревних рослин вуличних насаджень показав, що більшість видів мають високий бал, що дає їм змогу ефективно виконувати фітомеліоративну та декоративну функції. Найбільшою життєздатністю у цих умовах відрізняється більшість досліджених екземплярів Platanus orientalis та Morus nigra. Кущі мало поширені в досліджених алейних насадженнях та характеризуються збідненим видовим складом. Збільшення частки чагарникових насаджень завдяки створенню бордюрів та живоплотів дасть змогу посилити санітарно-гігієнічну функцію досліджених насаджень, а також надасть насадженням ошатності та доглянутості.

scholarly journals Особливості природного заростання техногенних екотопів на відвалах розкривних порід Новотроїцького родовища флюсової сировини

2021 ◽  
pp. 41-50
Author(s):  
T. M Korotkova ◽  
N. G Solomakha
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Elaeagnus Angustifolia ◽  
Lycium Barbarum ◽  
Rosa Canina ◽  
Acer Negundo ◽  
Prunus Spinosa ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Rhus Typhina

На прикладі техногенних екотопів приватного акціонерного товариства «Новотроїцьке рудоуправління» (ПАТ «Новотроїцьке РУ») Донецької області досліджено особливості процесу природного заростання відвалів розкривних порід деревно-чагарниковою рослинністю. Виявлено закономірності процесів сильватизації (природного заростання), охарактеризовано їхній перебіг і перелік видів, які здатні до саморозселення в умовах територій, порушених гірничовидобувною промисловістю. Таксономічний список нараховує понад 40 видів аборигенної й інтродукованої флори, серед яких найпоширенішими є робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.), абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris Lam.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), вишня магалебська (Cerasus mahaleb (L.) Mill.), терен (Prunus spinosa L)., оцтове дерево (Rhus typhina L.), свидина кров’яна (Swida sangunea (L.) Opiz), скумпія звичайна (Соtinus coggygria Scop.), шипшина собача (Rosa canina L.), дереза звичайна (Lycium barbarum L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.). Ключові слова: рекультивація, природне заростання, деревна рослинність, чагарникова рослинність.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document