МІХАЛ ГРАБОВСЬКИЙ ЯК КРИТИК ТА АВТОР ІСТОРІОГРАФІЧНОЇ ПРОЗИ ХІХ СТОЛІТТЯ (НА МАТЕРІАЛІ КРИТИЧНИХ СТАТЕЙ, ЛИСТУВАННЯ ТА ПРОЗОВИХ ТВОРІВ «КОЛІЇВЩИНА І СТЕПИ», «ЗАМЕТІЛЬ У СТЕПАХ»)

У статті здійснено аналіз критичної, епістолярної та частково прозової спадщини М. Грабовського щодо акцептації та інтерпретації історичного роману як літературного жанру, окреслено основні його ознаки та критерії. Доведено, що основними критеріями оцінки художніх творів для критика, окрім зв’язку з народною творчістю та досконалою поетичною формою, було автентичне відтворення історичного тла, яке б максимально об’єктивно та неупереджено змальовувало історичні події. Опуси, де містився ретроспективний аналіз дійсності, критик називав історичними, адже, за його переконаннями, сучасний шедевр через кілька років матиме нову якість − історичну значущість. Історичний роман він уважав найвищим досягненням ХІХ ст., і взірцем слугували твори В. Скотта. Досліджено, що слов’янофільські ідеї, прибічником яких був М. Грабовський, також мали вплив на його погляди стосовно історичного роману, адже прагнення відродити народну поезію через наслідування власних історичних та фольклорних творів було спрямовано на боротьбу з германізацією та європеїзацією літератури, і дозволило, відтворюючи праслов’янську минувшину, краще дослідити власну минувшину, її героїчні сторінки, пам’ять про досягнення. Визначено, що завдання художньої літератури ХІХ ст. М. Грабовський убачав у створенні такої художньої поезії, яка б насамперед ґрунтувалась на народній творчості, а натхнення, відповідно до поглядів митця, варто шукати в природі й історії рідного краю. Установлено, що в історичних творах власного авторства М. Грабовський дотримувався власних визначених принципів. У вступі до роману «Заметіль у степах» критик констатував, що його історичні романи мають цінність на стільки, на скільки вони історично правдиві. А в передмові до «Коліївщина і степи» відзначено, що автор, перед тим як приступити до написання роману, ретельно збирав і нотував традиції, звичаї, історичні образи.

TKWIĆ WE WNĘTRZU: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ОКРЕМИХ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ ІЗ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ

У статті вивчено питання особливостей перекладу окремих польських лексичних одиниць українською мовою на прикладі оригінальних польських текстів різних жанрів (наукового, публіцистичного, науково-публіцистичного, художнього). Лексичні одиниці, що є предметом нашого дослідження (wnętrze, tkwić, byt, bycie, mgnienie), створюють чимало труднощів під час перекладу. Матеріалом для статті стали фрагменти з наукових монографій відомих польських науковців, цитати наукових і публіцистичних статей, приклади з художніх творів польських митців слова. Автор статті звертає увагу на багатозначність лексем, залежність перекладу від змісту висловлення, його контексту, структурних відмінностей обох мов, уподобань перекладача тощо. Науковим та методологічним підґрунтям дослідження стали наукові праці та перекладацькі роботи відомих перекладачів з польської мови. Добираючи варіанти перекладу, автор статті спирається також на власний перекладацький досвід. Під час зіставлення й аналізу мовних явищ удається простежити, якого нового сенсу чи його відтінку набуває лексема в контексті та які варіанти перекладу постають у зв’язку з цим. Важливим мовним ресурсом стали словники польської та української мови, приклади слововживання, зафіксовані в корпусі обох мов. У результаті дослідження визначено шляхи, способи та варіанти перекладу зазначених лексичних одиниць українською мовою залежно від особливостей їх уживання: добір безпосередніх відповідників з урахуванням поля їхніх синонімічних значень, трансформація зі зміною частини мови, фразеологізація, використання слова з переносним значенням, опускання лексеми без утрати змісту тощо. Ключові слова: українсько-польський переклад, цільова мова, мова оригіналу, перекладацька трансформація, переклад лексичних одиниць.

АНАЛІЗ АДАПТИВНОГО ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА ОСВІТИ В УНІВЕРСИТЕТІ: СТРАТЕГІЇ, МОНІТОРИНГ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ

У статті розглядається цифрова трансформація освітнього середовища, яка впливає на стратегії сталого управління освітою, зокрема покращення якості освітніх послуг, підготовку компетентного фахівця та підвищення конкурентоспроможності закладу вищої освіти у світовому науково-освітньому просторі. Автором визначено, що серед результатів ефективного адаптивного цифрового середовища освіти в університеті є орієнтація на цілі навчання протягом усього життя, персоналізація освітнього процесу, самореалізація фахівців в освітній та професійній діяльності, підтримка ініціатив, відкритість освітнього середовища та вплив університету на суспільство. У статті представлено аналіз можливостей змішаного навчання в університеті (на основі зарубіжної та вітчизняної вищої освіти), наголошено на важливості інноваційної підготовки сучасного викладача до використання цифрових застосунків в освітній діяльності, проаналізовано інструменти формувального оцінювання студентів, зокрема платформи й застосунки для онлайн навчання та моніторингу прогресу студентів. Ключові слова: змішане навчання, цілі навчання протягом усього життя, цифрова освіта, цифрові технології в освіті, цифрове середовище, університет.

HOMEOSTASIS AND COMPENSATION AS LINGUISTIC PHENOMENA (COMPETITION OF ASPECT AND TENSE ON THE EXAMPLE OF SLAVIC LANGUAGES WITH SPECIAL REGARD TO POLISH)

The present paper deals with two universal linguistic phenomena, homeostasis and compensation. The author examines their function in relation to two categories, aspect and tense in the history of the Slavic languages. It is beyond doubt that one of the most important categories of the Slavic verb is aspect the origin of which may lie in the Proto-Indo-European language. The effects of its emergence as a verbal category were far-reaching and can be well traced in the history of the most Slavic languages. Taking a close look to the linguistic data, it seems quite obvious that the category of tense and aspect were closely related and did interact, creating different patterns in modern Slavic languages. A certain competition between the category of aspect and that of tense can already be observed in Old Slavic and also in Old Russian and Old Polish where tenses like the aorist and the imperfect were becoming increasingly obsolete. The perfect, on the contrary, has gained ground, while the pluperfect has almost completely fallen into disuse. In the further development, the aspectual opposition also extended to the future tenses thereby affecting the entire tense system. This scenario took place everywhere in the East and West Slavic languages with some nuanced differences. Consequently, in the aspect-tense system of the modern East and West Slavic languages the tendency of the category of aspect to prevail over the category of tense together with the gradual decline in the number of tenses seems to be quite clear. The South Slavic languages, however, have taken a slightly different path showing perhaps the most complex picture. Although the Serbian and Croatian languages have preserved the old tenses, their use is rather limited. In terms of their aspectual development, these languages are getting closer and closer to the Eastern and Western Slavic language groups. In contrast, in Bulgarian and Macedonian one can see an intricate interplay of the aspectual system and the developed tense system. In the case of the change of the different Slavic languages, the phenomenon of linguistic compensation can be observed in all cases on the example of aspect and tense categories as the main means of striving to maintain linguistic homeostasis. Keywords: linguistic homeostasis, compensation, aspect, tense, Old Slavic, Slavic languages, Polish

TEXTBOOK AS A MEANS OF CREATIVITY DEVELOPMENT OF A STUDENT

The article provides a comparative analysis of primary school textbooks in Poland and Ukraine. Summarizing the results of the analysis of the approaches of different authors, the following functions of the school textbook are singled out: informational, managerial, developmental, communicative, educational, differentiation of learning, individualization of learning. It is established that in modern textbooks of New Ukrainian School (NUS) much attention is paid to: development of logical thinking; activity approach; work with information; development of students' critical thinking; ability to interact and communicate; creativity development. Tasks of a creative origin aimed at organizing the search activities of students and the development of creativity improve the developmental function of textbooks for primary school. One of the key trends is the use of “open” textbooks. It is noted that the “open” textbook promotes the creativity of teachers who become its contributors; in addition, the textbook is enriched with local realities. Key words: textbook, development of creativity, modern Polish primary school, creative potential, New Ukrainian School (NUS), reform.

LOCAL AND AUTOCEPHALOUS CHURCHES: CANONICAL JUSTIFICATION AND TRADITION

The article considers the basic principles and mechanisms of functioning of the church-administrative system of government of the Ecumenical Church. It is established that two opposing ecclesiological traditions (Greek and Slavic) were gradually formed, which testify to the lack of Unity and Conciliarism. The formation of two approaches to understanding the structure of the system of universal Orthodoxy was the reason for only a partial presence at the Great All-Orthodox Council in 2016. The article argues that in the Orthodox tradition there is no generally accepted interpretation of the interdependence of the principle of locality and the autocephalous status of churches. It is proved that the autocephalous church is always local, but the modern ecclesiological interpretation of locality does not automatically lead to the acquisition of autocephalous status. It is proved that the apostles and their closest disciples did not know and did not foresee any other principle of the existence of the Ecumenical Church than autocephaly. It is emphasized that such a mechanism of church government was based on the territorial principle. It is pointed out that such a division underlies the concept of locality in the Ecumenical Church. It is established that the study of the problem of autocephaly today is a key task of world Orthodoxy. Since the founding of Christianity, autocephaly has been a basic principle of apostolic preaching, which took into account the national and ethnic characteristics of the population of the Roman Empire. Autocephaly is one of the oldest institutions of the Church, which is a defining feature of Orthodoxy today. For two thousand years, this phenomenon remained unchanged, but there were different, even radically opposite approaches to understanding it. Because the theory of autocephaly emerges with Christianity, it is not an imposed or borrowed institution, but the very essence of Orthodoxy, the way it exists. It is claimed that the Ecumenical Church, being united in essence, is divided into independent Local Churches on an administrative and national basis. On a universal scale, the Orthodox Church testifies to the unity of the churches through the Eucharist. Every Local Church is already self-sufficient, for it has the fullness of the grace of the Holy Spirit, but through the Eucharist and the Councils the unity of the Universal Scale is expressed. Key words: cathedral, church, autocephaly, ecclesiology, canon law, patriarch, parish, metropolitan.

WIRTUALIZACJA KULTURY W PERSPEKTYWIE POSZUKIWAŃ NEORELIGIJNYCH W KONTEKŚCIE WSPÓŁCZESNOŚCI

Artykuł podejmuje problem wirtualizacji kultury w perspektywie badań kulturoznawczych i religijnych. Analizowana jest istota wirtualizacji i cybernizacji jako przejawów współczesnego świata w kontekście kultury religijnej chrześcijaństwa, a w szczególności katolicyzmu, który uległ przeobrażeniom pod naporem modernizacji europejskich tradycji kulturowych w XXI wieku. Należy zauważyć, że nowoczesna humanistyka traktuje współczesną rzeczywistość społeczną jako «społeczeństwo informacyjne», czyli jako kompleksową i wszechstronną komunikację. Proces wirtualizacji dotknął główne instytucje społeczne, a mianowicie instytucję religii, która jest podstawowym przedmiotem naszego badania. Wirtualizacja przestrzeni jest nie mniej istotnym tematem religioznawstwa i kulturoznawstwa, ponieważ kwestia wpływu procesu wirtualizacji na kształtowanie się modernizacji chrześcijaństwa pozostaje problematyczna, mimo praktycznego znaczenia. Ustalono, że istotą tego zjawiska jest przyczynowość modernizacji świata w ogóle, jako wymagania wyzwań współczesnej neokultury. Słowa kluczowe: wirtualizacja kultury, katolicyzm, cybernizacja, kultura medialna, poświęcenie, internet, sacrum.

PHILOSOPHICAL DISCOURSE OF MODERN UKRAINE: OWN EXPERIENCE AND POLISH INFLUENCES

Polish influences on the development of Ukrainian philosophy are indisputable, but they need a structural analysis: what was the motivation for these influences, how they were carried out, who was the leader of these influences, what was the greatest influence in Ukrainian philosophy. The study provided the following answers to these questions: the motivation for Polish influence was, among other things, the desire to support an independent Ukrainian state, culture and philosophy; these influences were exercised both consciously by Polish philosophers themselves and by the interest of Ukrainian philosophers in Polish achievements in philosophy, in particular in philosophical terminology; the main leaders of Polish philosophical influences were Polish and Ukrainian philosophers, as well as authors of translations of philosophical works from Polish into Ukrainian; the spheres of the history of philosophy, logic, philosophy of education, political philosophy and some others were most influenced in Ukrainian philosophy, that can be judged, in particular, by the works of Polish philosophers translated from Polish into Ukrainian. Polish philosophy simplifies the path of Ukrainian philosophy to philosophical classics, which is an advantage, and at the same time using Polish philosophy can limit the desire of Ukrainian philosophers to seek their own solutions and in particular their own philosophical terminology, which can already be a significant drawback. The prospect of interaction between Ukrainian and Polish philosophies should be their mutual influence and full inclusion of Polish and Ukrainian philosophical communities in the world philosophical discourse. Key words: philosophical discourse, philosophical translation, Ukrainophilia, Polish influences, national philosophical dictionary, philosophical community.

SZKOLENIE SPECJALISTÓW PIELĘGNIARSTWA I POSZUKIWANIE SPOSOBÓW JEGO INTEGRACJI W EUROPEJSKIEJ PRZESTRZENI EDUKACYJNEJ

W artykule, na podstawie przepisów regulacyjnych, analizy źródeł naukowych i własnych badań, omówiono problem rozwoju pielęgniarstwa na Ukrainie; cechy szkolenia specjalistów pielęgniarstwa w porównaniu do systemu edukacji zawodowej krajów europejskich na przykładzie Polski. Przeanalizowano przepisy prawne, w szczególności ustawy Ukrainy o szkolnictwie wyższym, o szkolnictwie wyższym zawodowym, rozporządzenie Rządu Ukrainy o zatwierdzeniu Regulaminu o systemie ciągłego rozwoju zawodowego pracowników medycznych i farmaceutycznych w zakresie przygotowania młodszych licencjatów, licencjatów i magistrów pielęgniarstwa, ich ciągłego rozwoju zawodowego; przepisy regulujące organizację procesu edukacyjnego i działalność zawodową pielęgniarek w Polsce. Wyjaśniono podobieństwa i rozbieżności w systemach szkolenia pielęgniarek w obu krajach. Ponadto w artykule przedstawiono wizję potrzeby zintegrowania szkolenia specjalistów pielęgniarstwa z earopejską przestrzenią edukacyjną. Postawiono hipotezę o zależności integracji ukraińskiej edukacji pielęgniarskiej od uregulowania poziomów i stopni szkolenia specjalistów, które spełniałyby standardy europejskie. Stwierdzono, że dostosowanie ukraińskiego systemu szkolenia specjalistów pielęgniarstwa do standardów europejskich zapewni znaczny postęp w kierunku przyspieszenia procesów integracyjnych w europejskiej przestrzeni edukacyjnej i przyczyni się do zmniejszenia barier w jego rozwoju. Słowa kluczowe: specjaliści pielęgniarstwa, edukacja medyczna, integracja, Proces Boloński, europejska przestrzeń edukacyjna, ciągły rozwój zawodowy, działalność zawodową.

МЕМУАРНА СПАДЩИНА Є. ФЕЛІНСЬКОЇ У СВІТЛІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОГО АНАЛІЗУ КІНЦЯ ХІХ–ХХІ СТ.

У статті досліджено мемуарну спадщину Є. Фелінської у світлі літературно-критичного аналізу ХХ–ХХІ ст. Творчість відомої волинянки 1843–1857 рр., яка припала на період пожвавлення літературного руху в державі, у подальшому у зв’язку з відомими подіями суспільно-історичного значення, серед яких січневе повстання 1863–1864 рр., тотальна заборона всього польського, посилення русифікації тощо, була приречена на кількадесятилітнє забуття. Лише від початку ХХ ст. та в перші десятиліття ХХІ ст. постать авторки та її мемуарна спадщина стали об’єктами наукових студій як Польщі, так і в Україні, Білорусі та ін. «Спогади з подорожі до Сибіру…» Є. Фелінської як приклад мемуарів епохи романтизму згадував відомий польський дослідник літератури романтизму С. Буркот, зазначаючи, що описи подорожей не належали до улюблених жіночих тем, адже вони вимагали від автора не лише спостережливості, легкості в обробці обсервацій, а також і різносторонніх знань. Авторка, на думку вченого, створила не лише твір із глибокою інформативністю та багатоаспектним фактажем, але й текст виняткової краси, що одночасно становив собою свідчення незвичного духовного загартування авторки. «Мемуари з життя» Є. Фелінської стали популярним об’єктом досліджень у другій половині ХХ ст., коли набули поширення наукові студії, що стосувалися розвитку регіональної, або так званої тоді кресової літератури. У сучасному літературознавстві творчість Є. Фелінської була об’єктом наукових студій С. Буркота, А. Кучинського, Х. М. Малговської, З. Трояновичової. На окрему увагу заслуговують праці В. Сливовської, яка подала розширену версію життєпису Є. Фелінської та проаналізували її місце й роль у діяльності «Союзу польського народу» Ш. Конарського. І. Венгжин розглядає мемуари авторки як жанрову модифікацію – «провінційні», що дозволяє вести дискусію у вимірі «центр» – «периферія». До найновішого вивчення біографії Є. Фелінської належить праця М. Цвенк. В українському літературознавстві вперше звернувся до творчості мемуаристки В. Єршов, у білоруському – О. Федута.