scholarly journals ЗБЕРІГАННЯ ПЛОДІВ АБРИКОСА З ВИКОРИСТАННЯМ ЛІКАРСЬКО-РОСЛИННИХ ЕКСТРАКТІВ

2019 ◽  
pp. 192-208
Author(s):  
Antonina Dubinina ◽  
Tatiana Letuta ◽  
Vira Novikova
Keyword(s):  
Monilinia Fructicola ◽  
Monilinia Laxa ◽  
Rhizopus Stolonifer

Актуальність теми дослідження. Абрикос характеризується високою інтенсивністю дихання та метаболізму, й найбільшою чутливістю до етилену серед усіх кісточкових плодів – це зумовлює надзвичайно короткий термін зберігання плоду. Раніше недостатньо уваги приділяли подовженню терміну зберігання абрикоса як окремого плоду, тому найчастіше для його зберігання використовували відомі технології: швидке заморожування, регульовану атмосферу та зберігання у спеціальній тарі. Постановка проблеми. Однак такі технології не передбачають запобігання утворенню або розповсюдженню основних грибкових інфекцій абрикоса. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Багаторазове застосування деяких системних фунгіцидів у аграрних господарствах призвело до появи фунгіцид-стійких патогенів. Деякі фунгіциди, особливо фталімідні, спричиняють хімічні травми епідермісу абрикосів. Оскільки використання фунгіцидів під час заготівлі абрикосів є необхідним, але потенційно шкідливим, у країнах Європи вже давно були ініційовані дослідження з розробки природних, ефективних і нетоксичних для плодів абрикоса й споживача фунгіцидних засобів. Уже багато років пріоритетними технологіями зберігання плодів абрикоса є швидке заморожування, регульована атмосфера, зберігання у спеціальній тарі. Однак сучасні технології зберігання не передбачають знищення або пригнічення грибкових інфекцій плодів. Постановка завдання. Метою статті є аналіз літературних джерел щодо існуючих технологій зберігання абрикоса та використання лікарсько-технічної сировини як компонента, що пригнічує основні грибкові інфекції, для подовження зберігання фрукта у свіжому вигляді. Виклад основного матеріалу. Для подовження терміну зберігання нами запропоновано використовувати захисний засіб з антибактеріальними властивостями проти основних грибкових інфекцій абрикоса – грибків роду Monilinia (Monilinia laxa, Monilinia fructicola) та Rhizopus stolonifer. Оскільки важливою характеристикою безпечності речовин, що контактують безпосередньо з продуктами харчування, є мінімальна токсичність і високі антибактерицидні властивості, для застосування в розробці нової технології рекомендовані водні та водно-спиртогліцеринові екстракти рослинної сировини – листя меліси та шавлії, трава вербени. Висновки відповідно до статті. На основі аналізу сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури робимо висновок, що засіб із використанням таких екстрактів може стати новим ефективним антибактерицидним препаратом для зберігання плодів абрикоса у свіжому вигляді.

scholarly journals Efeito da irradiação UV-C no controle da podridão parda (Monilinia fructicola) e da podridão mole (Rhizopus stolonifer) em pós-colheita de pêssegos

2007 ◽  
Vol 32 (5) ◽  
pp. 393-399 ◽  
Author(s):  
Eliane Bassetto ◽  
Lilian Amorim ◽  
Eliane A. Benato ◽  
Fabrício P. Gonçalves ◽  
Silvia A. Lourenço
Keyword(s):  
Monilinia Fructicola ◽  
Rhizopus Stolonifer ◽  
Uv C

Este trabalho teve por objetivo avaliar o efeito da irradiação UV-C no controle in vitro de Monilinia fructicola e Rhizopus stolonifer e no controle das doenças causadas por estes fungos em pêssegos inoculados com ferimento. No experimento in vitro, avaliou-se o crescimento micelial dos fungos em meio BDA após a exposição nas doses de UV-C de 0, 0,26, 0,52, 1,04, 3,13, 5,22, 10,44, 15,66, e 31,32 kJ.m-2 num equipamento com quatro lâmpadas com taxa de fluência de 1,74 mW.cm-2. Nos experimentos in vivo, os frutos foram tratados com irradiação UV-C de forma protetora e curativa. No tratamento protetor, os frutos foram expostos a 1,04 kJ.m-2 por 1 min. e foram inoculados imediatamente após e 16, 24 e 40 h após. No tratamento curativo, os frutos foram inoculados, incubados e irradiados com doses de UV-C de 0, 1,04, 5,22, 10,44, 15,66 e 31,32 kJ.m². Avaliou-se a incidência das doenças e a severidade da podridão parda. No experimento in vitro, apenas as doses aplicadas durante 1 e 10 min. de exposição reduziram o crescimento micelial de M. fructicola enquanto que a aplicação da luz UV-C entre 10-15 minutos reduziu o crescimento micelial de R. stolonifer e a dose aplicada durante 30 minutos inibiu completamente o crescimento micelial deste fungo. Não houve efeito protetor da luz UV-C no controle das doenças. Não houve controle curativo da podridão parda. A irradiação UV-C foi eficiente no controle curativo da podridão mole e o tempo de exposição de 10 min. foi o que apresentou melhor resultado.

Fungicide sensitivity, growth rate, aggressiveness and frost hardiness of Monilinia fructicola and Monilinia laxa isolates

2017 ◽  
Vol 151 (2) ◽  
pp. 389-400 ◽  
Author(s):  
Jovana Hrustić ◽  
Milica Mihajlović ◽  
Mila Grahovac ◽  
Goran Delibašić ◽  
Brankica Tanović
Keyword(s):  
Growth Rate ◽  
Frost Hardiness ◽  
Monilinia Fructicola ◽  
Monilinia Laxa ◽  
Fungicide Sensitivity

scholarly journals Fumigation of Fruit with Short-Chain Organic Acids to Reduce the Potential of Postharvest Decay

Plant Disease ◽  
1998 ◽  
Vol 82 (6) ◽  
pp. 689-693 ◽  
Author(s):  
P. L. Sholberg
Keyword(s):  
Formic Acid ◽  
Fungal Pathogens ◽  
Citrus Fruit ◽  
Penicillium Expansum ◽  
Monilinia Fructicola ◽  
Rhizopus Stolonifer ◽  
Pome Fruit ◽  
Fruit Peel ◽  
Postharvest Decay ◽  
Fruit Decay

Vapors of acetic (1.9 or 2.5 μl/liter), formic (1.2 μl/liter), and propionic (2.5 μl/liter) acids were tested for postharvest decay control on 8 cherry, 14 pome, and 3 citrus fruit cultivars. Surfacesterilized fruit were inoculated with known fungal pathogens by drying 20-μl drops of spore suspension on marked locations on each fruit, placing at 10°C to equilibrate for approximately 24 h, and fumigating by evaporating the above acids in 12.7-liter airtight fumigation chambers for 30 min. Immediately after fumigation, the fruit were removed, aerated, aseptically injured, and placed at 20°C until decay occurred. All three fumigants controlled Monilinia fructicola, Penicillium expansum, and Rhizopus stolonifer on cherry. Formic acid increased fruit pitting on six of eight cultivars and was the only organic acid to increase blackening of cherry stems when compared to the control. Decay of pome fruit caused by P. expansum was reduced from 98% to 16, 4, or 8% by acetic, formic, and propionic acids, respectively, without injury to the fruit. Decay of citrus fruit by P. digitatum was reduced from 86 to 11% by all three acids, although browning of the fruit peel was observed on grapefruit and oranges fumigated with formic acid.

scholarly journals Combination of Hot Water and Ethanol to Control Postharvest Decay of Peaches and Nectarines

Plant Disease ◽  
1997 ◽  
Vol 81 (12) ◽  
pp. 1405-1409 ◽  
Author(s):  
Dennis A. Margosan ◽  
Joseph L. Smilanick ◽  
Gilbert F. Simmons ◽  
Delmer J. Henson
Keyword(s):  
Brown Rot ◽  
Hot Water ◽  
Monilinia Fructicola ◽  
Rhizopus Stolonifer ◽  
Postharvest Decay ◽  
Control Fruit ◽  
Extensive Evaluation

Spores of Monilinia fructicola or Rhizopus stolonifer were immersed in water or 10% ethanol (EtOH) for 1, 2, 4, or 8 min at temperatures of 46 or 50°C to determine exposure times that would produce 95% lethality (LT95). EtOH reduced the LT95 by about 90%. Peaches and nectarines infected with M. fructicola were immersed in hot water alone or with EtOH to control decay. EtOH significantly increased the control of brown rot compared to water alone. Immersion of fruit in water at 46 or 50°C for 2.5 min reduced the incidence of decayed fruit from 82.8% to 59.3 and 38.8%, respectively. Immersion of fruit in 10% ethanol at 46 or 50°C for 2.5 min further reduced decay to 33.8 and 24.5%, respectively. Decay after triforine (1,000 μg ml-1) treatment was 32.8%. Two treatments, 10% EtOH at 50°C for 2.5 min and 20% EtOH at 46°C for 1.25 min, were selected for extensive evaluation. The flesh of EtOH-treated fruit was significantly firmer, approximately 4.4 N force, than that of control fruit among seven of nine cultivars evaluated. No other factor evaluated was significantly influenced by heated EtOH treatments. The EtOH content of fruit treated with 10 or 20% EtOH was approximately 520 and 100 μg g-1 1 day and 14 days after treatment, respectively.

Ethylene biosynthesis and response factors are differentially modulated during the interaction of peach petals with Monilinia laxa or Monilinia fructicola

Plant Science ◽  
2020 ◽  
Vol 299 ◽  
pp. 110599
Author(s):  
Núria Vall-llaura ◽  
Jordi Giné-Bordonaba ◽  
Josep Usall ◽  
Christian Larrigaudière ◽  
Neus Teixidó ◽  
...  
Keyword(s):  
Ethylene Biosynthesis ◽  
Monilinia Fructicola ◽  
Monilinia Laxa ◽  
Response Factors

scholarly journals Characterization of M. laxa and M. fructigena isolates from Hungary with MP-PCR

2012 ◽  
Vol 39 (No. 3) ◽  
pp. 116-122 ◽  
Author(s):  
Sz. Sződi ◽  
H. Komjáti ◽  
Gy. Turóczi
Keyword(s):  
Genetic Diversity ◽  
Brown Rot ◽  
Monilinia Fructicola ◽  
Monilinia Laxa ◽  
Stone Fruits ◽  
Monilinia Fructigena ◽  
Population Structure Analysis ◽  
Total Genetic Diversity ◽  
Biological Methods

Monilinia laxa (Monilia laxa), Monilinia fructicola (Monilia fructicola) and Monilinia fructigena (Monilia fructigena) are the causal agents of brown rot on pome and stone fruits in Hungary. Forty-five isolates collected from different hosts, different years in several orchards were used for characterization of the M. laxa and M. fructigena population in Hungary. The isolates were identified on species level based on morphological and molecular biological methods; out of these 24 were M. laxa, 20 were M. fructigena and 1 was M. fructicola. Populations of the three Monilinia species were studied with microsatellite primers and the degree of genetic diversity within the species was measured. The population structure analysis revealed that genetic diversity within M. laxa subpopulations was H<sub>S</sub>= 0.1599, while within M. fructigena subpopulations was H<sub>S</sub>= 0.2551. The total genetic diversity was H<sub>T</sub>= 0.3846, while genetic diversity between M. laxa and M. fructigena subpopulations was D<sub>ST</sub>= 0.1771. No clustering relationship was observed among isolates by the different years or hosts.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document