Ethylene biosynthesis and response factors are differentially modulated during the interaction of peach petals with Monilinia laxa or Monilinia fructicola

Plant Science ◽  
2020 ◽  
Vol 299 ◽  
pp. 110599
Author(s):  
Núria Vall-llaura ◽  
Jordi Giné-Bordonaba ◽  
Josep Usall ◽  
Christian Larrigaudière ◽  
Neus Teixidó ◽  
...  
2017 ◽  
Vol 151 (2) ◽  
pp. 389-400 ◽  
Author(s):  
Jovana Hrustić ◽  
Milica Mihajlović ◽  
Mila Grahovac ◽  
Goran Delibašić ◽  
Brankica Tanović

Author(s):  
Antonina Dubinina ◽  
Tatiana Letuta ◽  
Vira Novikova

Актуальність теми дослідження. Абрикос характеризується високою інтенсивністю дихання та метаболізму, й найбільшою чутливістю до етилену серед усіх кісточкових плодів – це зумовлює надзвичайно короткий термін зберігання плоду. Раніше недостатньо уваги приділяли подовженню терміну зберігання абрикоса як окремого плоду, тому найчастіше для його зберігання використовували відомі технології: швидке заморожування, регульовану атмосферу та зберігання у спеціальній тарі. Постановка проблеми. Однак такі технології не передбачають запобігання утворенню або розповсюдженню основних грибкових інфекцій абрикоса. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Багаторазове застосування деяких системних фунгіцидів у аграрних господарствах призвело до появи фунгіцид-стійких патогенів. Деякі фунгіциди, особливо фталімідні, спричиняють хімічні травми епідермісу абрикосів. Оскільки використання фунгіцидів під час заготівлі абрикосів є необхідним, але потенційно шкідливим, у країнах Європи вже давно були ініційовані дослідження з розробки природних, ефективних і нетоксичних для плодів абрикоса й споживача фунгіцидних засобів. Уже багато років пріоритетними технологіями зберігання плодів абрикоса є швидке заморожування, регульована атмосфера, зберігання у спеціальній тарі. Однак сучасні технології зберігання не передбачають знищення або пригнічення грибкових інфекцій плодів. Постановка завдання. Метою статті є аналіз літературних джерел щодо існуючих технологій зберігання абрикоса та використання лікарсько-технічної сировини як компонента, що пригнічує основні грибкові інфекції, для подовження зберігання фрукта у свіжому вигляді. Виклад основного матеріалу. Для подовження терміну зберігання нами запропоновано використовувати захисний засіб з антибактеріальними властивостями проти основних грибкових інфекцій абрикоса – грибків роду Monilinia (Monilinia laxa, Monilinia fructicola) та Rhizopus stolonifer. Оскільки важливою характеристикою безпечності речовин, що контактують безпосередньо з продуктами харчування, є мінімальна токсичність і високі антибактерицидні властивості, для застосування в розробці нової технології рекомендовані водні та водно-спиртогліцеринові екстракти рослинної сировини – листя меліси та шавлії, трава вербени. Висновки відповідно до статті. На основі аналізу сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури робимо висновок, що засіб із використанням таких екстрактів може стати новим ефективним антибактерицидним препаратом для зберігання плодів абрикоса у свіжому вигляді.


2013 ◽  
Vol 64 (8) ◽  
pp. 2499-2510 ◽  
Author(s):  
Yun-yi Xiao ◽  
Jian-ye Chen ◽  
Jiang-fei Kuang ◽  
Wei Shan ◽  
Hui Xie ◽  
...  

2012 ◽  
Vol 39 (No. 3) ◽  
pp. 116-122 ◽  
Author(s):  
Sz. Sződi ◽  
H. Komjáti ◽  
Gy. Turóczi

Monilinia laxa (Monilia laxa), Monilinia fructicola (Monilia fructicola) and Monilinia fructigena (Monilia fructigena) are the causal agents of brown rot on pome and stone fruits in Hungary. Forty-five isolates collected from different hosts, different years in several orchards were used for characterization of the M. laxa and M. fructigena population in Hungary. The isolates were identified on species level based on morphological and molecular biological methods; out of these 24 were M. laxa, 20 were M. fructigena and 1 was M. fructicola. Populations of the three Monilinia species were studied with microsatellite primers and the degree of genetic diversity within the species was measured. The population structure analysis revealed that genetic diversity within M. laxa subpopulations was H<sub>S</sub>= 0.1599, while within M. fructigena subpopulations was H<sub>S</sub>= 0.2551. The total genetic diversity was H<sub>T</sub>= 0.3846, while genetic diversity between M. laxa and M. fructigena subpopulations was D<sub>ST</sub>= 0.1771. No clustering relationship was observed among isolates by the different years or hosts.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document