THE SITUATION OF ORTHODOX AND ROMAN CATHOLIC CLERGY IN THE SOVIET UKRAINE IN THE 1920s – 1930s: SOURCE REVIEW

Анотація. Мета дослідження – проаналізувати джерельну базу означеної проблеми, здійснити класифікацію джерел з проблеми, з’ясувати їх інформативну цінність. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше здійснено узагальнювальний аналіз джерельної бази становища християнського духовенства (православного та римо-католицького) в Радянській Україні в 20–30-ті рр. ХХ ст. Висновки. Досліджено винятково писемні історичні джерела. Вони, зі свого боку, поділяються на опубліковані та неопубліковані (архівні) матеріали. Серед вивчених опублікованих джерел є офіційно-нормативні (актові) документи, справочинні, статистичні джерела, джерела особового походження, періодика. Чимало опублікованих документів уміщено у збірниках документів, наукових працях з різних проблем історії християнства та в інших археографічних виданнях. Репрезентативність джерельної бази з означеної проблеми забезпечує комплекс архівних документів двох центральних та кількох обласних державних архівів України. Цей комплекс матеріалів є різноманітним, строкатим, більшість з них становлять законодавчі, статистичні, справочинні матеріали та інші. Джерельна база даної проблеми є достатньо репрезентативною, всі групи джерел характеризуються високою фактографічною і науковою цінністю.

Martyrdom of Roman Catholic clergy in Lager Soldau

W latach 1939–1945 przez obóz w Działdowie (Soldau) przeszło co najmniej 256 duchownych, głównie z diecezji płockiej, a w mniejszym stopniu – łomżyńskiej, warszawskiej, włocławskiej i chełmińskiej. Współczynnik śmiertelności wśród tej grupy więźniów był w lager Soldau bardzo wysoki i ustępował jedynie obozom Dachau i Auschwitz. Ponad jedną trzecią z nich zamordowano lub zamęczono na miejscu. Dla pozostałych Durchgangslager Soldau był punktem tranzytowym na drodze do obozów koncentracyjnych Stutthof, Dachau, Sachsenhausen, Mauthausen. Zdecydowana większość spośród tych, którzy przeszli przez obóz działdowski i doczekali końca wojny, ocalała tylko dzięki wywózce do innego lagru, gdzie mimo ciężkich warunków były większe szanse na przeżycie niż w działdowskim ośrodku zagłady. Żaden z księży, którzy pozostali w Soldau – poza nielicznymi przypadkami zwolnień – nie wyszedł stamtąd żywy.

Romos katalikų dvasininkų tarnybos prasižengimų samprata ir praktika Šiaurės vakarų krašte (po 1863–1864 m. sukilimo – iki XX a. pradžios)

ANNOTATION. This article analyses the concept of the official misconduct of the Roman Catholic clergy in the sphere of the civil authorities in the so-called Northwest region (which comprised the dioceses of Vilnius and Samogitia [Telšiai]) in the decades from the Uprising uf 1863–1864 to the beginning of the 20th century. It also dwells on the legal situation of Catholic clergymen, and the practice of their punishment that developed after the January Uprising. A more detailed inquiry into the ways clergymen were punished for their official misconduct is aimed at disclosing not only the attitude of the civil government towards the clergy, but also the social standing of the clergymen in the society of those times, and the attitude towards their duties. KEYWORDS: Roman Catholic clergy, Russian Empire, dioceses of Samogitia (Telšiai) and Vilnius, official misconduct.

Mass sources on the personnel of the orthodox and Roman-Catholic clergy of the end of the 18th – the beginning of the 20th century

In the archival funds of the Orthodox and Roman-Catholic Consistories at the National Historical Archive of Belarus mass sources on the personnel are stored – clergy lists and service records of clergy. These documents were recorded each year by representatives of clergy and stored at the Consistories. They allow to carry out a wide number of studies on the history of Belarus and neighboring countries, confessions, everyday life, genealogy, etc. However, their use in scientific purposes is problematic, due to their safety and volume of information. The author of the article, through a comparative analysis of the form and content of the sources, defines approaches to creating mass sources on the clergy staff in the workflow of both confessions and the range of basic and additional information in them. The basic information includes personal data, education, work places, penalties, abilities to further work. If service records of Roman-Catholic clergy almost didn’t change through the end of the 18th – the beginning of the 20th century, clergy lists of orthodox clergies changed in four stages gradually including information about clergy’ family, property, etc. The results would help expand the source base and diversify scientific research.