Insecta non gratae: New Distribution Records of Eight Alien Bug (Hemiptera) Species in Turkey with Contributions of Citizen Science

This study is prepared to provide an example for the utility of citizen science in faunistic research, which is becoming popular as a data source, especially for invasive alien species. With the globalization tendency of many living species by human impact, alien species rapidly spread far from their natural distribution range and become invasive in their newly settled ecosystems. Some of these invasive alien species become one of the most important problems for nature. This study focuses on distribution of following eight alien Hemiptera species that have previously been recorded from Turkey: Zelus renardii (Reduviidae), Corythucha arcuata and Corythucha ciliata (Tingidae), Leptoglossus occidentalis (Coreidae), Perillus bioculatus and Halyomorpha halys (Pentatomidae), Stictocephala bisonia (Membracidae) and Metcalfa pruinosa (Flatidae). New distributional and seasonality data for all these species are presented based on observations shared by citizen scientists in the websites Doğalhayat and iNaturalist. New provincial records for each species are given. As a result, it is apparent that citizen science is an important data source, supplies remarkable contribution for increasing the understanding on expansion of invasive alien species as well as providing clear picture on their distribution.

First records of Mustha spinosula and Perillus bioculatus (Heteroptera: Pentatomidae) in Romania

This study provides data on the first known established populations of two allochthonous species in Romania, Mustha spinosula and Perillus bioculatus. Overwintering, host plants and distribution of these two pentatomids (Heteroptera: Pentatomidae) are briefly discussed. We also provide information on color variation in nymphs of Mustha spinosula and report a new host plant for this species.

ХИЖИЙ КЛОП PERILLUS BIOCULATUS (HETEROPTERA, PENTATOMIDAE) ЯК АГЕНТ БІОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ РОСЛИН

Наведено аналіз наукових літературних джерел щодо еколого-біологічних особливостей хижого клопа Perillus bioculatus (Fabricius, 1775) – відомого ентомофага колорадського жука (Leptinotarsa decemlineata Sаy, 1824). Розглянуто доцільність використання даного виду як агента біологічного захисту рослин, зокрема насаджень картоплі (Solanum tuberosum L, 1753). Проаналізовано вітчизняний та европейський досвід акліматизації клопів у 60–70 роках ХХ сторіччя. В Україні локальні популяції Perillus bioculatus виявлені в Степу та Лісостепу, що вказує на екологічну гнучкість та адаптацію виду до місцевих умов, їх сприятливість для його повноцінного розвитку. На цей час біологічні особливості периллюса вивчено досить детально, що є підставою для його господарського використання. Трофічна спеціалізація клопа– представники родини листоїди, зокрема колорадський жук, але у країнах Європи спостерігається живлення іншими видами комах. У другій половині минулого сторіччя в багатьох країнах розпочались активні дослідження з визначення можливостей штучного розведення даного виду Perillus bioculatus як агента біологічного захисту рослин. Особливну увагу було приділено умовам зберігання особин. Оптимальним режимом утримання клопів є: температура повітря – +25–27°С, відносна вологість повітря – 70–75%, фотоперіод – 16 годин день/8 годин ніч. Як свідчить досвід вітчизняної технічної ентомології, для годування клопа у штучних умовах можливе використання личинок мучного хрущака (Tenebrio molitor Linnaeus, 1758.) та великої вощинної молі (Galleria mellonella Linnaeus, 1758). Відзначено перспективність виготовлення штучних поживних сумішей. Для вирощування клопа цілком придатним є обладнання, що використовується для розведення інших ентомофагів. Для потреб біометоду найдоцільніше використання клопа в личинковій стадії, оскільки дорослі комахи здатні покидати місця випуску, особливо за своєї високої щільності. Проте, ефективної технології масового розведення та використання даного виду до цього часу не існує.

Some results of breeding a predatory stink bug of Perillus bioculatus F. (Hemiptera, Pentatomidae) in the Republic of Moldova

The impact of insect artificial diet on the egg production of females was examined for L29 consequently generations of laboratory populations Perillus bioculatus (F.) (Hemiptera: Pentatomidae, Asopinae). Particular attention is paid to the overwintered generation, which plays a key role in the rehabilitation of the predator populations after hibernation. It was shown that with an increase in the number of laboratory generations of a predator (from L13 to L29), egg production of P. bioculatus females significantly decreases – from 16.4-35.7 to 15.0-27.5 eggs / female in terms of the total number of females in the laboratory populations. The proportion of eggs laid by females of winter generation was the lowest when feeding on Galleria mellonella larvae. Was established food preferences among the assortment of native for Republic of Moldova leaf beetles: Entomoscelis adonidis Pallas 1771, Chrysolina herbacea (Duftschmid, 1825) and C. coerulans (Scriba, 1791). P. bioculatus imago overwintered generation refused to feed on E. suturalis larvae and imago, probably because of the isoquinoline alkalods contained in the hemolymph of the leaf beetle. Studies have shown that supplementary feeding with imago of E. adonidis, C. herbacea and C. coerulans increases from 8.3±0.5/50 till 11.2±0.7/104 per day / total egg production of P. bioculatus females of the overwintered generation.