Статтю присвячено проблемі теоретичного обґрунтування діалогу як механізму аксіогенезу особистості в освітньому процесі та виокремлення сутнісних аспектів діалогізації освітнього середовища вищої школи. Обґрунтовано, що провідними цілями сучасної вищої освіти в контексті її гуманітаризації є загальнокультурні орієнтири, які дозволяють замінити власне когнітивний підхід на смислотворчий, де і викладач, і студент є активними суб’єктами освітнього діалогу. Показано, що освітній діалог виступає зовнішньою спонукою внутрішнього ініціювання особистісно-професійного становлення майбутнього фахівця, становлення його ціннісно-смислової сфери, а рівень діалогізації освітнього середовища може слугувати мірилом реалізації особистісно-розвивального потенціалу освіти. На підставі емпіричного дослідження визначено, що у реальному освітньому процесі найбільшою перешкодою у діалогізації освітнього середовища є догматичність, формалізованість освітнього процесу та закритість, стереотипність рольової поведінки викладачів та студентів.
The article is focused on theoretical argumentation of the dialogue as a mechanism for personality axiogenesis in educational process and separation of essential dialogue aspects in higher educational environment. The author argues that general cultural orientations are main goals of modern higher education in the context of its humanization. This allows to replace the actual cognitive approach with sense creation one, where both teacher and student are active subjects of educational dialogue. It is shown that educational dialogue is an external stimulus of internal initiation of personal and professional formation in future specialists, as well as formation of their value- semantic sphere. The level of dialogue in educational environment can serve as a measure of implementation of personality and developmental potential in education. On the basis of empirical research it is determined that dogmatism, formalization of educational process, and closeness, stereotyped role of teachers’ and students’ behavior are the greatest obstacles for educational environment becoming more dialogue driven in real-life educational process.
Educational dialogue on public perception of nuclear radiation
