У статті наголошується актуальність проблеми зростання психосоматичних розладів у дітей молодшого шкільного віку. Медичні працівники в своїй практичній діяльності постійно стикаються з дітьми, патологія яких «ставить їх у глухий кут» у контексті її подолання, тому що не супроводжується видимими змінами з боку соматичного статусу, які не проявляються й при поглибленому дослідженні, але, в свою чергу, супроводжуються змінами в психологічному стані дитини. Особливої уваги потребує вивчення впливу сім’ї на виникнення психосоматичних розладів у дітей, оскільки незалежно від матеріального достатку та економічного становища, навіть при сприятливих факторах розвитку дитини, неконструктивні стилі сімейного виховання можуть провокувати виникнення психосоматичних розладів. Психіка дитини молодшого шкільного віку характеризується особливою вразливістю та недостатнім критичним мисленням щодо того, що відбувається навколо неї. Будучи членом родини, дитина вступає у певні відносини з батьками, які можуть здійснювати на неї як позитивний, так і негативний вплив. Необхідною умовою для психічного розвитку молодшого школяра є гармонійні стосунки в сім’ї, а саме з батьками. Батьки забезпечують відчуття безпеки в дитини, сприяють засвоєнню нею способів поведінки та реагування на певні життєві обставини. Отримані результати проведеного емпіричного дослідження дали змогу виявити особливості впливу сім’ї на виникнення психосоматичних розладів у дітей молодшого шкільного віку; з’ясувати рівень знань й уявлення батьків про завдання, зміст і методи виховання дітей; виявити особливості батьківського ставлення до дитини; визначити ступінь задоволеності дітей своїм положенням у сім’ї.
Література
Александер, Ф. (2006). Психосоматическая медицина. Принципы и применение. Москва: Институт Общегуманитарных Исследований.
Александров, Ю.А. (1993). Пограничные психические расстройства: руководство для врачей. Москва : Медицина.
Антропов, Ю.Ф. (2001). Психосоматические расстройства: курс лекций. Москва : Изд-во Института Психотерапии.
Бажурин, В.Б., Федорова, Г.М., & др. (2010). Основы психосоматики. Донецк : Институт Культуры ДонНТУ.
Билецкая, М.П. (2010). Семейная психотерапия детей с психосоматическими расстройствами (ЖКТ). Санкт-Петербург : Речь.
Бройтигам, В., Кристиан, П., & Рад, фон М. (1999). Психосоматическая медицина. Москва : Гэотар Медицина.
Варга, А.Я., & Драбкина, Т.С. (2001). Системная семейная психотерапия: кратк. лекционный курс. Санкт-Петербург : Речь.
Еремина, Н.Ю. (2015). Психосоматические расстройства у детей в семьях с различными стилями семейного воспитания. Поволжский педагогический вестник, 4(9), 121–126. Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/psihosomaticheskie-rasstroystva-u-detey-v-semyah-s-razlichnymi-stilyami-semeynogo-vospitaniya
Исаев, Д.Н. (1996). Психосоматическая медицина детского возраста. Санкт-Петербург : Речь.
Крейслер, Л. (1994). Психосоматика в психопатологии младенчества. Мать, дитя, клиницист: Сборник, 112–145.
Минияров, В.М. (2006). Педагогическая психология. Часть I. Психология воспитания Самара : Сам ГПУ.
Мозгова, Г.П., Ханецька, Т.І., & Якимчук, О.І. (2021). Психосоматика: психічне, тілесне, соціальне. Хрестоматія: Навчальний посібник. Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова.
Петрюк, П.Т., & Якущенко, И.А. (2003). Психосоматические расстройства: вопросы дефиниции и классификации. Вестник Ассоциации психиатров Украины, 3–4, 133–140. Режим доступа: http://www.psychiatry.org.ua/articles/paper144.htm
Сандомирский, М.Е. (2007). Психосоматика и телесная психотерапия : практ. руководство. Москва : Класс.
Селье, Г. (1992). Когда стресс не приносит горя. Москва : МНПП “РЭНАР”
Старшенбаум, Г.В. (2014). Психосоматика : руководство по диагностике и самопомощи. Ростов-на-Дону : Феникс.
Шнейдер, Л.Б. (2000). Психология семейных отношений. Курс лекций. Москва : Апрель-Пресс; ЭКСМО-Пресс. Режим доступа: http://psychlib.ru/mgppu/SPs/SPs-001.HTM
Эйдемиллер, Э.Г., Добряков, И.В., & Никольская, И.М. (2003). Семейный диагноз и семейная психотерапия. Санкт-Петербург : Речь.
Эйдемиллер, Э.Г., & Юстицкис, В.В. (2008). Психология и психотерапия семьи. Санкт-Петербург : Питер.
Beketova, G., Mozgova, G., Shekera, O., Beketova, N., & Liubava-Stephania (2019). Neurophysiological characteriscs of psychosomatic disorders and psychosomatic pathology in children and adolescents. Wiadomości Lekarskie is abstracted and indexed, tom LXXII, 12 (I), 2282–2288. https://wiadlek.pl/wp-content/uploads/2020/02/WL-12-cz-I-2019.pdf
Dunbar, F. (1935). Emotions and bodily changes. American Journal of Psychiatry, 93(3), 749.
Dunbar, F. (1943). Psychosomatic diagnosis. New York-London : PB Hoeber.
ВПЛИВ СІМ’Ї НА ВИНИКНЕННЯ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ