Duelo y el duelo complicado: Una revisión de la literatura científica en el tiempo

El presente trabajo tuvo como objetivo analizar las propiedades psicométricas del inventario de duelo y duelo complicado se realizó una revisión de la literatura científica en el tiempo, que dando reflejado la búsqueda realizada en publicaciones de artículos científicos en la base de datos como “American Psychiatric Association”, “DSM-V”, “Redalyc”, “Elsevier Atención Primaria”, “ScienceDirect”, “Scielo”, “Medicina Paliativa”, “Journal of Pain & Palliative Care Pharmacotherapy”, “ScienceDirect”, “Research Article Plos Medicine”, “European Journal of Psychotraumatology”, entre otros. En la revisión realizada se incluyeron tanto artículos en inglés como en castellano cuyo tema principal fue el duelo y duelo complicado, se excluyeron aquellos artículos que no cumplieran con este criterio. Se realizó las investigaciones de artículos científicos que toman en cuenta el duelo y duelo complicado en diversas poblaciones, los inventarios que se analizaron son de propiedades psicométricas de diversas escalas. Teniendo en cuenta estos datos y la necesidad de mejorar el proceso de adaptación ante la pérdida de un ser querido, se considera de especial relevancia el análisis de los modelos teóricos psicólogos existentes en la literatura para plantear una síntesis que pueda guiar al profesional en su trabajo.

Alkoholicy wysokofunkcjonujący – trudności diagnostyczne, charakterystyka i modele leczenia

Artykuł prezentuje trudności diagnostyczne związane z nietypowym przebiegiem problemowego picia alkoholu wśród osób wysokofunkcjonujuących (HFA - ang. High Functioning Alcoholics), które nie spełniają często przez kilkanaście lat kryteriów diagnostycznych klasyfikacji DSM-V(Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders), choć cierpią z powodu symptomów nadmiernego picia. Korzystając z koncepcji Sarah Alen Benton wskazuje na typologię cech charakterystycznych dla tej grupy osób oraz czynniki ryzyka picia problemowego, uwidaczniających się w poszczególnych okresach życia, umożliwiające wczesną identyfikację symptomów rozwoju uzależnienia. Wskazuje przy tym na zmianę paradygmatów medycznych w podejściu do picia problemowego: z paradygmatu abstytencji zakładającego nieuleczalność choroby alkoholowej opierającej terapię na dożywotnim zaprzestaniu picia alkohol inspirowanym modelem ruchu Anonimowych Alkoholików, na paradygmat redukcji szkód ukazujący progresywny i przewlekły charakter wspomnianej choroby opierający terapię na naucę picia kontrolowanego. W podejściu terapeutycznym proponowanym pijącym problemowo osobom wysokofunkcjonującym stosowane są oba podejścia.

ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ХВОРИХ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ

Метою статті є обґрунтування методів психологічної реабілітації психосоматичних хворих працездатного віку. Методи дослідження: морфологічний тест життєвих цінностей в інтерпретації В. Сопова та Л. Карпушина для діагностики життєвих цінностей особистості; Вісбаденський опитувальник за методом позитивної та сімейної психотерапії (WIPPF); Гіссенський опитувальник соматичних скарг; «Чотиривимірний опитувальник для оцінки дистресу, депресії, тривоги та соматизації». Клінічний діагноз іпохондричних розладів було констатовано згідно з дослідницькими психодіагностичними критеріями в розділі міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10: клас V. Розлади психіки та поведінки) й DSM-V діагностичних критеріїв. Використано також метод експертних оцінок і бесіду (структурне інтерв’ю за Отто Кернбергом). До критеріїв психосоматичної відповідності оптимального стану функціонування організму в досліджуваних відносимо когнітивний, фізіологічний та поведінковий. Результати: представлено складові моделі «Психологічна реабілітація психосоматичних хворих працездатного віку», яка підкреслює зміст, форми, методи організаційно-методичних засад формування готовності фахівців до професійної самореалізації й безпеки життєдіяльності. Висновки: об’єктивність під час обґрунтування теми забезпечувалася шляхом реалізації неупереджених, некон’юнктурних узагальнень, зумовлених поглядами попередніх дослідників і перевіреної інформації з достовірних джерел. Психокорекційна робота була спрямована на посилення особистісного превентивного ресурсу й включала комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня когнітивного, емоційного й поведінкового інтелекту та пізнавально-базового, пропедевтично-ціннісного, узагальнювально-корекційного й конструктивно-процесуального критеріїв. Представлено рівні відповідності критеріям психосоматичного здоров’я в респондентів, характерними дисфункціями якого є монотонні, емоційно примітивні скарги, які підкріплюються комплектом документів, накопичених за період обстежень. Література Візнюк, І.М. (2019). Психосоматичні кореляти в аспекті розвитку іпохондричної поведінки особистості. Психологічний часопис, 8(7), 174–188. doi:31108/1.2019.5.8.11 Любан-Плоцца, Б., Пельдингер, В., Крегер, Ф., & Леденцах-Гофман, К. (2000). Психосоматические расстройства в общей медицинской практике. Санкт-Петурбург : Издание Института Бехтерева, 2000. Малкина-Пых, И.Г. (2005). Психосоматика: Справочник практического психолога. Москва : Издательство «Эксмо». Спіріна, І.Д., & Вітенко, І.С. (2008). Медична психологія: підручник Дніпропетровськ : АРТ-прес. Менделевич, В.Д. (2005). Клиническая (медицинская) психология. (c. 3–61) Москва : МЕДпресс-информ. Beketova, G., Mozgova, G., Shekera, O., Beketova, & Stephania, L. (2019). Neurophysiological characteriscs of psychosomatic disorders and psychosomatic pathology in children and adolescents. Wiadomości Lekarskie is abstracted and indexed in: SCOPUS, Т.LXXII, 12(I), 2282–2288. Режим доступу:https://wiadlek.pl/wp-content/uploads/2020/02/WL-12-cz-II-2019.pdf

ĐẶC ĐIỂM LÂM SÀNG GIẢM CHÚ Ý Ở TRẺ RỐI LOẠN TĂNG ĐỘNG GIẢM CHÚ Ý

Đặt vấn đề: Rối loạn tăng động giảm chú ý (ADHD) là một rối loạn tâm thần phổ biến ở trẻ em. Biểu hiện giảm chú ý trong rối loạn tăng động giảm chú ý đa dạng nhưng khó nhận thấy dẫn đến chậm chẩn đoán ở trẻ từ đó ảnh hưởng tới hiệu quả điều trị cũng như chất lượng cuộc sống của trẻ. Mục tiêu: Mô tả đặc điểm lâm sàng giảm chú ý ở trẻ rối loạn tăng động giảm chú ý. Đối tượng và phương pháp nghiên cứu: Nghiên cứu mô tả cắt ngang 85 trẻ được chẩn đoán ADHD theo tiêu chuẩn DSM –V tại Bệnh viện Nhi Trung ương từ tháng 8/2020 đến tháng 8/2021. Kết quả: Triệu chứng dễ bị sao nhãng bởi các kích thích bên ngoài và gặp khó khăn trong việc duy trì sự chú ý trong các nhiệm vụ hoặc hoạt động chiếm tỷ lệ cao nhất 88,2%; trẻ bị kích thích bởi âm thanh hơn hình ảnh chiếm 60,0%; trẻ chỉ tập trung vào thứ mình thích chiếm 86,7%; triệu chứng không làm theo hướng dẫn và không hoàn thành việc học, công việc, hoặc nhiệm vụ tại nơi làm việc thì gặp phần lớn trong việc học (97%); triệu chứng né tránh, không thích hoặc không muốn tham gia vào các nhiệm vụ đòi hỏi phải duy trì nỗ lực tinh thần cũng gặp phần lớn trong việc học (96,9%); triệu chứng mất những thứ cần thiết cho các nhiệm vụ hoặc hoạt động thì gặp phần lớn là đánh mất đồ dùng học tập (92,6%); triệu chứng quên trong các hoạt động hàng ngày, việc quên đồ dùng học tập chiếm 94,3%. Kết luận: Triệu chứng dễ bị sao nhãng bởi các kích thích bên ngoài chiếm tỷ lệ cao nhất, trẻ dễ dàng bị kích thích bởi âm thanh. Mặc dù trẻ gặp khó khăn trong việc duy trì sự chú ý trong các nhiệm vụ nhưng trẻ lại có khả năng tập trung vào thứ mình thích. Trẻ đa phần né tránh việc học, đánh mất đồ dùng học tập,quên đồ dùng học tập.

Prevalence of ADHD in children born by mothers consuming Frankincense during pregnancy

Aims: In Iranian culture, due to some narratives from the prophet Mohammad about the use of frankincense during pregnancy for increasing IQ in children, some women consume frankincense during expectancy. This study's goal is to evaluate the relationship between frankincense used during pregnancy and the incidence of ADHD. Methods: In this study, the case group comprised children 4-17 years old referring to Shahid Chamran Pharmacy in Yazd from summer to winter 2018 for receiving Methylphenidate, those with whom a psychologist had identified ADHD based on DSM-V factors. The control group included children of the same age group but without ADHD. For data gathering, a checklist was used with some questions on smoking, family history of ADHD, presence/absence of a specific disease during pregnancy, frankincense used during pregnancy, and a chemical medication consumed during pregnancy. Results: The main result demonstrated that the children whose mothers used frankincense during pregnancy were 0.67 times less likely to be affected by ADHD than those whose mothers did not use this substance. However, the difference failed to be statistically significant (P>0.05). Conclusion: Some studies report that frankincense can bear a positive effect on the development of the brain and possibly adequate formation of dendrites trees, axons and induce proper communication between them, so the impact of frankincense on the brain may be justified by its protective effect against the hyperactive child.

Proceso Enfermero aplicado a Paciente con Trastorno de Duelo

El duelo es una experiencia de vida común pero complicada, con un gran riesgo de desarrollar enfermedades tanto físicas como mentales. En la literatura se ha descrito una condición clínica debilitante después de una perdida y recientemente se ha incluido en el Manual Diagnóstico y Estadístico de los Trastornos Mentales (DSM-V) de la Asociación Americana de Psiquiatría. El trabajo del personal de enfermería en salud mental aplicado al duelo es un proceso complejo, que implica intervenciones independientes y de colaboración con otros profesionales de la salud, como psiquiatría, psicología y tanatología pues requiere deshacer los vínculos y lazos contraídos con el ser querido, y enfrentarse al dolor de la pérdida.

Improving Communication Ability of a Child with Selective Mutism Through “Kita Semua Sahabat” Training

Selective Mutism (SM) is characterized by failure to speak at some period of time in specific social situations (e.g., at school), but can talk in other familiar situations (home). This study aimed to determine the effectiveness of ‘Kita Semua Sahabat’ in improving communication skills in children with SM. The subject was a 5 year-old boy who had been diagnosed based on DSM-V. The research design was a single case experimental design. Interventions were performed using the technique of stimulus fading and contingency management which were packed through the training of ‘Kita Semua Sahabat’. The result showed that there was a significant increase, and communication with stimulus (prompts) had a greater increase than communication without stimulus (child’s initiation). The research showed that Training ‘Kita Semua Sahabat’ is effective to increase communication among children with SM, and more frequent verbal communication happens if more stimuli were given to the child.

Diagnostic Evaluation of Autism Spectrum Disorders, A Health Professional Survey

Background: Since the prevalence and awareness AutismSpectrum Disorders (ASD) is growing day by day, it is crucial to correctly allocate diagnosis of ASD. According to the guidelines, there should be a multi-agency strategy group for diagnosis of ASD. Aim: To find out the diagnostic practices of ASD among different Health Professionals. Place and Duration of Study: Riphah International University, Lahore campus. The study was conducted from October 2017 till March 2018. Methodology: Data was collected from 116 professionals which included Speech-Language Pathologists, Pediatricians, Psychiatrists, Psychologists and Occupational Therapists by using questionnaire. A cross-sectional survey was carried out by using the technique of convenient sampling. Researcher collected the data from Riphah International University in person and some professionals were sent questionnaires online. Results: Majority of professionals provide diagnostic service i.e. 84.4% as a part of multidisciplinary team whereas 15.6% are sole practitioners for giving diagnosis; 51.1% collaborate with other professionals to make a consensus diagnosis and the most frequently used tool by professionals for diagnosing ASD is Childhood Autism Rating Scale CARS (76.7%) and Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders V/IV (DSM V OR IV) criteria (67.8%). Conclusion: The professionals in the current study are using multidisciplinary approach for diagnosing ASD and a small number are sole practitioners. The most frequently used tool for diagnosing ASD are CARS and DSM V OR IV criteria. However, very few practitioners use the diagnostic tool Autism Diagnostic Observation Schedule ADOS and Autism Diagnostic Interview-Revised ADI-R. The professionals who provide diagnosis of ASD are Speech and language Pathologists, Psychologists, pediatricians, psychiatrists and Occupational therapists.

Can animals develop depression? An overview and assessment of ‘depression-like’ states

Describing certain animal behaviours as ‘depression-like’ or ‘depressive’ has become common across several fields of research. These typically involve unusually low activity or unresponsiveness and/or reduced interest in pleasure (anhedonia). While the term ‘depression-like’ carefully avoids directly claiming that animals are depressed, this narrative review asks whether stronger conclusions can be legitimate, with animals developing the clinical disorder as seen in humans (cf., DSM-V/ICD-10). Here, we examine evidence from animal models of depression (especially chronically stressed rats) and animals experiencing poor welfare in conventional captive conditions (e.g., laboratory mice and production pigs in barren environments). We find troubling evidence that animals are indeed capable of experiencing clinical depression, but demonstrate that a true diagnosis has yet to be confirmed in any case. We thus highlight the importance of investigating the co-occurrence of depressive criteria and discuss the potential welfare and ethical implications of animal depression.

High rate of depression in patients with chronic hepatitis C / Taxa elevada de depressão em pacientes com hepatite C crônica

Objetivos: descrever a frequência de depressão em pacientes com hepatite C (HCV) e relacionar com as variáveis biológicas e função hepática. Métodos: estudo transversal, descritivo, de abordagem quantitativa, que avaliou a depressão utilizando os critérios do Manual de diagnóstico e estatístico de transtornos mentais (DSM-V) e a associação com as variáveis biológicas e de função hepática em 85 pacientes com HCV crônica indicados para a terapia antiviral de ação direta (DAA) entre maio de 2018 e 2019. Resultados: detectou-se depressão em 47,1% dos pacientes, predominantemente depressão leve (95%). Entretanto a depressão ocorreu de forma independente das características biológicas, como sexo, idade, escolaridade, comorbidades associadas e da função hepática, como grau de fibrose e genótipo viral. Conclusões: a frequência de depressão foi alta em pacientes com HCV e não teve relação estatística com as características biológicas e função hepática, sugerindo a busca ativa da depressão como estratégia na condução destes pacientes.