scholarly journals ОСОБЛИВОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ, ЯКИМ ВИКОНАНО МІНІ-ІНВАЗИВНІ ДОСТУПИ

2021 ◽  
pp. 50-54
Author(s):  
Н. О. Теренда ◽  
І. О. Стецюк ◽  
М. Б. Тодуров ◽  
Л. Р. Стецюк
Keyword(s):  
Short Form ◽  
Medical Outcomes ◽  
Short Form 36 ◽  
Sf 36 ◽  
Outcomes Study

Мета: визначити доцільність та ефективність проведення протезування аортального клапана з міні-доступу на основі аналізу якості життя пацієнтів через 12 місяців після операції. Матеріали і методи. Опитали 50 хворих, яким виконано протезування аортального клапана у 2019 р. Усіх пацієнтів поділено на 2 групи. У 1-й групі – 25 осіб (20 чоловіків (80 %) та 5 жінок (10 %)) – протезування виконували із поздовжньої серединної стернотомії (ПСС), у 2-й групі – 25 осіб (20 чоловіків (80 %) та 5 жінок (10 %)) – з міні J-подібної стернотомії (МІД). Якість життя оцінювали через 12 місяців після операції за допомогою опитувальника Medical Outcomes Study Short Form 36 (MOS SF-36). Результати. У 25 хворих, яким оперативне втручання проведено через J-подібну міні-інвазивну стернотомію, виявлено статистично значущу зміну оцінки якості життя при аналізі стану психологічного здоров’я ((73,6±1,71) %) порівняно з ПСС ((66,51±1,40) %) (р<0,05). Це говорить про поліпшення якості життя хворих даної групи. У групі з МІД, порівняно з ПСС, ми спостерігали тенденцію до кращих показників фізичного функціонування – (83,60±2,05) % проти (79,80±2,23) %; рольового функціонування, зумовленого фізичним станом, – (74,00±4,45) % проти (68,00±3,67) %; інтенсивності болю – (92,80±3,36) % проти (85,28±2,97) %; загального стану здоров’я – (64,04±2,67) % проти (61,68±3,08) %; життєвої активності – (75,20±2,10) % проти (72,30±1,65) %; соціального функціонування – (90,00±4,01) % проти (83,83±2,50) %; рольового функціонування, зумовленого емоційним ста­ном, – (84,01±5,22) % проти (79,14±3,90) %. Висновки. Пацієнти з міні-інвазивним доступом мають статистично краще психічне здоров’я після втручання, ніж пацієнти із серединною стернотомією. Як результат, у цих пацієнтів менший ризик розвитку депресії, тривоги, переживань, психічних розладів. Інші показники мали тенденцію до вищих результатів при МІД порівняно з ПСС.

scholarly journals Avaliação da qualidade de vida e da perda urinária de mulheres com bexiga hiperativa tratadas com eletroestimulação transvaginal ou do nervo tibial

2011 ◽  
Vol 18 (2) ◽  
pp. 145-150 ◽  
Author(s):  
Maíra de Menezes Franco ◽  
Flaviane de Oliveira Souza ◽  
Elaine Cristine Lemes Mateus de Vasconcelos ◽  
Maurício Mesquita Sabino de Freitas ◽  
Cristine Homsi Jorge Ferreira
Keyword(s):  
Quality Of Life ◽  
Short Form ◽  
Medical Outcomes ◽  
Short Form 36 ◽  
Life Instrument ◽  
Sf 36 ◽  
Outcomes Study

Trata-se de um ensaio clínico prospectivo comparativo que objetivou comparar os efeitos do tratamento com eletroestimulação transvaginal (ET) e do nervo tibial (ENT) sobre a qualidade de vida (QV) e queixas de perda urinária em mulheres com bexiga hiperativa. Participaram 42 pacientes com bexiga hiperativa ou incontinência urinária (IU) mista e foram divididas para tratamento com ET ou ENT. A QV foi avaliada pelo questionário de QV genérico, o Medical Outcomes Study Short Form 36 (SF-36) e um questionário específico para IU, o Incontinence Quality of Life Instrument (I-QOL). Os relatos de perdas urinárias e incômodos ocasionados foram avaliados, respectivamente, por meio do diário miccional de 24 horas e Escala Visual Analógica (EVA). O tratamento foi realizado uma vez por semana, totalizando doze semanas. O grupo da ENT teve melhora significativa em três domínios do I-QOL, na EVA, que avaliou o grau de incômodo causado pela IU e em quatro aspectos do diário miccional. No grupo de ET houve melhora significativa de dois domínios do SF-36, três domínios do I-QOL, na EVA e em quatro aspectos do diário. Houve melhora da QV em ambos os grupos, assim como uma diminuição das queixas de perda urinária, entretanto, o grupo que recebeu ET obteve melhora nos escores em dois domínios do questionário de QV genérico após o tratamento, que teve limitação por aspectos físicos e limitação por aspectos emocionais. O que não ocorreu com o grupo de ENT.

scholarly journals Comparação da percepção da qualidade de vida entre idosos ativos e iniciantes no método Pilates

2015 ◽  
Vol 7 (4) ◽  
Author(s):  
Marcelo De Maio Nascimento ◽  
Emília Cristina Ferreira de Carvalho
Keyword(s):  
Health Survey ◽  
Short Form ◽  
Short Form Health Survey ◽  
Medical Outcomes ◽  
Short Form 36 ◽  
Form Health ◽  
Sf 36 ◽  
Outcomes Study ◽  
Short Form Health

<p><strong>OBJETIVO: </strong>Analisar a variação dos níveis da qualidade de vida (QV) de dois grupos de idosos, ativo e iniciantes, antes e após a participação em um programa de exercícios fundamentado no método Pilates.</p><p><strong>MÉTODO: </strong>Estudo do tipo quase experimental, com pré e pós-teste, com amostra de conveniência. Foram investigadas 40 idosas (60-69 anos), divididas em grupo Pilates (n=19), integrantes de um programa de extensão universitária e grupo Iniciante (n=21), idosas admitidas na modalidade Pilates, do mesmo programa. A intervenção realizada com ambos os grupos compreendeu: 11 exercícios do método Pilates, ao longo de 12 semanas, com duas seções semanais de 50 minutos. Três instrumentos foram utilizados: o questionário sociodemográfico, o Mini-exame do Estado Mental (MEEM) e o <em>The Medical Outcomes Study 36 – Item Short Form Health Survey - Short Form-36 </em>(SF-36). A homogeneidade dos dados foi verificada com o Teste de Shapiro-Wilk, aplicando-se o Teste de Wilcoxon para averiguar a significância dos resultados do pré e pós-teste do SF-36. O nível de significância adotado foi de 5% (p≤0,05).</p><p><strong>RESULTADOS: </strong>Os valores das médias dos domínios do SF-36 para ambos os grupos atingiram níveis entre bom e excelente do teste para o reteste. Um importante resultado é que idosos ativos, quando deixam de praticar o exercício físico, passam a perceber domínios da QV em níveis próximos ou inferiores aos percebidos por idosos iniciantes.</p><p><strong>CONCLUSÂO</strong>: A prática do método Pilates mostra-se eficaz à promoção da saúde física e mental de cidadãos idosos.</p>

scholarly journals Efeitos da prática regular do método Pilates sobre a percepção da qualidade de vida de mulheres sexagenárias e septuagenárias

2018 ◽  
Vol 10 (2) ◽  
Author(s):  
Marcelo De Maio Nascimento ◽  
Pâmala Morais Bagano Rios ◽  
Carolina Nascimento Silva ◽  
Clarisse Mendes Rodrigues ◽  
Emília Cristina Ferreira de Oliveira
Keyword(s):  
Short Form ◽  
Medical Outcomes ◽  
Short Form 36 ◽  
Form Health ◽  
Sf 36 ◽  
Outcomes Study ◽  
Short Form Health

OBJETIVO: Investigar os efeitos de 12 semanas da prática do método Pilates sobre a percepção da qualidade de vida (QV) de idosas sexagenárias e septuagenárias.MÉTODOS: Estudo quase-experimental, realizado com 73 mulheres praticantes regulares do método Pilates, divididas em grupo: G1 sexagenárias (n=54) e septuagenárias (n=19). O programa de treinamento foi composto por 11 exercícios do método Pilates, praticados durante 12 semanas, com duas seções semanais (60 minutos). Quatro instrumentos foram utilizados: questionário sociodemográfico, Índice de Massa Corporal (IMC), Mini Exame do Estado Mental (MEEM) e o questionário SF-36 (The Medical Outcomes Study 36 – Item Short Form Health Survery – Short Form-36). A homogeneidade dos dados foi estabelecida pelo teste de Shapiro-Wilk. Diferenças significativas entre os momentos teste e pós-teste do SF36 foram obtidas pelo teste de Wilcoxon. Dados categóricos foram processados pelo teste de Chi-Quadrado. O nível de significância adotado foi de 5%.RESULTADOS: Verificou-se, em ambos os grupos, aumento dos escores dos oito domínios do SF-36. Diferenças significativas foram verificadas entre sexagenárias nos domínios Capacidade funcional (CF), Aspectos funcionais (AF), Estado geral de saúde (EGS), Vitalidade (V), Aspectos sociais (AS), Aspectos emocionais (AE) e Saúde mental (SM) (p≤0,05), enquanto septuagenárias indicaram significância nas facetas EGS e V (p≤0,05).CONCLUSÕES: 12 semanas de prática do método Pilates mostraram-se eficazes à promoção da percepção da qualidade de vida de mulheres sexagenárias e septuagenárias.

scholarly journals Επιβάρυνση οικογενειών από τη φροντίδα ασθενών με μείζονες ψυχικές διαταραχές και χρήση υπηρεσιών πρωτοβάθμιας φροντίδας υγείας

2016 ◽  
Author(s):  
Βασιλική Σαπουνά
Keyword(s):  
Sense Of Coherence ◽  
Short Form ◽  
Medical Outcomes ◽  
Evaluation Questionnaire ◽  
Short Form 36 ◽  
Sf 36 ◽  
Outcomes Study

Σκοπός: Η παρούσα διδακτορική διατριβή σκοπό είχε να μελετήσει την επιβάρυνση των οικογενειακών φροντιστών ασθενών με μείζονες ψυχικές διαταραχές, των παραγόντων που την επηρεάζουν και τη χρήση των υπηρεσιών πρωτοβάθμιας φροντίδας υγείας από τους οικογενειακούς φροντιστές. Ανάμεσα στους επιμέρους στόχους της ήταν: (α) Η διερεύνηση κατάλληλων εργαλείων εκτίμησης της επιβάρυνσης των οικογενειακών φροντιστών ασθενών με ψυχικές διαταραχές και η επιλογή, η μετάφραση, η στάθμιση και εφαρμογή στην ελληνική γλώσσα ενός αυτοσυμπληρούμενου, δομημένου ψυχομετρικού εργαλείου. (β) Η μελέτη του μεγέθους της επιβάρυνσης, η εξέταση του ρόλου των ψυχοκοινωνικών παραγόντων και η διερεύνηση αξιοποίησης των υπηρεσιών υγείας των οικογενειακών φροντιστών ασθενών με μείζονες ψυχικές διαταραχές στην Κρήτη. (γ) Η συζήτηση των παραγόντων που επηρεάζουν την επιβάρυνση στους Κρήτες και Κύπριους οικογενειακούς φροντιστές και η συσχέτισή τους με το σύστημα παροχής φροντίδας. (δ) Η διερεύνηση των επιπτώσεων που επιφέρει η φροντίδα ασθενών με μείζονες ψυχικές διαταραχές στην ποιότητα ζωής των οικογενειακών φροντιστών.Πληθυσμός μελέτης και μέθοδοι: Για την αξιολόγηση της επιβάρυνσης μεταφράστηκε και σταθμίστηκε στα ελληνικά το ερωτηματολόγιο Involvement Evaluation Questionnaire-European version (ΙΕQ-EU) σε 65 μέλη οικογενειών που φρόντιζαν ασθενείς με μείζονες ψυχικές διαταραχές και ήταν εγγεγραμμένοι στο Αρχείο του Θεραπευτηρίου Ψυχικών Παθήσεων Χανίων Κρήτης. Για την εκτίμηση των συνεπειών από τη φροντίδα ασθενών με μείζονες ψυχικές διαταραχές και τη χρήση υπηρεσιών πρωτοβάθμιας φροντίδας υγείας από τους οικογενειακούς φροντιστές, χρησιμοποιήθηκε η ελληνική έκδοση του ερωτηματολόγιου IEQ-EU σε 140 συγγενείς ασθενών με μείζονες ψυχικές διαταραχές της Ψυχιατρικής Κλινικής του Πανεπιστημιακού Γενικού Νοσοκομείου Ηρακλείου Κρήτης και του Ελληνικού Κέντρου Ψυχικής Υγιεινής και Ερευνών, Παράρτημα Ηρακλείου Κρήτης. Η αξιολόγηση της ποιότητας ζωής και της αίσθησης συνεκτικότητας των οικογενειακών φροντιστών πραγματοποιήθηκε με χρήση επιλεγμένων κλιμάκων, του ερωτηματολόγιου Medical Outcomes Study–Short Form 36 (SF-36) και του ερωτηματολογίου Sense of Coherence (SOC) αντίστοιχα. Για τη διερεύνηση των παραγόντων που επηρεάζουν την επιβάρυνση των οικογενειακών φροντιστών και τη συζήτηση του φορτίου επιβάρυνσης, συμπληρώθηκε η ελληνική έκδοση του ερωτηματολόγιου IEQ-EU και σε 127 Κύπριους φροντιστές ασθενών με μείζονες ψυχικές διαταραχές. Αποτελέσματα: Το ερωτηματολόγιο αξιολόγησης των συνεπειών από τη φροντίδα ασθενών με ψυχικές διαταραχές ΙΕQ-EU προσαρμόστηκε επιτυχώς στο ελληνικό περιβάλλον. Κατά τη στάθμιση του κρίθηκε κατάλληλο για την αξιολόγηση της επιβάρυνσης των οικογενειακών φροντιστών ατόμων με ψυχικές διαταραχές. Το εργαλείο εμφάνισε υψηλή αξιοπιστία και εγκυρότητα, καθώς και υψηλή επαναληψιμότητα στην επαναχορήγηση του μετά από 3 εβδομάδες σε 21 φροντιστές (ICC>0.82). Σχετικά με το δείγμα των 140 κρητών οικογενειακών φροντιστών της μελέτης, των οποίων η πλειοψηφία ήταν γυναίκες, μητέρες των ασθενών, με βαθμολογία συνολικής επιβάρυνσης (m=38.77, SD=15.84), προέκυψε ότι η φροντίδα, σε σταθερή και μόνιμη βάση, ασθενών με μείζονες ψυχικές διαταραχές συνδέεται με επιβάρυνση. Οι πιο κοινές ανησυχίες των φροντιστών αφορούσαν την υγεία του ασθενή, το μέλλον του και την οικονομική του κατάσταση, όταν οι ίδιοι δεν θα μπορούσαν να τους φροντίσουν. Βρέθηκε στατιστικώς σημαντική συσχέτιση μεταξύ φύλου (t =-2.405, p<0.05), γενικής υγείας (t = 0.743, p<0.01), οικονομικής επιβάρυνσης (t = 2.246, p<0.05), αίσθησης συνεκτικότητας των οικογενειακών φροντιστών (t=-0.423, p<0.05) και της συνολικής επιβάρυνσης. Η μελέτη της επιβάρυνσης στους Κρήτες και Κύπριους φροντιστές ανέδειξε ότι οι φροντιστές στην Κύπρο (m=37.42, SD=17.87) βιώνουν συνέπειες από την ενασχόληση τους με τη φροντίδα ασθενών με μείζονες ψυχικές διαταραχές σε μεγαλύτερο βαθμό από αυτό που ανέφεραν οι φροντιστές στην Κρήτη (m=36.28, SD=15.99). Παρά την υψηλή βαθμολογία στην κλίμακα γενικής υγείας, η πλειοψηφία των οικογενειακών φροντιστών ανέφεραν ότι δεν επισκέφτηκαν γενικούς ιατρούς, κοινωνικούς λειτουργούς, ψυχολόγους, ψυχιάτρους και δεν λάμβαναν θεραπεία. Τέλος, από τα ευρήματα της μελέτης φαίνεται να επηρεάζεται αρνητικά η ποιότητα ζωής των οικογενειακών φροντιστών με τους άνδρες φροντιστές να εμφανίζονται σε πλεονεκτικότερη θέση έναντι των γυναικών και στις δύο περιληπτικές μετρήσεις, σωματική (m=67.07, SD=21.45) και ψυχική υγεία (m=59.03 SD=16.53). Επίσης ο γονεϊκός ρόλος, το χαμηλό εισόδημα και οι περισσότερες ώρες φροντίδας του ψυχικά ασθενή φαίνεται να έχουν επιπτώσεις στη σωματική και ψυχική υγεία του οικογενειακού φροντιστή.Συμπεράσματα: Τα παραπάνω ευρήματα αναμένεται να συμβάλουν στην αναγνώριση και πρόβλεψη στους οικογενειακούς φροντιστές ατόμων ψυχικά πασχόντων των σημαντικών νοσηρών ψυχοκοινωνικών επιπτώσεων. Υπογραμμίζουν έτσι την ανάγκη για σχεδιασμό προγραμμάτων για τη στήριξη και ενδυνάμωση του οικογενειακού φροντιστή για να προαχθεί η υγεία, η ευημερία και η ποιότητα ζωής του. Τα αποτελέσματα αυτής της μελέτης έχουν επιπτώσεις όσον αφορά στην πρόληψη της επιβάρυνσης και την έγκαιρη παρέμβαση στα πλαίσια της πρωτοβάθμιας φροντίδας.

scholarly journals Avaliação da qualidade de vida de cuidadores de afásicos

2009 ◽  
Vol 14 (3) ◽  
pp. 394-401 ◽  
Author(s):  
Ivone Panhoca ◽  
Aline Nascimento Rodrigues
Keyword(s):  
Short Form ◽  
Medical Outcomes ◽  
Short Form 36 ◽  
Sf 36 ◽  
Outcomes Study

OBJETIVO: Avaliar a qualidade de vida de cuidadores de afásicos utilizando-se o The Medical Outcomes Study Short Form 36 (SF-36). MÉTODOS: Foram analisados 30 cuidadores de pacientes afásicos, de ambos os gêneros, na faixa etária de 16 a 70 anos. Do grupo controle fizeram parte 30 sujeitos, totalizando assim 60 sujeitos. Todos foram convidados a responder às questões do SF-36. Além disso, foram consideradas as variáveis: gênero, idade, há quanto tempo ocupa a posição de cuidador, grau de parentesco com o paciente, e comprometimento motor (marcha) do afásico. Foram feitas análises de regressão univariada e descritivas para testar as associações entre as variáveis. As pontuações receberam tratamento estatístico utilizando-se o teste U de Mann-Whitney, considerados os objetivos propostos. RESULTADOS: Variáveis como idade, tempo que exerce a função de cuidador, parentesco e comprometimento motor (marcha) da pessoa sob cuidados influenciaram significantemente as questões referentes aos aspectos físicos. Nos aspectos emocionais foram significativas apenas as variáveis idade e parentesco. Nos domínios referentes aos aspectos globais a única variável que influenciou no escore final foi o tempo de exercício da função de cuidador. Em relação aos aspectos físicos e globais, os cuidadores apresentaram escores estatisticamente iguais, enquanto que em relação aos aspectos emocionais observou-se que cuidadores tiveram menor escore do que o grupo controle. CONCLUSÃO: Em aspectos físicos e condições gerais, cuidadores e grupo controle não apresentaram diferenças consideráveis. Já em relação aos aspectos emocionais, os cuidadores apresentam-se mais comprometidos do que o grupo controle.

scholarly journals Qualidade de vida entre consumidores de substâncias psicoativas

2019 ◽  
Vol 15 (3) ◽  
pp. 1-9
Author(s):  
Bárbara Lais da Cruz ◽  
Patricia Ucelli Simioni ◽  
Thais Adriana do Carmo
Keyword(s):  
Short Form ◽  
Medical Outcomes ◽  
Short Form 36 ◽  
Sf 36 ◽  
Outcomes Study

Objetivo: o presente trabalho teve por objetivo descrever a utilização e os resultados obtidos com o instrumento Medical Outcomes Study Short Form -36 item (SF-36) para avaliação de qualidade de vida de pessoas em situação de uso, abuso ou dependência de substâncias psicoativas (SPA). Método: realizou-se um levantamento bibliográfico em artigos e revistas científicas, dissertações e monografias. Resultados: os estudos mostram que o uso de substâncias psicoativas traz prejuízos para saúde e qualidade de vida das pessoas. Conclusão: observa-se que o instrumento SF-36 se mostra válido e confiável para a avaliação da qualidade de vida entre consumidores de SPA e possui em seus domínios algumas dimensões que são bastante sensíveis a avaliação de aspectos da qualidade de vida desta população.

Comparação da qualidade de vida entre estudantes de cursos da saúde de uma universidade pública

2021 ◽  
Vol 11 (1) ◽  
pp. 15-20
Author(s):  
Renalty Ibsen Alves Pereira ◽  
João Victor França Sousa ◽  
Glaucia Posso Lima
Keyword(s):  
Health Survey ◽  
Short Form ◽  
Short Form Health Survey ◽  
Medical Outcomes ◽  
Form Health ◽  
Sf 36 ◽  
Outcomes Study ◽  
Short Form Health ◽  
De Medicina

O presente estudo tem como objetivo analisar os indicadores sociodemográficos e de qualidade de vida dos estudantes dos cursos de saúde da Universidade Estadual do Ceará correlacionando os resultados obtidos entre os cursos. Trata-se de um estudo transversal quantitativo onde 432 estudantes de graduação dos cursos da área da saúde foram voluntariamente convidados a participar. O instrumento utilizado nesta pesquisa para avaliar a qualidade de vida dos estudantes é o genérico “Medical Outcomes Study 36-item Short-Form Health Survey (SF-36) que divide em oito domínios o estudo da qualidade de vida. As características sociodemográficas: sexo feminino (63,6%), sexo masculino 36,3%. solteiros correspondendo a 94,2% e casados 5,09%. Dentre os domínio analisados, vitalidade foi o que menos pontuou nos cursos de medicina (48,17), ciências biológicas (46,56), enfermagem (48,11) e nutrição (59,7). O aspecto menos prejudicado em todos os cursos é o de capacidade funcional, sendo inclusive o único a apresentar valores acima de 80 pontos em todos os cursos, com o menor sendo da ciências biológicas (82,31) e o maior sendo do curso de nutrição (89,40). O estudo identificou que a percepção da qualidade de vida para os estudantes das áreas da saúde apresentou valores semelhantes quando comparados entre si.Os achados deste estudos evidenciam a necessidade das instituições de ensino em preocupar-se com o bem-estar físico e emocional dos seus alunos que pode estar diretamente ligado ao sucesso acadêmico e profissional destes.

scholarly journals Depressão e qualidade de vida em jovens de 18 a 24 anos no sul do Brasil

2011 ◽  
Vol 33 (2) ◽  
pp. 103-108 ◽  
Author(s):  
Mariane Ricardo Acosta Lopez ◽  
Juliane Portella Ribeiro ◽  
Liliane da Costa Ores ◽  
Karen Jansen ◽  
Luciano Dias de Mattos Souza ◽  
...  
Keyword(s):  
Health Survey ◽  
General Health ◽  
Short Form ◽  
Medical Outcomes ◽  
Mini International Neuropsychiatric Interview ◽  
General Health Survey ◽  
Sf 36 ◽  
Outcomes Study

OBJETIVO: Investigar a associação entre depressão e qualidade de vida em jovens de 18 a 24 anos de idade. MÉTODO: Estudo transversal de base populacional, composto por 1.560 jovens de 18 a 24 anos residentes na zona urbana de Pelotas (RS). A seleção amostral foi realizada por conglomerados: da divisão censitária de 448 setores, 97 foram sorteados aleatoriamente. A avaliação da depressão foi realizada através do Mini-International Neuropsychiatric Interview (MINI), e a qualidade de vida foi mensurada pela Medical Outcomes Study Short-Form General Health Survey (SF-36), ambos validados para uso em língua portuguesa. RESULTADOS: A prevalência de depressão foi de 12,6%. A média dos escores de qualidade de vida entre os oito domínios do SF-36 foi menor entre os jovens com depressão, apresentando associação significativa no teste t para todos os domínios (p = 0,000). CONCLUSÃO: Jovens com indicativo de depressão apresentaram menores níveis de qualidade de vida nos domínios explorados.

scholarly journals MELHORA DA QUALIDADE DE VIDA APÓS O TRANSPLANTE RENAL EM COMPARAÇÃO COM O PERÍODO DIALÍTICO: UM ESTUDO EXPLORATÓRIO

2011 ◽  
Vol 14 (3) ◽  
pp. 1557-1560
Author(s):  
Camila Lima ◽  
Maria Aparecida Fadil Romão ◽  
Igor Denizarde Bacelar Marques ◽  
Carmen Mohamad Rida ◽  
Elisa Midori Yagyu ◽  
...  
Keyword(s):  
Health Survey ◽  
Short Form ◽  
Short Form Health Survey ◽  
Medical Outcomes ◽  
Form Health ◽  
Sf 36 ◽  
Outcomes Study ◽  
Short Form Health

Objetivo: Avaliar a qualidade de vida dos pacientes portadores de doença renal crônica após o transplante renal. Método: Trata-se de um estudo transversal, exploratório, que foi realizado em 50 pacientes, utilizando o instrumento que avalia a qualidade de vida, o Medical Outcomes Study 36 Item Short Form Health Survey (SF-36) e variável de classificação econômica após o transplante renal. O resultado do estudo foi comparado com 50 pacientes em hemodiálise, utilizando o mesmo instrumento. Resultados: A mediana dos resultados do SF-36 foram: capacidade funcional 92, aspectos físicos 100, dor 74, estado geral de saúde 63, vitalidade 70, aspectos sociais 87, aspectos emo- cionais 100 e saúde mental 76. Comparando estes resultados com os obtidos em pacientes em hemodiálise, houve melhora na capacidade funcional (92 vs. 80; p<0,05). Os demais componentes do SF-36 foram semelhantes entre pacientes transplantados e dialíticos. Conclusão: Pacientes transplantados renais apresentam melhor qualidade de vida, expressa pelo domínio capacidade funcional do escore SF-36, do que pacientes com doença renal crônica em tratamento dialítico.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document