scholarly journals Aproximación bibliométrica a la Revista de Comunicación (Perú), 2002-2019

2020 ◽  
Vol 19 (2) ◽  
pp. 111-124
Author(s):  
Alonso Estrada-Cuzcano ◽  
Joel Alhuay-Quispe
Keyword(s):  
Web Of Science ◽  
Google Scholar ◽  
H Index ◽  
Publish Or Perish ◽  
America Latina

El estudio presenta un análisis de visibilidad e impacto científico de los artículos aplicados por la Revista de Comunicación entre 2002 a 2019. Los métodos y técnicas empleados son de enfoque bibliométrico a nivel de autor (Lotka, índice de colaboración), artículo (co-ocurrencia) y revista (h-index, citas). Se emplean las fuentes de datos de citas Scopus, Web of Science y Google Scholar, y dos herramientas de análisis: Publish or Perish y VOSviewer. Los resultados encontrados muestran un desempeño óptimo de la Revista de Comunicación que evidencia su posicionamiento como una de las mejores publicaciones seriadas indizadas de América Latina y España que integra un selecto segmento de revistas de comunicación.

scholarly journals Índice H de los investigadores del Sistema Nacional de Investigadores (SNI) del área de las Ciencias Sociales en México

2016 ◽  
pp. 56-79
Author(s):  
Cristina Restrepo-Arango
Keyword(s):  
Web Of Science ◽  
Google Scholar ◽  
Publish Or Perish

Analizar la visibilidad de los investigadores del Sistema Nacional de Investigadores (SNI) en Web of Science (WoS), Scopus y Publish or Perish, mediante la búsqueda del índice h de 240 investigadores nacionales del área V de las ciencias sociales en México en Publish or Perish, Google Scholar Metrics, Web of Science y Scopus. Se encontró que los resultados muestran una gran polarización entre las 4 fuentes consultadas para obtener el índice h. La primera, Publish or Perish es la más incluyente en términos de citación, ya que se basa en las publicaciones que aparecen en el Google Académico y esto favorece enormemente los valores que obtuvieron los investigadores de las ciencias sociales mexicanas en el índice h. La segunda y tercera que son WoS y Scopus se caracterizan por una ausencia generalizada en la indización de revistas mexicanas de las ciencias sociales utilizadas por los investigadores para diseminar sus publicaciones. La cuarta, Google Scholar Metrics es una herramienta abierta y gratuita que al parecer no es usada por los investigadores de las ciencias sociales mexicanas.

scholarly journals RESPONSABILIDAD SOCIAL EMPRESARIAL Y DESEMPEÑO FINANCIERO: UN ANÁLISIS BIBLIOMÉTRICO

2021 ◽  
Vol 18 (32) ◽  
pp. 201-218
Author(s):  
LILIANA ELIZABETH RUIZ ACOSTA ◽  
DAVID ANDRÉS CAMARGO MAYORGA ◽  
OCTAVIO CARDONA GARCÍA
Keyword(s):  
Web Of Science ◽  
Google Scholar ◽  
Publish Or Perish ◽  
Revisión Sistemática

Este artículo presenta un análisis bibliométrico de 994 documento publicados durante el período comprendido entre los años 1973 y 2018. El objetivo fue identificar autores, temáticas y clasificar en clústeres las publicaciones que relacionan los desempeños social y financiero de las empresas. Para ello se hizo una revisión sistemática cuantitativa de la información recuperada de Google Scholar, Dimensions, Scopus y Web of Science utilizando los softwares Publish or Perish y VOSviewer. Como resultado se obtuvieron siete clústeres: responsabilidad sociale implicaciones; responsabilidad ambiental; comunicación y reportes sociales y ambientales; responsabilidad social empresarial y rendimiento financiero; comunicación con el consumidor; ética, contabilidad y herramientas administrativas; sostenibilidad. Además, se encontró que el tema ha generado más artículos pero que estos son cada vez menos citados; que predomina la teoría de los stakeholders como eje principal de la relación entre Responsabilidad Social Empresarial (RSE) y desempeño financiero; y que los documentos provienen principalmente de países angloparlantes que al mismo tiempo son los que más conexiones generan entre sí en las citaciones.

ANALYSIS OF QUOTES FROM ARTICLES PUBLISHED IN “FOLIA TURISTICA” IN 1990-2016

2019 ◽  
Vol 50 ◽  
pp. 7-8
Author(s):  
Tomasz Rusin
Keyword(s):  
Impact Factor ◽  
Core Collection ◽  
Web Of Science ◽  
Empirical Studies ◽  
Google Scholar ◽  
H Index ◽  
Average Impact ◽  
Period Data ◽  
Source Of Information ◽  
Practical Implications

Purpose. The aim of this article is to acquire as much knowledge as possible on the changing impact factor of publications in “Folia Turistica” („FT”) in 1990-2016, the subjects of these works, the most frequently cited articles, and their authors. The aim is also to explore the works citing the articles in the periodical (including the time and countries in which they were written, their subjects, authors, and the sources of the publications). Method. The analysis was conducted from 4 February to 8 March 2019, using Google Scholar and the Scopus and Web of Science (Core Collection) databases. The data acquired was processed using statistical methods. Findings. The analyses found the numbers of citations of articles published in FT and the sum total of citations of published works in 1990-2016 in sources indexed in Google Scholar, Scopus, and Web of Science. This allowed us to establish the changing percentage of citations over the years and the average impact of articles published in various issues of the journal. Based on the data from the analyzed sources, an h-index was established for the journal, with the most frequently cited articles and their fields, as well as the most frequently cited authors of works of articles published in the relevant period. Data collected at Web of Science and Scopus allowed us to establish the number of references to articles published in „FT”, appearing in various years, titles, authors, sources, and fields, and the most often quoted publications published in „FT” and the countries with which these publications were affiliated. Research and conclusions limitations. The analysis concerns citations in Google Scholar and the Scopus and Web of Science (Core Collection) databases, accessed 8 March 2019 and limited to articles published in “Folia Turistica” in period 1990-2016. Practical implications. This analysis could be a source of information for defining the later publishing policies of “Folia Turistica” and a basis for future comparative analyses. Originality. This is the first analysis of citations of articles published in “Folia Turistica”. Type of work. This article presents the results of empirical studies.

Analysis of Quotes from Articles Published in “Folia Turistica” in 1990-2016

2019 ◽  
Vol 50 (2) ◽  
pp. 4-4
Author(s):  
Tomasz Rusin
Keyword(s):  
Impact Factor ◽  
Core Collection ◽  
Web Of Science ◽  
Empirical Studies ◽  
Google Scholar ◽  
H Index ◽  
Average Impact ◽  
Period Data ◽  
Source Of Information ◽  
Practical Implications

Purpose. The aim of this article is to acquire as much knowledge as possible on the changing impact factor of publications in “Folia Turistica” („FT”) in 1990-2016, the subjects of these works, the most frequently cited articles, and their authors. The aim is also to explore the works citing the articles in the periodical (including the time and countries in which they were written, their subjects, authors, and the sources of the publications). Method. The analysis was conducted from 4 February to 8 March 2019, using Google Scholar and the Scopus and Web of Science (Core Collection) databases. The data acquired was processed using statistical methods. Findings. The analyses found the numbers of citations of articles published in FT and the sum total of citations of published works in 1990-2016 in sources indexed in Google Scholar, Scopus, and Web of Science. This allowed us to establish the changing percentage of citations over the years and the average impact of articles published in various issues of the journal. Based on the data from the analyzed sources, an h-index was established for the journal, with the most frequently cited articles and their fields, as well as the most frequently cited authors of works of articles published in the relevant period. Data collected at Web of Science and Scopus allowed us to establish the number of references to articles published in „FT”, appearing in various years, titles, authors, sources, and fields, and the most often quoted publications published in „FT” and the countries with which these publications were affiliated. Research and conclusions limitations. The analysis concerns citations in Google Scholar and the Scopus and Web of Science (Core Collection) databases, accessed 8 March 2019 and limited to articles published in “Folia Turistica” in period 1990-2016. Practical implications. This analysis could be a source of information for defining the later publishing policies of “Folia Turistica” and a basis for future comparative analyses. Originality. This is the first analysis of citations of articles published in “Folia Turistica”. Type of work. This article presents the results of empirical studies.

Informationswissenschaft an deutschsprachigen Universitäten – eine komparative informetrische Analyse

2014 ◽  
Vol 65 (2) ◽  
Author(s):  
Mathilde B. Friedländer
Keyword(s):  
Web Of Science ◽  
Google Scholar ◽  
Heinrich Heine ◽  
H Index

ZusammenfassungUntersucht wurden die Institute für Informationswissenschaft folgender Universitäten: Humboldt-Universität zu Berlin, Heinrich-Heine-Universität Düsseldorf, Karl-Franzens- Universität Graz, Universität Hildesheim und Universität Regensburg. Für die Erhebung der Messdaten dienten die Publikationslisten aller Mitarbeiter, die an den Instituten tätig waren. Für den Zeitraum von 2003 bis einschließlich 2012 wurden über 1.000 Publikationen ermittelt. Indikatoren der szientometrischen Analyse sind die Anzahl der Publikationen, der Dokumenttyp, der Abdeckungsgrad in Fachdatenbanken, die Zitationen und der h-Index. Ausgewählte Fachdatenbanken sind Web of Science, Scopus, Google Scholar, Mendeley, CiteULike und BibSonomy. Auftretende Fehler in den Datenbanken sind genau dokumentiert und Gegenstand der Auswertung. Anhand der erhobenen Werte werden die betrachteten Institute in Relation zueinander gesetzt. Der Vergleich bezieht sich auf den Abdeckungsgrad in den zur Recherche verwendeten Datenbanken, die Produktivität sowie den wissenschaftlichen Einfluss der jeweiligen Institute.

scholarly journals НАУКОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВИХ УСТАНОВ І ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

2021 ◽  
Vol 86 (6) ◽  
pp. 289-312
Author(s):  
Валерій Юхимович Биков ◽  
Олег Михайлович Спірін ◽  
Світлана Миколаївна Іванова ◽  
Тетяна Анатоліївна Вакалюк ◽  
Ірина Сергіївна Мінтій ◽  
...  
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Web Of Science ◽  
Google Scholar ◽  
University Rankings ◽  
H Index ◽  
World University Rankings

У статті розглянуто основні наукометричні показники для оцінювання результативності досліджень наукових установ і закладів освіти та досліджено залежність місця наукових установ і закладів освіти у світових та вітчизняних рейтингах від показників наукометричних баз даних, адже нині наявність закладу в міжнародних рейтингах не лише популяризує заклад, а й надає можливість отримання підвищеного фінансування в цілому, і враховується в конкурсному оцінюванні під час державного або грантового фінансування університетської та академічної науки. Так, серед найзатребуваніших наукометричних показників означено загальну кількість публікацій та h-index (індекс цитувань) –дані, що отримуються з наукометричних баз даних Scopus, Web of Science або ж Google Scholar. Проаналізовано можливості вказаних наукометричних баз та сервісу Бібліометрика української науки (пошук та упорядкування науковців установи за h-index, розподіл учених/публікацій за галузями наук/роками/установами, рейтинг установ за кількістю вчених, h-index яких більше певного числа та ін.) для наукових установ і закладів освіти України загалом та вибірково. Визначено, що у Times Higher Education World University Rankings для визначення місця закладу/установи використовують показник «продуктивність дослідження» (кількість публікацій, опублікованих в академічних журналах, проіндексованих наукометричною базою даних Scopus на одного вченого, масштабовано відповідно до розміру закладу та унормовано за темою) складає 6% від загального внеску визначення позиції; та «цитування» (вплив дослідження) – 30%); у QS World University Rankings – «цитування» (середня кількість цитувань у наукометричній базі даних Scopus за 5 років на викладача, унормована згідно галузі) – 40 % внеску; у Transparent Ranking – цитування у наукометричній базі даних Google Scholar; у Ranking Web або Webometrics використовують дані, отримані Transparent Ranking (внесок наукометричних показників – 50 %); в українських рейтингах – Топ-200 Україна місце закладу визначається за показниками Scopus, у Консолідованому рейтингу вишів України значна частка залежить від h-index Scopus. Наведено дані щодо місць українських закладів вищої освіти в означених рейтингах. Зроблено висновок про необхідність виваженої, свідомої і відповідальної політики наукових установ та закладів освіти щодо даних у профілях працівників задля досягнення найвищих результатів.

Cronica unui eşec academic anunţat: între Google Scholar şi indicele Hirsch

Transilvania ◽  
2021 ◽  
pp. 76-87
Author(s):  
Cristian Ioan Popa
Keyword(s):  
Selection Criteria ◽  
Web Of Science ◽  
Google Scholar ◽  
Bibliographic Databases ◽  
Information Selection ◽  
University System ◽  
H Index ◽  
Higher Education System ◽  
The Subject

The Romanian university system includes periodical or conjunctural evaluations. In most cases, the tools are given by the unanimously recognized bibliographic databases (Scopus and Web of Science) or by the debatable ones (Google Scholar). The latter, which is also the most accessed in such cases, represents the subject of an analysis in which not only the information selection criteria are challenged, but also the means of calculating the h-index. As a case study, the author analyses his own scientific works, thus revealing great discrepancies between the numbers obtained through the services provided by Google Scholar and the real numbers that exceed the former by more than half. This fact indicates an obvious disadvantage for a scholar who is evaluated through the aforementioned tools in which the analysis of the citations plays a key role. Moreover, the present paper shall also discuss other minuses of the higher education system in which certain individuals’ or certain institutions’ hunt for academic visibility has generated a series of chicaneries. The most often used are those that seek interdisciplinary collectives, in which one’s professional participation is minimal, but the professional prestige is maximal.

Scientometrics: Tools, Techniques and Software for Analysis

2019 ◽  
Vol 9 (2) ◽  
pp. 116-121
Author(s):  
V. Jayasree ◽  
M. D. Baby
Keyword(s):  
Bibliometric Analysis ◽  
Literature Search ◽  
Web Of Science ◽  
Software Tools ◽  
Google Scholar ◽  
Scientometric Analysis ◽  
Citation Networks ◽  
Publish Or Perish ◽  
Vos Viewer ◽  
Productive Method

This paper aims to discuss the significance of e-resources on scientometrics study. Tools for scientometric analysis are listed out. Data collected from literature search and website of softwares. Citation tracking tools like Web of science, Scopus and Google Scholar citations, CiteseerX etc., are discussed. Various software tools for bibliometric analysis like Bibexcel, CiteSpace, Histcite, Pajek, Publish or Perish, Scholarometer, VOS viewer-tool for constructing and visualizing bibliometric networks, CitNet explorer – tool for visualizing and analysing citation networks of publications etc are discussed, The study concludes that combination of different software tools can be used for complete scientometric analysis and the familiarization of bibliometric software among students and researchers will help to promote research in scientometrics in a more productive method.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document