INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN PREPARING FUTURE TEACHERS TO WORK WITH GIFTED CHILDREN

The article substantiates the importance of organizing special training of future specialists of psychological and pedagogical profile to work with gifted children. It is emphasized that such children belong to the modern «Alpha generation», whose personal development from the first years of life takes place in the digital space, as well as that the use of information and communication technologies is an important factor in the successful organization of distance learning in higher education in solving the problem of forming innovative, creative, competent teachers of gifted children in particular. It was found out that the communication potential and interactivity of ICT provides the subjects of the educational process opportunities for creative communication, exchange of information, cooperation in performing common tasks, increase interest, deepen knowledge about the phenomenon of giftedness and development of non-cognitive qualities needed for future educators with gifted children. The methodical features of conducting lectures-visualizations on pedagogical disciplines with the use of electronic presentations aimed at forming in future educators components of readiness to work with gifted children are presented. The importance of electronic educational resources in expanding students' knowledge about various aspects of working with gifted children is shown. The experience of creating a virtual teacher's site «Teaching creatively» is presented, in which it is integrated the capabilities of online services in accordance with the didactic purpose, taking into account the age and individual characteristics of gifted children. The teacher's virtual website «Teaching creatively» has a clear structure, its creation involves the use of online services that allow you to design interactive tasks, provide feedback, record educational videos and conduct research. The main conclusion of the study is that the use of information and communication technologies, electronic educational resources in terms of distance / blended learning significantly improves the quality of training of future teachers to work with gifted children.

COMPETENCE APPROACH TO ACADEMIC AND PROFESSIONAL TRAINING OF AUDITORS OF INFORMATION SYSTEMS AND TECHNOLOGIES

An analysis of the specifics of the formation of a set of of competencies formation for the system of academic and professional training of specialists in audit and monitoring of information systems and technologies is carried out. It is determined that the training system should be formed in accordance with the global system of service industry standardization and international requirements and standards. The essence of the competencies formation on the basis of American and European standards in the field of information systems and technologies is revealed. The hierarchical sequence of the implementation of the world system of standardization for audit and quality control of information systems and technologies functioning in order to determine requirements to competences of the auditor of information technologies is defined. Practical tasks of the process of obtaining objective, qualitative and quantitative assessments of the current state of information infrastructure in accordance with the defined criteria, requirements and quality indicators are highlighted. The main features of competencies, skills, knowledge of specialists in audit and monitoring of information systems and technologies formation are identified. Formation of basic academic and professional competencies of specialists in the audit of information systems and technologies on the basis of the domain educational model Competency Model Clearinghouse is presented. It has been created the competence model for formation of the set of knowledge, skills and abilities during organization and support of information systems and technologies audit, control and monitoring. Tasks and concept of specialists’ integral competence are defined. The list of academic and professional competences is formed, basic abilities and skills of specialists in information systems and technologies audit are defined as well. Classes and levels of competencies are determined, as well as correspondent to them positions in the field of audit of information systems and information technologies of the industry sector. Special attention is paid to the international generally oriented approaches to standardization of educational services and competencies levels in accordance with professional requirements to specialists in the field of information technology audit system. Basic levels of professional certification of information systems auditors, which should provide a high quality level of a wide range of services in the field of information technologies and information security, have been determined.

EFFECTIVENESS OF DISTANCE LEARNING DURING COVID-19 PANDEMIC FROM EDUCATIONAL PROCESS PARTICIPANTS’ VIEWPOINT

The educational system of Ukraine, like those of most countries in the world, was not ready for the long-term changes caused by the COVID-19 pandemic. The survey of participants of the educational process revealed that 25% of secondary school students did not start the educational process at all for various reasons, which indicates the need to rethink and restructure the educational process based on new organizational and methodological approaches. The article presents the results of a study of the data of the survey “Challenges of distance learning” conducted by the Institute of Gifted Child of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine from 25.05.2020 to 10.08.2020 on determining the opinion of participants of the educational process in conditions of the COVID-19 pandemic. The purpose of the study was to determine the features of distance learning and identify the disadvantages and advantages of distance education for individual participants (parents, students, educators). The research used statistical methods: summarizing and grouping data and visualization methods for their presentation, the method of testing hypotheses using the chi-square criterion, as well as analysis of variance. Respondents evaluated the effectiveness of forms and means of distance learning for different age groups of secondary school students, in particular, the importance for the educational institution of a unified learning platform, resources, partnership, individual choice of forms and methods of distance learning by the teacher, reasonable workload, weekly planning. Educators evaluate the existing measures to improve the effectiveness of distance learning higher than students and parents. In general, parents' assessment of the effectiveness of remote forms and means is the lowest. The study identified gender characteristics of views on the quality of distance learning. In addition, the survey participants, based on their experience, outlined a vision for the future of the educational system.

ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті визначено актуальність підготовки майбутнього фахівця початкової освіти до застосування цифрових засобів навчання в професійній діяльності. Проаналізувавши значну кількість наукових праць, присвячених цій проблемі, автори визначили аналогічні підходи до її вирішення в різних країнах світу та переважно низький і середній рівні розвитку готовності майбутніх учителів початкової школи застосовувати цифрові освітні засоби в професійній діяльності. У зв’язку з цим стаття репрезентує результати емпіричного дослідження щодо стану сформованості операційно-діяльнісного та проєктивного компонентів готовності майбутніх бакалаврів та магістрів початкової освіти до використання цифрових засобів навчання в професійній діяльності та динаміки розвитку цього особистісного феномену за традиційних умов навчання на ступенях вищої освіти бакалавра і магістра. Методика дослідження полягала в поступовому застосуванні технології квазіпрофесійної діяльності та методу експертних оцінок і подальшому розподілі респондентів за рівнями розвитку компонентів готовності: інтуїтивно-рецептивним, репродуктивним, продуктивним та дослідницько-креативним. Результати проведеного дослідження було піддано кількісному та якісному аналізу, і автори дійшли висновку, що за наявної нині системи професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи рівень розвитку операційно-діяльнісного та проєктивного компонентів його готовності до застосування цифрових засобів навчання є недостатнім. Крім того, автори з’ясували, що серед методів та прийомів роботи зі слайдами презентації в студентів переважають репродуктивні зразки: інформаційний метод, структурні і графічні прийоми опрацювання інформації; респонденти недостатньо орієнтуються в типах слайдів, а також в альтернативних до Power Point програмах розроблення презентацій; майбутні бакалаври та магістри обмежуються застосуванням у презентаціях графічної та текстової інформації; у цифрових навчальних засобах майбутні фахівці початкової освіти використовують переважно анімацію та креолізацію тексту, практично відсутні інфографіка, інтерактивні постери, навчальні комікси, завдання на онлайнових навчальних платформах.

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ СТАРШОКЛАСНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

У статті представлено результати дослідження особливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній діяльності сучасних закладів загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням та спеціальних шкіл для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Висвітлено основні напрямки сучасних наукових досліджень у загальній та спеціальній педагогіці з проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому просторі. З’ясовано ставлення старшокласників з типовим розвитком та їхніх однолітків з порушеннями інтелектуального розвитку до навчання в закладі загальної середньої освіти, зокрема до уроків з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а також мотивацію школярів щодо використання цифрових засобів. Визначено, що переважна більшість школярів зацікавлена в навчанні з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, разом з тим, лише окремі учні використовують цифрові засоби з навчальною метою. На відміну від учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, у яких бракує знань, практичних навичок та немає можливості використовувати цифрові засоби під час навчання, школярі з типовим розвитком використовують їх досить часто. Проаналізовано ставлення педагогів, що працюють з учнями з типовим розвитком та школярами з порушеннями інтелектуального розвитку, до використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі професійної діяльності, визначено пов’язані з цим труднощі. З’ясовано, що значна частина педагогів використовують у роботі інформаційно-комунікаційні технології, здебільшого готові матеріали, які потребують адаптації стосовно конкретних тем, занять, рівня розвитку та можливостей учнів. Водночас педагоги відчувають певні труднощі, пов’язані з недостатнім рівнем власних знань та вмінь, відсутністю необхідного технічного та програмного забезпечення закладів освіти, недостатнім рівнем забезпечення особистим сучасним технічним обладнанням. Частина педагогів віддає перевагу традиційним методам навчання, мотивуючи це шкідливістю впливу використання інформаційно-комунікаційних технологій на розумовий та фізичний стан школярів.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ

У статті актуалізовано проблему сприйняття дистанційного навчання суб’єктами освітнього процесу загалом і в межах закладів фахової передвищої освіти (коледжів). Запропоновано можливий шлях її вирішення, що ґрунтується на порівняльному аналізі думок викладачів і студентів закладів фахової передвищої освіти (коледжів) щодо сприйняття ними дистанційного навчання. Описано досвід використання дистанційного навчання за кордоном як до епідемії коронавірусної інфекції (COVID-19), так і під час її поширення. Узагальнено вітчизняні та іноземні рекомендації щодо впровадження дистанційного навчання. За розробленим авторським опитувальником представлено результати аналізу анкетування суб’єктів дистанційного навчання. Запитання опитувальника стосувались загальної характеристики стану дистанційного навчання в період пандемії та особливостей сприйняття дистанційного навчання викладачами і студентами коледжів. Схарактеризовано умови позитивного сприйняття студентами та викладачами дистанційного навчання. Обґрунтовано появу причинно-наслідкових ланцюжків: «низька якість навчальних матеріалів – низький рівень якості знань – обурення несправедливістю оцінювання – зниження мотивації до навчання» (для студентів) і «відсутність технічної та методичної допомоги – проблеми з вчасним і якісним оцінюванням – конфлікти зі студентами – емоційне напруження і професійне вигоряння» (для викладачів). На основі кореляційного аналізу показано статистично значущий зв'язок у думок студентів і викладачів щодо перспективності дистанційного навчання та неоднозначності результатів дистанційного навчання. Виявлено проблемні психологічні чинники: недосконалий зворотний зв’язок, відсутність емпатії та інтеракції, які здатні мотивувати студентів до навчання; низька самосвідомість і самодисципліна студентів, проблеми з об’єктивністю оцінювання знань. Констатовано потреби (технічні, матеріальні, психологічні, адміністративні) учасників освітнього процесу, які впливають на сприйняття дистанційного навчання. Спроєктовано перспективні розвідки щодо покращення сприйняття дистанційного навчання.

ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ В ОСВІТІ: УПРАВЛІННЯ СТУДЕНТАМИ ВЛАСНОЮ ТРАЄКТОРІЄЮ НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У статті представлено огляд підходів до навчання, а саме: персоналізації, індивідуалізації та диференціації в психологічному й педагогічному контекстах. Розглянуто зміст дефініцій, які є близькими до поняття персоналізації. Представлено перші спроби дослідження персоналізованого підходу в школах та університетах світу, його характерні ознаки й відмінності. Продемонстровано ключову роль студента в освітньому процесі при персоналізованому навчанні, який замотивований на вивчення професійно спрямованих дисциплін, формує та розвиває вміння самостійно працювати, керує власним процесом навчання, плануючи індивідуальний шлях, місце, час і темп діяльності в електронному навчальному курсі. Наставником і помічником студента, модератором цифрового освітнього середовища є педагог. У статті представлено вибудовування індивідуальної освітньої траєкторії студентами закладів вищої освіти та управління персоналізованим навчанням на прикладі навчальних курсів «Інженерна та комп’ютерна графіка» і «Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка». Нові методики й моделі навчання, адаптовані до самостійної роботи, являють собою певну структуру занять, у них наявні методичні розробки залежно від очікуваних результатів навчання, інноваційні види діяльності, підходи до навчання. На основі дослідження презентовано структуру персоналізованого підходу. Відзначено застосування BYOD (Bring Your Own Device – Принеси свій власний пристрій)-технологій у навчальній діяльності як ефективного інструмента для всіх учасників освітнього процесу. Технології сприяють персоналізованому навчанню студентів, спрощують процес оцінювання результатів їх самостійної роботи, автоматизують навчальний процес і дають зворотний зв’язок. Підкреслено, що актуальність значення питання персоналізації зростає в період пандемії через перенесення аудиторних занять в онлайн режим. Подано приклади індивідуальних освітніх траєкторій за освітнім модулем. Проілюстровано завдання для студентів за певним цільовим рівнем на платформі Moodle. Представлено результати використання персоналізованої моделі в освітньому процесі вищої школи.

НАУКОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВИХ УСТАНОВ І ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

У статті розглянуто основні наукометричні показники для оцінювання результативності досліджень наукових установ і закладів освіти та досліджено залежність місця наукових установ і закладів освіти у світових та вітчизняних рейтингах від показників наукометричних баз даних, адже нині наявність закладу в міжнародних рейтингах не лише популяризує заклад, а й надає можливість отримання підвищеного фінансування в цілому, і враховується в конкурсному оцінюванні під час державного або грантового фінансування університетської та академічної науки. Так, серед найзатребуваніших наукометричних показників означено загальну кількість публікацій та h-index (індекс цитувань) –дані, що отримуються з наукометричних баз даних Scopus, Web of Science або ж Google Scholar. Проаналізовано можливості вказаних наукометричних баз та сервісу Бібліометрика української науки (пошук та упорядкування науковців установи за h-index, розподіл учених/публікацій за галузями наук/роками/установами, рейтинг установ за кількістю вчених, h-index яких більше певного числа та ін.) для наукових установ і закладів освіти України загалом та вибірково. Визначено, що у Times Higher Education World University Rankings для визначення місця закладу/установи використовують показник «продуктивність дослідження» (кількість публікацій, опублікованих в академічних журналах, проіндексованих наукометричною базою даних Scopus на одного вченого, масштабовано відповідно до розміру закладу та унормовано за темою) складає 6% від загального внеску визначення позиції; та «цитування» (вплив дослідження) – 30%); у QS World University Rankings – «цитування» (середня кількість цитувань у наукометричній базі даних Scopus за 5 років на викладача, унормована згідно галузі) – 40 % внеску; у Transparent Ranking – цитування у наукометричній базі даних Google Scholar; у Ranking Web або Webometrics використовують дані, отримані Transparent Ranking (внесок наукометричних показників – 50 %); в українських рейтингах – Топ-200 Україна місце закладу визначається за показниками Scopus, у Консолідованому рейтингу вишів України значна частка залежить від h-index Scopus. Наведено дані щодо місць українських закладів вищої освіти в означених рейтингах. Зроблено висновок про необхідність виваженої, свідомої і відповідальної політики наукових установ та закладів освіти щодо даних у профілях працівників задля досягнення найвищих результатів.

USE OF AUGMENTED AND VIRTUAL REALITY TOOLS IN A GENERAL SECONDARY EDUCATION INSTITUTION IN THE CONTEXT OF BLENDED LEARNING

The study examines the problem of using augmented and virtual reality in the process of blended learning in general secondary education. Analysis of recent research and publications has shown that the use of augmented and virtual reality in the educational process has been considered by scientists. However, the target group in these studies is students of higher education institutions. Most of the works of scientists are devoted to the problem of introducing augmented reality into the traditional educational process. At the same time, the use of augmented and virtual reality technologies in the process of blended learning remains virtually unexplored. The study analyzes the meaning of the concept of "blended learning". The conceptual principles of blended learning are considered. It has been found that scholars differ in their understanding of the concept of "blended learning". Sometimes researchers distinguish between the components of blended learning: full-time and online learning. The study presents the special advantages of blended learning and the taxonomy of blended learning. It was found that there are some difficulties in implementing blended learning. The article outlines the practical use of virtual and augmented reality. The definition of augmented and virtual reality is given. The mixed reality is considered as a separate kind of notion. Separate applications of virtual and augmented reality that can be used in the process of blended learning are considered (MEL Chemistry VR; Anatomyou VR; Google Expeditions; EON-XR). As a result of the study, the authors propose possible ways to use augmented reality in the educational process. The model of using augmented and virtual reality in blended learning in general secondary education institutions was designed. It consists of the following blocks: goal; teacher’s activity; forms of education; teaching methods; teaching aids; organizational forms of education; pupil activity and results. Based on the model, the methodology of using augmented and virtual reality in blended learning in general secondary education was developed. The methodology contains the following components: target component, content component, technological component and resultant component. The methodology is quite universal and can be used for any subject in general secondary education. The types of lessons in which it is expedient to use augmented (AR) and virtual reality(VR) are determined. Recommendations are given at which stage of the lesson it is better to use AR and VR tools (depending on the type of lesson).

ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ INSTAGRAM У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ

Інтернет та соціальні мережі в реаліях сьогодення стали основною формою культурного становлення особистості підлітка та мають істотний вплив на його формування. Соціальні мережі прийнято вважати розважальним засобом комунікації, однак, незважаючи на суперечливість даного питання, варто підкреслити їх потужний освітній потенціал: учитель має можливість шляхом цілеспрямованої системи заходів впливати на освітній процес учнів у позаурочній діяльності. Зважаючи на виклики сьогодення, запровадження дистанційного та змішаного навчання освітній потенціал соціальних мереж набуває актуальності та нового звучання. У статті вказано на доцільність використання соціальних медіа, проаналізовано особливості впровадження інтерактивних форм викладання англійської мови для змішаного навчального середовища з використанням мобільних застосунків, представлено та експериментально перевірено методику реалізації тематичного онлайн марафону в соціальній мережі Instagram як чітко структурованої форми роботи, дидактичною метою якої є розвиток мовних та мовленнєвих компетентностей учнів через виконання певних завдань у визначений термін. Під час реалізації педагогічного експерименту з’ясовано особливості взаємодії учнів з соціальними мережами та перевірено доцільність використання соціальних мереж в освітній діяльності на уроках англійської мови. На контрольному етапі проаналізовано й узагальнено динаміку рівнів сформованості кожної окремої компетентності: здатності критично мислити та аналізувати інформацію; розвиток мовної та мовленнєвої компетентності; уміння продукувати та втілювати ідеї, зокрема й завдяки онлайн інструментам; уміння співпрацювати в команді; загальною залученістю учнів до навчання та зацікавленні у вивченні англійської мови. Кількісні значення рівнів встановлено за допомогою методів математичної статистики. У висновках підкреслено необхідність як подальшого вивчення проблематики використання вчителем освітнього потенціалу соціальних мереж та розвитку його цифрової компетентності, так і формування свідомого розуміння учнями ризиків спілкування та взаємодії в мережному просторі.