Unveiling the Experience of IZTECH

Izmir Institute of Technology (IZTECH), a university campus located in a rural area, establishes a different social and spatial relationship with the city and its immediate surroundings. This chapter focuses on assessing the socio-spatial sustainability of the campus before and during the pandemic, together with the evaluation of UI GreenMetric World University Rankings (GreenMetric). The study has the basis of the content analysis of IZTECH GreenMetric evaluations and a critical review of sustainability issues through questionnaire technique applied to campus users, including administrative, academic staff, and students at IZTECH. The multidimensional survey has been designed to grasp the perspectives of the campus users on the sustainability performance of the campus, and to gather some intangible data on the COVID-19 period and its impacts on the use of campus spaces. In conclusion, this chapter is going to suggest a road map to guide sustainability measures of campuses for more adaptable and resilient solutions under unexpected circumstances.

Comprehensive quantitative analysis of TOP-100s of ARWU, QS and THE World University Rankings for 2014–2018

The article examines the global university reputation race, launched in 2003. Between 2003 and 2010, there appeared a cluster of publications on the qualitative comparative analysis of their methodologies, and since 2010, a cluster of publications on the quantitative comparative analysis of university rankings has started to form. The review made it possible to identify a number of unsolved problems concerning the stability of university rankings, aggregation of the number of universities and their Overall Scores (Total Scores) by country in various rankings. Our study aimed at solving these tasks was carried out for TOP-100s of ARWU, QS, and THE rankings. When calculating the fluctuation range of the university rankings, the top twenty of the most stable and most unstable university rankings were identified in the rankings under study. The best values of the aggregated indicators by the number of universities and the Overall Scores were identified for the USA and the UK.

НАУКОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВИХ УСТАНОВ І ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

У статті розглянуто основні наукометричні показники для оцінювання результативності досліджень наукових установ і закладів освіти та досліджено залежність місця наукових установ і закладів освіти у світових та вітчизняних рейтингах від показників наукометричних баз даних, адже нині наявність закладу в міжнародних рейтингах не лише популяризує заклад, а й надає можливість отримання підвищеного фінансування в цілому, і враховується в конкурсному оцінюванні під час державного або грантового фінансування університетської та академічної науки. Так, серед найзатребуваніших наукометричних показників означено загальну кількість публікацій та h-index (індекс цитувань) –дані, що отримуються з наукометричних баз даних Scopus, Web of Science або ж Google Scholar. Проаналізовано можливості вказаних наукометричних баз та сервісу Бібліометрика української науки (пошук та упорядкування науковців установи за h-index, розподіл учених/публікацій за галузями наук/роками/установами, рейтинг установ за кількістю вчених, h-index яких більше певного числа та ін.) для наукових установ і закладів освіти України загалом та вибірково. Визначено, що у Times Higher Education World University Rankings для визначення місця закладу/установи використовують показник «продуктивність дослідження» (кількість публікацій, опублікованих в академічних журналах, проіндексованих наукометричною базою даних Scopus на одного вченого, масштабовано відповідно до розміру закладу та унормовано за темою) складає 6% від загального внеску визначення позиції; та «цитування» (вплив дослідження) – 30%); у QS World University Rankings – «цитування» (середня кількість цитувань у наукометричній базі даних Scopus за 5 років на викладача, унормована згідно галузі) – 40 % внеску; у Transparent Ranking – цитування у наукометричній базі даних Google Scholar; у Ranking Web або Webometrics використовують дані, отримані Transparent Ranking (внесок наукометричних показників – 50 %); в українських рейтингах – Топ-200 Україна місце закладу визначається за показниками Scopus, у Консолідованому рейтингу вишів України значна частка залежить від h-index Scopus. Наведено дані щодо місць українських закладів вищої освіти в означених рейтингах. Зроблено висновок про необхідність виваженої, свідомої і відповідальної політики наукових установ та закладів освіти щодо даних у профілях працівників задля досягнення найвищих результатів.

Communicative Aspect of University Reputation Assessment (on the Case of RUDN University)

This article is concerned with the communicative study of the issue of assessing the reputation of universities. The article presents the concept of "reputation" and its characteristics such as a long-term period of creation, the multiple nature of reputation, the relationship with the values that the audience gives to the company etc. Reputation is seen as the result of communicative interaction with the audience, which allows to create trust and inspire confidence in stakeholders. The authors review the characteristics of the three leading world university rankings: Times Higher Education World University Rankings; Quacquarelli Symonds World University Rankings; The Academic Ranking of World Universities. And also, the article describes the criteria by which these rankings are built. It either observes the indicators that are taken into account in the compilation of reputational ratings for companies and brands. It turns out during the comparing of the criteria for assessing the ratings of universities and the ratings of companies and brands, that emotional components are completely dismissed from the ratings of universities. While compilers of the company’s reputation rankings RepTrak ™ Pulse and the brand’s reputation rankings Interbrand always include them. The article presents the data from a study of the reputation of RUDN University, which the authors conducted by methods of survey and interview in November 2019. They show that an emotional assessment of a university's reputation is more important for an internal audience than a rational one.

Novel World University Rankings Combining Academic, Environmental and Resource Indicators

World university rankings are regarded as an important tool to assess higher education quality. There are several media sources that publish world university rankings every year. These ranking results are mainly based on academic indicators, including research and teaching, with different weightings. However, some of these academic indicators are questionable, which affects the objectivity of the ranking results. In addition, conducting more medical-related studies could enhance the research impact scores. Some universities that devote themselves to enhancing these academic indicators lose sight of their original development goals and directions. To make the rankings more comprehensive, it is necessary to consider different viewpoints in the assessment. In other words, the research question of this paper is: whether considering different kinds of indicators can provide better ranking results? Therefore, in this paper, we introduce a novel ranking approach that combines academic, environmental, and resource indicators based on the Borda count method. The top 100 world universities from the Academic Ranking of World Universities, QS World University Rankings, Times Higher Education World Universities, and U.S. News & World Report are chosen for the analysis. The comparisons between the original and new rankings show that many universities improve in the rankings, while some universities from particular countries drop in the rankings due to the scores obtained from the environmental and resource indicators.

Рейтинг університету як інструмент оцінювання якості освіти

Мета статті полягає в комплексному аналізі методології рейтингування провідних міжнародних та європейських рейтингів університетів. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів абстрагування, аналізу й синтезу, що дало змогу теоретично осмислити явище рейтингування університетів світу. Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці пропозицій з удосконалення міжнародних рейтингів університетів. На підставі аналізу показників, індикаторів і вагових коефіцієнтів найбільш впливових міжнародних рейтингів університетів світу (ARWU, THE, QS World University Rankings, Webometrics, PRSP, CWTS Leiden Ranking, SCImago Institutions Rankings, U-Multirank) констатовано, що склад їх показників варіюється в межах відносно невеликої кількості ключових ознак, вибір яких пов’язаний із мірою доступності даних для аналізу та суб’єктивною позицією розробників щодо першорядних характеристик університету. Зроблено висновок, що рейтингові показники не враховують специфіку організації освітнього, наукового та інноваційного процесів в університеті. У методологіях рейтингування відсутні індикатори, що характеризували б процесс навчання, якість викладання, успішність студентів, міру сформованості їх вміння вчитися та самостійно здобувати нове знання, якщо йдеться про міжнародні рейтинги, і готовність випускників до професійної діяльності в конкретному соціальному контексті конкретної країни, якщо йдеться про національні рейтинги. Наголошено, що маркетинговий механізм оцінювання університетів повинен бути доповнений гуманістичним, який передбачає розуміння процесу навчання як взаємодію студента, викладача й оточуючого середовища. При розробці рейтингів варто чітко визначитися з набором показників для різних за профілем підготовки університетів, обґрунтувати індикатори, їх вагові коефіцієнти та методи підрахунку інтегрального показника.

Trends of Academic Mobility in Russia: Statistical Analysis and Forecasting

Introduction. Currently, the competitiveness of universities is determined by their level of internationalization, which cannot be imagined without academic mobility. This is reflected in world university rankings. Russian universities do not occupy leading positions in these ratings; they are losing their role in the global educational space. Today, it is necessary to make prompt, constructive decisions that contribute to the growth of academic mobility, however, the development of measures in this area is not possible without prospective estimates of indicators characterizing both the development of the internationalization of higher education and growth quality of education. In this regard, the purpose of the presented article is to build predictive scenarios for academic mobility in Russia. Materials and Methods. The research employs statistical methods of time series analysis and forecasting. Prospective values of the number of foreign citizens from various countries studying at Russian universities were obtained on the basis of exponential functions and adaptive forecasting methods. The choice of the model with the best forecast values is based on a formal-logical analysis coupled with a comparison of the main characteristics of accuracy and quality. Results. The article presents predictive scenarios of academic mobility in Russia: regressive, conservative, moderately optimistic. The obtained forecast results determine the possibilities of increasing the competitiveness of Russian education and improving the position of Russian universities in the world rankings only if highquality digital education is formed and developed on the basis of an infrastructure that ensures high technical reliability. Discussion and Conclusion. The proposed methodology and assessments of the prospective values of the targets for the growth of university academic mobility not only substantiate the expansion of the possibilities of using adaptive forecasting methods, which determines the scientific contribution of the study conducted by the authors, but can also be taken into account when adjusting/updating the planned values of indicators introduced into state initiatives to stimulate internationalization of Russian higher education, which points to the high practical importance of this article.

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ СТВОРЕННЯ СТАРТАПІВ СТУДЕНТАМИ

У статті розглянуто методичні підходи до аналізу стартапів, створених студентами: UBI Global World Rankings of Business Incubators & Accelerators (Швеція), методичний підхід сформований на основі моделі «потрійної спіралі» Г. Іцковіца і Л. Лейдесдорффа (Росія), The Female Founders Monitor (FFM) (Німеччина), European University Association EUA Study (Бельгія), The State of European Tech (Великобританія), Startup Ranking (Перу), European Startup Monitor (Німеччина), QS World University Rankings (Великобританія), German Startup Monitor (Німеччина), Global Innovation Index (Швейцарія), Startup Friendliness Index (США). Описано переваги та недоліки використання кожного підходу. У розрізі вищеописаних методичних підходів виокремлено показники, що досліджують стартапи, створені студентами. Здійснено їхній розподіл відповідно до життєвого циклу стартапу та підходів до управління. Їхнє дослідження дозволило сформувати авторський методичний підхід до аналізу створення стартапів студентами. Вона охоплює напрями, вибір яких спирається на наступні визначальні ознаки: аналіз розвитку підприємницьких університетів; аналіз практики розвитку бізнес-інкубаторів при університетах зарубіжних країн; аналіз сфери реалізації та способів фінансування стартапів, створених студентами; аналіз засновників стартапів. Відповідно до 4-х визначальних ознак, здійснено вибір показників для проведення аналізу створення стартапів студентами.

Research Prospects, Higher Education and World University Ranking in China: A Review

This review paper focused on the high-impact research metrics, current state of higher education system and world university rankings of China. First, the research prospects in China described internationally with number of research field. Now, the largest field of research in China is engineering. In recent years, China ranked 1st position for publishing documents & citable documents among the world. China always ranked 1st position in high-impact research metrics on engineering field. The total number of Chinese Nobel laureates are thirteen (13). Secondly, an overview of higher education system in China presented with educational statistics. The enrolment procedure in Chinese universities to participated in National Higher Education Entrance Examination (Gaokao). In the recent years, the acceptance rate of Gaokao have increased. Now the number of high school graduates who attend in university is more than 60%. The number of foreign students has also increased rapidly. Finally, Academic ranking of world universities shown that there are four Chinese university placed in Top 100 university category. The best four Chinese universities are Tsinghua University, Peking University, Zhejiang University & Shanghai Jiao Tong University respectively.

Have Academics’ Citation Patterns Changed in Response to the Rise of World University Rankings? A Test Using First-Citation Speeds

Academics may actively respond to the expectations of the academic status market, which have largely been shaped by the World University Rankings (WURs). This study empirically examines how academics’ citation patterns have changed in response to the rise of an “evaluation environment” in academia. We regard the WURs to be a macro-level trigger for cementing a bibliometric-based evaluation environment in academia. Our analyses of citation patterns in papers published in two higher education journals explicitly considered three distinct periods: the pre-WURs (1990–2003), the period of WURs implementation (2004–2010), and the period of adaption to WURs (2011–2017). We applied the nonparametric Kaplan–Meier method to compare first-citation speeds of papers published across the three periods. We found that not only has first-citation speed become faster, but first-citation probability has also increased following the emergence of the WURs. Applying Cox proportional hazard models to first-citation probabilities, we identified journal impact factors and third-party funding as factors influencing first-citation probability, while other author- and paper-related factors showed limited effects. We also found that the general effects of different factors on first-citation speeds have changed with the emergence of the WURs. The findings expand our understanding of the citation patterns of academics in the rise of WURs and provide practical grounds for research policy as well as higher education policy.