The dynamic changes in metabolic parameters under the influence of combined therapy of patients with arterial hypertension against the background of concomitant type 2 diabetes mellitus and subclinical hypothyroidism

2019 ◽  
Vol 0 (4) ◽  
pp. 28-34
Author(s):  
V.D. Nemtsova ◽  
V.V. Zlatkina ◽  
I.A. Ilchenko
2019 ◽  
Vol 6 (3) ◽  
pp. 132-136
Author(s):  
O. Bilovol ◽  
V. Nemtsova ◽  
I. Ilchenko ◽  
V. Zlatkina

Abstract. INFLUENCE OF HORMONAL DISORDERS ON ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION AND COMORBIDE ENDOCRINOPATHIES Bilovol O.M., Nemtsova V.D., Ilchenko I.A., Zlatkina V.V. Purpose: to investigate the effect of hormonal changes on endothelial dysfunction (ED) in patients with a comorbid course of hypertension (H), type 2 diabetes mellitus (T2DM) and subclinical hypothyroidism (SHT). Methods: 183 patients with  H stage II were divided into 3 groups: Group 1 (n=50) - with isolated H (comparison group); Group 2 (n=63) - with a combined course of H and T2DM; Group 3 (n=70) - with comorbidity of H, T2DM and SHT. Blood pressure levels, carbohydrate, lipid and thyroid metabolism, plasma insulin concentration, insulin resistance (IR) the HOMA-IR index, vascular endothelial growth factor (VEGF-A) plasma levels were investigated. Results: Dyslipidemia was more pronounced in group 2 than in group 1. The addition of SHT was accompanied by a tendency to increase all the atherogenic lipids. IR was observed in all patients groups and was significantly higher than in control group (p<0.05). Significant increase of VEGF-A levels in all patients groups in comparison with the control (p<0.05) was found. In group 2 VEGF-A was lower than in group 1, which is probably due to the protective effect of metformin. Analysis  of the influence of thyroid dysfunction degree on ED revealed significant increase of VEGF-A levels in TSH>6.0 μMU/ml subgroup (352.55±17.64 pg/ml vs 461.74±20.13 pg/ml (p<0.05)). Conclusion: Hormonal disorders contribute to aggravation of endothelial dysfunction in patients with hypertension and comorbid endocrinopathies - type 2 diabetes mellitus and subclinical hypothyroidism. Even minor decrease in thyroid function lead to the progression of endothelial dysfunction. Key words: hypertension, type 2 diabetes mellitus, subclinical hypothyroidism, endothelial dysfunction   Резюме. ВПЛИВ ГОРМОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ НА ЕНДОТЕЛІАЛЬНУ ДИСФУНКЦІЮ УПАЦІЄНТІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА КОМОРБІДНИМИ ЕНДОКРИНОПАТІЯМИ Біловол О.М., Немцова В.Д., Ільченко І.А., Златкіна В.В. Мета: дослідити вплив гормональних змін на ендотеліальну дисфункцію (ЕД) у пацієнтів з коморбідним перебігом артеріальної гіпертензії (АГ), цукрового діабету 2 типу (ЦД2Т) тасубклінічного гіпотиреозу (СГТ). Матеріали та методи: 183 пацієнта з АГ II стадії були розділені на 3 групи: 1-а група (n=50) - з ізольованою АГ (група порівняння); Група 2 (n=63) - з поєднаним перебігом АГ та ЦД2Т; Група 3 (n 70) – з комбінованим перебігом АГ, ЦД2Т і СГТ. Вивчали рівні артеріального тиску, показники вуглеводного, ліпідного і тиреоїдного обміну, концентрацію інсуліну в плазмі, індекс інсулінорезистентності (ІР) - HOMA-IR, рівні васкулоендотеліального фактора росту (VEGF-A) в плазмі. Результати. Ступінь дисліпідемії у 2-й групі була більш вираженою, ніж в 1-й. Приєднання СГТ супроводжувалося тенденцією до збільшення всіх атерогенних фракцій ліпідів. ІР спостерігалася у всіх групах пацієнтів і була достовірно більше, ніж у контрольній групі (р<0,05). Виявлено достовірне підвищення рівнів VEGF-A у всіх групах пацієнтів в порівнянні з контролем (р<0,05). В 2-й групі рівні VEGF-A були нижче, ніж в 1-й групі, що, ймовірно, пов'язано з протективним ефектом метформіну. Аналіз впливу ступеня гіпофункції щитовидної залози на ЕД виявив значне збільшення рівнів VEGF-A в підгрупі TSH> 6,0 мкМ / мл (352,55 ± 17,64 пг / мл і 461,74 ± 20,13 пг / мл відповідно, р <0,05). Висновки. Гормональні порушення сприяють погіршенню ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та супутніми ендокринопатіями - цукровим діабетом 2 типу та субклінічним гіпотиреозом. Навіть незначне зниження функції щитовидної залози призводить до прогресування ендотеліальної дисфункції. Ключові слова:  гіпертензія, цукровий діабет 2 тип, субклінічний гіпотиреоз, ендотеліальна дисфункція    Резюме. ВЛИЯНИЕ ГОРМОНАЛЬНЫХ НАРУШЕНИЙ НА ЭНДОТЕЛИАЛЬНУЮ ДИСФУНКЦИЮ У ПАЦИЕНТОВ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ И КОМОРБИДНЫМИ ЭНДОКРИНОПАТИЯМИ Беловол О.М., Немцова В.Д., Ильченко И.А., Златкина В.В. Цель: исследовать влияние гормональных изменений на эндотелиальную дисфункцию (ЭД) у пациентов с коморбидным течением артериальной гипертензии (АГ), сахарного диабета 2 типа (СД2Т) и субклинического гипотиреоза (СГТ). Материалы и методы: 183 пациента с АГ IIстадии были разделены на 3 группы: 1-я группа (n = 50) - с изолированной АГ (группа сравнения); Группа 2 (n = 63) - с сочетанным течением АГ и СД2Т; Группа 3 (n = 70) - комбинированное течение АГ, СД2Т и СГТ. Изучали уровни артериального давления,  показатели  углеводного, липидного и тиреоидного обмена, концентрацию инсулина в плазме, индекс инсулинорезистентности (ИР)- HOMA-IR, уровни васкулоэндотелиального фактора роста(VEGF-A) в плазме. Результаты. Степень дислипидемии во 2-й группе была более выраженной, чем в 1-й.  Присоединение СГТ сопровождалось тенденцией к увеличению всех атерогенных фракций липидов. ИР наблюдалась во всех группах пациентов и была достоверно больше, чем в контрольной группе (р<0,05). Выявлено достоверное повышение уровней VEGF-A во всех группах пациентов по сравнению с контролем (р <0,05). Во 2-й группе уровни VEGF-A были ниже, чем в 1-й группе, что, вероятно, связано с протективным эффектом метформина. Анализ влияния степени дисфункции щитовидной железы на ЭД выявил значительное увеличение уровней VEGF-A в подгруппе TSH> 6,0 мкМ/мл (352,55 ± 17,64 пг / мл и 461,74 ± 20,13 пг / мл соответственно, р<0,05). Заключение. Гормональные нарушения способствуют ухудшению эндотелиальной дисфункции у пациентов с артериальной гипертензией и сопутствующими эндокринопатиями - сахарным диабетом 2 типа и субклиническим гипотиреозом. Даже незначительное снижение функции щитовидной железы приводит к прогрессированию эндотелиальной дисфункции. Ключевые слова: гипертензия, сахарный диабет 2 тип, субклинический гипотиреоз, эндотелиальная дисфункция     


2011 ◽  
Vol 14 (3) ◽  
pp. 76-79
Author(s):  
Inessa Ivanovna Dubinina ◽  
Tatiana Vladimirovna Karapysh ◽  
Nina Fedorovna Nosova

Aim. To study changes of metabolic parameters and neurologic manifestations in patients with type 2 diabetes mellitus and concomitant primaryhypothyroidism under effect of combined therapy. Materials and methods. 62 patients with distal neuropathy (DN) including 16 with DM2 and primary hypothyroidism (PHT) (group 1), 32 DM2patients without thyroid pathology (group 2), and 15 patients with PHT without DM (group 3). The patients were matched for age and durationof all above diseases. They were treated by alpha lipoic acid-based drugs: thioctacid, thiogamma, berlithion, octolipen (600 U/d i/v), vitamins B:milgamma, combilipen (2 ml/d i/m) for 12 weeks. All measurements were made at admittance, 21 days and 12 weeks after it. The efficacy of therapywas estimated from changes in HbA1c levels, fasting and postprandial glycemia, lipid metabolism. DN was diagnosed using NSS, TSS, NDS, NDSm,and NIS-LL scales. Results. Combined therapy of patients with DM2 and PHT resulted in a decrease of HbA1c levels within 12 weeks, fasting and postprandialglycemia within 21 and 12 weeks respectively. Compensation of PHT led to a decrease of total cholesterol and triglyceride levels within 12 weeks.Subcompensation of carbohydrate metabolism (postprandial glycemia) improved neurologic symptoms within 21 weeks in all patients (NSS and TSSscales). The same effect was documented within 12 weeks in patients without thyroid pathology (NSS, TSS, NDS, NDSm, and NIS-LL scales). Inthose with PHT beneficial effect was revealed only using the NIS-LL scale. The worst outcome of therapy estimated from NSS, TSS, NDS, NDSm,and NIS-LL scales was documented in patients with DM2+PHT probably due to additional effect of thyroid pathology on the severity of DN. Conclusion. The use of NSS, TSS, NDS, NDSm, and NIS-LL scales makes it possible to reveal changes in the severity of sensorimotor disturbancesin DN patients depending on metabolic parameters modified by pathogenetic therapy.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document