У статті досліджено вплив Суду Європейського Союзу (ЄС) на впровадження і застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що викликало безпрецедентні політичні, економічні та правові реформи в Україні. Зокрема, розглядаються конституційні виклики, які постали перед державою під час виконання Угоди в правовій системі.
Крім того, досліджено два питання. Перше – ефективне впровадження та застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в українській правовій системі. Друге – сумісність і відповідність Угоди Конституції України. Проаналізовано останні політичні та правові події в Україні через призму ефективної реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і зростання проєвропейського правового активізму в державі. На закінчення стверджується, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС посилює пристосованість національного конституційного устрою до цілей досягнення європейської інтеграції та застосування європейських спільних цінностей в Україні.
Угода про асоціацію між Україною та ЄС створила стійку інституційну та правову основу для застосування acquis ЄС (правового доробку ЄС), включаючи прецедентне право ЄС та комплексне законодавче наближення між законодавством України та ЄС. Однак інституційні реформи, які вже відбулися, не можна вважати цілком достатніми. Верховній Раді України не вдалося запровадити основні та процедурні засади для застосування та впровадження Угоди в правовий порядок України. Однак ця прогалина частково заповнюється зростаючим судовим активізмом в Україні. Вітчизняні судді вже почали посилатися на Угоду про асоціацію між Україною та ЄС і відповідні частини acquis ЄС у своїх рішеннях, тим самим закладаючи основу для регулярного застосування загальних принципів права ЄС у процесі виконання й імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
