South African Journal of Business Management: Annual editorial overview 2021

No abstract available.

РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Переорієнтація сучасної вищої освіти на парадигму студентоцентризму потребує перегляду змісту особистісної підготовки майбутніх фахівців. Особливого значення ця проблема набуває в межах підготовки майбутніх фахівців спеціальної освіти, де особистісна компетентність є однією із провідних умов успішної професійної реалізації. Складність особистісної підготовки фахівця спеціальної освіти полягає й в тому, що перелік важливо необхідних особистісних якостей педагога має корелювати зі специфікою нозології дітей, із якими він у подальшому буде працювати. Важливими якостями в роботі майбутнього фахівця спеціальної освіти є толерантність, емпатійність, емоційна стійкість, сенситивність до емоційних станів дітей, здатність вербалізувати і демонструвати власні емоції, вміти заохочувати та надихати інших. Сукупність зазначених якостей утворює такий складний феномен, як емоційний інтелект майбутнього фахівця. Емоційний інтелект (ЕІ) є багатокомпонентним явищем, що інтегрує внутрішньоособистісну і зовнішньоособистісну складову. Емоційний інтелект належить до ТОП-10 провідних soft skills, які забезпечують успішність професійної самореалізації. В статті висвітлено теоретичний аналіз підходів до розуміння емоційного інтелекту в психолого-педагогічній літературі, подано результати діагностики рівня розвитку емоційного інтелекту майбутніх фахівців спеціальної освіти за тестовою методикою Д. Люсіна «ЕмІн». Проведено якісний аналіз особливостей розвитку емоційного інтелекту майбутніх фахівців спеціальної освіти. З’ясовано, що здобувачі спеціальності 016 Спеціальна освіта без цілеспрямованого формування емоційного інтелекту переважно володіють помірним і середнім рівнем розвитку ЕІ. Розкрито основні напрями змісту тренінгової програми з розвитку емоційного інтелекту в майбутніх фахівців спеціальної освіти. Подана програма сприяє розвитку основних складових емоційного інтелекту (ідентифікації та диференціації емоцій, сенситивності та емпатійності до інших), сприяє підвищенню емоційної стійкості здобувачів спеціальності 016 Спеціальна освіта. Література Бондар, В.І. (2010). Інклюзивне навчання та підготовка педагогічних кадрів для його реалізації дефектолога. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія, 15, 39–42. Бондарчук, О.I. (2012). Психологічна компетентність фахівця: зміст та основні підходи. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського: Зб. наук. праць. Серія «Психологічні науки», 8, 30–35. Мамічева, О. (2011). Психологічні аспекти формування професійної стійкості дефектолога. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія, 19, 297–301. Люсин, Д.В., & Ушаков, Д.В. (2004). Социальный интеллект: теория, измерение, исследование. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН». Синьов, В.М. (2007). Модернізація підготовки фахівців в галузі корекційної освіти в Україні. Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології: збірник наукових праць, 267–270. Шульженко, Д.І. (2009). Основи психологічної корекції аутистичних порушень у дітей (Монографія). Київ : Слово. Bar-On, R. (2011). Emotional Intelligence: An Integral Part of Positive Psychology. South African Journal of Psychology, 40(1), 54–62. Salovey, P., & Mayer, J.D. (1990). Emotional intelligence. Imagination, cognition and personality, 9(3), 185–211.

Mmino wa bana (Children’s Songs) as a Determinant of Reading Recorded Knowledge among Rural Teenagers in Ga Molepo, South Africa

<p>The National Library of South Africa (NLSA) in conjunction with the Department of Sport, Arts and Culture (DSAC) and UNISA’s Information Services Department hosted the National Reading Summit from 24 to 26 March 2021.</p><p>The National Reading Summit responded to national reading initiatives as well as the National Reading Survey that was commissioned by the Department of Sport, Arts and Culture through the South African Book Development Council (SABDC) published in 2017. The survey found that a lot more needs to be done if we are to achieve significant literacy levels.</p><p><br></p><p>This pre-recorded virtual presentation was featured on the last day of the National Reading Summit. More details on the research is available in a peer reviewed article that was published on 27 May 2021 in Vol. 38 No.1 of <i>Mousaion: </i>The South African Journal of Information Studies.</p>

Mmino wa bana (Children’s Songs) as a Determinant of Reading Recorded Knowledge among Rural Teenagers in Ga Molepo, South Africa

<p>The National Library of South Africa (NLSA) in conjunction with the Department of Sport, Arts and Culture (DSAC) and UNISA’s Information Services Department hosted the National Reading Summit from 24 to 26 March 2021.</p><p>The National Reading Summit responded to national reading initiatives as well as the National Reading Survey that was commissioned by the Department of Sport, Arts and Culture through the South African Book Development Council (SABDC) published in 2017. The survey found that a lot more needs to be done if we are to achieve significant literacy levels.</p><p><br></p><p>This pre-recorded virtual presentation was featured on the last day of the National Reading Summit. More details on the research is available in a peer reviewed article that was published on 27 May 2021 in Vol. 38 No.1 of <i>Mousaion: </i>The South African Journal of Information Studies.</p>

Sacrifice is a step beyond convenience: A review of convenience sampling in psychological research in Africa

Orientation: Articles from three African psychology journals were reviewed to indicate their use and reporting practices of convenience samples.Research purpose: Method-relevant sections of empirical research reports (qualitative, quantitative, mixed method, etc.) were categorised to establish current method use and reporting practices as well as the methodological standards of convenience sampling in three African psychology journals from 2018 to mid-2020.Motivation for the study: Convenience sampling is the most popularly used sampling method in psychology. However, little attention is paid to sampling composition and sampling methods in articles, which influences trustworthiness, generalisability and replication of results. Psychology is also experiencing criticism because of the lack of non-Western, educated, industrialised, rich and democratic (WEIRD) samples.Research approach/design and method: A systematised review design was followed to purposively collect and categorise articles that used convenience samples as a sampling approach (n = 139) from the South African Journal of Industrial Psychology, the South African Journal of Psychology and the Journal of Psychology in Africa.Main findings: General reporting practices included sample size, gender, country, sample source (e.g. university) and age. Other sample characteristics indicate that studies were primarily conducted with South Africans speaking Afrikaans or English. English was mainly used to collect data from primarily black (African) and white (Caucasian) racial groups. Participants were largely female from university or college. Some sample differences such as sample size were also noted between qualitative and quantitative research methods. African journals’ reporting practices of sample characteristics were found to include standards and frequencies similar to or higher than those of international journals.Practical/managerial implications: Journals should pay attention to their role in influencing the reporting practices and standards of convenience samples and consider incorporating the presented categories.Contribution/value-add: The use of convenience sampling in African psychology journals is presented along with the potential of African research to provide non-WEIRD samples in psychology. Recommendations for improving the use of this sampling method are highlighted.

Frequently asked questions about African psychology: another view

The South African Journal of Psychology, in pages 273–279, of 2017, published a very important and commendable editorial by Kopano Ratele aimed at re-igniting the debate on issues surrounding ‘decades-old confusion about the definition, scope, impetus for, and ultimate aims of an African psychology within South Africa (SA)’. His incisive contribution in response to these issues was submitted under the title: Frequently asked questions about African psychology. In attempting to join this debate, the aim is not to challenge but to complement the fine responses made by Ratele (2017b) to the questions he had raised. Specifically, the aim of this article is to keep this important debate about the state of African psychology alive by showing that there are still some unexplored questions about African psychology that need to be raised and responded to. It is the conviction of the present author that it is through such debates that a better understanding of the meaning and scope, and vision and mission of the nascent academic discipline of African psychology could be achieved.

South African Journal of Business Management: Annual editorial overview 2020

No abstract available.

South African Journal of Sports Medicine: What happened in 2020 and plans for 2021

no abstract