NETIQUETTE: Penguatan Soft Skill Netizen untuk Generasi Berkarakter

The virtual world is not a world without borders so we are free to do anything. But as in the real world that has norms, ethics and etiquette, in cyberspace also requires a netiquette. Netiquette as a healthy internet moral regulation is needed so that digital communication between netizens runs harmoniously and respect each other and away from conflict and deviant behavior so as to make the lives of netizens become more comfortable (comfort life). The implementation of netiket if done continuously in the long term will have a positive impact on netizens and their social environment. The positive impact for netizens towards strengthening their soft skills will form a generation of character, integrity, morality, having a healthy mentality, and getting appreciation from others who can be reinforcement for him to continue to do good to others. The positive impact on the environment makes interactions in the social environment healthier in more human communication patterns in their interaction patterns.In fact, there are still many disputes, violations and crimes that are implicated in social media and online media. For example: the rise of pornographic content, hate speech content, hoax issues, cyberbullying, insults, online fraud, digital sexual crimes, child trafficking, online prostitution, and various other cyber crimes. Based on the problems in the virtual world, the research entitled "Netiquette Strengthening Soft Skills Netizens for Generation of Character" aims to compare the phenomenon of ethical violations in social media and online media conducted by netizens associated with ethical guidelines in cyberspace (netiquette). This research uses qualitative methods with a literature review approach.

Business employability for late millennials: exploring the perceptions of generation Z students and generation X faculty

Purpose The paper aims to explore employability in business as perceived by Generation Z (late millennials) business students and faculty. It focuses on perceptions regarding necessary employability skills from the diverse standpoints of two different groups of stakeholders within one Higher Education Institution. Design/methodology/approach The paper uses a Mixed Qualitative Design approach including a core and a supplementary component; Generation Z student perceptions are initially identified through a thematic analysis of students’ research reports on employability. These perceptions are then further contextualized through findings from a series of personal interviews conducted with Generation X academics in the same institution. Findings The findings support the two basic dimensions of perceived employability, work readiness and employability skills, for which students and educators hold similar notions. Both stakeholders distinguish between “hard” and “soft” skills, but filter their relative importance through a generational lens. An emerging finding was the link between personality traits and perceived employability skills. Originality/value The paper examines the much-debated issue of perceived employability through the eyes of Generation Z students; research on employability perceptions of Generation Z is, to date, limited. The topic is timely, as Generation Z is the newest generation entering the business job market. In addition, the paper adds to the emerging contemporary stream of literature exploring employability in the field of business education.

РОЗВИТОК ТВОРЧОСТІ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МЕТОДОМ КАФЕТЕРІЮ

У статті наведено приклад рейтингової системи оцінки успішності освітньої діяльності закладу вищої освіти. Автори наголошують, що така система буде мотивувати збагачення творчого потенціалу та повністю забезпечувати формування траєкторії розвитку особистості. Спираючись на сучасні наукові праці, автори дослідили поняття «творчість» та відзначили важливість творчого складника для формування hard-skills та soft-skills. У статті зазначається, що для здобувачів освіти більшості спеціальностей розвиток творчого складника залишається на другому плані. Автори переконані, що набуття професійних знань, умінь та навичок має відбуватися у тісному взаємозв’язку з розвитком творчого потенціалу. Складність використання повною мірою творчого складника в освітньому процесі пов’язана в тому числі і з тим, що специфічність поняття «творчість» ускладнює процес його оцінювання. Оцінювання є важливою складовою частиною організації навчального процесу. Автори підкреслюють основні протиріччя, що виникають під час оцінки творчого складника. У літературі питання пошуку шляхів розвитку творчості переважно полягає у застосуванні різних форм і методів організації занять. У роботі запропонована система оцінювання успішності результатів освітньої діяльності, в основі якої лежить принцип «кафетерію». Основна ідея полягає у наявності двох складових частин оцінювання: обов’язкової (спрямованої значною мірою на перевірку знань та вмінь) та варіативної (яка забезпечує прояв творчості та формування траєкторії особистого розвитку). Автори наводять приклад обов’язкової та змінної складових частин системи оцінювання для окремих дисциплін. Але у статті підкреслено, що така структура не може бути однаковою для всіх дисциплін. Проведений педагогічний експеримент дав змогу довести ефективність та доцільність застосування такої системи. Ефективність запропонованої системи підтверджується високими освітніми результатами (якістю освіти). Результати перевірки та оцінки мотивації досягнень здобувачів освіти методом А. Мехрабіана також підтвердили ефективність запропонованої системи оцінювання.

The Employability and Career Development of Finance and Trade College Graduates

Employability is a vital aspect for human development in career fields. In order to explore the factors affecting the employability of finance and trade graduates in higher vocational colleges, the researchers focused on human development in educational settings and conducted a piece of quantitative research within nine higher vocational colleges. The study uses descriptive statistical analysis to demonstrate the sample structure, using t-test, rank sum test, and chi-square test to assess the variables. It also adopts exploratory factor analysis to identify the classification of both educational practice and employability. Then, a multivariable linear regression model was adopted to examine the relationships between three main factors as well as the employability and career development of finance and trade graduates. The findings imply that the soft skills and basic skills of finance and trade college graduates have immensely improved through educational practice; graduates with high motivation for learning could enhance their soft skills and more internships or club engagement brings stronger professional skills. Based on these results, higher vocational colleges, enterprises, policymakers, teachers, and finance and trade graduates will benefit from the findings related to the reform of educational practice for strengthening graduate employability and human development. The originality of this paper is the conceptual evolution of finance and trade college graduate employability, as well as the empirical analysis on educational practice, student engagement, and family background affecting their human development.

Young Talent Management

The need for effective management of young talents is due to the modern conditions of globalization of the economy, the impetus for the development of which is the intellectualization of business processes, the use of advanced technologies, and the disclosure of the multipotential of employees of organizations. Talented employees are an important asset for solving business problems of companies, as well as a resource, the development of which must be planned. The aim of the study is to analyze modern practical approaches to managing young promising employees. The importance and significance of the development of soft skills (soft skills), such as critical thinking, analysis, problem solving and communication, was noted. The article discusses the concept of talent management: planning, selection, introduction to work, performance management, training and development, compensation, analysis of critical skills. Attention is focused on the connection between training and the implementation of assigned tasks, development of potential and strengths of each employee.

ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ЗДОБУВАЧІВ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

Стаття присвячена проблемі формування загальних компетентностей у здобувачів медичної освіти. Під час аналізу вітчизняних літературних джерел встановлено, що реформування системи вищої освіти, зокрема медичної, передбачає посилення фундаментального складника підготовки майбутніх медичних фахівців та формування в них загальних компетентностей, які є універсальними, не залежать від предметної галузі, але важливі для успішної подальшої професійної й соціальної діяльності здобувача вищої медичної освіти, формування ціннісних орієнтацій, світосприйняття та для його особистісного безперервного розвитку. Доведено необхідність перегляду теоретичних і методологічних засад системи закладів медичної освіти, що здійснюють підготовку медичних фахівців, особливо на етапі відбору та диференціації змісту соціально-гуманітарних і природничих дисциплін, які є основою для подальшого формування професійної мобільності та компетентності майбутніх медичних спеціалістів. З’ясовано, що до пріоритетних soft skills, які необхідно розвивати в процесі підготовки майбутніх медичних фахівців для їх подальшої професійної діяльності, належать такі: командна робота, комунікативні навички, стресостійкість, лідерство, прийняття рішень тощо. Підкреслено, що навички командної роботи необхідні для медичних фахівців при зустрічі з пацієнтом під час прийому, в разі виконання призначень лікаря, надання медсестринської допомоги, комунікативної підтримки та здійснення догляду за пацієнтом з боку його родичів; навички стресостійкості – для врахування індивідуальних особливостей пацієнта, вміння стримувати власні емоції, адекватно виражати думки та контролювати емоції пацієнта; навички прийняття рішення – для спонукання пацієнтів до інтерпретації своїх вчинків у зв’язку з хворобою та зміни поведінки з метою одужання, для вміння брати відповідальність на себе в складних і надзвичайних ситуаціях, коли існує загроза життю людини, тощо. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що для організації формування та розвитку м’яких навичок (soft skills) необхідно залучати здобувачів медичної освіти до участі в студентських олімпіадах, конкурсах, науково-практичних конференціях, тренінгах, семінарах, майстер-класах із природничих та соціально-гуманітарних дисциплін; забезпечувати участь студентів у суспільному житті закладу медичної освіти (зокрема, через органи студентського самоврядування); впроваджувати на практичних заняттях інтерактивну симуляцію, яка своєю чергою моделює професійну діяльність тощо.

РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ФАХІВЦІВ З ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ КАР’ЄРИ

У статті розглянуто особливості формування комунікативної компетентності у фахівців з документознавства та інформаційної діяльності, а також зазначено, що сучасний ринок праці висуває якісно нові вимоги до фахівців документознавчо-інформаційної сфери. Вказано, що роботодавці прагнуть отримати «сформованого» фахівця, здатного креативно мислити, компетентно виконувати професійні функції, зокрема з документаційного та бездокументаційного забезпечення управління. До того ж особливості роботи фахівця передбачають постійне самовдосконалення та саморозвиток, навчання протягом усього життя, покращення своїх Hard і Soft skills. Зауважено, що усі зазначені вище чинники вимагають переосмислення підходів до підготовки фахівців з документознавства та інформаційної діяльності в умовах університетської освіти та самоосвіти. Нові віяння часу вимагають від фахівців з документознавства та інформаційної діяльності високого рівня готовності до роботи з великим масивом документів та інформації, ухвалення обґрунтованих рішень у короткі терміни, ділової комунікації, забезпечення захисту інтересів людини, держави, суспільства щодо отримання всебічної, об’єктивної інформації. Доведено, що набуття навичок комунікативної компетентності – важлива складова професійної підготовки фахівців з документознавства та інформаційної діяльності. Фахівцям з документознавства та інформаційної діяльності мають бути властиві такі якості як комунікативність, відкритість, повага до чужої точки зору, уміння слухати і чути, стриманість, тактовність, вихованість, володіння словом тощо. У висновках констатовано, що професійну комунікативну культуру неможливо запровадити авторитарними методами. Фахівців з документознавства та інформаційної діяльності до цього процесу потрібно залучати під час професійної підготовки, навчання та підвищення кваліфікації.