Pattern Recognition: Effectiveness of Teaching Boys Aged 15 a Cartwheel

The purpose of the study was to determine the impact of the number of repetitions on the effectiveness of teaching boys aged 15 a cartwheel. Materials and methods. The study participants were 20 boys aged 15. The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To solve the tasks set, the following research methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation, timing of trainingtasks; pedagogical experiment, methods of mathematical statistics, discriminant analysis. Results. The assumption was made about a significant influence of the modes of alternating exercise repetitions and the rest interval on the effectiveness of motor skills development in boys aged 15. The study found that 6 sets 1 time each with a rest interval of 60 s are more effective than 6 sets 2 times each with a rest interval of 60 s when teaching the ability to assess movement performance by time (p < 0.001). And with the first exercise mode, fewer repetitions are needed to master the entire cartwheel. This is due to the fact that differentiation of time characteristics requires immediate information about the movement performance after each repetition. Conclusions. Based on the analysis of group centroids, it was found that 6 repetitions of the exercise (6 sets 1 time each with a rest interval of 60 s) significantly influence the cartwheel skill development in boys aged 15 during physical education classes. The results of group classification show that 95.0% of the original grouped observations were classified correctly.

Pattern Recognition: Effectiveness of Teaching Girls Aged 14 the Cartwheel Authors

Purpose. To determine the impact of exercise modes on the effectiveness of teaching girls aged 14 the cartwheel. Materials and methods. The study participants were 20 girls aged 14. The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To solve the tasks set, the following research methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation, timing of training tasks; pedagogical experiment, methods of mathematical statistics, discriminant analysis. Results. The study found that statistically significant differences in the number of repetitions were observed in performing all series of training tasks, except the third one (p < 0.05). The girls aged 14 who used the first mode (6 sets 1 time each with a rest interval of 60 s) needed fewer repetitions to master the movements of the first, second, fourth, fifth, and sixth series of tasks (p < 0.05). The girls aged 14 who used the second mode (6 sets 2 times each with a rest interval of 60 s) needed fewer repetitions to master the movements of the third series of tasks (p < 0.05). Conclusions. Discriminant analysis made it possible to determine the impact of the number of repetitions on the effectiveness of developing the cartwheel skill in girls aged 14. Based on the analysis of group centroids, it was found that exercise modes significantly influence the cartwheel skill development in girls aged 14 during physical education classes. The results of classification of the groups show that 100.0 % of the original grouped cases were classified correctly.

Програмування процесу навчання техніки удару ногою в сторону «йоко гері кекомі» хлопців 10 років

Мета дослідження – експериментально встановити оптимальні умови навантаження для побудови серії навчальних завдань спрямованих на засвоєння вправи «Удар ногою в сторону «йоко гері кекомі» на середньому рівні «чудан». Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 32 хлопці 10 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, методи математичного планування експерименту. У процесі навчання використовувався метод алгоритмічних розпоряджень. Результати. Перевірка однорідності дисперсій за допомогою критерію Кохрена показала, що у всіх чотирьох вибірках розбіжність між дисперсіями вважається випадковою для обраного рівня значимості 0,05. В усіх серіях виконується умова Gр<G0,05(7.4), досліди вважаються відтворюваними а оцінки дисперсій однорідними. Побудовані математичні моделі адекватно описують отримані дані (Fр<Fкр). Признається статистична значущість моделі та надійність рівняння регресії. Дисперсійний аналіз виявив процентний вплив предикторів (Х1, Х2) в серіях програми навчання удару ногою в сторону «йоко гері кекомі»: 1 серія – Х1 (63,8%), Х2 (24,0%, негативний); 2 серія – Х1 (69,0%); 3 серія – Х1 (62,6%), Х1Х2 (27,4%); 4 серія – Х1 (74,6%), Х2 (21,6%, негативний); 5 серія – Х1 (91,0%), Х1Х2 (6,4%); 6 серія – Х1 (84,8%), Х2 (10,3%). Висновки. Для раціональної організації процесу навчання удару ногою в сторону «йоко гері кекомі» на середньому рівні «чудан» хлопців 10 років за програмою алгоритмічних розпоряджень, рекомендуємо дотримуватись наступного режиму навантаження: 1 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 2 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 – 120 с; 3 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 4 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 5 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 6 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с.

Факторна модель відбору дівчат 9 років в секцію кіокушинкай карате

Мета дослідження – визначити факторну модель морфофункціональної та рухової підготовленості дівчат 9 років на етапі початкового відбору до спортивної секції кіокушинкай карате. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 34 дівчат 9 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: теоретичного аналізу і узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічного тестування; методи математико-статистичної обробки даних. Результати. Найбільшу інформативність для комплексної оцінки перспективності дітей під час відбору для занять у спортивній секції карате мають результати тестів: «Підтягування у змішаному висі на канаті» (,919), «Біг 30 метрів з високого старту» (,865) та «Нахил тулуба вперед із положення сидячи» (,848). Достатньо інформативними виявились тести, які характеризують антропометричні показники: «Окружність грудей» (,746), «Маса тіла» (,807), «Довжина тіла» (,739) та мофрфофункціональні показники «Життєва ємність легень» (,747), «Динамометрія правої руки» (,804), «Динамометрія лівої руки» (,754). Висновки. Факторний аналіз дав можливість виділити фактори з найвищим вкладом в сумарну дисперсію показників. За результатами факторного аналізу побудовано оптимальну програму відбору пріоритетне місце в якій займають антропометричні, морфофункціональні показники і процеси розвитку рухових здібностей.

Didactics: Peculiarities of Programmed Teaching of a Cartwheel to Boys Aged 14

The purpose of the study was to determine the peculiarities of programmed teaching of a cartwheel to boys aged 14. Material and methods. The study participants were 20 boys aged 14. The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To solve the tasks set, the following research methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation, timing of training tasks; pedagogical experiment, methods of mathematical statistics, factor analysis. Results. The analysis of similarities revealed that the program components are interrelated. Series of training tasks I, II and IV are combined into one group and provide conditions for teaching boys aged 14 a cartwheel. Conclusions. As a result of factor analysis, the study obtained a two-factor model of the teaching program where training tasks are closely connected with one another, which indicates their effective selection. Factor models of the teaching program explain 69.371% and 75.394% of the variation of results. The study found that the effectiveness of the program depends on the modes of exercise repetition. The use of the mode of exercise repetition of 6 sets 2 times each with a rest interval of 60 s increases the effectiveness of the proposed program (p <0.05).

Pattern Recognition: Effectiveness of Teaching Girls Aged 15 Acrobatic Exercises

The purpose of the study was to determine the impact of exercise modes on the effectiveness of teaching girls aged 15 a cartwheel. Materials and methods. The study participants were 20 girls aged 15. The children and their parents were fully informed about all the features of the study and gave their consent to participate in the experiment. To solve the tasks set, the following research methods were used: study and analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation, timing of training tasks; pedagogical experiment, methods of mathematical statistics, discriminant analysis. Results. The analysis of averages shows that statistically significant differences in the number of repetitions are observed in performing series of training tasks 1, 2, and 4 (p < 0.05). The girls aged 15 who use the first mode (6 sets 1 time each with a rest interval of 60 s) need fewer repetitions to master the movements of the first (exercises to develop motor abilities) and the second (exercises to master starting and ending positions) series of tasks. The girls who use the second mode (6 sets 2 times each with a rest interval of 60 s) need fewer repetitions to master the movements of the fourth series of tasks (ability to assess movements in space, by time and muscular effort) (p < 0.05). Conclusions. Discriminant analysis made it possible to determine the impact of the number of repetitions on the effectiveness of developing the cartwheel skill in girls aged 15. During motor skills development, both the first and the second variants of exercise modes and rest intervals can be used. For series of tasks 1 and 2, it is advisable to use 6 sets 1 time each with a rest interval of 60 s; for series of tasks 3, 5, and 6 – 6 sets 1 time each with a rest interval of 60 s or 6 sets 2 times each with a rest interval of 60 s; for series 4 – 6 sets 2 times each with a rest interval of 60 s.

Оцінка надійності та інформативності показників координаційної підготовленості хлопчиків 8 років

Мета дослідження – розробка програми тестування координаційної підготовленості школярів на початковому етапі тренування з використанням інформативних тестів, які доступні для застосування в умовах загальноосвітньої школи. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 20 хлопців 8 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Результати. Запропонована батарея тестів усебічно характеризує розвиток координації хлопчиків 8 років. У результаті аналізу кореляційної залежності між тестовими завданнями встановлено їх високу валідність (rxy = 0,575-0,931 при p < 0,01). Обрані нами тести мають добру та відмінну ретестову надійність (rtt = 0,92-0,989). Комбінований тест, який включає в себе як загальні рухові дії, так і елементи карате, має високий ступінь достовірності вимірювання та може замінювати цілу батарею тестів (rtt = 0,979). Висновки. Отримані дані дають підставу стверджувати, що обране комплексне тестування рівня розвитку проявів координаційних здібностей хлопчиків 8 років під час занять карате є доступним, інформативним та надійним, що дає можливість їх рекомендувати для подальшого дослідження в процесі вдосконалення рухової координації.

“There are Always Ways to Cheat” Academic Dishonesty Strategies During Online Learning

Since the implementation of online learning in various countries in the world, all educational institutions have made new learning adjustments. Universities are educational institutions that have also changed the online learning system. but online learning has an impact on academic ethical behavior. Purpose. the aims of this study is to determine the behavior of academic dishonesty when online learning is applied, besides that it also examines the strategies of nursing students majoring in academic dishonesty. Materials and methods. 150 college students participated in filling out an online academic dishonesty questionnaire and we randomly selected 5 nursing students to participate in a focus group discussion to discuss their dishonest behavior during online learning. Results. Our research shows that academic dishonesty behavior in the form of collaboration is common in online learning. In the process, student learning has strategies for committing academic fraud in various ways, including by downloading a friend’s answer file in the online system by logging in using a standard username and password that is not changed by students. In addition, the student chose to behave dishonestly by imitating his friend’s work by simply changing the name rather than trying to answer the question. and take advantage of the whatsapp group application to collaborate in cheating. Conclusions. Collaboration in academic dishonesty predominates: one way is by collaborating in online groups to cooperate with each other illegally. We describe several other forms in detail and discuss them.

Удосконалення процесу навчання техніки удару ногою назад «уширо гері кекомі»

Мета дослідження – обґрунтувати вплив різних варіантів виконання вправ, а саме: кількості підходів (Х1) та інтервалів відпочинку (Х2) на засвоєння техніки виконання удару ногою назад з розворотом «уширо гері» хлопців 10 років. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 32 хлопці 10 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, хронометраж навчальних завдань, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, методи математичного планування експерименту. У процесі навчання використовувався метод алгоритмічних розпоряджень. Результати. Пояснюючі змінні (Х1, Х2) відіграють свою певну роль у зміні показника навченості вправі «Удар ногою назад з розворотом «уширо гері» (Y) протягом усього експерименту. Перевірка на адекватність за критерієм Фішера показала що розраховані коефіцієнти регресії статистично значимі (Fр<Fкр). Дисперсійний аналіз виявив процентний вплив кожної пояснюючої змінної (Х1, Х2) в усіх серіях програми навчання удару ногою назад з розворотом «уширо гері»: 1 серія – Х1 (83,4%), Х2 (15,9%); 2 серія – Х1 (42,2%), Х2 (33,0%); 3 серія – Х1 (62,4%), Х1Х2 (37,5%); 4 серія – Х1 (52,6%), Х1Х2 (28,5%); 5 серія – Х1 (74,8%), Х2 (22,2%); 6 серія – Х1 (80,29%), Х2 (12,26%). Висновки. Максимальний ефект результативної ознаки (Y) у серіях завдань розробленої програми навчання удару ногою «уширо гері кекомі» був отриманий від наступних режимів виконання фізичних вправ: 1 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 2 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 60 с; 3 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 4 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 5 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с; 6 серія – 4 підходи, інтервал відпочинку 120 с.

Розвиток силових здібностей ігровими засобами з елементами одноборств на спортивно-оздоровчому етапі у дівчат 10 років

Мета дослідження – вивчити рівень показників силової підготовленості дівчат 10 років та експериментально перевірити ефективність впливу ігрових засобів з елементами одноборств на динаміку розвитку сили. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 20 дівчат 10 років, які займаються кіокушинкай карате. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Результати. Найбільші зміни відбулися за показниками тестів «Згинання і розгинання рук у висі лежачи» на 51,1% (р < 0,05), «Згинання і розгинання рук в упорі лежачи» на 34,1% (р < 0,05) та «Вис на зігнутих руках» на 26,5% (р < 0,05). Дещо нижчі зміни спостерігались у тестах «Кистьова динамометрія правої руки» на 10,8% (р < 0,05), «Кистьова динамометрія лівої руки» на 10,5% (р < 0,05) та «З положення лежачи на спині піднімання в сід за 1хв» на 13,3% (р < 0,05). Найнижчий приріст результатів спостерігався у тесті «Потрійний стрибок на правій і лівій нозі» на 6,6% (р < 0,05). Висновки. Рівень силової підготовленості дівчат на початковому етапі педагогічного експерименту відповідає належним віковим нормам. Більшість із них знаходяться на середньому – 40% та вище середнього – 23,6% рівнях. Залишок показників розподілився між високим – 13,6%, нижче середнього – 14,3% та низьким рівнями – 8,6%. Комплексний контроль силової підготовленості дівчат 10 років по закінченню формувального експерименту встановив статистично достовірні зміни майже за всіма показниками в експериментальній групі, де застосовувались ігрові засоби з елементами одноборств у режимі навантаження: 5 ігор, 2 повторення з інтервалами відпочинку 40 с (р < 0,001).