Palmitate de palipéridone à doses flexibles chez des patients non-aigus atteints de schizophrénie après échec d’un autre traitement par antipsychotiques injectables à action prolongée

2013 ◽  
Vol 28 (S2) ◽  
pp. 107-108
Author(s):  
P. Cherubin ◽  
L. Hargater ◽  
B. Bergmans ◽  
A. Bjorner ◽  
H. Knegtering ◽  
...  
Keyword(s):  
Scale Score ◽  
Social Performance ◽  
Syndrome Scale ◽  
Negative Syndrome ◽  
Performance Scale

ObjectifsÉvaluer la tolérance, la sécurité d’emploi et la réponse à un traitement par palmitate de palipéridone (PP) à doses flexibles chez des patients non aigus atteints de schizophrénie, après échec d’un traitement par un autre antipsychotique injectable à action prolongée : décanoate d’halopéridol (Déc-Hal), décanoate de flupentixol (Déc-Fpt), décanoate de fluphénazine (Déc-Flu), zuclopenthixol (Zuc) ou rispéridone à libération prolongée (RIS-LP).MéthodesÉtude internationale, prospective, ouverte, de six mois, chez des patients atteints de schizophrénie, non aigus mais insuffisamment contrôlés par d’autres antipsychotiques injectables à action prolongée.Critères d’évaluationTaux de réponse (amélioration ≥ 20 % du score total à la PANSS [Positive and Negative Syndrome Scale]), score à la PSP (Personal and Social Performance scale), événements indésirables (EIs).RésultatsLes analyses ont été réalisées sur la population en intention de traiter de façon stratifiée pour chaque traitement : 53 patients Déc-Hal, 35 Déc-Fpt, 44 Déc-Flu, 42 Zuc, 56 RIS-LP. Les scores totaux moyens à la PANSS initiale variaient de 67,7 ± 20,3 [RIS-LP] à 75,7 ± 13,2 [Déc-Hal]. Entre 71,4 % [RIS-LP] et 85,7 % [Déc-Fpt] des patients ont terminé l’étude. À la fin de l’étude, 53,7 % [Zuc], 54,7 % [Déc-Hal], 59,1 % [Déc-Flu], 61,1 % [RIS-LP] et 61,8 % [Déc- Fpt] des patients ont vu leur score total à la PANSS diminuer d’au moins 20 %. Les scores moyens de PSP de base étaient de 48,7 [Déc-Hal], 59,6 [Déc-Fpt], 53,5 [Déc-Flu], 52,9 [Zuc] et 60,1 [RIS-LP], et le changement en fin d’étude était respectivement de : 5,2 ; 6,1 ; 6,0 ; 6,4 ; et 5,2 (p ≤ 0,0163 pour tous les traitements). Les EIs rapportés au moins une fois dans tous les sous-groupes : douleur au site d’injection, insomnie, trouble psychotique.ConclusionsLe PP à doses flexibles a été bien toléré et a permis une réponse thérapeutique cliniquement significative chez des patients non aigus atteints de schizophrénie, après échec d’un traitement par d’autres antipsychotiques injectables à action prolongée.

scholarly journals Efficacy and safety of brexpiprazole in patients with schizophrenia presenting with severe symptoms: Post-hoc analysis of short- and long-term studies

2020 ◽  
Vol 34 (8) ◽  
pp. 829-838
Author(s):  
Nicole Meade ◽  
Lily Shi ◽  
Stine R Meehan ◽  
Catherine Weiss ◽  
Zahinoor Ismail
Keyword(s):  
Least Squares ◽  
Social Performance ◽  
Mean Difference ◽  
Syndrome Scale ◽  
Scale Total Score ◽  
Short And Long Term ◽  
Negative Syndrome ◽  
Performance Scale ◽  
Long Term Studies

Background: The treatment of patients with severe schizophrenia symptoms can be complicated and expensive. Aims: The purpose of this study was to evaluate the short- and long-term effects of brexpiprazole in patients with schizophrenia presenting with severe symptoms. Methods: Data were pooled from three six-week, randomized, double-blind, placebo-controlled studies and two 52-week, open-label extension studies. In the short-term studies, 1405 patients received placebo or brexpiprazole 2–4 mg/day; 412 brexpiprazole-treated patients rolled over into the long-term studies and received brexpiprazole 1–4 mg/day. More severe symptoms were defined as a Positive and Negative Syndrome Scale Total score >95 (median score at baseline). Outcomes included change in Positive and Negative Syndrome Scale Total and Personal and Social Performance scale scores. Results: Brexpiprazole improved Positive and Negative Syndrome Scale Total score over 6 weeks among more severely ill patients, with a least squares mean difference versus placebo of −6.76 (95% confidence limits: −9.80, −3.72; p<0.0001; Cohen’s d: 0.43). Brexpiprazole also improved Personal and Social Performance scale score over 6 weeks in more severely ill patients (least squares mean difference: 4.38; limits: 2.14, 6.62; p=0.0001; Cohen’s d: 0.38). Improvement of functioning was greatest in the ‘Self-care’ domain, followed by ‘Personal and social relationships’. Among less severely ill patients, brexpiprazole was superior to placebo on Positive and Negative Syndrome Scale Total and Personal and Social Performance scale at Week 6. Improvements were maintained over 58 weeks. No new safety or tolerability concerns were observed. Conclusions: Brexpiprazole is an efficacious and well-tolerated treatment for schizophrenia in patients with more severe, and less severe, symptoms.

scholarly journals Tratamento em regime compulsivo ambulatório: estudo de follow-up após um ano em Portugal

2017 ◽  
pp. 21-9
Author(s):  
Sofia Brissos ◽  
Sofia Brissos ◽  
Gonçalo Sobreira ◽  
João Miguel Oliveira ◽  
Zita Gameiro ◽  
...  
Keyword(s):  
Mental Disorder ◽  
Word Association ◽  
Social Performance ◽  
Digit Span ◽  
Association Test ◽  
Word Association Test ◽  
Syndrome Scale ◽  
Negative Syndrome ◽  
Performance Scale

Enquadramento: Não existem evidências suficientes relativamente ao impacto do tratamento em regime compulsivo ambulatório (TCA). Objetivos: Avaliámos o impacto do TCA ao longo de um ano em sintomas, funcionamento pessoal e social, insight e cognição. Métodos: Análise naturalística, longitudinal, no início e no follow-up após um ano, de 15 pacientes seguidos numa consulta especializada de TCA. Os pacientes foram submetidos a avaliação estandardizada com o Positive and Negative Syndrome Scale (PANSS) (Escala Positiva e Negativa do Síndroma), Personal and Social Performance Scale (PSP) (Escala de Desempenho Pessoal e Social), Berrios-Markova Scale to Assess Unawareness in Mental Disorder (SUMD) (Escala de Avaliação da Falta de Consciência no Distúrbio Mental), Trails A e B, Digit Span, e o Controlled Oral Word Association Test (COWA) (Teste de Associação Verbal Controlada). Resultados: No follow-up houve melhorias significativas no funcionamento pessoal e social (PSP inicial total: média=46,9; follow-up: média=59,3), e nomeadamente nas atividades socialmente úteis incluindo trabalho e estudos (p=0,012) e relações pessoais e sociais (p=0,033). Três pacientes (20%) pontuaram =>69 no PSP, um bom nível de funcionamento. Porém, não verificámos melhorias significativas nos sintomas (PANSS=56,8), insight subjetivo ou objetivo (Berrios-Markova=10,0 e SUMD=11,0), ou desempenho cognitivo. Conclusões: No follow-up após um ano, os pacientes em TCA revelaram melhorias significativas no funcionamento pessoal e social, especificamente nas atividades socialmente úteis incluindo trabalho e estudos e nas relações pessoais e sociais, mas não registaram melhorias nos sintomas, insight e funcionamento cognitivo.

scholarly journals Correlation between the Personal and Social Performance scale (PSP) and the Positive and Negative Syndrome Scale (PANSS) in a Greek sample of patients with schizophrenia

2014 ◽  
Vol 14 (1) ◽  
Author(s):  
Eleni Jelastopulu ◽  
Evangelia Giourou ◽  
Giorgos Merekoulias ◽  
Angeliki Mestousi ◽  
Eleftherios Moratis ◽  
...  
Keyword(s):  
Social Performance ◽  
Syndrome Scale ◽  
Negative Syndrome ◽  
Performance Scale

scholarly journals СТРАТЕГІЯ ТА ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ШИЗОФРЕНІЄЮ І КОМОРБІДНИМИ СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

2019 ◽  
pp. 141-144
Author(s):  
Ye. V. Opryа
Keyword(s):  
Mental Disorder ◽  
Short Form ◽  
Social Performance ◽  
Syndrome Scale ◽  
Sf 36 ◽  
Negative Syndrome ◽  
Performance Scale

Коморбідність психічних розладів із соматичною патологією являє собою одну з провідних та надскладних проблем сучасної психіатричної практики, зокрема в питаннях терапії. Шизофренія є одним із найрозповсюдженіших психічних розладів, що характеризується високою частотою поєднання з соматичною патологією, наявність якої відмічають майже у кожного другого хворого на шизофренію. Мета дослідження – на основі комплексного аналізу клініко-психопатологічних особливостей шизофренії, що поєднана із серцево-судинними захворюваннями, розробити стратегію та принципи її терапії. Матеріали і методи. В якості методів дослідження використовували: клініко-психопатологічний метод, який доповнювали застосуванням клінічної рейтингової шкали позитивної та негативної симптоматик (Positive and Negative Syndrome Scale – PANSS) для оцінки психопатологічних проявів; а також психодіагностичний метод із застосуванням модифікованого варіанта методики Дембо–Рубінштейна для визначення особливостей самооцінки загального стану здоров’я та окремо психічного й фізичного здоров’я; адаптованого варіанта методики SUMD (The Scale to Assess Unawareness of Mental Disorder) для оцінки рівня “інсайту” психічної хвороби; та короткого опитувальника сприйняття хвороби (КОCХ, BIPQ) в адаптації В. М. Ялтонського; шкали особистісного та соціального функціонування (Personal and Social Performance Scale (PSP)) та короткої форми опитувальника про стан здоров’я (The 36-Item Short Form Survey (SF-36) для оцінки якості життя обстежених хворих. Результати досліджень та їх обговорення. У дослідженні обстежено 100 хворих на шизофренію (F20), з яких 50 осіб із наявністю хронічної серцево-судинної патології склали основну групу дослідження, 50 пацієнтів без хронічного соматичного обтяження контрольну. До основної групи залучали пацієнтів із шизофренією і серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) тривалістю не менше 3-х років, які на момент дослідження були компенсовані. Пацієнти з постінсультними та постінфарктними станами в дослідження не брали. В структурі серцево-судинної патології хворих основної групи переважали: ішемічна хвороба серця – 64 % та гіпертонічна хвороба – 52 %, також були представлені порушення серцевого ритму – 14 %, кардіоміопатії – 6 %, вади серця (4 %) та варикозне розширення судин (4 %). У більшості випадків спостерігали коморбідність декількох серцево-судинних захворювань одночасно. Висновки. Виділено та описано провідні стратегічні завдання та тактику терапії хворих, що включали: купірування антипсихотичної симптоматики з урахуванням специфіки соматичного стану; опанування навичок контролю соматичного симптому та стресу, а також підвищення соціальної компетентності та соціально-особистісного функціонування пацієнтів. Урахування соматичного стану осіб із коморбідними серцево-судинними захворюваннями дозволяє підвищити рівень їх соціальної компетентності.

Effect of aripiprazole lauroxil in patients with acute schizophrenia as assessed by the Positive and Negative Syndrome Scale—supportive analyses from a Phase 3 study

CNS Spectrums ◽  
2017 ◽  
Vol 23 (4) ◽  
pp. 284-290 ◽  
Author(s):  
Leslie Citrome ◽  
Robert Risinger ◽  
Andrew J. Cutler ◽  
Yangchun Du ◽  
Jacqueline Zummo ◽  
...  
Keyword(s):  
Scale Score ◽  
Clinical Global Impression ◽  
Response Rates ◽  
Fixed Dose ◽  
Phase 3 ◽  
General Psychopathology ◽  
Syndrome Scale ◽  
Long Acting ◽  
Post Hoc ◽  
Negative Syndrome

ObjectiveAripiprazole lauroxil (AL) is a long-acting injectable atypical antipsychotic that was evaluated for the treatment of schizophrenia in a randomized, placebo-controlled, Phase 3 study. Here, we present exploratory analyses of supportive efficacy endpoints.MethodsPatients experiencing an acute exacerbation of schizophrenia received AL 441 mg intramuscularly (IM), AL 882 mg IM, or matching placebo IM monthly. Supportive endpoints included changes from baseline at subsequent time points in Clinical Global Impression-Severity (CGI-S) scale score; Positive and Negative Syndrome Scale (PANSS) Total score; PANSS Positive, Negative, and General Psychopathology subscale scores; PANSS Marder factors (post hoc); and PANSS responder rate. Overall response rate, based on PANSS Total score and Clinical Global Impression–Improvement (CGI-I) scale score, was also analyzed.ResultsOf 622 patients who were randomized, 596 had ≥1 post-baseline PANSS score. Patients were markedly ill at baseline (mean PANSS Total scores 92–94). Compared with placebo, CGI-S scores; PANSS Positive, Negative, and General Psychopathology subscale scores; and PANSS Marder factors were all significantly (p<0.001) improved by Day 85 with both AL doses, with significantly lower scores starting from Day 8 in most instances. Treatment response rates were significantly (p<0.001) greater with both doses of AL vs placebo.ConclusionAL demonstrated robust efficacy on CGI-S score, PANSS subscale scores, PANSS Marder factors, and response rates. Study limitations included use of a fixed dose for initial oral aripiprazole and fixed monthly AL doses without the option to individualize the oral initiation dosing or injection frequency for efficacy, tolerability, or safety.

Predictive factors of functional capacity and real-world functioning in patients with schizophrenia

2015 ◽  
Vol 30 (5) ◽  
pp. 622-627 ◽  
Author(s):  
I. Menendez-Miranda ◽  
M.P. Garcia-Portilla ◽  
L. Garcia-Alvarez ◽  
M. Arrojo ◽  
P. Sanchez ◽  
...  
Keyword(s):  
Predictive Factors ◽  
Functional Capacity ◽  
Real World ◽  
Negative Symptoms ◽  
Social Performance ◽  
Performance Skills ◽  
Predictive Variables ◽  
Syndrome Scale ◽  
Report Data ◽  
Negative Syndrome

AbstractPurposeThis study was performed to identify the predictive factors of functional capacity assessed by the Spanish University of California Performance Skills Assessment (Sp-UPSA) and real-world functioning assessed by the Spanish Personal and Social Performance scale (PSP) in outpatients with schizophrenia.MethodsNaturalistic, 6-month follow-up, multicentre, validation study. Here, we report data on 139 patients with schizophrenia at their baseline visit. Assessment: Positive and Negative Syndrome Scale (PANSS), Clinical Global Impression-Severity (CGI-S), Sp-UPSA and PSP. Statistics: Pearson's correlation coefficient (r) was used to determine the relationships between variables, and multivariable stepwise linear regression analyses to identify predictive variables of Sp-UPSA and PSP total scores.ResultsFunctional capacity: scores on the PSP and PANSS-GP entered first and second at P < 0.0001 and accounted for 21% of variance (R2 = 0.208, model df = 2, F = 15.724, P < 0.0001). Real-world functioning: scores on the CGI-S (B = −5.406), PANSS-N (B = −0.657) and Sp-UPSA (B = 0.230) entered first, second and third, and accounted for 51% of variance (model df = 3, F = 37.741, P < 0.0001).ConclusionIn patients with schizophrenia, functional capacity and real-world functioning are two related but different constructs. Each one predicts the other along with other factors; general psychopathology for functional capacity, and severity of the illness and negative symptoms for real-world functioning. These findings have important clinical implications: (1) both types of functioning should be assessed in patients with schizophrenia and (2) strategies for improving them should be different.

Effets du palmitate de palipéridone sur les symptômes négatifs, la dépression/anxiété, le fonctionnement et les symptômes extrapyramidaux chez des patients souffrant d’une schizophrénie non-aiguë, en échec du traitement par aripiprazole oral

2015 ◽  
Vol 30 (S2) ◽  
pp. S151-S151
Author(s):  
A. Schreiner ◽  
P. Bergmans ◽  
P. Cherubin ◽  
L. Hargarter
Keyword(s):  
Rating Scale ◽  
Extrapyramidal Symptom ◽  
Social Performance ◽  
International Classification Of Functioning ◽  
European Congress ◽  
Syndrome Scale ◽  
Événement Indésirable ◽  
Negative Syndrome ◽  
Symptom Rating

ObjectifÉvaluer l’effet du palmitate de palipéridone (PP) à doses flexibles sur les symptômes négatifs, la dépression/anxiété, le fonctionnement et les symptômes extrapyramidaux chez des patients adultes souffrant de schizophrénie non-aiguë, en échec à un traitement par aripiprazole oral.MéthodesÉtude internationale, prospective, en ouvert de 6 mois.ÉvaluationsVariations entre début d’étude (baseline) et dernière observation rapportée sur la PANSS (Positive and Negative Syndrome Scale), la sous-échelle négative de la PANSS, les facteurs de Marder de la PANSS « symptômes négatifs » et « anxiété/dépression », les échelles de fonctionnement PSP (Personal and Social Performance) et Mini-ICF (Mini International Classification of Functioning) et l’échelle ESRS (Extrapyramidal Symptom Rating Scale).RésultatsQuarante-six patients analysés (73,9 % hommes, âge moyen 34,4 ± 9,4 ans, 78,3 % schizophrénie paranoïde). Parmi les patients, 67,4 % ont terminé l’étude. Avant l’inclusion, la dose moyenne d’aripiprazole oral était de 22,7 ± 10,7 mg/jour. Le score de la sous-échelle négative de PANSS s’est significativement amélioré de 20,3 ± 5,0 (baseline) à 17,3 ± 6,1 (fin d’étude) (variation moyenne = −3,0 ± 5,0 ; IC 95 % = −4,4 ; −1,5 ; p < 0,0001), ainsi que les scores des facteurs de Marder « symptômes négatifs » (de 19,5 ± 5,8 à 16,6 ± 5,9 ; IC95 % = −4,5 ; −1,3, p < 0,0001) et « anxiété/dépression » (de 10,3 ± 3,6 à,5 ± 2,9 ; IC95 % = −3,0 ; −0,6, p = 0,0031). Le score ESRS s’est aussi amélioré de manière significative (de −0,6 ± 3,4 ; IC 95 % = −1,6 ; 0,4, p = 0,0456). Le fonctionnement du patient s’est amélioré de manière significative sur les échelles PSP (de 58,9 ± 13,4 à 62,9 ± 15,2, p = 0,041) et Mini-ICF (de 19,0 ± 7,78 à 16,1 ± 9,84 ; IC 95 % −5,1, −0,7 ; p = 0,0079). Le seul événement indésirable sous traitement rapporté chez ≥ 5 patients a été l’anxiété (n = 6).ConclusionsLa transition d’un échec au traitement par aripiprazole oral à un traitement par PP à doses flexibles chez des patients souffrant de schizophrénie non-aiguë a été bien tolérée et s’est traduit par une amélioration significative des symptômes négatifs, dépressifs, anxieux et des symptômes extrapyramidaux, ainsi que du fonctionnement du patient.Traduction de l’abstract résumé présenté au congrès EPA 2015 (European Congress of Psychiatry, Vienna, Austria, 28–31 March 2015)

Amélioration fonctionnelle sous palmitate de paliperidone à doses flexibles chez des patients aigus ou non aigus atteints de schizophrénie, après échec d’un traitement par antipsychotiques oraux

2013 ◽  
Vol 28 (S2) ◽  
pp. 108-108
Author(s):  
L. Hargarter ◽  
B. Bergmans ◽  
P. Cherubin ◽  
A. Bjorner ◽  
H. Knegtering ◽  
...  
Keyword(s):  
International Classification ◽  
Disability And Health ◽  
Syndrome Scale ◽  
Health Rating ◽  
Negative Syndrome ◽  
Performance Scale

ObjectifsÉvaluer l’amélioration fonctionnelle chez des patients atteints de schizophrénie sous palmitate de paliperidone (PP) à doses flexibles après échec d’un traitement par antipsychotiques oraux.MéthodesAnalyse menée dans deux sous-groupes de patients atteints de schizophrénie : aigus (n = 202) et non aigus (n = 593) après échec d’un traitement par antipsychotiques oraux, inclus dans une étude internationale, prospective, de six mois.Critères d’évaluationChangement du score total à la PANSS (Positive and Negative Syndrome Scale), à la PSP (Personal and Psychosocial Performance scale), et à la Mini-ICF-APP (Mini International Classification of Functionality, Disability and Health Rating for Activity and Participation Disorders in Psychological Illnesses).RésultatsLes deux sous-groupes ont présenté une amélioration significative du score total à la PANSS : de 98,5 ± 20,1 à l’inclusion à 67,4 ± 24,0 à la fin de l’étude (diminution moyenne = −31,0 ± 29,0) chez les patients aigus et de 71,5 ± 14,6 à 59,7 ± 18,1 (diminution moyenne = −11,7 ± 15,9) chez les patients non aigus. Cette réponse thérapeutique était associée à une augmentation significative du score total à la PSP de 43,9 ± 15,0 à 62,9 ± 17,1 (amélioration moyenne = 19,0 ± 18,7, p <0,0001) chez les patients aigus, et de 58,1 ± 13,4 à 66,1 ± 15,7 (amélioration moyenne =8,0 ± 14,0, p < 0,0001) chez les patients non aigus. Il existait une amélioration significative du score à la Mini-ICF-APP qui diminuait de 26,8 ± 8,5 à 18,5 ± 9,8 (diminution moyenne = −8,0 ± 10,4, p < 0,0001) chez les patients aigus et de 19,8 ± 7,9 à 15,9 ± 8,8 (diminution moyenne = −4,0 ± 7,5, p < 0,0001) chez les patients non aigus.ConclusionsL’amélioration symptomatique sous PP à doses flexibles chez des patients aigus ou non-aigus atteints de schizophrénie après échec d’un traitement par antipsychotique oral s’est accompagnée d’une amélioration fonctionnelle cliniquement significative.

scholarly journals The Difference in Negative Scale Score Measured with Positive and Negative Syndrome Scale in Schizophrenic Male Patient Treated with Risperidone in Addition to Vitamin E and Treated with Risperidone Alone at Prof. Dr. M. Ildrem Mental Hospital Medan

2021 ◽  
Vol 9 (T3) ◽  
pp. 104-107
Author(s):  
Risni Nanda ◽  
Elmeida Effendy ◽  
Mustafa Mahmud Amin
Keyword(s):  
Vitamin E ◽  
Scale Score ◽  
Mental Hospital ◽  
Syndrome Scale ◽  
Significant Difference ◽  
Post Test ◽  
Male Patients ◽  
The Difference ◽  
Negative Syndrome ◽  
Risperidone Treatment

OBJECTIVES: The objectives of the study were to investigate the difference in negative scale score in schizophrenic male patients that received vitamin E-fortified risperidone and those receiving risperidone treatments alone. METHODS: This study was a pre- and post-test experimental design which compared two groups; a group of men with schizophrenia who were given risperidone treatment with added Vitamin E and another group of men with schizophrenia who were given only risperidone treatment. The study was conducted at the outpatient clinic of Prof.dr. M. Ildrem Mental Hospital Medan, North Sumatra within August to November 2019. The study has been approved by the Research Ethics Committee of the Faculty of Medicine, North Sumatera University. The instrument used to assess negative scale on the subjects is PANSS. RESULTS: We found that statistical analysis using corrected Mann–Whitney U-test obtained p < 0.001 (p < 0.05). CONCLUSIONS: There was a strongly significant difference in negative scale Positive and Negative Syndrome Scale (PANSS) scores on 4th and 8th weeks in the group which received risperidone treatment with additional Vitamin E compared to the other group that received risperidone alone.

scholarly journals ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ СТАНУ СОЦІАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИ МЕТАБОЛІЧНОМУ СИНДРОМІ У ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ НА ТЛІ ЗАСТОСУВАННЯ АТИПОВИХ НЕЙРОЛЕПТИКІВ ТА КОРЕКЦІЇ СУПУТНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ.

2020 ◽  
pp. 102-109
Author(s):  
І. Р. Ромаш ◽  
М. І. Винник
Keyword(s):  
Social Performance ◽  
Syndrome Scale ◽  
Negative Syndrome

Метою дослідження було вивчення особливостей динаміки соціального функціонування та його залежності від клініко-психопатологічної симптоматики у пацієнтів на параноїдну шизофренію з супутнім метаболічним синдромом на тлі тривалої нейролептичної терапії та визначення ефективності супутньої коригуючої терапії . З цією метою, було обстежено 140 пацієнтів хворих на параноїдну шизофренію (F20.0), які були розділені на три групи. І група – 40 осіб, які отримували галоперідол у середній добовій дозі 4,6±1,3мг/добу, ІІ група – 40 пацієнтів, які отримували рисперидон (3,7±1,8 мг/добу), ІІІ – 40 пацієнтів, які приймали кветіапін (413±116 мг/добу). У кожній із представлених груп половина пацієнтів (групи порівняння) продовжували отримувати нейролептичну терапію за вище прописаною схемою, а другій половині (дослідні групи) до стандартної терапії було додано препарат метформіну гідрохлорид в дозі 500 мг/добу. Контрольну групу склали 20 пацієнтів із діагнозом «параноїдна шизофренія, ремісія» без ознак метаболічного синдрому, які на протязі останніх пів року не отримували нейролептиків. Для детального вивчення психічного стану пацієнтів використано The Positive and Negative Syndrome Scale (PANSS) та шкалу Personal and social performance (PSP). В дослідженні ми прослідкували вплив коморбідної патології на патопсихологічну симптоматику та показники СФ у пацієнтів із параноїдною шизофренією, які тривало отримують нейролептичну терапію. За результатами обстеження нами було запропоновано та проведено супутню корекцію метаболічних порушень в комплексній терапії шизофренії, коморбідної із метаболічним синдромом. Клінічна та статистична оцінка ефективності запропонованої корекції виявила вагому її результативність порівняно з традиційною терапією.  

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document