scholarly journals Підбір молочнокислих бактерій, ізольованих з природних еконіш, для виготовлення кисловершкового масла геродієтичного призначення

2018 ◽  
Vol 20 (85) ◽  
pp. 35-40
Author(s):  
O.Y. Tsisaryk ◽  
I.M. Slyvka ◽  
L.Y. Musiy ◽  
I.I. Kuschnir
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Leuconostoc Mesenteroides

Метою роботи було дослідити технологічні показники та антибіотикорезистентність штамів молочнокислих бактерій (МКБ), виділених із природних еконіш, з метою формування бактеріальної композиції для кисловершкового масла з функціональними властивостями. У роботі проаналізовано зразки овечого сиру бринза, відібрані із Чернівецької області. Для досліджень властивостей штамів МКБ з метою створення препарату для виробництва кисловершкового масла ми відібрали 7 культур: 1 штам Lactococcus lactis, 2 штами Leuconostoc mesenteroides і 4 штами Lactobacillus plantarum. Досліджували температурний оптимум, кислотоутворювальну і молокозгортальну активність та антибіотикорезистентність. Температурний оптимум досліджували при різних температурних режимах – 10, 30 і 45 °С. Ріст клітин при цих температурах визначався за зміною забарвлення бульйону − від фіолетового до жовтого. Кислотоутворювальну активність оцінювали за зниженням рН молока, сквашеного відповідним бактеріальним штамом. Бактерії інкубували в стерильному знежиреному молоці без внесення додаткових компонентів, яке розливали у 5 мл пробірки, засівали 1% інокуляту та інкубували при 30 °С у термостаті протягом 3, 6, 9, 24 год. Визначення чутливості до антибіотиків проводили методом дифузії в агар, із використанням стандартних паперових дисків з антибіотиками, За допомогою лінійки вимірювали діаметр зони затримки росту довкола дисків, включаючи самі диски. Зони затримки росту визначали в мм. За результатами досліджень для виробництва кисловершкового масла було відібрано три штами МКБ: Lactococcus lactis ssp. lactis штам IMAU32258, Lactobacillus plantarum штам WCFS1, Leuconostoc mesenteroides ssp. mesenteroides SWU99202. Штам L. lactis ssp. lactis IMAU32258 обраний як основний кислотоутворювач (98 °Т) у складі бактеріального препарату. Штам L. mesenteroides ssp. mesenteroides SWU99202 залучений до бактеріального препарату, як ароматоутворювальний вид. Штам L. plantarum WCFS1 вибраний за його функціональними властивостями, а саме: зниженням рівня холестеролу в сироватці крові, синтезом бактеріоцинів і біологічно активного ізомеру транс-11 кон’югованої лінолевої кислоти, посиленням імунної відповіді при глютеновій атолерантності, про що вказують повідомлення в літературі. Ці властивості L. plantarum зможуть надати продуктові геродієтичних властивостей.

scholarly journals Evaluation of the Efficiency of Ethanol Precipitation and Ultrafiltration on the Purification and Characteristics of Exopolysaccharides Produced by Three Lactic Acid Bacteria

2018 ◽  
Vol 2018 ◽  
pp. 1-11 ◽  
Author(s):  
Manel Ziadi ◽  
Taroub Bouzaiene ◽  
Sana M’Hir ◽  
Kaouther Zaafouri ◽  
Ferid Mokhtar ◽  
...  
Keyword(s):  
Lactic Acid ◽  
Lactic Acid Bacteria ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Ftir Analysis ◽  
Molecular Weights ◽  
Molar Ratios ◽  
Monomer Composition ◽  
Ethanol Precipitation

Exopolysaccharides (EPS) produced by three Lactic Acid Bacteria strains,Lactococcus lactisSLT10,Lactobacillus plantarumC7, andLeuconostoc mesenteroidesB3, were isolated using two methods: ethanol precipitation (EPS-ETOH) and ultrafiltration (EPS-UF) through a 10 KDa cut-off membrane. EPS recovery by ultrafiltration was higher than ethanol precipitation forLactococcus lactisSLT10 andLactobacillus plantarumC7. However, it was similar with both methods forLeuconostoc mesenteroidesB3. The monomer composition of the EPS fractions revealed differences in structures and molar ratios between the two studied methods. EPS isolated fromLactococcus lactisSLT10 are composed of glucose and mannose for EPS-ETOH against glucose, mannose, and rhamnose for EPS-UF. EPS extracted fromLactobacillus plantarumC7 andLeuconostoc mesenteroidesB3 showed similar composition (glucose and mannose) but different molar ratios. The molecular weights of the different EPS fractions ranged from 11.6±1.83 to 62.4±2.94 kDa. Molecular weights of EPS-ETOH fractions were higher than those of EPS-UF fractions. Fourier transform infrared (FTIR) analysis revealed a similarity in the distribution of the functional groups (O-H, C-H, C=O, -COO, and C-O-C) between the EPS isolated from the three strains.

scholarly journals Bacterial Community Structure and Location in Stilton Cheese

2003 ◽  
Vol 69 (6) ◽  
pp. 3540-3548 ◽  
Author(s):  
Danilo Ercolini ◽  
Philip J. Hill ◽  
Christine E. R. Dodd
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Food Systems ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Dna Analysis ◽  
Denaturing Gradient Gel Electrophoresis ◽  
Bacterial Flora ◽  
Lactobacillus Curvatus ◽  
Differential Distribution ◽  
The Core

ABSTRACT The microbial diversity occurring in Stilton cheese was evaluated by 16S ribosomal DNA analysis with PCR-denaturing gradient gel electrophoresis. DNA templates for PCR experiments were directly extracted from the cheese as well as bulk cells harvested from a variety of viable-count media. The variable V3 and V4-V5 regions of the 16S genes were analyzed. Closest relatives of Lactococcus lactis, Enterococcus faecalis, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus curvatus, Leuconostoc mesenteroides, Staphylococcus equorum, and Staphylococcus sp. were identified by sequencing of the DGGE fragments. Fluorescently labeled oligonucleotide probes were developed to detect Lactococcus lactis, Lactobacillus plantarum, and Leuconostoc mesenteroides in fluorescence in situ hybridization (FISH) experiments, and their specificity for the species occurring in the community of Stilton cheese was checked in FISH experiments carried out with reference cultures. The combined use of these probes and the bacterial probe Eub338 in FISH experiments on Stilton cheese sections allowed the assessment of the spatial distribution of the different microbial species in the dairy matrix. Microbial colonies of bacteria showed a differential location in the different parts of the cheese examined: the core, the veins, and the crust. Lactococci were found in the internal part of the veins as mixed colonies and as single colonies within the core. Lactobacillus plantarum was detected only underneath the surface, while Leuconostoc microcolonies were homogeneously distributed in all parts observed. The combined molecular approach is shown to be useful to simultaneously describe the structure and location of the bacterial flora in cheese. The differential distribution of species found suggests specific ecological reasons for the establishment of sites of actual microbial growth in the cheese, with implications of significance in understanding the ecology of food systems and with the aim of achieving optimization of the fermentation technologies as well as preservation of traditional products.

scholarly journals Aislamiento e identificación de bacterias ácido lácticas con potencial probiótico para becerros del altiplano mexicano

2019 ◽  
Vol 10 (1) ◽  
Author(s):  
Patricia Landa-Salgado ◽  
Yesenia Caballero-Cervantes ◽  
Efrén Ramírez-Bribiesca ◽  
Ana María Hernandez-Anguiano ◽  
Luz Mariana Ramírez-Hernández ◽  
...  
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Pediococcus Pentosaceus ◽  
Lactobacillus Crispatus ◽  
El Sistema

Los becerros neonatos son expuestos continuamente a un amplio rango de microorganismos habitantes del ambiente, y a patógenos causantes de diarrea. El objetivo de este estudio fue aislar e identificar bacterias acido lácticas (BAL) de la mucosa oral de becerros, calostro y leche de vacas Holstein. El aislamiento de BAL se realizó en caldo y placas con medio ManRogosa Sharp (MRS). Una vez purificadas las colonias bacterianas, se realizaron pruebas morfológicas y bioquímicas para la caracterización de BAL. Se aislaron 16 colonias bacterianas, de las cuales se clasificaron en 12 de la mucosa oral, 2 en leche y 2 en calostro. Estas colonias se evaluaron a pH ácido (4.0 y 4.5) y sales biliares (SB: 0.3 y 1.5 g). Posteriormente se identificaron con el Sistema API50CHL. Las especies aisladas con resistencia a pH de 4 y 1.5 de SB fueron: Leuconostoc mesenteroides, Pediococcus pentosaceus, Lactobacillus plantarum. Lactobacillus crispatus y Lactococcus lactis. Estas colonias cuentan con un potencial probiótico para ser usadas en becerros. 

scholarly journals Consorcios microbianos con actividad ácido-láctica promisoria aislados desde inoculantes bacterianos nativos para ensilajes

2014 ◽  
Vol 11 (1) ◽  
pp. 17
Author(s):  
Byron Leoncio Díaz-Monroy ◽  
Arabel Elías Iglesias ◽  
Elaine Valiño-Cabrera
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Lactobacillus Casei ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Lactobacillus Rhamnosus ◽  
Streptococcus Bovis ◽  
El Sistema

<p>El objetivo de este trabajo fue aislar y caracterizar cepas de bacterias ácido lácticas (BAL) a partir de preparados microbianos (PM) nativos elaborados a base de residuos agroindustriales, como suero de leche, estiércol bovino y contenido ruminal, y diseñados como inoculantes biológicos para procesos de ensilaje de residuales orgánicos poscosecha. Se evaluaron 5 tratamientos (preparados microbianos, PM + 33% de residuo inoculante), con 3 réplicas: 1) Tratamiento control sin inoculante (PMSI), 2) Suero de leche (PMSL), 3) Estiércol bovino (PMEB), 4) Combinación de suero+estiércol (PMM) y 5) Contenido ruminal (PMCR); además, en todos se adicionó: melaza (20%), urea (1%), sal mineral (1%) y agua (45%). En recipientes plásticos se fermentaron tapados durante 96 horas, a 14 °C; de allí se obtuvieron 3 muestras de 500 mL de cada PM, se sembraron en agar MRS (Man, Rogosa y Sharpe) y se incubaron a 37 ºC durante 72 h bajo condiciones anaerobias (AnaeroGen, Oxoid). Las cepas de BAL son catalasa y oxidasa negativas, cocos, coco-bacilos y bacilos Gram positivos no esporulados. La identificación bioquímica se realizó con el sistema API-50CHL (BioMérieux, France) y la base de datos APILAB Plus versión 3.3.3. Se aislaron 39 cepas de BAL, 4 del PMSI (2 Lactobacillus plantarum, 1 L. brevis y 1 Lactococcus lactis), 12 del PMSL (3 Lactobacillus rhamnosus, 3 L. casei, 2 L. acidophilus, 2 L. paracasei y 2 L. fermentum), 7 del PMEB (3 Streptococcus bovis, 2 Lactobacillus plantarum y 2 Leuconostoc mesenteroides), 10 del PMM (3 Lactobacillus casei, 2 L. plantarum, 2 L. acidophilus, 1 L. fermentum, 1 L. rhamnosus y 1 L. paracasei) y 6 del PMCR (2 Lactobacillus vitulinus, 2 L. ruminus, 1 L. reuteri y 1 Pediococcus damnosus). En conclusión, la mejor fuente de cepas de BAL fue PMSL, que le otorga ventajas como posible inoculante bacteriano para ensilajes. En todos los PM se identificaron cepas homofermentativas y heterofermentativas, asociadas en consorcios microbianos; se generó una alternativa tecnológica para aprovechar tres residuos agroindustriales.</p>

scholarly journals БІОТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ БАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ МОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

2016 ◽  
Vol 18 (2) ◽  
pp. 103-110
Author(s):  
І.M. Slyvka ◽  
O.Y. Tsisaryk
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Lactococcus Garvieae

У статті висвітлені результати біотехнологічних досліджень конструювання нового бактеріального препарату для виробництва бринзи в промислових умовах. Проведено скринінг 106 культур молочнокислих бактерій (МКБ) виділених із традиційної бринзи виготовленої у непромислових умовах із овечого молока у Карпатському регіоні України. При відборі штамів МКБ для конструювання складу бактеріального препарату за технологічними властивостями враховували ступінь і швидкість кислотоутворення та стійкість культур мікроорганізмів до підвищених концентрацій NaCl – 4 і 6,5%. В результаті проведених досліджень відібрано п’ять штамів МКБ, які були найстійкішими до високих концентрації NaCl (6,5%) та проявляли високу кислотоутворювальну активність. Lactococcus lactis ssp. lactis SB 44 – 98 °Т;Enterococcus faecium SB 12 – 86 °Т; Lactobacillus plantarum SB 17 – 85 °Т; Leuconostoc mesenteroides ssp. mesenteroides SB 8 – 70 °Т; Lactococcus garvieae SB 26 – 67  °Т. Встановлено оптимальне співвідношення МКБ Lac. lactis ssp. lactis – 50%, Lbc. plantarum – 15%, E. faecium –20%, Leuc. mesenteroides ssp. mesenteroides – 10% та Lac. garvieae – 5% у складі бактеріального препарату, що забезпечує найкращі споживчі характеристики готовому продукту. Виробництво бринзи із підібраним консорціумом мікроорганізмів, який є типовою мікрофлорою для традиційного карпатського сиру бринза, дозволяє отримати безпечний та якісний харчовий продукт, який відповідає вимогам згідно з ДСТУ 7065:2009 і забезпечує збільшення чисельності життєздатних МКБ до 5,2х107 КУО/г продукту.  

scholarly journals Characterization of lactic acid bacteria isolated from Bosnian artisanal dry fermented sausage (sudzuk) during fermentation

Genetika ◽  
2015 ◽  
Vol 47 (3) ◽  
pp. 819-832 ◽  
Author(s):  
Josip Colo ◽  
Sanja Mihajlovic ◽  
Maja Tolinacki ◽  
Mersiha Alkic ◽  
Dusanka Popovic ◽  
...  
Keyword(s):  
Lactic Acid ◽  
Lactic Acid Bacteria ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Starter Cultures ◽  
Fermented Sausage ◽  
Enterococcus Durans ◽  
Dry Fermented Sausage ◽  
Rdna Sequencing

Bosnian sudzuk is a dry fermented sausage produced in a rural household near the town of Visoko in central Bosnia and Herzegovina. This kind of sausage was manufactured only from beef and spices in a traditional way without the addition of a starter cultures. To identify lactic acid bacteria (LAB), a total number of 160 Lstrains were isolated from five samples of Bosnian sudzuk collected over 28 days of fermentation. Preliminary identification by phenotypic tests and 16S rDNA sequencing were performed for all 160 of the Lisolates. Identification of Lstrains from traditionally produced Bosnian sausage at the species level revealed the presence of six genera: Lactococcus sp., Enterococcus sp., Leuconostoc sp., Lactobacillus sp., Pediococcus sp. and Weissella sp.. Among the 15 distinct species identified, the species Lactobacillus plantarum, Leuconostoc mesenteroides, Lactococcus lactis, Enterococcus faecalis and Enterococcus durans were present throughout the entire process of fermentation. Leuconostoc mesenteroides, Lactobacillus plantarum and Lactococcus lactis prevailed, with 21.8%, 19.3% and 13.1%, respectively, of total Lstrains during the entire fermentation process. Significant negative correlations (r = 0.892 and r = 0.829, respectively) between the presence of Weissella sp. and Lactobacillus sp., and between the presence of Weissella sp. and Lactococcus sp. were recorded. Lactobacillus plantarum, Enterococcus durans and Leuconostoc mesenteroides were the best producers of aromogenic compounds while 32.3% of Lactobacillus plantarum and 28.6% of Leuconostoc mesenteroides were produced exopolysaccharides.

scholarly journals CAPACIDAD PROBIÓTICA DE BACTERIAS LÁCTICAS AISLADAS DE CHICHA DE MOLLE

2017 ◽  
Vol 83 (4) ◽  
pp. 391-402
Author(s):  
Jhanina Rodríguez Carrasco ◽  
Paula García-Godos Alcázar
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Candida Albicans ◽  
Salmonella Typhimurium ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Leuconostoc Mesenteroides

La investigación tuvo como objetivos aislar e identificar bacterias lácticas (BAL), evaluar la capacidad probiótica in vitro e in vivo de bacterias lácticas aisladas de chicha de molle, para ello se muestreó chichas de molle elaboradas artesanalmente de las provincias de Huanta y Huamanga, aislando 55 cepas BAL e identificando a Lactobacillus plantarum, Lactobacillus maltaromicus y Leuconostoc mesenteroides en base a la coloración Gram, producción de gas, gluconato y fermentación de azúcares. Para evaluar la capacidad probiótica in vitro se realizaron pruebas de antagonismo entre BAL con cuatro microorganismos patógenos (Escherichia coli ATCC 25922, Salmonella typhimurium ATCC 14028, Staphylococus aureus ATCC 25923 y Candida albicans ATCC 90028), mostrándose que 14 de las 55 cepas BAL producen sustancias inhibitorias de amplio espectro; asimismo, se evaluó la capacidad de tolerancia a condiciones gastrointestinales de cepas BAL, realizando ensayos a diferentes pHs , diferentes concentraciones de sales biliares y extracto gástrico artificial, resultando 25 cepas BAL con capacidad de tolerancia gastrointestinal y se seleccionaron cuatro cepas con mayor diámetro de halos de inhibición y cepas tolerantes a condiciones gastrointestinales siendo las cepas: BL-1 (Lactobacillus plantarum), BL-26 (Lactobacillus maltaromicus), BL-27 (Lactobacillus plantarum) y BL-53 (Lactobacillus maltaromicus), a las cuales se evaluaron la capacidad probiótica in vivo en 20 ratas para luego realizar recuento de BAL en el intestino a los 21 días, encontrándose en el grupo de estudio con BAL a 60x1019 UFC/ mL, mientras en el tratamiento con BAL más yacón a 25x1024 UFC/mL y los tratamientos de yacón y control a 50x1014 UFC/mL de BAL obteniéndose una de ganancia de peso en ratas en el grupo de estudio de BAL más yacón de 46 g, mientras con bacterias lácticas se tuvo 24 g y 16 g en el grupo control y extracto de yacón. En consecuencia esta investigación demuestra que la toma diaria de bebidas fermentadas tradicionales favorece el incremento de Lactobacillus en la microbiota intestinal.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document