scholarly journals Comparison of cobalt compounds content in organs and tissues of woody plants

2017 ◽  
Vol 6 (2) ◽  
pp. 84-87
Author(s):  
Alfira Raviljevna Sibirkina ◽  
Sergej Fedorovich Likhachev
Keyword(s):  
Comparative Analysis ◽  
Pinus Sylvestris ◽  
Woody Plants ◽  
General Circulation ◽  
Betula Pendula ◽  
Populus Tremula ◽  
Biogeochemical Cycle ◽  
Biotic Index ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Cobalt Compounds

The paper presents results of a comparative analysis of cobalt compounds content in the organs and tissues of woody plants in pine forests of the Semipalatinsk Irtysh Republic of Kazakhstan. The investigated forests belong to the dry-steppe area of the Irtysh ribbon belt on the sands of the Irtysh and the provinces of the Priirtyshsky belt in the valleys of the ancient runoff. The investigated area of borons is characterized by a simple stand, formed by trees of approximately one height (20-25 m). The fluctuations between the heights of individual trees do not exceed 10-15%. Scots pine ( Pinus sylvestris L.) is a species - edificator. Aspen ( Populus tremula L.) and birch pendant ( Betula pendula Roth.) are trees of the second size. They appeared after fires and intensive deforestation as a result of secondary succession. Particular attention was paid to needles during the analysis. Needles perform an assimilating function and determine the growth and development of other organs. The determination of cobalt compounds was carried out at the Institute of Geology and Mineralogy (IGM SB RAS) (Novosibirsk) using atomic absorption spectroscopy methods. The calculation of the biogeochemical cycle of the stand was carried out. The mass of cobalt compounds involved in the biogeochemical cycle with the total phytomass of the stand was 0,0090 t / ha, and the phytomass of the aboveground part of the tree was 0,0087 t / ha. The state of the stand according to the Kraft classification corresponds to the I-III class of vitality, depending on the site of occurrence. The stand of boron is characterized by high capacity of biological absorption of cobalt compounds. A comparative analysis of the accumulation of cobalt compounds by different types of trees was carried out. Leaves and branches of deciduous trees are characterized by the maximum accumulation of cobalt compounds in comparison with pine needles and Pinus sylvestris L. The leaves of Populus tremula L. accumulate more cobalt compounds than leaves of Betula pendula Roth. According to the series of biological absorption, cobalt is an element of strong accumulation for woody plants, based on the potential biogeochemical mobility of metals. Cobalt does not play an important role in the general circulation of substances in the forest ecosystem, based on the biotic index.

scholarly journals Сучасний стан насаджень дендропарку "Володимирівський" ДП "Гутянське лісове господарство" та перспективи його розвитку

2020 ◽  
Vol 30 (4) ◽  
pp. 62-66
Author(s):  
О. І. Лялін ◽  
В. В. Бондаренко ◽  
С. І. Мусієнко ◽  
О. М. Тарнопільська ◽  
Л. І. Ткач ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Populus Tremula ◽  
Acer Platanoides ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth

Визначено сучасний стан, виявлено назрілі проблеми та встановлено пріоритети подальшого розвитку дендропарку "Володимирівський" державного підприємства "Гутянське лісове господарство". Проведено збір даних і впорядкування відомостей про досліджувану дендрологічну частину парку. На підставі аналізу дослідних даних визначено найважливіші цінності дендрологічної частини: природні, соціально-економічні, культурні, рекреаційні, естетичні, еколого-освітні; окреслено пріоритети щодо їх збереження, охорони та відтворення. Проаналізовано фактори впливу на цінності та функціональність дендрологічної частини лісового фонду із ранжуванням проблем. Виділено 21 просторовий складовий елемент. Територія дендропарку поділена на дві частини – заповідну (лісову прогулянкову) зону та зону регульованої рекреації, що умовно розділені модриновою алею, яка бере свій початок від центральної брами в північній частині парку і закінчується біля бесідки для відпочинку відвідувачів у південній частині. Підтверджено, що особливої природної цінності та неповторності парк набуває завдяки 12 дубам-велетням 100-річного віку, із середнім діаметром 56 см і середньою висотою 23,5 м, що утворили куртину площею 0,21 га. Проаналізовано стан панівної за площею породи Pinus sylvestris L. і встановлено, що насадження цієї рослини штучного походження 50-60-річного віку із чагарниковим підліском займає площу 0,28 га, а природні 8-12-річного віку – 3,35 га, що разом становить 3,63 га, або 51 % від площі дендропарку. Відзначено, що на площі 1,1 га сосна звичайна зростає із природним поновленням Betula pendula Roth., Populus tremula L., Acer platanoides, Acer negundo. З'ясовано, що серед зелених насаджень парку переважають деревостани ІІ класу віку, а переважаючою повнотою насаджень парку є повнота 1,0. За результатами оцінювання сучасного стану подано рекомендації щодо розвитку території дендропарку.

Carbon and Nitrogen Isotope Composition of the Wood of Pinus sylvestris, Betula pendula and Populus tremula

2020 ◽  
Vol 54 (8) ◽  
pp. 819-824
Author(s):  
P. Yu. Voronin ◽  
V. A. Mukhin ◽  
T. A. Velivetskaya ◽  
A. V. Ignatiev ◽  
Vl. V. Kuznetsov
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Isotope Composition ◽  
Nitrogen Isotope ◽  
Populus Tremula ◽  
Carbon And Nitrogen ◽  
Nitrogen Isotope Composition

scholarly journals ФІТОТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕЯКИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН

World Science ◽  
2019 ◽  
Vol 1 (3(43)) ◽  
pp. 40-45
Author(s):  
Мегалінська Г. П. ◽  
Пакірбаєва Л. В. ◽  
Білик Ж. І. ◽  
Даниленко Є. В. ◽  
Гатальська Є. О.
Keyword(s):  
Picea Abies ◽  
Pinus Sylvestris ◽  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Water Extract ◽  
Populus Tremula ◽  
Allelopathic Effect ◽  
Carpinus Betulus ◽  
Phytotoxic Activity

The results of the study of phytotoxic effects of water extracts from Pinus sylvestris L., Betula pendula Roth, Quercus robur L., Picea abies (L.) Karst. P. excelsa Link, Carpinus betulus L., Robinia pseudoacacia L., Populus tremula L., Crataegus submollis L. are presented. For а comparison of the phytotoxic activity of the investigated plants was used to measure the change in the intensity of the mitotic division, depending on the concentration of aqueous extraction of plant material (tangent trend curve of cytostatic activity). According to this parameter, the following row of phytotoxic activity of wood species can be ordered: Populus tremula, Betula pendula, Robinia pseudoacacia, Carpinus betulus, Acer platanoides, Tilia cordata, Pinus sylvestris. Water extract Quercus robur and Picea abies have discovered a phyto-stimulating effect. The results of the study allow us to discuss the possibility of introducing the parameter of the phytotoxicity coefficient to determine the allelopathic effect in the tree-tree system.

scholarly journals Polygon «Ural-carbon» (Severka)

2021 ◽  
pp. 4-14
Author(s):  
С.В. Залесов ◽  
В.В. Фомин ◽  
Е.П. Платонов ◽  
Г.А. Годовалов ◽  
К.А. Башегуров ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Southern Taiga ◽  
Average Density ◽  
Forest Stands ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Wide Range ◽  
Southern Taiga Subzone ◽  
Growing Conditions ◽  
Mature Stands

На основе баз данных лесорастительных материалов проанализированы таксационные показатели насаждений, произрастающих на территории карбонового научно-исследовательского по- лигона, расположенного в Уральском учебно-опытном лесхозе (УУОл) Уральского государственного лесотехнического университета (УГлТУ). Отмечается, что основными лесными формациями на поли- гоне являются сосняки и березняки. Доля насаждений с доминированием в составе древостоев других пород-лесообразователей невелика. Помимо сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) и березы повислой (Betula pendula Roth.), другие виды произрастают, как правило, в примеси с указанными. Среди дре- востоев преобладают среднеполнотные спелые и перестойные насаждения. большинство древостоев характеризуется относительно высокими классами бонитета. Насаждения, произрастающие на террито- рии полигона, относятся к 13 типам леса, что свидетельствует о разнообразии лесорастительных усло- вий. В целом можно отметить, что видовое разнообразие древесных пород и лесорастительных условий на карбоновом научно-исследовательском полигоне УУОл УГлТУ обеспечивает возможность изучения широкого спектра вопросов депонирования углерода лесными экосистемами в условиях подзоны южной тайги Урала. The taxation indicators of plantations growing on the territory of the carbonic research polygon located in the Ural educational experimental forest enterorize (UEEF) of the Ural State Forest Engineering University were analyzed on the base of the forestry materials database. It is noted that the main forest formations on the polygons are pine and birch forest stands. The share of stands with other species of forest formers dominating in composition of forest stands is small. In addition to scots pine (Pinus sylvestris L.) and silver birch (Betula pendula Roth.), other species usually grow in admixtures with the specified. Among the stands mature and over mature stands of average density prevails. Most of the stands are characterized by relatively high bonitet classes. Plantations growing on the territory of the polygon belong to 13 types of forest, which indicates a variety of forest growing conditions. In general, it can be noted that the species diversity of tree species and forest growing conditions at the carboniferous research sity (UEEF) provides an opportunity to study a wide range of problems of carbon deposing forest ecosystems in conditions of the Southern Taiga subzone in the Urals.

scholarly journals Морфофункціональні особливості Pinus sylvestris L. у лісостанах борів Малого Полісся

2019 ◽  
pp. 11-21 ◽  
Author(s):  
Volodymyr Zaika ◽  
Anatoliy Rudenko
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Betula Pendula Roth

  Досліджували формування та морфофізіологічні особливості функціонування 27-145-річних соснових деревостанів природного насінного походження, які ростуть в сухих, свіжих, вологих, сирих і мокрих борах Малого Полісся. Встановлено, що Pinus sylvestris L. в борах Малого Полісся росте за V-І класами бонітету. Переважно тут формуються чисті соснові деревостани. Однак у складі близько половини деревостанів трапляється також Betula pendula Roth., частка якої коливається від поодиноких екземплярів до 10%. Вона характеризується істотним відставання за ростом від сосни, яке за висотою становить 22,1-78,9%, а за діаметром – 17,4-70,1%. Повнота деревостанів природного походження, не залежно від віку, коливається в межах 0,50-0,93. Найкращі умови для росту і функціонування P. sylvestris серед борових типів лісу складаються в свіжих і вологих борах. У цих умовах сосна характеризується найвищою продуктивністю. Вона формує хвою, яка за морфолого-анатомічними показниками та вмістом пластидних пігментів найбільшою мірою наближена до генетично-зумовленого рівня. В сирих борах виявлено істотне погіршення стану P. sylvestris, яке проявляється у зниженні інтенсивності росту дерев, зменшенні морфолого-анатомічних показників хвої та біосинтезу зелених і жовтих пігментів. Встановлено, що серед молодняків істотно вищими середньоденними показниками біоелектричних потенціалів характеризується сосна в сухих і свіжих борах. У середньовікових і пристиглих деревостанах виявлено істотне зниження біоелектричної активності сосни в сухих і свіжих борах та зростання – у вологих, сирих і мокрих. У молодняків, середньовікових і пристиглих деревостанів простежується достатньо чітке зростання показників імпедансу і зменшення поляризаційної ємності зі збільшенням вологості ґрунту. Найменш сприятливі умови для життєдіяльності P. sylvestris складаються в мокрому борі. Найбільш чутливими до зміни умов зволоження в борах виявились довжина, площа перетину і поверхні хвої, вміст хлорофілів і діелектричні показники.

scholarly journals Aeropalynological aspects in the detection of the quality of air in Bratislava

2013 ◽  
Vol 32 (1) ◽  
Author(s):  
Jozef Dušička ◽  
Karol Mičieta ◽  
Eva Brutovská ◽  
Andrea Sámelová ◽  
Jana Ščevková ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Human Factors ◽  
Indicator Species ◽  
Pollen Season ◽  
Betula Pendula ◽  
Pollen Grains ◽  
Evaluation Methods ◽  
Climatic Conditions ◽  
Betula Pendula Roth

AbstractThis work is focused on mapping the aeropalynologic situation in the Bratislavan atmosphere. Volumetric pollen and pollen abortivity analyses were used for this purpose. The research comprised comparison of two pollen stations in this city between 2007 and 2011. Twice the number of pollen grains was measured at the U.V.Z. station compared to the D.B. station. Results showed that (1) the highest pollen totals for the period were recorded in the Urticaceae family, (2) April was the month with the highest pollen yield, and (3) species of the Urticaceae family had the longest pollen season of all studied taxa. The detected differences may have been due to various factors including; the very different habitats in the vicinity of the stations, slightly different climatic conditions, different evaluation methods and human factors. The ecogenotoxicity and mutagenicity of air at these selected city locations was evaluated and compared, and the effectiveness of our methods were verified by Betula pendula Roth . and Pinus sylvestris L . indicator species.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document